Рішення № 118534854, 23.04.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

23.04.24 Провадження 2/235/693/24

Справа 235/1543/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Тищенко І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 26 лютого 2024 року звернувся до суду з позовом до Товариства зобмеженою відповідальністю«Краснолиманське» простягнення компенсаціївтрати частинидоходів узв`язку зпорушенням строківїх виплатив розмірі 58218,40 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач зазначив, що перебував з відповідачем у трудових відносинах з 23.10.2018 року по 11.02.2021 року, позивач був звільнений з підприємства за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Заборгованість по заробітній платі станом на день складання довідки № 515 від 22.12.2023 року, наданої відповідачем, складала 113787 грн.

Заробітна плата не була виплачена за грудень 2019 4136,96 грн, січень 2020 6759,30 грн, лютий 2020 11977,34 грн, березень 2020 10744,81 грн, квітень 2020 19721,70 грн, травень 2020 57,46 грн, червень 2020 37,02 грн, липень 2020 28,61 грн, серпень 2020 12104,560 грн, вересень 2020 10650,27 грн, жовтень 2020 14895,62 грн, листопад 2020 6054,06 грн, грудень 2020 4673,55 грн, січень 2021 4186,15 грн, лютий 2021 7760,57 грн, а всього 113787,39 грн.

В листопаді 2023 року він звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі, позовна заява зареєстрована 15.11.2023 року, номер справи 235/2631/23, станом на 18 лютого 2024 року рішення по справі ще не прийнято, заборгованість не виплачена.

Законодавством передбачено, що, якщо виплата зарплати затримується на один і більше календарних місяців, роботодавець зобов`язаний нарахувати і виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати (ст. 34 Закону України про оплату праці та ст.1,2 Закону України № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Беручи до уваги, що відповідачем були порушені строки виплати заробітної плати, то відповідач зобов`язаний виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати. За розрахунками позивача розмір компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату станом на лютий 2024 року складає 58218,40 грн. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

20 березня 2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки розмір компенсації втрати частини заробітку є значно завищеним та алгоритм її розрахунку суперечить нормам чинного законодавства, дії позивача направлені на безпідставне збагачення в судовому порядку. Якщо кожен почне звертатися до суду з позовом про стягнення компенсації і суд почне ставати на сторону позивача, то це стане тягарем для підприємства та буде неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебував в трудових правовідносинах з відповідачем ТОВ «Краснолиманське» з 23.10.2018 року по 11.02.2021 року, позивач був звільнений з підприємства за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 10-12).

Заборгованість підприємства по заробітній платі перед позивачем станом на день складання довідки № 515 від 22.12.2023 року, наданої відповідачем, складала 113787 грн (а.с. 20).

Заробітна плата не була виплачена за грудень 2019 4136,96 грн, січень 2020 6759,30 грн, лютий 2020 11977,34 грн, березень 2020 10744,81 грн, квітень 2020 19721,70 грн, травень 2020 57,46 грн, червень 2020 37,02 грн, липень 2020 28,61 грн, серпень 2020 12104,560 грн, вересень 2020 10650,27 грн, жовтень 2020 14895,62 грн, листопад 2020 6054,06 грн, грудень 2020 4673,55 грн, січень 2021 4186,15 грн, лютий 2021 7760,57 грн, а всього 113787,39 грн (а.с. 20).

В листопаді 2023 року позивач звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі, позовна заява зареєстрована 15.11.2023 року, номер справи 235/2631/23, станом на час розгляду справи рішення по справі про стягнення заборгованості по заробітній платі ще не прийнято, заборгованість не виплачена.

Частиною 4ст. 82 ЦПК Українипередбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Нормами ч. 1ст. 24 Закону України «Про оплату праці»встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічні положення має ч. 1ст. 115 Кодексу законів про працю України.

Згідно зістаттею 34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Устатті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Отже, позивач має право на стягнення з відповідача як роботодавця на користь позивача як працівника компенсації втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків його виплати.

Відповідно достатті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»).

Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

За розрахунками позивача, наведеними в позовній заяві, розмір компенсації втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків його виплати, яку відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача, становить 58218,40 грн.

При цьому, з урахуванням положень ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справу в межах заявлених позивачем позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи встановлені обставини справи та обставини, на яких наполягає позивач, з урахуванням того, що відповідачем подано у встановлений судом строк відзив на позовну заяву, але при цьому докази, які б підтверджували можливі заперечення відповідача, не надані, суд вважає необхідним стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користьпозивача ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків його виплати у розмірі 58218,40 грн., а отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.

Крім того, відповідно дост.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги майнового характеру про стягнення компенсації втрати частини заробітку задоволені, позивач був звільнений від сплати судового збору під час звернення з позовом до суду, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.38,47,115,233 КЗпП України, ст.ст.1,21,24,34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.1,2,3,4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, ст. ст.12,13,76-82,84,89,141,229,247,258-259,263-265,273,279,280-282,352 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 58218,40 грн (п`ятдесят вісім тисяч двісті вісімнадцять гривень 40 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» судовий збір на користь держави у розмірі 1211,20 грн.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, буд.12А, ідентифікаційний код 32281519.

Суддя: О.Є. Філь