Рішення № 118522540, 22.04.2024, Оболонський районний суд міста Києва

22.04.2024 Справа № 756/7503/22

Справа №756/7503/22

Провадження №2/756/806/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Тихої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Косянчук Н.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в. м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» (далі - ПрАТ «АСК «ОМЕГА») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що 26.05.2021 о 14 год. 30 хв., в м. Києві по вул. Коноплянській, 22 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю службового транспортного засобу Департаменту патрульної поліції «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Швеця О.Д., та автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 07.07.2021 Швеця О.Д. визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність Швеця О.Д. була застрахована в ПрАТ «АСК «ОМЕГА».

27.05.2021 ОСОБА_2 на електронну адресу ПрАТ «АСК «ОМЕГА» було направлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з усіма необхідними документами.

02.06.2021 невідомою позивачу особою на ім`я ОСОБА_5 був проведений огляд автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 .

25.06.2021 позивач звернувся до ПрАТ «АСК «ОМЕГА» з вимогою надати для ознайомлення розрахунок матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 26.05.2021, проте працівники страхової компанії не надали йому відповідні документи для ознайомлення, порушивши тим самим вимоги п. 35.3 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з чим ним була подана претензія щодо незаконних дій працівників вказаної страхової компанії.

30.07.2021 позивач звернувся до страховика ПрАТ «АСК «ОМЕГА» з заявою про виплату страхового відшкодування і лише після цього, а також написання скарги, позивачу надали для ознайомлення звіт про оцінку КТЗ.

Згідно зі Звітом № 18347 від 25.06.2021, складеним оцінювачем ОСОБА_6 на замовлення страховика ПрАТ «АСК «ОМЕГА», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП становить 9 561,90 грн.

Не погоджуючись з вказаним звітом, позивач звернувся до судового експерта Новоселецького В.А. для проведення експертного дослідження пошкодженого внаслідок ДТП колісного транспортного засобу «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до висновку експерта Новоселецького В.А. № 03/08 від 03.12.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , становить 81 347,35 грн., вартість матеріального збитку, завданого його власнику, становить 45 400,73 грн.

Станом на час звернення до суду з позовом страхове відшкодування позивачу не виплачене, порушено строки його виплати, визначені ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з чим позивач просить стягнути з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 99 703,64 грн., яка включає страхове відшкодування - 45 400,00 грн.; інфляційні втрати - 27 271,83 грн.; 3 % річних - 2 175,44 грн., пеню - 19 855,64 грн., а також витрати на залучення експерта - 5000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на його користь моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн., спричинену затягуванням строку виплати страхового відшкодування, що призвело до моральних страждань і хвилювань та змусило позивача звертатися до суду з позовом.

Крім того, позивач просить стягнути з Департаменту патрульної поліції на його користь моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн., обгрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок винних дій водія Швеця О.Д. був пошкоджений транспортний засіб, яким він користувався, внаслідок чого він тривалий час був позбавлений можливості користуватися автомобілем, був порушений його звичайний спосіб життя, що негативно вплинуло на його емоційний стан.

Також позивач просить винести окрему ухвалу щодо порушення вимог законодавства України працівниками ПрАТ «АСК «ОМЕГА» під час розрахунку та виплати страхового відшкодування та щодо порушення оцінювачем ОСОБА_6 законодавства України під час розрахунку матеріального збитку, посилаючись на те, що акт огляду належного йому автомобіля складений з порушенням п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи. Оцінювачем ОСОБА_6 складений звіт про оцінку від 25.06.2021 без особистого огляду автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , звіт складено з багатьма порушеннями Методики, що призвело до значного заниження вартості відновлювального ремонту автомобіля та розміру матеріальної шкоди. У свою чергу, працівниками ПрАТ «АСК «ОМЕГА» було порушено його права під час здійснення розслідування страхового випадку. Так, у порушення вимог п. 35.3 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» працівниками страхової компанії йому не надавалася консультаційна допомога під час складення заяви про виплату страхового відшкодування, він не був вчасно ознайомлений з порядком обчислення страхового відшкодування та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди, внаслідок чого був змушений звертатися зі скаргами до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідачів ПрАТ «АСК «ОМЕГА» та Департаменту патрульної поліції.

Ухвалою від 12.09.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 11.10.2022 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду.

23.11.2022 представник Департаменту патрульної поліції надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення з Департаменту патрульної поліції моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн., оскільки позивачем не обґрунтовано суму вказаної шкоди, а також не надано доказів наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача.

28.02.2023 до суду надійшов відзив представника ПрАТ «АСК «ОМЕГА», у якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Зазначила, що 26.05.2021 о 14 год. 30 хв., в м. Києві по вул. Коноплянській, 22 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням Швеця О.Д. , та автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 07.07.2021 Швеця О.Д. визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність Швеця О.Д. була застрахована в ПрАТ «АСК «ОМЕГА» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 203282263 від 06.05.2021.

28.05.2021 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «АСК «ОМЕГА» з повідомленням про настання страхового випадку.

З метою визначення розміру збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , страховик звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6

02.06.2021 представником ПрАТ «АСК «ОМЕГА» за участю позивача було здійснено огляд автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , за результатами якого складено акт огляду транспортного засобу. Вказаний акт підписано позивачем без жодних зауважень.

За результатами проведеної оцінки було складено Звіт № 18347 від 25.06.2021, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , становить 17 005,70 грн., розмір матеріальної шкоди - 9 561,90 грн.

З урахуванням наведеного, відповідачем було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 9 561,90 грн.

30.07.2021 на адресу ПрАТ «АСК «ОМЕГА» надійшла заява про виплату страхового відшкодування, яка всупереч вимог п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», не містила відомостей про банківські реквізити заявника, у зв`язку з чим виплата страхового відшкодування була здійснена 30.11.2021 на транзитний рахунок у ПуАТ «КБ «Акордбанк», про що було повідомлено позивача.

При цьому, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 було подано заяву про страхове відшкодування лише 30.07.2021, тобто після спливу строку, передбаченого п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», строк для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплату відповідно до абз. 5 п. 36.2 ст. 36 вказаного Закону був збільшений на кількість днів прострочення, тобто до 30.11.2021.

Таким чином, зобов`язання з виплати страхового відшкодування були виконані ПрАТ «АСК «ОМЕГА» у повному обсязі та своєчасно.

Вказала, що наданий позивачем висновок експерта № 03/08 від 03.12.2021 є неналежним та недопусимим доказом по справі, оскільки він виготовлений з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, огляд пошкодженого транспортного засобу проводився без представника страховика, з результатами огляду представник страхової компанії також не ознайомлений; вартість матеріального збитку визначена не станом на час ДТП, а станом на час проведення експертного дослідження.

Крім того, на думку представника відповідача, є безпідставною вимога позивача щодо стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» витрат на оплату автотоварознавчої експертизи, оскільки страховою компанією у строк, передбачений ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», було направлено свого представника для визначення розміру збитків.

Вважала також необгрунтованими вимоги позивача про стягнення зі страхової компанії моральної шкоди, оскільки право на її відшкодування в рамках Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» має виключно особа, яка зазнала ушкодження здоров`я під час ДТП, при цьому, матеріали справи не містять доказів завдання шкоди здоров`ю позивача внаслідок ДТП. Крім того, позивачем не доведена вина ПрАТ «АСК «ОМЕГА» у заподіянні йому моральної шкоди саме у такому розмірі, як зазначено у позові.

Просила також застосувати строки позовної давності до вимоги позивача про стягнення пені за період з 15.08.2021 по 31.12.2022 з урахуванням приписів ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні відмовився від вступного слова, заяв про залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі з підстав, визначених законом, не подавав. З огляду на викладене, керуючись завданням та основними засадами цивільного судочинства, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів з урахуванням позицій сторін, зазначених у заявах по суті, зокрема, у позовній заяві.

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції, у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача - ПрАТ «АСК «ОМЕГА», у судове засідання не з`явилась, у відзиві на позовну заяву просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

26.05.2021 о 14 год. 30 хв., в м. Києві по вул. Коноплянській, 22 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю службового транспортного засобу Департаменту патрульної поліції «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Швеця О.Д., та автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 07.07.2021 по справі № 756/9037/21 Швеця О.Д. визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення ст. 82 ЦПК України, а також засад інституту доказування у цивільному судочинстві, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Оболонського районного суду м. Києва від 07.07.2021, яка набрала законної сили, згідно якої Швеця О.Д. визнано винуватим у дорожньо-транспортній пригоді.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «АСК «ОМЕГА» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 203282263 від 06.05.2021; срахувальник - Департамент патрульної поліції.

28.05.2021 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «АСК «ОМЕГА» з повідомленням про настання страхового випадку. Вказане повідомлення було прийнято та зареєстровано ПрАТ «АСК «ОМЕГА» 28.05.2021 за вх. № 1430.

02.06.2021 за участю ОСОБА_2 було здійснено огляд автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , за результатами якого складено Акт огляду транспортного засобу № 17397. Вказаний акт огляду КТЗ підписано ОСОБА_2 та невідомою особою, яка не зазначила у протоколі свого прізвища та посади.

На підставі вказаного акту огляду пошкодженого КТЗ суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку № 18347 від 25.06.2021, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , становить 17 005,70 грн., розмір матеріального збитку, завданого власнику вказаного КТЗ, становить 9 561,90 грн.

30.07.2021 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «АСК «ОМЕГА» з заявою про виплату страхового відшкодування, в якому просив перерахувати суму страхового відшкодування поштовим переказом через АТ «Укрпошта».

Цього ж дня, 30.07.2021, ОСОБА_2 подано до ПрАТ «АСК «ОМЕГА» претензію, заяву-вимогу та скаргу (вх. №№ 2005, 2006, 2007), з яких убачається, що позивач не погодився з розміром страхового відшкодування, розрахованим страховиком ПрАТ «АСК «ОМЕГА», та повідомив останнього про намір самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди.

ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на адресу позивача ОСОБА_2 за вих. № 1136 від 01.12.2021 надіслано листа, у якому зазначено про те, що страховиком прийнято рішення про виплату страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 203282263 за ДТП, що сталася 26.05.2021, у розмірі 9 561,90 грн. Страхове відшкодування у вказаному розмірі 30.11.2021 перераховане до ПуАТ «КБ «Акордбанк», яке можна отримати у будь-якому відділенні банку.

Вказаний лист позивачем не отримано, поштове відправлення повернулося відправнику ПрАТ «АСК «ОМЕГА» за закінченням терміну зберігання (трекінг 0100100506763).

Як убачається з платіжного дорученням № 2939 ПрАТ «АСК «ОМЕГА» 30.11.2021 страхове відшкодування у розмірі 9 561,90 грн. було перераховано на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в ПуАТ «КБ «Акордбанк».

Не погодившись з розрахованим страховиком розміром матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, позивач звернувся до судового експерта Новоселецького В.А. за проведенням автотоварознавчого експертного дослідження пошкодженого у ДТП, яка мала місце 26.05.2021, транспортного засобу «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 .

20.08.2021 особисто експертом Новоселецьким В.А. у присутності ОСОБА_2 оглянуто автомобіль «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , за результатами огляду складено відповідний протокол (акт) огляду транспортного засобу.

Відповідно до висновку експерта Новоселецького В.А. № 03/08 від 03.12.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , становить 81 347,35 грн.; вартість матеріального збитку, завданого його власнику, становить 45 400,73 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

За загальним правилом обов`язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.

Володілець джерела підвищеної небезпеки може бути звільнений судом від відповідальності у двох випадках: якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого.

У першому випадку слід довести: наявність обставин непереборної сили; її надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов; причинний зв`язок між даною обставиною і завданою шкодою. У даному випадку ризик невідшкодування шкоди покладається на самого потерпілого.

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1, п. 22.2 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

З огляду на викладене, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У Законі № 1961-IV детально регламентовано дії водія, транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, тобто потерпілого, так і страховика.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Згідно з п. 34.1 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до вимог п. 36.4. ст. 36 зазначеного вище Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування).

Як установлено судом, позивач у встановлені Законом № 1961-IV строки звернувся до страховика з заявою про настання страхової події. Страховиком за результатами розслідування страхового випадку прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, з розміром якого позивач, як потерпілий у ДТП, не погодився та самостійно обрав експерта для визначення розміру шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 26.05.2021.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Отже, аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

Згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів.

Якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно-пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 331/6395/18.

Порядок проведення автотоварознавчого дослідження для визначення розміру збитків, спричинених пошкодженням транспортних засобів, визначається Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/209 (далі - Методика).

П. 5.1 Методики визначено, що технічний огляд колісного транспортного засобу оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані колісного транспортного засобу; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості колісного транспортного засобу без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Як вбачається зі Звіту № 18347 від 25.06.2021, складеного за результатами проведеної оцінки суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , становить 9561,90 грн.

Сторони не досягли згоди про розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку експерта Новоселецького В.А. № 03/08 від 03.12.2021, самостійно обраного позивачем, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , становить 45 400,73 грн.

Надаючи оцінку вказаним доказам суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ЦПК України.

Частинами другою, третьою статті 102 ЦПК України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторони (сторона) не надали відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 103 ЦПК України).

Згідно із частинами першою, п`ятою - сьомою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Частина перша статті 1 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 цього Закону).

Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, передбачає, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

Таким чином, системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати, що висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи; у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22, від 20.12.2023 у справі № 172/313/21.

Таким чином, враховуючи вказані положення діючого законодавства, при оцінці наявних у матеріалах справи звіту про оцінку суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 № 18347 від 25.06.2021 та висновку судового експерта Новоселецького В.А. № 03/08 від 03.12.2021 суд надає перевагу останньому з огляду на те, що висновок виконаний відповідно до вимог ст. 106 ЦПК України компетентним експертом, який попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, є повним і обґрунтованим. З висновку вбачається узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковими висновками експертизи і на його спростування стороною відповідача не надано документальних доказів.

Відповідачами під час розгляду справи не заявлялося клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи.

Крім того, суд враховує, що звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 18347 від 25.06.2021 виконаний на підставі даних акту огляду КТЗ № 17397 від 02.06.2021, який не містить ідентифікації особи, яка проводила такий огляд. Позивачем заперечується факт огляду автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 , безпосередньо самим оцінювачем ОСОБА_6 і такі твердження відповідачем ПрАТ «АСК «ОМЕГА» не спростовані належними та допустимими доказами у справі. А отже вказаний звіт не може бути покладений в основу рішення суду.

Враховуючи вказані обставини, а також те, що потерпілим, позивачем у справі, не погоджено суму страхового відшкодування, розрахованого страховиком, суд вважає не спроможними твердження представника відповідача ПрАТ «АСК «ОМЕГА» про те, що позивач не набув правових підстав для самостійного залучення експерта для визначення вартості завданого йому матеріального збитку внаслідок ДТП. Той факт, що акт огляду КТЗ від 02.06.2021 був підписаний ОСОБА_2 , не свідчить про згоду останнього з результатами оцінки матеріальної шкоди, визначеної на підставі цього акту огляду.

У зв`язку з наведеним, саме вартість матеріального збитку, встановленого судовим експертом Новоселецьким В.А. у висновку № 03/08 від 03.12.2021 у сумі 45 400,73 грн., приймається судом до уваги під час ухвалення вказаного рішення.

За приписами п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Отже, страхова виплата (регламентна виплата) потерпілій особі (страховиком чи МТСБУ) в умовах відсутності документального підтвердження факту оплати проведеного відновлювального ремонту, не включає суму податку на додану вартість. Доплата цього податку здійснюється відповідно до наведених в пункті 36.2 статті 36 Закону умов, а суб`єкт, на якого покладається обов`язок доплатити суму податку, визначається в залежності від того, чи перевищують сумарно: здійснена страхова виплата (регламентна виплата) разом з проведеним відновлювальним ремонтом пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу та нарахованої суми ПДВ; ліміт відповідальності страховика/МТСБУ (пункт 9.4 статті 9 та пункт 36.1 статті 36 Закону).

У цьому висновку суд звертається до правових позицій у подібних правовідносинах, що викладені в постановах Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 911/286/20, від 06.07.2018 у справі № 924/675/17 та від 06.02.2018 року у справі № 910/3867/16.

У матеріалах справи відсутні докази проведення позивачем відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_2 .

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 36 320,58 грн., яке розраховане виходячи з розміру матеріального збитку, завданого позивачу, зменшеного на суму ПДВ (20%) (45 400,73-9080,15).

Щодо стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» інфляційних втрат, 3 % річних та пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування суд зазначає наступне.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

За приписами п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до норми п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» відлік строку, протягом якого страховик повинен прийняти рішення про виплату страхового відшкодування, починається з дня отримання від потерпілої особи заяви про страхове відшкодування. Отже, нарахування пені за прострочення строку виплати страхового відшкодування можливе після спливу 90 днів з моменту отримання страховиком заяви про виплату страхового відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки суду узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц.

У постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання, так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання.

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Разом з тим, окрім вказаних положень закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов`язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку, зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків.

Так, за положеннями п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування та документи, перелік яких визначений п. 35.2. ст. 35 цього Закону.

Абзацом 5 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Оскільки повідомлення про ДТП було отримано ПрАТ «АСК «ОМЕГА» 28.05.2021, то, відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», заява про страхове відшкодування повинна була бути подана ОСОБА_2 у тридцятиденний строк, тобто до 27.06.2021. Проте, з заявою про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 звернувся до відповідача ПрАТ «АСК «ОМЕГА» 30.07.2021. Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування раніше вказаної дати.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 було подано заяву про страхове відшкодування лише 30.07.2021, тобто зі спливом строку, передбаченого п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», строк для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплату був збільшений ПрАТ «АСК «ОМЕГА» до 30.11.2021, відповідно до абз. 5 п. 36.2 ст. 36 Закону (90 днів + 33 дні прострочення).

Як вбачається з платіжного доручення № 2939 від 30.11.2021, страхове відшкодування у розмірі 9 561,90 грн. було перераховано страховиком вчасно 30.11.2021 на транзитний рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в ПуАТ «КБ «Акордбанк». Вказана сума страхового відшкодування позивачем не отримана, що не заперечується представником ПрАТ «АСК «ОМЕГА».

З урахуванням викладеного, враховуючи, що ПрАТ «АСК «ОМЕГА» у визначені законом строки прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та таке відшкодування перераховано страховиком на рахунок у банку в розмірі, визначеному страховиком, суд дійшов висновку про те, що за встановлених обставин не мало місце прострочення виконання грошового зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування з вини відповідача, а тому відсутні підстави для стягнення зі страхової компанії інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені. У зв`язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає як необгрунтований. Натомість, незгода позивача з розрахованою сумою страхового відшкодування, самостійне у подальшому залучення експерта для визначення розміру матеріальної шкоди з метою звернення до суду з позовом не свідчить про прострочення з боку відповідача ПрАТ «АСК «ОМЕГА» під час виплати страхового відшкодування та, відповідно, обов`язку сплатити на користь позивача суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та пеню, передбачену ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Щодо стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь позивача моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Підставами для стягнення моральної шкоди у визначеному розмірі позивач зазначив невиплату йому страхового відшкодування з вини страховика, протиправні дії працівників страхової компанії під час здійснення розрахунку матеріального збитку, що призвело до моральних страждань і хвилювань та змусили його звертатися до суду з позовом.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Разом з тим, під час розгляду вказаної справи суд дійшов висновку, що ПрАТ «АСК «ОМЕГА» не були допущені порушення в частині строків виплати страхового відшкодування, останнє було перераховано на транзитний рахунок банківської установи на підставі рішення страховика про його виплату у розмірі, визначеному страховиком та з яким позивач не погодився, скориставшись у подальшому своїм правом на звернення до суду з даним позовом та на доведення перед судом обгрунтованості своїх позовних вимог. Суд також враховує, що відповідач ПрАТ «АСК «ОМЕГА» не був ознайомлений з висновком експерта, самостійно залученого позивачем, останній не звертався до страховика з заявою про виплату йому страхового відшкодування у розмірі, визначеному у даному висновку, а отже, на переконання суду, відсутні підстави стверджувати про наявність з боку відповідача ПрАТ «АСК «ОМЕГА» протиправної поведінки, якою була завдана моральна шкода позивачу.

З урахуванням викладеного позов в частині стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь позивача моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди з Департаменту патрульної поліції суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч.1.ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Згідно з пунктом 3 вказаного Пленуму Верховного Суду України під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві позивач зазначив, що внаслідок винних дій інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Швеця О.Д., які призвели до дорожньо-транспорної пригоди, він зазнав моральних переживань, пов`язаних з пошкодженням транспортного засобу, яким він користувався, через що він тривалий час був позбавлений мжливості користуватися автомобілем, був порушений його звичайний спосіб життя, що негативно вплинуло на його емоційний стан.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-ц, участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до моральних страждань.

Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з пошкодженням його майна, внаслідок чого він тривалий час був позбавлений можливості користуватися автомобілем, був порушений його звичайний спосіб життя, що, безумовно, не могло негативно не вплинути на його емоційний стан.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, від 23 листопада 2022 року в справі № 686/13188/21.

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19.

Таким чином, розмір моральної шкоди не є конкретно визначеною сумою,

а визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Отже, суд вважає, що необхідним та достатнім розміром на відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди буде 5 000,00 грн. Зазначений розмір моральної шкоди відповідає глибині та тривалості моральних страждань позивача та є обґрунтованим, враховуючи принципи розумності, виваженості та справедливості. Саме вказаний розмір моральної шкоди підлягає стягненню з Департаменту патрульної поліції, неправомірними діями службової особи якого завдано шкоди, на користь позивача, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимог позивача винести окрему ухвалу щодо порушення вимог законодавства України працівниками ПрАТ «АСК «ОМЕГА» під час розрахунку та виплати страхового відшкодування та щодо порушення оцінювачем ОСОБА_6 законодавства України під час розрахунку матеріального збитку.

Відповідно до частин першої та другої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків.

Окрема ухвала суду це процесуальне судове рішення, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення.

Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.

Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення.

Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.

Згідно ч. 5 ст. 262 ЦПК України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 262 ЦПК України не встановлено процесуального обов`язку суду постановляти окрему ухвалу.

Постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення судом підстав для окремої ухвали.

Позивачем у позовній заяві, на переконання суду, не наведено достатніх підстав та аргументів для постановлення окремої ухвали. Наявні у матеріалах справи скарги ОСОБА_2 до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Національного банку України не доводять самі по собі порушень закону з боку посадових осіб ПрАТ «АСК «ОМЕГА» та суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 під час розслідування страхового випадку, визначення розміру страхового відшкодування та його виплати.

Відтак, підстав для постановлення окремої ухвали відносно вказаних осіб суд не вбачає.

Інші доводи представників сторін не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до квитанції № 9282-8584-1852-1389 від 29.09.2022 позивачем ОСОБА_2 при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у розмірі 1 999,04 грн.

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з проведенням експертиз.

Як вбачається з квитанції № 54002 від 20.08.2021 за проведення автотоварознавчої експертизи позивачем було сплачено 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 35 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

З урахуванням викладеного з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних, а саме: з відповідача ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 363,19 грн. та витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 1 917,59 грн.; з відповідача Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 49,99 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 36 320 (тридцять шість тисяч триста двадцять) гривень 58 копійок; витрати по сплаті судового збору у розмірі 363 (триста шістдесят три) гривні 19 копійок; витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 1 917 (одна тисяча дев`ятсот сімнадцять) гривень 59 копійок.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень; витрати по сплаті судового збору у розмірі 49 (сорок дев`ять) гривень 99 копійок.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про постановлення окремої ухвали відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м.Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3.

Відповідач 2: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», код ЄДРПОУ 21626809, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 48-г, літ.А.

Дата складення повного судового рішення - 22.04.2024.

Суддя О.О. Тиха