Рішення № 118526592, 22.04.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 р. справа № 400/408/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 в повному обсязі грошового забезпечення її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого матроса водія самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 у званні, якій був захоплений в полон державою агресором 25 березня 2022 р.;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 100% грошового забезпечення та додаткової винагороди її сина ОСОБА_2 , виходячи із розміру грошового забезпечення 17 358,23 грн. на місяць та розміру додаткової грошової винагороди 100 000 грн. на місяць починаючи із 26 лютого 2022 р. в розмірі 1 406 709,34 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначила, що вона є матір?ю військовослужбовця ОСОБА_2 , який з 25.03.22 р. перебуває в полоні. Їй було призначено виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди, однак відповідач виплачує лише 50% належних їй виплат. Таку бездіяльність позивачка вважає протиправною, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що виплата грошового забезпечення на картковий рахунок позивача здійснюється на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 674/1 від 31.03.23 р., (відповідно до заяви позивача за № 2829/окп від 30.03.23 р.) у розмірі 50% грошового забезпечення, а інші 50% грошового забезпечення, яке належить військовослужбовцю ОСОБА_2 знаходиться на депозитному рахунку військовослужбовця та може бути перераховано на користь позивача у разі письмової відмови від виплати грошового забезпечення батьком військовослужбовця ОСОБА_2 . Також, відповідачем зазначено, що у військовій частині відсутні відомості про батька ОСОБА_2 та відсутня заява батька ОСОБА_2 щодо відмови від виплати грошового забезпечення на користь позивача.

Від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій вона повністю підтримала позовні вимоги та додатково зазначила, що обов`язковою умовою отримання коштів є подання відповідної заяви. Оскільки батьком військовослужбовця ОСОБА_2 не подавалась відповідна заява, то він наразі не має ніяких прав на отримання грошового забезпечення належного ОСОБА_2 . Позивачка вважає, що Положення № 884 передбачає виключно обов`язок відповідача виплачувати грошове забезпечення особам, які звернулись із заявою або відмовити у такій виплаті. Вказаним Положенням № 884 відповідачу не надано права опікуватись правами осіб, як можливо мають право на отримання коштів зберігати кошти в їх інтересах. Крім того, з 2006 р. після розірвання шлюбу із позивачкою ОСОБА_3 не приймав ніякої участі в житті та вихованні їх спільного сина, ОСОБА_2 та не сплачував аліменти. За наявними даними він виїхав до Республіки Молдова в 2014 р. та з тих пір перестав підтримувати будь-які контакти. Аліменти на сина він не сплачував у зв`язку із чим позивачка зверталась до суду із позовом про стягнення аліментів. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу та рішення суду про стягнення аліментів були додані до позову. Рішення суду він також не виконував, через що за клопотанням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області суд Орхей Республіки Молдова допустив вказане рішення до примусового виконання ухвалою від 24.12.14 р. у справі № 9-15/2014 38-9-3357-08.09.2014.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Позивачка є матір?ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був призваний на військову службу за мобілізацією 25 лютого 2022 р. Він проходив службу на посаді водія самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 у званні старший матрос. 25 березня 2022 р. він потрапив у полон. Зазначене підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , сповіщенням № 1420 від 21 червня 2023 р., листами Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» № 6991-23 від 22.05.23 р. та 12039-23 від 05.09.23 р., листами Об`єднаного центру із координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України № 33/7-Б-7442в від 07.09.23 р. та № 33/7-Б-8459в від 17.10.23 р., листом Координаційного штабу з питань поводження із військовополоненими № 222/КШ/2401 від 04.09.23 р. Дані обставини не заперечуються відповідачем.

30 березня 2023 р. позивачка звернулась до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою № 2829/окп про отримання грошового забезпечення та додаткової винагороди.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 674/1 від 31.03.23 р. позивачці проводиться виплата грошового забезпечення у розмірі 50%.

Позивачка вважає, що має право на 100% виплати грошового забезпечення її сина, військовослужбовця ОСОБА_2 , у зв`язку з чим звернулась з позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 2 Закону № 2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У відповідності до частин 2-4 статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:

дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

07.06.18 р. наказом Міністерства оборони України № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Розділом ХХХ вказаного Порядку регулюється питання щодо виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.

Відповідно до пункту 1 Розділу ХХХ Поряду № 260, у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей. У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.

Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (пункт 2 Розділу ХХХ Порядку № 260).

За приписами пункту 3 Розділу ХХХ Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.16 р. № 884 (далі - Порядок № 884).

Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.

Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:

військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;

військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

З огляду на вищезазначені норми, у випадку якщо військовослужбовець, який був захоплений в полон не перебуває у шлюбі та не має неповнолітніх дітей які перебувають на його утриманні та/або повнолітніх дітей які проживають разом із ним, право на отримання грошового забезпечення переходить до батьків військовослужбовця. При цьому у випадку наявності декількох осіб, що мають право на виплату їм грошового забезпечення, сума виплати розподіляється рівними частками на кожного (кожну) із них. І лише у разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що військовослужбовець ОСОБА_2 , який був захоплений в полон 25.03.22 р. не перебуває у шлюбі, не має неповнолітніх дітей які перебувають на його утриманні та/або повнолітніх дітей які проживають разом із ним. Відтак, право на отримання його грошового забезпечення через захоплення в полон мають право його батьки в рівних частинах. У свідоцтві про народження ОСОБА_2 його батьками зазначено ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_1 (мати). Відтак, в розумінні Закону № 2011 та Порядку № 884 право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 мають ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (позивачка) в рівних частинах. Відповідно, позивачці у зв`язку з зверненням з відповідною заявою виплачується 50% грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 . Виплата 100% грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 можлива за умови надходження від ОСОБА_3 заяви про відмову від виплати грошового забезпечення. Суд відхиляє посилання позивачки, що право на виплату пов`язане з заявою про отримання грошової виплати, оскільки Законом № 2011 та Порядком 884 чітко визначено право за обома батьками і лише за умови відмови від виплати виплата здійснюється одному з них, а наявність заяви є вже підставою для здійснення виплати.

Суд, також відхиляє посилання позивачки, як на підставу для виплати їй 100% грошового забезпечення ОСОБА_2 на розірвання шлюбу з 2006 р. між нею та ОСОБА_3 та не сплату ним аліментів на підставі рішення суду, оскільки зазначене не впливає на право ОСОБА_3 на отримання виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 , передбаченого Законом № 2011 та Порядком 884. Позивачкою не надано до суду доказів позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Таким чином, відповідачем правомірно виплачується позивачці 50% грошового забезпечення, відповідно дії відповідача є правомірними.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивачку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 9, 22, 139, 238, 241-246, 262 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз