Ухвала суду № 118518037, 19.04.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3496/20

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про повернення з матеріалів справи оригіналу наказу Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/3496/20 за позовом

Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код: 20077720)

до

Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради (09800, Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Соборна, буд. 19-А, код: 24879282)

про стягнення 332940,46 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.02.2021 у справі № 911/3496/20 позов акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково, стягнуто з комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради на користь акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 261479,87 гривень основного боргу, 18338,86 гривень пені, 13194,61 гривень 3% річних, 11609,28 гривень інфляційних втрат, 809,56 гривень збитків та 4994,11 гривень судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2021 у справі № 911/3496/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 27508,28 гривень скасовано та прийнято у скасованій частині нове рішення про задоволення вимоги про стягнення 27508,28 гривень пені, присудивши до стягнення з комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» загалом 45847,14 гривень пені. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2021 у справі № 910/3496/20 в наступній редакції: «Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради на користь акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 261479 грн 87 коп. основного боргу, 45847 грн 14 коп. пені, 13194 грн 61 коп. 3% річних, 11609 грн 28 коп. інфляційних втрат, 809 грн 56 коп. збитків та 4994 грн 11 коп. судового збору». Стягнуто з Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 3153,00 гривень судового збору за подачу апеляційної скарги.

На примусове виконання вказаної постанови, Господарським судом Київської області 05.07.2021 видано відповідні накази.

До Господарського суду Київської області 22.12.2021 від відповідача (надалі боржник) надійшла заява, в якій останній просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/3496/20 в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.01.2022 заяву Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/3496/20 в частині стягнення з Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 45847,14 гривень пені, 13194,61 гривень 3% річних, 11609,28 гривень інфляційних втрат.

На адресу суду 29.03.2024 від Тетіївським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) супровідними листами від 18.03.2024 №№ 17797, 17812 повернуто оригінали наказів Господарського суду Київської області від 05.07.2021, на звороті яких наявні відмітки державного виконавця із посиланням на п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Представником Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі скаржник/стягувач/заявник) в системі «Електронний суд» 29.03.2024, яка надійшла 01.04.2024, до Господарського суду Київської області сформовано скаргу на дії начальника Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі орган ДВС) у виконавчому провадженні № 74301945 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/3496/20.

Аргументуючи мотиви звернення до суду із скаргою скаржник посилається на те, що начальником Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 18.03.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 74301945, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.

Проте, на переконання скаржника, вказана постанова є незаконною, оскільки станом на 27.03.2024 боржник має заборгованість перед АТ «НАК «Нафтогаз України» у сумі 809,56 гривень, відтак станом на день звернення до суду із скаргою рішення суду у повному обсязі фактично не виконано, а прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови є передчасним.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.04.2024 розгляд скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії органу ДВС призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.04.2024.

На адресу суду 09.04.2024 та 15.04.2024 від органу ДВС надійшли заперечення на скаргу.

Заперечення органу ДВС аргументовані тим, що в діях державного виконавця відсутні будь-які неправомірні дії, оскільки звертаючись до органу ДВС із заявою про примусове виконання рішення, до якої було долучено оригінал наказу, стягувач у заяві зазначив, що залишок заборгованості за виконавчим документом становить 4994,11 гривень та саме ця сума і була примусово стягнута державним виконавцем з боржника, яка в подальшому перерахована на рахунок стягувача, за наслідком чого прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 74301945.

З огляду на висвітлені обставини, орган ДВС вважає, що під час прийняття оскаржуваної постанови державний виконавець діяв у межах Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2024 розгляд скарги відкладено на 01.05.2024.

Представником скаржника в системі «Електронний суд» 17.04.2024 до Господарського суду Київської області сформовано заяву, в якій заявник посилаючись на те, що судове рішення станом на 17.04.2024 в частині стягнення з відповідача 809,56 гривень збитків є не виконаним, просить суд повернути стягувачу оригінал наказу Господарського суду Київської області від 05.07.2021 № 911/3496/20 задля повторного його пред`явлення до органу ДВС та повного виконання судового рішення.

Розглянувши подану Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заяву, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення, у якій згідно ч. 3 названої статті стягувач, окрім іншого, зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

З наявних у матеріалах справи доказів, суд встановив, що стягувач звернувся до органу ДВС із заявою від 21.02.2024 № 39/10-227-24 про примусове виконання рішення, у якій серед іншого зазначив, що залишок заборгованості за наказом від 05.07.2021 у справі № 911/3496/20 становить 4994,11 гривень (судовий збір).

На підставі вказаної заяви начальником органу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2024 № 74301945.

В подальшому органом ДВС на банківський рахунок стягувача перераховано грошові кошти у розмірі 4994,11 гривень, із призначенням платежу: «№ 911/3496/20, 05.07.2021, Комунальне підприємство «Тетіївтепломережа», № 74301945, кошти стягнуті за ВД, на користь стягувача». Відтак начальником органу ДВС 18.03.2024, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 74301945, у якій зазначено про те, що борг у розмірі 4994,11 гривень, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження стягнуті.

Отже, наведені вище обставини, на переконання суду, свідчать про те, що стягувач звертаючись до органу ДВС із заявою про примусове виконання рішень на власний розсуд розпорядився своїми правами та зазначив у заяві конкретну суму (4994,11 гривень), яка підлягає стягненню з боржника за наказом Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/3496/20, яка і була примусово стягнута з боржника органом ДВС на користь стягувача.

Суд зауважує, що дії стягувача через власну недбалість призвели до неповного виконання судового рішення, власне які і стали підставою для винесення органом ДВС оскаржуваної постанови.

При цьому, стягувач не був позбавлений права сприяти виконавцю у виконанні судового рішення та звернутись до органу ДВС із заявою про виправлення описки у заяві/уточнення щодо стягуваних з боржника сум.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За змістом ст. ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України в п. 2 мотивувальної частини рішення № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У матеріалах справи відсутні докази повного виконання (як добровільного, так і в межах виконавчого провадження) боржником постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 у справі № 911/3496/20, зокрема в частині стягнення на користь стягувача 809,56 гривень збитків.

Враховуючи встановленні судом обставини, невиконання боржником у повному обсязі судового рішення, принцип обов`язковості виконання судових рішень, суд дійшов висновку про доцільність задоволення заяви стягувача та повернення останньому з матеріалів справи оригіналу наказу Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/3496/20, з метою подальшого його пред`явлення до органів державної виконавчої служби та остаточного виконання судового рішення боржником.

Керуючись ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про повернення з матеріалів справи оригіналу наказу Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/3496/20 задовольнити.

2. Повернути Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з матеріалів справи оригінал наказу Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/3496/20 про стягнення з комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради на користь акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 261479 грн 87 коп. основного боргу, 45847 грн 14 коп. пені, 13194 грн 61 коп. 3% річних, 11609 грн 28 коп. інфляційних втрат, 809 грн 56 коп. збитків та 4994 грн 11 коп. судового збору.

Додаток: оригінал наказу Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/3496/20.

Ухвала складена та підписана 19.04.2024, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Р.М. Колесник