Рішення № 118525842, 22.04.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/760/24

Суддя Кіровоградського окружний адміністративний суду Притула К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.12.2023 року № 056350012332 щодо відмови у призначенні дострокової пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 18.12.2023;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано про те, що відповідачем неправомірно винесно рішення № 056350012332 від 20.12.2023 та відмовлено у призначені дострокової пенсії за віком, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає дане рішення протиправним та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву (а.с.30).

08.02.2024 (вх.№ 3264/24) до суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються та просять відмовити в їх задоволенні.

19.02.2024 (вх. № 5182/24) до суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються та просять відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначило, що відсутні правові підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити певні дії, оскільки заява гр. ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не розглядалася та не вчинялося будь-яких дій або бездіяльності щодо позивача.

Проживання позивача на території, яку обслуговує Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не може бути підставою для зобов`язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним фактор є визначення органу яким саме було прийнято спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовом до суду.

20.02.2024 (вх. № 4386/24) представником позивача надано відповідь на відзив (а.с.40-41).

26.02.2024 (вх. № 4917/24) до суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються та просять відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що заява позивача від 18.12.2023 була розглянута в порядку екстериторіальності головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві. Рішенням від 20.12.2023 № 056350012332 позивачці відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з тим, що вона надала висновок лікарсько-консультаційної комісії від 23.10.2023 №994 який не відповідає пункту 2.18 Порядку визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю - висновок лікарсько-консультаційної комісії «про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку».

З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані представниками сторін пояснення, документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 .

Згідно довідки до акта огляду МСЕК №060028 ОСОБА_3 є особою з інвалідністю з дитинства І групи.

Рішенням артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.04.2008 у справі № 2о-80-2008, визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним та встановлено над ним опіку. Призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опікуна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

11.10.2008 позивачкою змінено прізвище на ОСОБА_5 , в зв`язку з одруженням, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9).

ОСОБА_1 досягнувши пенсійного віку 18.12.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як матері дитини-інваліда відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Дана заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішенням від 20.12.2023 № 056350012332 позивачу відмовлено в призначенні пенсії.

В обґрунтування відмови у призначені пенсії зазначено, що згідно наданих документів про стаж (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, свідоцтво про народження дитини), загальний страховий стаж враховано повністю та складає 19 років 5 місяців 18 днів.

Заявниця надала висновок лікарсько-консультаційної комісії від 23.10.2023 №994 який не відповідає пункту 2.18 Порядку визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю - висновок лікарсько-консультаційної комісії «про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку».

Враховуючи вищевикладене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до частини 1 пункту 3 статті 115 Закону, в зв`язку із порушенням пункту 2.18 Порядку подання документів (відсутній висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку).

Вважаючи протиправною відмову щодо призначення їй дострокової пенсії за віком, як матері дитини-інваліда, що здійснювала виховання дитини-інваліда до шестирічного віку, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оформлену рішенням про відмову у призначені пенсії від 20.12.2023 № 056350012332, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом (стаття 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

Таким чином, матері надається право вибору особи, яка буде одержувати дострокову пенсію за віком: вона сама або батько дітей.

Відповідач не заперечує обставини, які надають право позивачці на призначення дострокової пенсії за віком, а саме наявність відповідного страхового стажу не менше 15 років, досягнення відповідного віку 50 років.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачами не заперечується той факт, що ОСОБА_2 визнаний дитиною-інвалідом у віці до 16 років, а також щодо наявності у ОСОБА_1 стажу, достатнього для призначення пенсії згідно з абзацом 1 пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, спірним питанням при розгляді даної справи є правомірність відмови відповідача в призначенні пенсії позивачу згідно з абзацом 1 пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з підстав того, що син позивачки визнаний інвалідом з дитинства до 16 років, а позивачем не було надано управлінню висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що її син мав медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення нею шестирічного віку.

Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Право жінки на дострокове призначення пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу, на час виникнення спірних відносин встановлено пунктом 3 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом Закон № 1058).

Абзацом 3 наведеної норми Закону визначено, що жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти інваліди віком до 16 років.

Відповідно до пункту 2.18 постанови Пенсійного фонду України «Про затвердження «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій» (далі за текстом Порядок), відповідно до Закону № 1058, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Відповідно до рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.04.2008 по справі № 2о-80-2008, яким встановлено опіку позивачко над її сином ОСОБА_2 , вбачається, що син позивачки відповідно до медичного висновку № 49 від 23.06.2006 страждає важкою розумовою відсталістю. Однак, відповідно до рішення психіатричної МСЕК м. Слов`янська від 22.08.2011 його визнано інвалідом ІА групи з дитинства, тобто дійсно після досягнення сином позивачки шестирічного віку (а.с.14,15,16).

Підставою для відмови позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком слугувало не надання документів, які б підтверджували факт захворювання ОСОБА_2 до шестирічного віку, у зв`язку із чим відповідачем визначено про необхідність надання позивачем висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Суд вважає вказаний висновок відповідача протиправним, тому що він ґрунтується на невірному тлумаченні наведених вище вимог Закону № 1058 та пункту 2.18 Порядку, оскільки документи щодо підтвердження захворювання дитини до шестирічного віку надаються у випадку визнання саме дитиною інвалідом, а син позивачки є інвалідом з дитинства, що підтверджується дослідженою судом довідкою до акта огляду медико соціальної експертної комісії серії №060028 та довідкою КНП «Олександрійська психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» № 68/01-16 від 09.01.2024 (а.с.14,15).

Аналізуючи вказані норми закону, враховуючи, що син позивачки визнана інвалідом з дитинства, мав медичні показання для визнання її інвалідом дитинства до 18-річного віку, позивач досягла 50 років та має загальний трудовий стаж понад 15 років, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення дострокової пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 31.07.2018 у справі № 501/2838/16-а.

Згідно з ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що відповідач вже висловив свою думку з питання призначення пенсії на підставі наданих позивачем документів відповідно до рішення № 056350012332 від 20.12.2023, про що також зазначив і у відзиві на позовну заяву, тому суд вважає, що в спірних правовідносинах повторний розгляд питання про призначення пенсії ОСОБА_1 за таких умов безпідставно повертає сторони у первісний стан, бо умови призначення і документи, на підставі яких призначається пенсія не змінилися, питання полягає тільки в правовій оцінці даних. А з цього приводу відповідач вже свою думку висловив.

За наведених обставин суд вважає, що ефективним способом захисту в даному випадку є саме зобов`язання відповідача призначити позивачу дострокову пенсію.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За правилами частин 1, 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Позивачка звернулася до відповідача за призначенням пенсії 18.12.2023.

Тож право позивачки, порушене незаконним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні пенсії, має бути відновлено шляхом зобов`язання цього відповідача призначити їй дострокову пенсію за віком відповідно до п.3 ч.1 ст. 155 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При вирішенні справи та обранні способу захисту суд враховує правові висновки, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20 щодо призначення пенсій на пільгових умовах.

Щодо вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, то суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки цей суб`єкт владних повноважень не приймав щодо позивача оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивачки слід стягнути витрати на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань оловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, який прийняв незаконне рішення.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В и р і ш и в

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві ( ЄДРПОУ: 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.12.2023 № 056350012332 щодо відмови у призначенні дострокової пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 18.12.2023.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА