Рішення № 118517903, 26.03.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2024Справа № 910/10134/23

За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 857.601,46 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача Селіванова О.В., довіреність № 21-ПУ/АУП/2023 від 26.01.2024

від відповідача не з`явився

Суть спору:

27.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 878.119,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем термінів доставки вантажу за залізничними накладними, що зазначені у позовній заяві, терміни яких, визначені ст.ст. 41, 116 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, що й стало підставою для нарахування штрафу. Позивач звертався до відповідача із претензіями про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу № 24307 від 08.06.2022; № 24343 від 10.06.2022; № 25593 від 21.10.2022; № 25594 від 21.10.2022; № 25595 від 31.10.2022; № 25596 від 31.10.2022. Претензії № 24307 та № 24343 були відповідачем частково визнані, а всі інші відхилені. У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 878.119,78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10134/23 від 29.06.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

11.07.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви, відповідно до якої позивач виклав прохальну частину позову в новій редакції, згідно якої він просить стягнути з відповідача 857.601,46 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/10134/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31.08.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне: відповідач не несе відповідальності за порушення термінів доставки у разі тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці, а яка сталася у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, а саме у зв`язку з початком повномаштабної збройної агресії росії проти України та у зв`язку з введенням Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану в Україні, що підтверджується сертифікатом ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та про що відповідачем було складено акти загальної форми ГУ-23 та зроблено відмітки у графі 49 накладних; позивачем при розрахунку суми штрафу не враховано повернення перебору тарифу, внаслідок чого надлишково заявлена сума становить 2.620,58 грн.

15.09.2023 від позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій просив суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10134/23 від 26.10.2023 вирішено розглядати справу № 910/10134/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 14.11.2023.

07.11.2023 від представника позивача - Селіванової О.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

10.11.2023 від представника відповідача - Тананайського М.М. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

13.11.2023 від представника відповідача - Серьогіної С.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про вступ у справу як представника, у якій вона, серед іншого, просила провести призначене на 14.11.2023 підготовче засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10134/23 від 13.11.2023 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10134/23 від 13.11.2023 в задоволені заяви представника відповідача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10134/23 від 14.11.2023 в задоволені заяви представника відповідача про участь у судовому засіданні, призначеному на 14.11.2023, в режимі відеоконференції відмовлено.

14.11.2023 від позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10134/23 від 14.11.2023 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 18.12.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10134/23 від 18.12.2023 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 23.01.2024.

18.12.2023 від позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли письмові пояснення по справі, згідно з якими позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вказує, що акти загальної форми ГУ-23, на які посилається відповідач в своїх запереченнях, складено з порушенням Правил складання актів (ст. 129 Статуту), а також не погоджується з твердженнями відповідача щодо повернення останнім перебору тарифу, у зв`язку з відсутністю у графах 43-45 накладних, за якими відповідачем нібито здійснено повернення, будь-яких відомостей про залишок суми переборів.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 01.3-16/285/24 від 12.01.2024 у зв`язку з відпусткою судді Комарової О.С. призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 910/10134/23.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 910/10134/23 визначено суддю Сівакову В.В.

15.01.2024 від представника позивача - Селіванової О.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів та системи конференцзв`язку на електронній платформі EasyCon.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10134/23 від 17.01.2024 прийнято справу до розгляду; підготовче засідання у справі призначено на 30.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10134/23 від 17.01.2024 в задоволені заяви представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

23.01.2024 від представника позивача - Селіванової О.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10134/23 від 24.01.2024 заяву представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - адвоката Селіванової О.В про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено.

26.01.2024 від позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких надано додаткові заперечення щодо посилання відповідача на складені останнім акти загальної форми ГУ-23 про продовження строку доставки та їх зазначення в графі 49 накладних. Також позивач вказує на те, що лист ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 про засвідчення форс-мажорних обставин не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору.

26.01.2024 від позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла змінена позовна заява, в якій просить в тексті позовної заяви та додатку № 1 до позову (розрахунок штрафу за прострочку доставки вантажу на 2 доби) замість номеру вагону 54762231 читати 54786231.

27.01.2024 (субота) представником відповідача - Тананайського М.М. у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» сформовано клопотання/заяву про участь у судовому засіданні 30.01.2024 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів (платформа EasyCon), яке зареєстровано судом 29.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10134/23 від 30.01.2024 в задоволені клопотання/заяви представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» про участь судовому засіданні 30.01.2024 у справі № 910/10134/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon» відмовлено.

30.01.2024 у підготовчому засіданні у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.02.2024.

31.01.2024 від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення та змінена позовна заява (раніше 26.01.2024 сформовані в системі ЄСІТС «Електронний суд»).

01.02.2024 від представника позивача - Селіванової О.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

13.02.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.02.2024.

15.02.2024 від представника позивача - Селіванової О.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

27.02.2024 від представника позивача - Селіванової О.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

27.02.2024 у судовому засіданні у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.03.2024.

29.02.2024 від представника позивача - Селіванової О.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про залучення Селіванової О.В. у справі в якості представника позивача та надання доступу до електронної справи № 910/10134/23 в підсистемі «Електронний суд».

11.03.2024 від відповідача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява, згідно з якою відповідач просить розглянути справу № 910/10134/23 за відсутності представника відповідача; відповідач позовні вимоги не підтримує та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні 12.03.2024 позовні вимоги підтримав повністю.

12.03.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.03.2024.

Відповідач в судове засідання 26.03.2024 не з`явився.

В судовому засіданні 26.03.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» та Акціонерним товариством «Українська залізниця» було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що оприлюднена 31.05.2020, та яка вводиться в дію 01.07.2020).

Згідно з п. 1.10 договору він є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору.

Відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-00178353/2020-001 від 13.03.2020 Акціонерне товариство «Укрзалізниця» засвідчила прийняття від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомлено, що замовнику (ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ) присвоєно коди:

1. відправника/одержувача - 8887;

2. платника - 8127810 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.

За умовами повідомлення № 99-00178353/2020-001 від 13.03.2020 код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.

З огляду на викладене між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» (замовник, позивач) 13.03.2020 укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору його предметом є організація та здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

В період з грудня 2021 року по серпень 2022 року відповідачем до станцій призначення - Ароматна, Богуславський, Миколаївка-Донецька Придніпровської залізниці здійснював перевезення залізничних вагонів - порожніх власних вагонів та завантажених, одержувачем яких був позивач, що підтверджується залізничними накладними №№ 38464483, 38464525, 38464517, 38457107, 38457123, 38457115, 40212516, 40212508, 40215485, 40310922, 40308199, 40308215, 40308181, 40308223, 39198429, 39198312, 39198387, 44187706, 39316237, 44195253, 44195261, 32519191, 38942546, 39230362, 39230214, 39230255, 39230222, 39230081, 39230248, 39230354, 32161622, 32161440, 40230559, 32269466, 40311227, 40311219, 40309999, 40309973, 32393894, 39433529, 32569576, 32563389, 44236461, 40543589, 32616740, 32573289, 32573578, 32573222, 32373479, 32573529, 32573198, 32573149, 44220572, 32587289, 44238541, 39535083, 39535133, 39535125, 39535091, 39518410, 39518089, 39518394, 39518360, 39518188, 39518329, 39518063, 39518402, 39518337, 39517867, 39518071, 39518139, 39518170, 39518154, 39518121, 39528138, 39528112, 53856928, 53857249, 53856936, 53857231, 53856761, 44190247, 32656076, 45656170, 44261139, 32666463, 45347986, 45367802 (досилочна до основної накладної 45347986), 45366879 (досилочна до основної накладної 45347986), 45419983, 45420049, 45420015, 45420007, 45474582, 45474558, 45474533, 45474566, 45474574, 45474541, 45474608, 45474590, 45500089, 45500063, 45500121, 45500071, 45500105, 45500196, 45499803, 45500204, 37989613, 37989696, 37989555, 37989456, 37989704, 37989654, 37989449, 37989563, 37989597, 37989514, 37989688, 37989498, 37989571, 37989639, 37989472, 37989522, 37989621, 37989647, 34978254, 34978262, 34978304, 34978296, 32007221, 32007189, 32007171, 32009706, 32009730, 32009789, 43870559, 40050858, 40050866, 40050841, 35411339, 35411354, 35411420, 35411412, 35411495, 35411503, 35411347, 35411453, 35411404, 35411511, 35411438, 35411479, 35411321, 35411461, 35411487, 42564062, 35612258, 40453458, 44890366, 44890507, 44909109, 41681792, 41681719, 43408137, 43408111, 42574855, 42574863, 42825778, 42825828, 42825752, 42825950, 42825984, 42825810, 42826776, 42826826, 34877621, 38017398, 38020699, 38020673, 38020657, 38020681, 38020749, 38020723, 38020756, 40047532, 40047581, 40047540, 43874833, 43874817, 43874841, 43874858, 43874825, 38405965, 38405981, 38405973, 38405999, 38406062, 38406054, 38406005, 43953249, 43953215, 43953199, 43953223, 40234924, 38684692, 39023015, 40448904, 40448896, 40448888, 44182483, 44182509, 44186518, 44186500, 39310891, 39291703, 39349097, 40164642, 40164600, 40191025, 40191033, 40191017, 32171597, 32191843, 32192056, 32191850, 32191892, 32344525, 32344574, 32344442, 32344475, 32366627, 32366643, 40442790, 40442816, 40442808, 39198395, 39518584, 39545561, 39545504, 39545785, 39545777, 39545751, 39656483, 44220853, 44223253, 44223352, 44223287, 44223337, 44223311, 53845921, 39520440, 53854816, 53855011, 39285267, 32577025, 45582558, 44261410, 44261436, 44293249, 45407152, 45407186, 45407137, 53424529, 36853356, 53478319, 53468666, 53470050, 34545731, 34545822, 42989269, 42989228, 42989293, 42988170, 38086443, 38082491, 38082467, 43560366, 42817221, 42817247, 42817239, 42820282, 38003539, 38003547, 34992446, 43864750, 43862168, 38230462, 37741253, 37741311, 43951490, 43951508, 43951516, 38334520, 38303715, 40138752, 32161333, 38606745, 38606737, 38482691, 38530606, 38530598, 38841060, 38798526, 32323776, 44095123, 44095099, 44096246, 44080927, 38927349, 38951661, 39138714, 39110457, 32496432, 32496416, 39255542, 39255534, 39255666, 40482630, 38813762, 38892485 (досилочна до основної накладної 38813762), 53810164, 43951888, 43951896, 40151383, 40151342, 40151391, 40151367, 38573440, 38573424, 40205643, 40205635, 40205619, 40199424, 44019685, 40295354, 40323685, 40323735, 40323693, 40323701, 40323750, 40323768, 40360521, 40360513, 32366973, 40386435, 40386450, 40386401, 40386419, 40334195, 40334153, 38916011, 32553190, 32552986, 32571895, 32571945, 39324058, 53832671, 53833265, 53829925, 53831632, 53833232, 53834743, 53835864, 53835880, 53833273, 53832689, 40343956, 40467565, 40467573, 32557738, 32557712, 32555831, 32553364, 32553331, 40344129, 53846424, 53840914, 53840880, 53840898, 53840906, 53825105, 39464292, 39503321, 53849071, 53852976, 53848552, 53843553, 53847125, 39443940, 39382387, 39447099, 39328885, 39328919, 53871547, 39659958, 39659883, 39659917, 39659909, 39659966, 53872768, 53876819, 53862694, 39568498, 39537774, 39537683, 39537717, 39537808, 39537675, 39537741, 39537766, 39537782, 39537709, 39537733, 39537758, 39541115, 39540984, 39541156, 39540992, 39541123, 39540976, 39541065, 39541073, 45534294, 40599680, 44290310, 44290484, 44289999, 45157062, 45447935, 36918746, 41667890, 41667932, 41667684, 41667676, 53377842, 53467726, 53467155, 53451779, 43284280, 43284298, 43284314, 43261379, 43160282, 43281856, 43281849, 43281864, 43281831, 43273143, 43273150, 43273093, 53470951, 53419719, 53471561, 43272236, 36840080, 36840023, 36840007, 36840395, 36840056, 36840387, 36840015, 36840072, 36840098, 36840031, 43272459, 53492492, 37289204, 42090472, 42090068, 42090464, 42090423, 42090258, 42090282, 42090043, 42090126, 42090399, 42090324, 42764159, 42764167, 42764134, 42764126, 42764142, 42765776, 42765784, 42765768, 42765792, 42768135, 42768143, 42768150, 42768101, 42768127, 42768119, 53553673, 53554598, 53522173, 53522199, 53508859, 53510814, 53518718, 53518734, 53518700, 53525747, 53522405, 53518726, 53553335 (досилочна до основної накладної 53502068), 53502068, 53510822, 53497012, 53500948, 53499539, 53499521, 53497095, 53497020, 42859678, 42859496, 42859017, 42858969, 37969433, 34950535, 38059770, 38059697, 38029856, 38082483, 38069522, 37824521, 38069530, 40015208, 40018236, 38101051, 37137817, 37824471, 37137825, 37137809, 37137833, 37137783, 38101036, 37421567, 43774463, 42774737, 42776948, 42779694, 42767210, 42774620, 42774588, 42774596, 42774612, 42774661, 42774646, 42774448, 42774471, 42774570, 42779744, 42779769, 42774638, 42779777, 42779751, 42779702, 42779710, 42779728, 42779736, 37902863, 37901824, 37337425, 37291036, 37968849, 37969458, 34988071, 43834225, 38193934.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем порушено терміни доставки вантажів за вказаними накладними, визначені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв`язку із чим позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» 857.601,46 грн штрафу на підставі ст. 116 Статуту залізниць України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць (далі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 12.1 договору він діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення.

Сторонами заперечень щодо укладення даного договору або доказів в підтвердження виявлення однією із сторін небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договір є чинним.

Відповідно до ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України).

В силу ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Аналіз приписів частин 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України дозволяє дійти висновку, що правовідносини щодо організації перевезення вантажу, які виникають між суб`єктами господарювання, опосередковуються укладенням договору перевезення вантажу, за яким одна сторона (перевізник) зобов`язуєтеся доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі, факт укладення такого господарського договору підтверджується складенням перевізного документа відповідно до вимог законодавства.

Положеннями ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.

Так, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за затримання терміну доставки вантажів в межах, визначених Статутом залізниць України.

Отже, при здійсненні перевезень вантажів залізничним транспортом на підставі договорів перевезення, укладених із суб`єктами господарювання-замовниками, залізниця, як перевізник, несе відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань в порядку, визначеному Статутом залізниць України та відповідає перед контрагентами за допущені нею прострочення у доставці вантажів до станції призначення в порядку, визначеному транспортним статутом на залізниці.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України на залізницю, як перевізника, покладено обов`язок доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений Статутом залізниць, пунктом 41 якого визначено, що терміни доставки вантажів та правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються правилами, виходячи з технічних можливостей залізниці; обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

Пунктами 1.2., 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (далі - Правила) передбачено, що термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата; вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Пунктом 37 Правил видачі вантажів визначено, що факт неприбуття вантажу в установлений термін доставки станція (залізниця) зобов`язана засвідчити на пред`явленій одержувачем накладній, оформленій у паперовому вигляді, з проставленням календарного штемпеля станції призначення.

Отже, законодавцем врегульовано терміни доставки вантажів залізницею, виходячи із технічних можливостей залізниці у їх доставці та відстані слідування вантажу від станції відправлення до станції призначення, за яку обчислюється провізна плата.

Прострочення залізниці у доставці вантажу до станції призначення має наслідком застосування до неї відповідальності у вигляді штрафу, що стягується на користь одержувача у розмірі, передбаченому п. 116 Статуту залізниць України, і розраховується у відсотковому співвідношенні до суми провізної плати, що підлягає сплаті за перевезення простроченого у доставці вантажу з урахуванням кількості діб затримки.

Згідно із загальними положеннями Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Частинами 1, 2, 5 п. 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Як вже зазначалось судом, в період з грудня 2021 року по серпень 2022 року АТ «Українська залізниця» до станцій призначення - Ароматна, Богуславський, Миколаївка-Донецька Придніпровської залізниці здійснювало перевезення залізничних вагонів - порожніх власних вагонів та завантажених, одержувачем яких був позивач - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується залізничними накладними №№ 38464483, 38464525, 38464517, 38457107, 38457123, 38457115, 40212516, 40212508, 40215485, 40310922, 40308199, 40308215, 40308181, 40308223, 39198429, 39198312, 39198387, 44187706, 39316237, 44195253, 44195261, 32519191, 38942546, 39230362, 39230214, 39230255, 39230222, 39230081, 39230248, 39230354, 32161622, 32161440, 40230559, 32269466, 40311227, 40311219, 40309999, 40309973, 32393894, 39433529, 32569576, 32563389, 44236461, 40543589, 32616740, 32573289, 32573578, 32573222, 32373479, 32573529, 32573198, 32573149, 44220572, 32587289, 44238541, 39535083, 39535133, 39535125, 39535091, 39518410, 39518089, 39518394, 39518360, 39518188, 39518329, 39518063, 39518402, 39518337, 39517867, 39518071, 39518139, 39518170, 39518154, 39518121, 39528138, 39528112, 53856928, 53857249, 53856936, 53857231, 53856761, 44190247, 32656076, 45656170, 44261139, 32666463, 45347986, 45367802 (досилочна до основної накладної 45347986), 45366879 (досилочна до основної накладної 45347986), 45419983, 45420049, 45420015, 45420007, 45474582, 45474558, 45474533, 45474566, 45474574, 45474541, 45474608, 45474590, 45500089, 45500063, 45500121, 45500071, 45500105, 45500196, 45499803, 45500204, 37989613, 37989696, 37989555, 37989456, 37989704, 37989654, 37989449, 37989563, 37989597, 37989514, 37989688, 37989498, 37989571, 37989639, 37989472, 37989522, 37989621, 37989647, 34978254, 34978262, 34978304, 34978296, 32007221, 32007189, 32007171, 32009706, 32009730, 32009789, 43870559, 40050858, 40050866, 40050841, 35411339, 35411354, 35411420, 35411412, 35411495, 35411503, 35411347, 35411453, 35411404, 35411511, 35411438, 35411479, 35411321, 35411461, 35411487, 42564062, 35612258, 40453458, 44890366, 44890507, 44909109, 41681792, 41681719, 43408137, 43408111, 42574855, 42574863, 42825778, 42825828, 42825752, 42825950, 42825984, 42825810, 42826776, 42826826, 34877621, 38017398, 38020699, 38020673, 38020657, 38020681, 38020749, 38020723, 38020756, 40047532, 40047581, 40047540, 43874833, 43874817, 43874841, 43874858, 43874825, 38405965, 38405981, 38405973, 38405999, 38406062, 38406054, 38406005, 43953249, 43953215, 43953199, 43953223, 40234924, 38684692, 39023015, 40448904, 40448896, 40448888, 44182483, 44182509, 44186518, 44186500, 39310891, 39291703, 39349097, 40164642, 40164600, 40191025, 40191033, 40191017, 32171597, 32191843, 32192056, 32191850, 32191892, 32344525, 32344574, 32344442, 32344475, 32366627, 32366643, 40442790, 40442816, 40442808, 39198395, 39518584, 39545561, 39545504, 39545785, 39545777, 39545751, 39656483, 44220853, 44223253, 44223352, 44223287, 44223337, 44223311, 53845921, 39520440, 53854816, 53855011, 39285267, 32577025, 45582558, 44261410, 44261436, 44293249, 45407152, 45407186, 45407137, 53424529, 36853356, 53478319, 53468666, 53470050, 34545731, 34545822, 42989269, 42989228, 42989293, 42988170, 38086443, 38082491, 38082467, 43560366, 42817221, 42817247, 42817239, 42820282, 38003539, 38003547, 34992446, 43864750, 43862168, 38230462, 37741253, 37741311, 43951490, 43951508, 43951516, 38334520, 38303715, 40138752, 32161333, 38606745, 38606737, 38482691, 38530606, 38530598, 38841060, 38798526, 32323776, 44095123, 44095099, 44096246, 44080927, 38927349, 38951661, 39138714, 39110457, 32496432, 32496416, 39255542, 39255534, 39255666, 40482630, 38813762, 38892485 (досилочна до основної накладної 38813762), 53810164, 43951888, 43951896, 40151383, 40151342, 40151391, 40151367, 38573440, 38573424, 40205643, 40205635, 40205619, 40199424, 44019685, 40295354, 40323685, 40323735, 40323693, 40323701, 40323750, 40323768, 40360521, 40360513, 32366973, 40386435, 40386450, 40386401, 40386419, 40334195, 40334153, 38916011, 32553190, 32552986, 32571895, 32571945, 39324058, 53832671, 53833265, 53829925, 53831632, 53833232, 53834743, 53835864, 53835880, 53833273, 53832689, 40343956, 40467565, 40467573, 32557738, 32557712, 32555831, 32553364, 32553331, 40344129, 53846424, 53840914, 53840880, 53840898, 53840906, 53825105, 39464292, 39503321, 53849071, 53852976, 53848552, 53843553, 53847125, 39443940, 39382387, 39447099, 39328885, 39328919, 53871547, 39659958, 39659883, 39659917, 39659909, 39659966, 53872768, 53876819, 53862694, 39568498, 39537774, 39537683, 39537717, 39537808, 39537675, 39537741, 39537766, 39537782, 39537709, 39537733, 39537758, 39541115, 39540984, 39541156, 39540992, 39541123, 39540976, 39541065, 39541073, 45534294, 40599680, 44290310, 44290484, 44289999, 45157062, 45447935, 36918746, 41667890, 41667932, 41667684, 41667676, 53377842, 53467726, 53467155, 53451779, 43284280, 43284298, 43284314, 43261379, 43160282, 43281856, 43281849, 43281864, 43281831, 43273143, 43273150, 43273093, 53470951, 53419719, 53471561, 43272236, 36840080, 36840023, 36840007, 36840395, 36840056, 36840387, 36840015, 36840072, 36840098, 36840031, 43272459, 53492492, 37289204, 42090472, 42090068, 42090464, 42090423, 42090258, 42090282, 42090043, 42090126, 42090399, 42090324, 42764159, 42764167, 42764134, 42764126, 42764142, 42765776, 42765784, 42765768, 42765792, 42768135, 42768143, 42768150, 42768101, 42768127, 42768119, 53553673, 53554598, 53522173, 53522199, 53508859, 53510814, 53518718, 53518734, 53518700, 53525747, 53522405, 53518726, 53553335 (досилочна до основної накладної 53502068), 53502068, 53510822, 53497012, 53500948, 53499539, 53499521, 53497095, 53497020, 42859678, 42859496, 42859017, 42858969, 37969433, 34950535, 38059770, 38059697, 38029856, 38082483, 38069522, 37824521, 38069530, 40015208, 40018236, 38101051, 37137817, 37824471, 37137825, 37137809, 37137833, 37137783, 38101036, 37421567, 43774463, 42774737, 42776948, 42779694, 42767210, 42774620, 42774588, 42774596, 42774612, 42774661, 42774646, 42774448, 42774471, 42774570, 42779744, 42779769, 42774638, 42779777, 42779751, 42779702, 42779710, 42779728, 42779736, 37902863, 37901824, 37337425, 37291036, 37968849, 37969458, 34988071, 43834225, 38193934.

Відповідно до п. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі «Навантаження призначено на ____ число ____ місяць» (п. 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу).

Згідно з п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9 Правил).

Відповідно до п. 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як вбачається з календарних штемпелей на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

За приписами ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений ст. 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної доставки вантажу (вагонів) позивач звертався до відповідача з претензіями № 24307 від 08.06.2022, № 24343 від 10.06.2022, № 25593 від 21.10.2022, № 25594 від 21.10.2022, № 25595 від 31.10.2022, № 25596 від 31.10.2022 про сплату штрафу, нарахованого відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України.

У відповідь на вказані претензії відповідачем надано листи № ЦЗ-1/НЗЕ-1-3/399 від 14.12.2022, № ЦЗ-1/НЗЕ-1-3/398 від 14.12.2022, № МКРП-12/22-257 від 26.11.2022, № МКРП-12/22-258 від 26.11.2022, № МКРП-12/22-262 від 29.11.2022, № МКРП-12/22-261 від 29.11.2022, в яких частину вимог позивача визнано, а в іншій частині відмовлено в задоволені, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Докази сплати відповідачем суми нарахованого штрафу за несвоєчасну доставку вантажу (вагонів) у матеріалах справи відсутні.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позов заперечує проти задоволення позовних вимог, в тому числі, оскільки позивачем не враховано при розрахунку штрафу акти загальної форми ГУ-23 №№ 36344 від 17.12.2021, 36551 від 19.12.2021, 2190 від 23.01.2022, 37542 від 29.12.2021, 1176 від 11.01.2022, 2082 від 22.01.2022, 4430 від 12.02.2022 сформовані у зв`язку з перервою в перевезені, яка виникла не з вини залізниці, а в наслідок введення карантину згідно Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в України», а також дії конвенційних заборон та акти загальної форми ГУ-23 № 7941 від 09.04.2022, № 8416 від 16.04.2022, № 8336 від 15.04.2022, № 8442 від 16.04.2022, № 8417 від 16.04.2022, № 8829 від 22.04.2022, № 8460 від 17.04.2022, № 9043 від 25.04.2022, № 8829 від 22.04.2022, № 9217 від 28.04.2022, № 10015 від 08.05.2022, № 10418 від 13.05.2022, № 10419 від 13.05.2022, № 10547 від 15.05.2022, № 10493 від 15.05.2022, № 10702 від 17.05.2022, № 10702 від 17.05.2022, № 11330 від 24.05.2022, № 11233 від 23.05.2022, № 11477 від 28.05.2022, № 11235 від 26.05.2022, № 11607 від 29.05.2022, № 11702 від 29.05.2022, № 12587 від 13.06.2022, № 12323 від 09.06.2022, № 12823 від 15.06.2022, № 12898 від 16.06.2022, № 13537 від 25.06.2022, № 13281 від 22.06.2022, № 14114 від 03.07.2022, № 13597 від 26.06.2022, № 14202 від 04.07.2022, № 14205 від 04.07.2022, № 14282 від 05.07.2022, № 14281 від 05.07.2022, № 14492 від 08.07.2022, № 14565 від 09.07.2022, № 14650 від 11.07.2022, № 14595 від 10.07.2022, № 15041 від 17.07.2022, № 15304 від 21.07.2022, № 15350 від 21.07.2022, № 15402 від 21.07.2022, № 16253 від 03.08.2022, № 16033 від 31.07.2022, № 16329 від 04.08.2022, № 16313 від 03.08.2022, № 16397 від 05.08.2022, № 16463 від 05.08.2022, № 16600 від 07.08.2022, № 16561 від 06.08.2022, № 16642 від 08.08.2022, № 16628 від 08.08.2022, № 17201 від 15.08.2022, № 16913 від 11.08.2022, № 17116 від 14.08.2022, № 17265 від 16.08.2022, № 17321 від 17.08.2022, № 2858 від 14.04.2022, № 3044 від 25.04.2022, № 3044 від 25.04.2022, № 3372 від 13.05.2022, № 3271 від 08.05.2022, № 3372 від 13.05.2022, № 3728 від 29.05.2022, № 4182 від 15.06.2022, № 3890 від 05.06.2022, № 4182 від 15.06.2022, № 4154 від 14.06.2022, № 4287 від 19.06.2022, № 4348 від 21.06.2022, № 4616 від 02.07.2022, № 4616 від 02.07.2022, № 4651 від 09.07.2022, № 4797 від 09.07.2022, № 5068 від 20.07.2022, № 4970 від 16.07.2022, № 5251 від 27.07.2022 сформовані у зв`язку з перервою в перевезені, яка виникла не з вини залізниці, а в наслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) - введення воєнного стану відповідно до указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україна».

Також відповідач вказує, що у накладних, щодо яких оформлено акти загальної форми про збільшення терміну доставки вантажу, зроблено відповідні відмітки у графі 49.

Як вже вказувалось судом, п. 6 Статуту визначено накладну як основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил оформлення перевізних документів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем; відповідно до пункту 1.2 Правил оформлення перевізних документів накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача; накладна є одночасно договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Додатком № 1 до Правил оформлення перевізних документів визначено форму накладної як перевізного документа на залізниці із розшифруванням даних, що вносяться до її граф; додатком № 2 до цих Правил зазначено форму відомості вагонів.

Згідно із ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів.

Згідно зі ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002.

Відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу, у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника або інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Водночас слід відзначити, що перелік причин затримки, визначених у п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу не є вичерпним.

При цьому наявність відмітки у перевізних документах про затримку вантажу, не звільняє відповідача від обов`язку довести ті обставини, на які останній посилається у підтвердження своїх заперечень проти позову, у даному випадку, обставини наявності підстав у розумінні п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу для збільшення терміну доставки вантажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.12.2019 року у справі № 910/3745/19.

Тобто, виходячи із приписів Правил складання актів, наявність відмітки у накладній не може автоматично свідчити про наявність/відсутність обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці.

Судом встановлено, що частина наданих відповідачем актів загальної форми оформлені з порушеннями, а саме відсутні найменування станції відправлення/призначення, номер накладної, найменування вантажу, номер поїзду, що є порушенням складання актів загальної форми.

Крім того, в описі обставин частини актів загальної форми зазначено: термін доставки вантажу збільшується в межах ДН-3, згідно п. 2.9. наказу № 644 від 21.11.2000. Перерва в перевезені не з вини залізниці, внаслідок введення карантину, згідно постанови КМУ № 211 від 11.02.2020, статті 14.1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», а також дії конвенційних заборон.

При цьому, відповідачем вантаж був прийнятий до перевезень без будь-яких зауважень та попереджень про те, що можуть бути введені конвенційні заборони.

Стосовно введення карантину суд зазначає, що вантажні перевезення не були заборонені, та відповідачем не надано жодного документу підтверджуючого, що затримка сталася, у зв`язку із карантинними обмеженнями введеними на території України.

Разом з цим, про запровадження Конвенційних заборон відповідач повинен був попередити відправника відповідно п. 31 Правил приймання вантажів до перевезення.

Щодо частини актів загальної форми, обставинами складання в яких заначено «в наслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) - введення воєнного стану відповідно до указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україна» і заперечень відповідача в частині посилання на настання для АТ «Українська залізниця» форс-мажорних обставин, що унеможливили вчасне виконання умов договору, суд відзначає наступне

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у випадку виникнення після укладення договору обставин непереборної сили, якими є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, воєнний стан, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, кібератак, тощо.

Відповідно до п. 6.2 договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.

АТ «Українська залізниця» посилається на настання для нього форс-мажорних обставин, які підтверджуються листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Цим листом Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких (-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких (-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з тим, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки стороною договору має бути доведено не лише настання цих обставин, але і їх безпосередній, прямий вплив на можливість належного виконання зобов`язання з урахуванням часу та місця його виконання у конкретних правовідносинах.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україна» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідачем не було подано відповідного сертифікату Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що оприлюднено 31.05.2020, та яка вводиться в дію 01.07.2020) укладеного між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» та Акціонерним товариством «Українська залізниця» 13.03.2020, який би підтверджував неможливість належного виконання відповідачем зобов`язань з вчасної доставки ватажу (вагонів) за спірними накладними.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, як того вимагає п. 6.2 договору, що, в тому числі, унеможливлює подальше посилання відповідача на такі обставини, у зв`язку з чим суд вважає, що відповідні заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідач, заперечуючи проти позову, в тому числі, посилається на те, що позивачем не враховано повернення відповідачем перебору тарифу за накладними №№ 38927349, 32393894, 39023015 на загальну суму 2.620,58 грн.

Суд не приймає заперечення відповідача до уваги з огляду на наступне

Відповідно до ст. 62 Статуту залізниць України Порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. Платежі за перевезення експортно-імпортних вантажів здійснюються згідно з міжнародними угодами та чинним законодавством. У разі несвоєчасного внесення вантажовідправником, вантажоодержувачем, експедитором належної плати, зборів та штрафів справляється пеня за кожний день затримки у розмірі, встановленому законодавством. Відправка, видача вантажів можуть бути затримані

до внесення платежів. За час затримки відправник, одержувач, експедитор сплачують за користування вагонами (контейнерами), залізниці плату, передбачену статтею 119 цього Статуту.

Згідно з п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту), остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

Пунктом 1.8 згаданих вище Правил встановлено, що у тих випадках, коли станцією призначення виявлений перебір провізних платежів, останній зараховується в рахунок додаткових платежів, які виникли за даним відправленням при перевезенні. Залишок суми перебору станція призначення вказує в накладній у графах 43-45.

Виплата сум перебору або зарахування перебору в рахунок майбутніх платежів здійснюється фінансово-економічною службою залізниці після перевірки розміру перебору.

Дослідивши накладні №№ 38927349, 32393894, 39023015 судом встановлено, що у графах 43-45 відсутні будь-які відмітки станцій призначення про залишок суми перебору, а також приймаючи до уваги те, що позивач не підтверджує факт повернення відповідачем перебору тарифу, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем повернуто суму перебору тарифу у загальному розмірі 2.620,58 грн.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок за спірними залізничними накладними, дати приймання вантажу (вагонів) до відправлення та дати прибуття вантажу (вагонів) на станцію призначення, суд приходить до висновку, що факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що таке прострочення сталося не з його вини, а отже позовні вимоги позивача про стягнення 857.601,46 грн штрафу нарахованого відповідно до п. 116 Статуту залізниць України є обґрунтованими.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Отже, суд може зменшити штраф, який стягується у відповідності до ст. 116 Статуту залізниць України, в тому числі за власною ініціативою.

Диспозиція частини третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо а) він значно перевищує розмір збитків, та б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В даному випадку, позивач взагалі не вказав на те, що йому спричинені збитки, а відтак розмір штрафу значно перевищує збитки, а наявність інших обставин, які мають істотне значення, підтверджується наступним.

24.02.2022 російською федерацією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 (зі змінами, внесеними Указом № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, Указом № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-IX від 21.04.2022, Указом № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-IX від 22.05.2022, Указом № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-IX від 15.08.2022, Указом № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, Указом № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-IX від 07.02.2023, Указом № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-IX від 02.05.2023, Указом № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-IX від 27.07.2023, та Указом № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-IX від 08.11.2023, Указом № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України № 3564-ІХ від 06.02.2024), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» як стратегічне підприємство залізничного транспорту, яке після початку збройної агресії виконує евакуаційні рейси, перевезення військових та військових вантажів по всій Україні, а відповідні рейси є безкоштовними для людей.

Систематично здійснювались ракетні обстріли залізничної інфраструктури та відповідач власними силами, засобами та коштами здійснюється відновлення інфраструктури з метою підтримки обороноздатності нашої держави.

Суд враховує, що до повномасштабної військової агресії російської федерації проти України основним джерелом доходу відповідача було комерційне перевезення вантажів, однак після початку військових дій комерційні перевезення значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Тобто, відповідач, докладаючи всіх зусиль для збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності.

Наведені вище факти є загальновідомими обставинами, а отже в силу приписів ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.

Суд враховує, що частина порушень відповідачем зобов`язань мало місце до початку військової агресії російської федерації, проте наведене не нівелює права суду за наявності наведених обставин станом на дату розгляду спору зменшити розмір неустойки.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення нарахованої позивачем неустойки на 30%.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог та відповідачем не доведено, що прострочення прибуття вантажу до станції призначення сталося не з його вини.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому судом враховано, що судовий збір в разі зменшення судом розміру штрафних санкцій покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) 600.321 (шістсот тисяч триста двадцять одну) грн 02 коп. штрафу, 12.864 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 02 коп. судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 19.04.2024.

Суддя В.В.Сівакова