Ухвала суду № 118522624, 10.04.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16067/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту прокурор вказує наступне.

Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості про яке 10.07.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000001260 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

14.02.2024 у вказаному кримінальному провадженні відповідно до ст. ст. 276, 277, 278 КПК України складено та повідомлено письмове повідомлення про підозру відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у пособництві, тобто у сприянні шляхом надання засобів у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України.

16.02.2024 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва застосував строком до 13.04.2024 до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 та поклав обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом; не відлучатися за межі населеного пункту в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у кримінальному провадженні поза межами проведення слідчих дій, а також іншими особами з приводу обставин інкримінованих діянь прямо чи опосередковано.

04.04.2024 заступник Генерального прокурора продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 14.05.2024.

Вагомість доказів вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за наведених обставин перевірена слідчим суддею при обранні підозрюваному запобіжного заходу та визнана достатньою на цій стадії кримінального переслідування.

Клопотання подається з метою забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

На цей час ризики не зменшились, що свідчить про необхідність продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Під час досудового розслідування наявні такі ризики, які не зменшилися.

1. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками, спричиненою матеріальною шкодою, санкції якого передбачають покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а отже йому загрожує тяжке покарання, у разі визнання винним в інкримінованих злочинах.

Підозрюваний ОСОБА_5 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 , дата видачі: 06.08.2018, дійсний до: 06.08.2028, орган видачі: Богунський відділ у місті Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, що підтверджено особовою карткою з Державної міграційної служби України.

Кількість кримінальних правопорушень щодо незаконного перетину державного кордону України суттєво зросла з початку оголошення загальної мобілізації в Україні в 2022 році. Цей факт є загальновідомим. Спосіб вчинення кримінального правопорушення полягає у незаконному перетинанні кордону поза визначеними межами пунктів пропуску будь- яких осіб, а особливо чоловіків призовного віку, яким і є ОСОБА_5 , які намагаються ухилитися від загальної мобілізації або з іншим причини покинути територію України.

На даний час є ризик, що підозрюваний під тяжкістю можливого покарання, яке йому загрожує, буде переховуватися від слідства та суду, може продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти власності, оскільки не має міцних соціальних зв`язків на території України.

Загалом досудове розслідування як процедура, що пов`язана з притягненням особи до кримінальної відповідальності, не є статичною. Це обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , адже співставлення можливих негативних наслідків у виді переховування в невизначеному майбутньому, із наслідком можливого призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк у найближчій перспективі, робить ризик переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду достатньо високим.

2. Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Досить вірогідним є ризик можливого незаконного впливу на свідків, потерпілих, показання яких свідчать про їх значущість для доведення обставин, що підлягають доказуванню.

При проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні допитані як потерпілі особи, які здійснювали перекази власних коштів на благодійну організацію, підконтрольну організатору групи ОСОБА_7 , учасником якої є ОСОБА_5 та ці потерпілі надали викривальні покази щодо учасників організованої групи.

Також, для виведення коштів, отриманих злочинним шляхом створена підозрюваною ОСОБА_7 організована група використовувала ряд ФОП, які жодних дій щодо надання товарів та послуг в інтересах благодійного фонду не проводили та в силу особистих корисливих цілей виступали тільки інструментом для переведення коштів у готівку та незаконного збагачення.

ОСОБА_5 за матеріалами розсекречених негласних слідчих (розшукових) дій виступав фіктивним керівником благодійної організації, надавав доступ до онлайн банкінгу шляхом використання фінансового телефону, а також делегував свої повноваження учасникам злочинної групи, за що отримував систематичну фінансову винагороду.

Тому ризик впливу збоку ОСОБА_5 на потерпілих, свідків, з метою зміни їх показань та уникнення в подальшому кримінальної відповідальності є більш вірогідним.

Крім цього ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків має місце також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від них. Йдеться про те, що на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (статті 224, 352 КПК України). Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно (ч. 1 ст. 23 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканності показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. У зв`язку з цим зберігається достатня вірогідність впливу підозрюваного ОСОБА_5 на потерпілих, свідків, оскільки, не будучи обмеженим у праві вільно пересуватися підозрюваний ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до зміни показань або їх ненадання, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

3. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Органом досудового розслідування відповідно й до фактичних обставин встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 перебував у посаді президента (керівника) Благодійної організації «БФ «Долоньки надії» та відповідно до Статуту благодійного фонду визначених його прав та обов`язків, зобов`язаний був здійснювати організацію поточної діяльності фонду, однак передав доступ до рахунків фонду без належних на те підстав учаснику організованої групи ОСОБА_9 , що жодного стосунку до фонду та благодійної діяльності не мала, чим позбавив себе реальної можливості здійснювати будь-які дії, регламентовані установчими документами Благодійної організації «Благодійний Фонд «Долоньки надії» (ЄДРПОУ 44311169).

Основним джерелом його доходів було отримання прибутку від злочинної діяльності інших учасників організованої групи.

Зазначені обставини в їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, будучи вільним у праві пересування ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення аналогічним способом, за вчинення яких є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав, просив задовольнити.

Захисник у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, просить відмовити в його задоволенні.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримала позицію захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної, захисників, слідчий суддя приходить наступних висновків.

Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Статтею 181 КПК України передбаченого, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч.1 ст.178, ч.1 ст.194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, регламентовані ст.177 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя вважає, що докази, які надані слідчим в обґрунтування клопотання є достатніми для обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_5 .

Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , та приходить до висновку, що докази та обставини на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом здійснення впливу на свідків, інших учасників злочину; знищувати, змінювати або переховувати документи, що мають доказове значення у провадженні, переховуватися від суду.

Приймаючи до уваги те, що ризики, передбачені, ст. 177 КПК України, не зменшилися, є триваючими та продовжують існувати, обставини викладені у клопотанні до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту виправдовують подальше тримання підозрюваної під домашнім арештом.

Крім цього, продовжуючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони останній у період часу з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя вважає, що такий режим може перериватись необхідністю отримання медичної допомоги та прослідування до місць цивільного захисту.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити покладені на ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом; не відлучатися за межі Житомирської області; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у кримінальному провадженні поза межами проведення слідчих дій, а також іншими особами з приводу обставин інкримінованих діянь прямо чи опосередковано.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 14.05.2024 включно, заборонивши останній у період часу з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту.

Продовжити строк дії покладених відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 14.05.2024 року включно, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом; не відлучатися за межі Житомирської області; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у кримінальному провадженні поза межами проведення слідчих дій, а також іншими особами з приводу обставин інкримінованих діянь прямо чи опосередковано.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1