Ухвала суду № 118532918, 22.04.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 квітня 2024 р. № 400/1844/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. розглянув заяву по справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаДержавної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, треті особиГоловне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, просп. Центральний, буд. 141 -В, м. Миколаїв, 54055, прозобов`язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 позов задоволено: зобов`язано Державну судову адміністрацію України провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів перебування у відпустці), обчислив її відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», і здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

25.05.2023 на виконання рішення судом видано виконавчий лист.

Від старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України надійшла заява про зміну способу виконання рішення суду, в якій державний виконавець просить суд змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа № 400/1844/22 від 25.05.2023, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом про зобов`язання Державну судову адміністрацію України провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів перебування у відпустці), обчислив її відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», і здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових податків та зборів, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів сто вісімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят гривень вісім копійок (118 580,08 грн.) з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Заява обгрунтована тим, що відповідно до статей 3, 4, 24 - 27 Закону України «Про виконавче провадження» 09.11.2023 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України) листом від 27.11.2023 № 10-14887/23 повідомила про неможливість виконання вимог виконавчого листа № 400/1844/22 від 25.05.2023, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом, зазначаючи, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з чинним законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. У зв`язку з цим виконання зазначеного рішення суду можливо лише за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» Державною казначейською службою України.

Також повідомлено, про те, що для можливості виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 у справі № 400/1844/22 ДСА України звернулася до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області з проханням здійснити розрахунок належної до виплати суми з урахуванням зазначеного рішення.

04.01.2024 державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу, згідно якої останнього зобов`язано надіслати до Відділу довідку щодо перерахунку суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів перебування у відпустці), обчислив її відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

ДСА України листом від 23.01.2024 № 11-2402/24 повідомила про те, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області надіслало копію довідки з розрахунком належної до виплати суми суддівської винагороди судді Корабельного районного суду міста Миколаєва Селіщевій Ларисі Іванівні з урахуванням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 у справі № 400/1844/22 згідно якої сума до виплати становить 118 580,08 грн. ДСА України 05.01.2024 затверджений кошторис на 2024 рік Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Миколаївській області за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» в сумі 23,8 тис. гривень.

Також в черговий раз ДСА України зазначає про те, що виконання вищенаведеного рішення суду повинно здійснюватися виключно органами Казначейства за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» відповідного територіального управління.

Відповідно до частин першої та третьої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою стягувача чи виконавця ( у випадках встановлених законом), може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.

Неможливість виконання рішень зобов`язального характеру, боржником за яким є державний орган, відповідно до встановленого Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» порядку безспірного списання відповідних коштів із рахунків такого державного органу фактично призводить до неможливості їх виконання в цілому. Така обставина є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон) та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Відповідно до статті 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Абзацом десятим пункту 25 Порядку передбачено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).

Виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.

Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а, які суд, з урахуванням ч.5 ст. 242 КАС України враховує при вирішенні спірних правовідносин.

Заява мотивована неможливістю виконання відповідачем в повному обсязі рішення суду у даній справі, а також вказано, що виконання вказаного судового рішення можливе лише шляхом безспірного списання ДКС України суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів" головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація.

Суд зазначає, що здійснене відповідачем нарахування суддівської винагороди позивачу, сума якої не виплачена, не є обставиною, що вказує на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надає достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.

В свою чергу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.

Відтак, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання перерахувати та виплатити суму суддівської винагороди на списання конкретної суми такої виплати, відбудеться зміна рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Оскільки зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання суб`єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справах №№21-394а14, 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №755/7078/16-а.

Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а ( К/9901/1034/17), в якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

За наслідком системного аналізу змісту вказаної заяви суд зазначає, що змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання провести нарахування та виплату суми суддівської винагороди на списання конкретної суми такої виплати, відбудеться зміна рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

З огляду на викладені вище правові норми та враховуючи те, що рішення суду на користь позивача має зобов`язальний характер, однак, зміна способу його виконання запропонована державним виконавцем чином, потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання, тому суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви державного виконавця.

Для встановлення способу чи порядку виконання судового рішення обставиною, що перешкоджає його виконанню є те, що в судовому рішенні не визначено способу та порядку виконання судового рішення.

Відтак, заява позивача про встановлення способу виконання судового рішення не є заявою в розумінні ст. 378 КАС України, а є по суті позовними вимогами, які позивач у справі № 400/1844/22 не заявляла.

За таких обставин, заява про встановлення способу чи порядку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про зміну способу виконання рішення по справі № 400/1844/22 від 16.09.2022 року залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко