Рішення № 118532900, 22.04.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 р. № 400/6772/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаУправління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001,

провизнання протиправними та скасування приписів від 05.07.2021 № 45, № 45/1,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування припису № 45 та № 45/1 від 05.07.2021.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він не здійснював реконструкцію будинку, а балкон на другому поверсі впав самостійно- був зруйнований під впливом зовнішніх факторів.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому заперечує проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки при проведенні перевірки було встановлено порушення позивачем норми містобудівного законодавства, тому приписи прийняті законно й обґрунтовано та скасуванню не підлягають.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в яких повністю підтримано позовні вимоги.

Відповідач надав суду заперечення в яких просить у задоволенні позову відмовити, оскільки дозвільні документи, які надають право виконувати будівельні роботи не надавались.

Ухвалою від 30.09.2021 суд зупинив провадження у справі.

Ухвалою від 19.02.2024 суд поновив провадження у справі.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.262 КАС України без проведення судового засідання. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

На підставі виявлення факту самочинного будівництва (службова записка від 21.04.2021 № 116/22.01-14), відповідно до направлення від 02.06.2021 № 100 y період з 18.06.2021 до 05.07.2021 відповідачем проводилась позапланова перевірка щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об`єкті: «Реконструкція будинку за адресою: АДРЕСА_2 ».

Під час перевірки було отримано листа КП «ММБТІ» від 22.06.2021 № 1575 (від 25.06.2021 вх. № 1728/22.01-15), що остання технічна інвентаризація за адресою: вул. Адмірала Макарова, 30/1 проводилась фахівцями КП «ММБТІ» -20.06.2008. При цьому було повідомлено відповідача, що до архівної справи КП «ММБТІ» прийнято до відома та приєднано технічна інвентаризація від 26.11.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік Експерт». Відповідно до наданих засвідчених копій технічного паспорту від 26.11.2020 року на другому поверсі нежитлового приміщення офісу розташований балкон.

Під час виїзду 18.06.2021 на вищезазначений об`єкт встановлено, що ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з реконструкції шляхом перебудування 2-го поверху «Літ. Г-2», а саме:

-знесено балкон (ширина 1,0 м., довжина 2,3 м.), про що свідчить оголена арматура.

Повідомлень про початок виконання будівельних робіт (дозвіл), декларацій про готовність до експлуатації об`єкта, в Єдиному реєстрі будівельної діяльності в т. ч. через електронний кабінет, станом на 02.07.2021 на даний об`єкт не зареєстровано.

При проведені перевірки не було надано:

- розроблену та затверджену проектну документацію та висновок з обстеження технічного стану конструктивних елементів нежитлового приміщення «Літ.Г-2», що є порушенням ст.9 Закону України « Про архітектурну діяльність».

Таким чином ОСОБА_2 здійснює реконструкцію шляхом перебудування 2-го поверху Літ. Г-2» без відповідних документів, які дають право їх виконувати, без належно розробленої та затвердженої проектної документації та без висновку обстеження технічного стану конструктивних елементів нежитлового приміщення «Літ. Г-2».

- не забезпечено здійснення на об`єкті технічного нагляду особою, яка має кваліфікаційний сертифікат, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903,

- не надав виконавчу документацію, в тому числі загальний та спеціальні журнали робіт, акти прихованих робіт, що є порушенням п.4.8 ДБН А. 3. 1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».

За наслідками перевірки було складено акт № 77/2021 від 05.07.2021; припис № 45 від 05.07.2021 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, припис № 45/1 від 05.07.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; протокол про адміністративне правопорушення від 05.07.2021; постанова № 36 по справі про адміністративне правопорушення від 13.07.2021.

Приписом № 45 від 05.07.2021 вимагалось негайно зупинити виконання будівельних на об`єкті.

Приписом 45/1 від 05.07.2021 вимагалось:

1.Усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті

шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт.

2.Усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті шляхом забезпечення здійснення на об`єкті технічного нагляду особою, яка має кваліфікаційний сертифікат.

3. Усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті шляхом розроблення та затвердження належним чином проектної документації для виконання будівельних робіт, складання виконавчої документації та надання висновку з обстеження технічного стану конструктивних елементів нежитлового будинку «Літ. Г-2».

Статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог

законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок № 553). затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними (далі суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 553, державний архітектурно- будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, перевірки достовірності даних в повідомленні про початок виконання будівельних робіт. Вказане узгоджується із обставинами, визначеними п.7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства.

Відповідно до пунктів 16-22 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт .

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно- будівельного контролю, яка провела перевірку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»

визначено, що будівництво нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, значеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Згідно із п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта

архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури» технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що ОСОБА_1 здійснює реконструкцію шляхом перебудування 2-го поверху «Літ. Г-2» шляхом знесення балкона з 2-го поверху розміром(2,3х1) на підставі технічної інвентаризації від 26.11.2020.

Позивач зазначає, що балкон обвалився самостійно.

Відповідачем за наслідками перевірки прийнято постанову № 36 від 13.07.2021, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно з вимогами законодавства,

Позивач оскаржив постанову до Центрального районного суді м. Миколаєва, з позовом про визнання протиправною та скасування постанови № 36 від 13.07.2021 по справі про адміністративне правопорушення (справа № 490/6034/21)Рішенням Центрального районного суму м. Миколаєва від 13.12.2021 по справі № № 490/6034/21 постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міською ради від 13 липня 2021 року № 36 скасовано та провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною тринадцятою статті 96 КУпАП ( незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно з вимогами законодавства, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) закрито. В рішенні суду зазначено, що «сама лише відсутність балкону на другому поверсі нежитлового приміщення не є достатнім доказом того, що позивач здійснює реконструкцію приміщення».

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, в цій справі рішення суду у справі про адміністративне правопорушення має преюдиційне значення для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи- правовими наслідками в цій справі є прийняті приписи.

Відповідно до п.3.2 ДБН А2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова вже введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів, функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічні показників.

З наданих суду відповідачем документів вбачається, що за документами технічної інвентаризації 2008 року в будинку був один поверх площею 46,2 м. кв., в 2013 році будинок площею 101,2 м. кв. придбав позивач, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав, за технічною інвентаризацією 2020 року у плані будинку зазначено два поверхи площею 101,2 м. кв. та на плані 2-го поверху є балкон розмірами 2,3х1.

Надані відповідачем фото здійсненні при проведенні перевірки свідчать, що другий поверх суттєво відрізняється від першого поверху- візуально, але коли та на підставі яких документів був збудований 2-ий поверх в акті перевірки не зазначено. Будь-яких інших доказів того, що в будинку був побудований балкон , який зазначений на плані інвентаризації 2020, суду не надано.

Оскільки другий поверх був побудований в проміжок часу з 2008 по 2013, то балкон зруйнуватись від часу не міг, як про це зазначає позивач. Але витяг з реєстру речових прав свідчить, що позивач вже придбав будинок площею 101,2 м.кв, але на підставі яких документів був побудований та введено в експлуатацію другий поверх будинку матеріали справи не містять, тому відповідач всупереч ст.77 КАС України не надав суду належних та допустимих доказів того, що саме позивачем здійснюється реконструкція, тому позов слід задовольнити.

Судовий збір відповідно до ст.139 КАС України підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн. та надав на підтвердження понесених витрат додаткову угоду№1 від 18.06.2021,акт виконаних робіт № 1 від 18.08.2021.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 по справі № 640/194/98/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тому, зважаючи на незначний обсяг матеріалів справи (поданих позивачем доказів), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, з урахуванням того, що позов задоволено частково суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 1000грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати приписи Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 45 та № 45/1 від 05.07.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради ( 54001, м. Миколаїв, вл.Адмірільська,20, код ЄДРПОУ 41256954) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1816грн.( одна тисяча вісімсот шістнадцять грн.) сплачений квитанцією від 18.05.2021 та витрати на правничу допомогу в сумі 1000грн.( одна тисяча).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко