Рішення № 118516781, 22.04.2024, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 квітня 2024 року Справа № 903/172/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, м. Київ

до відповідача: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Волиньгаз, м. Луцьк

про стягнення 871 310 грн 29 коп

Суддя Кравчук А.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19.02.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Волиньгаз про стягнення 871 310 грн 29 коп, з яких: 54 071 грн 77 коп 3% річних, 591 167 грн 91 коп пені, 226 070 грн 61 коп інфляційних втрат, нарахованих за прострочення зобов`язань із здійснення оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності відповідно до договору №2002000096 від 04.02.2020 транспортування природного газу.

Ухвалою суду від 20.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Відповідач ухвалу суду отримав 20.02.2024 (том 3, а.с. 172).

Строк для подання відзиву по 06.03.2024.

13.03.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача (надісланий 11.03.2024 засобом поштового зв`язку), згідно якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити (том 3, а.с. 174-188).

Згідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання відповідача про продовження/поновлення строку для подання відзиву на адресу суду не надходило, у зв`язку з чим відзив залишається без розгляду.

25.03.2024 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 99,9%, оскільки воєнний стан, запроваджений на території України, вплинув на господарську діяльність відповідача. АТ «Волиньгаз» є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечувало енергетичну незалежність Волинської області. Пояснювальною запискою до проекту ЗУ 3508-д від 04.06.2021 держава визнала істотний вплив неналежного державного урядування на утворення та накопичення заборгованості за договорами на розподіл природного газу.

01.04.2024 на адресу суду надійшли заперечення позивача на клопотання відповідача про зменшення розміру пені. Зазначає, що відповідач не доводить неможливість виконання свого господарського зобов`язання. Скрутне фінансове становище відповідача є результатом його господарської діяльності. Наведені відповідачем обставини не є винятковими. Заборгованість замовників послуг за договорами транспортування природного газу перед позивачем за період з січня 2021 року по лютий 2024 року становить 38 545 043 700 грн 58 коп, а збитки оператора за 2022 рік становлять 6,4 млрд грн, що свідчить про скрутне фінансове становище у позивача. Позивач за власні кошти постійно здійснює проведення ремонтів, пов`язаних із ліквідацією наслідків бойових дій з метою не допущення припинення транспортування природного газу.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищевикладене, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

04.02.2020 між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" (замовник) укладено договір транспортування природного газу № 2002000096 (том 2, а.с. 107-119).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору транспортування природного газу № 2002000096 від 04.02.2020.

Згідно умов договору оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред`являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника (п.п. 2.1, 2.2). Обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог кодексу (п.п. 2.3, 2.4). Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (п. 2.8 Договору). Замовник зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим договором та Кодексом; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця (п. 4.1). Оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або плату за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями у порядку, визначеному цим договором (п. 3.2.). Вартість послуги договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (п. 8.1). Вартість договірної потужності замовника, крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки з постання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, на період газового місяця (Р) визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця (п. 8.2). Замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг (п. 8.4). Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (п. 11.1). Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акту наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора (п. 11.2). Замовник протягом двох днів з дати одержання акту наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплені печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту наданих послуг. У випадку відмови від підписання акту наданих послуг розбіжності підлягають урегулювання відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора (п. 11.3). У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5). Цей договір набирає чинності з дня його укладання, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1). Сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом (п. 19.1). Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених випадках направлено електронною поштою (п. 19.2). Повідомлення, вимоги, звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у пункті 19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання (п.19.3).

У додатку № 3 до договору сторонами визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу (том 2, а.с. 120-121).

За період з березня 2022 року по жовтень 2023 року позивач надавав відповідачу послугу з транспортування природного газу згідно укладеного між сторонами договору.

Згідно умов договору позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

- за березень 2022 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 4 046,07000 тис.куб.м. всього на загальну суму 602 832,06 грн;

- за квітень 2022 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 2 307,5200 тис.куб.м. всього на загальну суму 343 802,02 грн;

- за травень 2022 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 1,26789 тис.куб.м. всього на загальну суму 188,90 грн;

- за червень 2022 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 403,38312 тис.куб.м. всього на загальну суму 60 100,86 грн;

- за липень 2022 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 633,57705 тис.куб.м. всього на загальну суму 94 397,92 грн;

- за серпень 2022 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 499,98255 тис.куб.м. всього на загальну суму 74 493,40 грн;

- за вересень 2022 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 298,27314 тис.куб.м. всього на загальну суму 44 440,31 грн;

- за жовтень 2022 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 1 649,96898 тис.куб.м. всього на загальну суму 245 832,18 грн;

- за листопад 2022 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 4 986,97000 тис.куб.м. всього на загальну суму 743 018,64 грн;

- за грудень 2022 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 6 150,56214 тис.куб.м. всього на загальну суму 916 384,56 грн;

- за січень 2023 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 2 199,97200 тис.куб.м. всього на загальну суму 327 778,22 грн;

- за лютий 2023 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 2 540,37499 тис.куб.м. всього на загальну суму 378 495,55 грн;

- за березень 2023 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 2 099,99677 тис.куб.м. всього на загальну суму 312 882,72 грн;

- за квітень 2023 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 1 399,99334 тис.куб.м. всього на загальну суму 208 587,80 грн;

- за травень 2023 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 1 055,49900 тис.куб.м. всього на загальну суму 157 260,91 грн;

- за червень 2023 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 318,77380 тис.куб.м. всього на загальну суму 47 494,75 грн;

- за липень 2023 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 373,01926 тис.куб.м. всього на загальну суму 55 576,88 грн;

- за серпень 2023 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 451,36395 тис.куб.м. всього на загальну суму 67 249,62 грн;

- за вересень 2023 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 451,38713 тис.куб.м. всього на загальну суму 67 253,08 грн;

- за жовтень 2023 року виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 949,98164 тис.куб.м. всього на загальну суму 141 539,66 грн.

У відповідності до п. 8.4. договору позивачем направлено в інформаційній платформі відповідачу: рахунки від 31.03.2022, 30.04.2022, 31.05.2022, 30.06.2022, 31.07.2022, 31.08.2022, 30.09.2022, 31.10.2022, 30.11.2022, 31.12.2022, 31.01.2023, 28.02.2023, 31.03.2023, 30.04.2023, 31.05.2023, 30.06.2023, 31.07.2023, 31.08.2023, 30.09.2023, 31.10.2023, звіти про використання замовленої потужності АТ Волиньгаз за газові місяці з березня 2022 року по жовтень 2023 року (том 2, а.с. 182-242).

На виконання умов п.11.2 договору позивач надіслав відповідачу акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) від 31.03.2022, 30.04.2022, 31.05.2022, 30.06.2022, 31.07.2022, 31.08.2022, 30.09.2022, 31.10.2022, 30.11.2022, 31.12.2022, 31.01.2023, 28.02.2023, 31.03.2023, 30.04.2023, 31.05.2023, 30.06.2023, 31.07.2023, 31.08.2023, 30.09.2023, 31.10.2023 (том 2, а.с. 162-181).

Позивач зазначає, що уповноваженими особами відповідача отримано та підписано без зауважень зазначені акти, проте, у строки встановлені п. 8.4 договору, відповідач не оплатив вартість перевищення договірної потужності за газові місяці з березня 2022 року по жовтень 2023 року в загальній сумі 4 889 610 грн 04 коп.

Акти наданих послуг за вказаний період підписані представником відповідача без зауважень, а також скріплені відтиском печатки (том 2, а.с. 244-250, том 3, а.с. 1-13).

Докази оплати вартості перевищеної договірної потужності за спірний період у визначений договором термін в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 цього Кодексу та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 180 ГК України деталізовані істотні умови господарського договору. Так, за приписами частин першої і третьої цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Норми ЦК та ГК України можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу.

Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС та Типовим договором, затвердженим постановою НКРЕКП.

Кодекс ГТС є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).

Згідно з абз. 36 п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС договір транспортування це договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 затверджено Типовий договір транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір №2002000096 транспортування природного газу від 04.02.2020 є договором про надання послуг та відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП.

Відповідно до п. 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/ газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 N 2497.

Пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС унормовано, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Пункт 2 р. 1. глави IV Кодексу ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Згідно з п.5 р. 1 гл. 1 Кодексу ГТС зазначається що розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу, а розподілена (договірна) потужність - це частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Абзац 2 пункту 1 р. 1 гл. IX Кодексу ГТС визначає, що розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.

Відповідно до п. 15 р. 1 гл. IX Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.

Згідно п.3 р.2 глави XI Кодексу ГТС у випадку, якщо замовник послуг транспортування природного газу не надасть оператору газотранспортної системи номінацію згідно з положеннями пункту 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу.

Пунктом 2 р. 3 гл. XV Кодексу ГТС встановлено, що оператор газотранспортної системи з метою уникнення можливості виникнення перевантажень вчиняє дії, зокрема, по стягненню із замовника послуг транспортування додаткової оплати за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.

Згідно п. 3 р. 2 глави XI Кодексу ГТС у випадку, якщо замовник послуг транспортування природного газу не надасть оператору газотранспортної системи номінацію згідно з положеннями пункту 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу.

З дослідженої звітності про використання потужності газорозподільної системи та стану розрахунків за спірний період, встановлено, що фактично відповідачем було замовлено договірну потужність в обсязі, яка дорівнює нулю, однак розрахунковий обсяг використаної відповідачем потужності перевищив таке значення (нуль) (том 2, а.с. 202-242), в той час обсяги використаного природного газу в повному обсязі співпадають з даними інформаційної платформи ТОВ Оператор ГТС України щодо використаних АТ Волиньгаз обсягів перевищення договірної потужності та відображеними у відповідних актах наданих послуг, звітах про використання замовленої потужності та рахунках за спірний період.

У матеріалах справи наявні акти звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 30.09.2023 (том 1, а.с. 68-78), підписані уповноваженою особою АТ Волиньгаз без будь яких зауважень, з яких вбачається, що відповідач підтверджує наявність у нього заборгованості перед оператором за послуги перевищення замовленої потужності.

Крім того, згідно із пунктом 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 19.1 договору сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.

Пунктом 19.2 передбачено, що будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках - електронною поштою.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1437 від 27.12.2017 затверджено Зміни до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років, та, зокрема, запроваджено роботу інформаційної платформи. Вказана постанова набрала чинності з 01.08.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Кодексу ГТС інформаційна платформа це електронна платформа оператора газотранспортної системи у формі веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Таким чином, Кодекс ГТС передбачає функціонування інформаційної платформи, яка істотно змінила процедуру взаємодії між суб`єктами ринку природного газу. Функціонування платформи забезпечує оператор ГТС задля надання послуг транспортування природного газу відповідно до Кодексу ГТС. Платформа дозволяє автоматизувати процеси електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу - оператором ГТС, операторами ГРМ та замовниками послуг транспортування газу. Інформаційна платформа почала працювати в штатному режимі з 01.03.2019. Подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №927/1041/19.

Умовами укладеного договору сторони погодили, що замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи. Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу.

Таким чином, відповідно до вимог Кодексу ГТС та умов договору взаємодія сторін і обмін інформацією здійснюється із використанням електронного цифрового підпису через інформаційну платформу оператора ГТС, який виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму веб-сайт інформацію, передбачену цим Кодексом.

Згідно доданих до позовної заяви реєстру файлів, відправлених через Інформаційну платформу, позивачем направлено відповідачу в інформаційній платформі поштою SAP відповідні документи (звіти використання замовленої потужності, рахунки на оплату та відповідні акти надання послуг) за спірні газові місяці, які були підписані з використанням електронного цифрового підпису.

Верховний Суд в п.8.27, 8.28 постанови від 31.05.2022 по справі № 903/775/20 зазначив, що: не надіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв`язку акту та рахунку не може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператором газотранспортної системи та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату за період з березня 2022 року по жовтень 2023 року є належними та допустимими доказами перевищення відповідачем замовленої (договірної) потужності за спірний період.

Позивач просить стягнути з відповідача 54 071 грн 77 коп 3% річних, 226 070 грн 61 коп інфляційних втрат та 591 167 грн 91 коп пені.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пунктів 13.1, 13.5 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Встановивши обставини надання позивачем та отримання відповідачем послуг перевищення замовленої (договірної) потужності у період з березня 2022 року по жовтень 2023 року, несплату відповідачем відповідних послуг у встановлений договором термін, а також перевіривши розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум, суд дійшов висновку, що нараховані згідно розрахунку позивача (том 2, а.с. 100-106) 54 071 грн 77 коп 3% річних, 226 070 грн 61 коп інфляційних втрат та 591 167 грн 91 коп пені підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України, пунктів 13.1, 13.5 договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 №903/354/23.

У клопотанні від 25.03.2024 відповідач просить зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 99,99%.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження доказів.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів обох сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для зменшення пені покладений саме на відповідача.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії та поданих боржником доказів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 14.08.2018 у справі №903/827/17, від 30.08.2018 у справі №925/1587/17.

У будь якому випадку, наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій повинна документально підтверджуватися, зокрема якщо заявником відповідне клопотання обґрунтовується тими чи іншими обставинами.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, згідно з ч.3 ст.80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.1 ст.169 статті 13 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Відповідно до п.1 ч.6 ст.165 ГПК України до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Строк для подання відзиву сплинув 06.03.2024.

Згідно ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1 ст.118 ГПК України).

Клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій з доказами на адресу суду надійшло 25.03.2024, тобто з пропуском строку для подання доказів у справі так і переходу до стадії судового розгляду спору по суті. Причини неможливості подання доказів, якими обґрунтовується клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, останнім не наведено.

Зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на подачу доказів. У зв`язку з цим суд відмовляє у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Водночас, не розглядаючи по суті долучені до клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій докази, суд вважає слушним зазначити, що зміст положень статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України не зобов`язує кредитора доводити наявність у нього збитків для того, щоб притягнути боржника до відповідальності у вигляді штрафних санкцій, а посилання відповідача у судовому засіданні в обґрунтування заяви про зменшення штрафних санкцій на понесенні ним збитків та збитковість підприємства не може вважатися такими винятковими підставами для зменшення розміру нарахувань на прострочені платежі.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідачів, то витрати по сплаті судового збору в сумі 13 069 грн 65 коп слід віднести на них.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз»» (вул. Франка, буд. 12, м. Луцьк, код ЄДРПОУ03339459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (просп. Любомира Гузара, 44, м. Київ, код ЄДРПОУ 42795490)

- 54 071 грн 77 коп 3% річних, 226 070 грн 61 коп інфляційних втрат, 591 167 грн 91 коп пені, 13 069 грн 65 коп витрат по сплаті судового збору, а всього: 884 379 грн 94 коп (вісімсот вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят дев`ять грн 94 коп).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяА. М. Кравчук