Рішення № 118516264, 22.04.2024, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/793/23

Провадження № 2-а/670/3/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Корчової А.І.

представника позивача Соловей О.В.

представника відповідача Гладкоскок С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Новоушицького районного суду Яцини О.І. від 30.01.2024 року відповідно до ст. 29 КАС України до Віньковецького районного суду передано адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.11.2023 року інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (Нова Ушиця) відділення поліції № 2 (м. Дунаївці) Кам`янець-Подільського районного управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Пасло Богданом Володимировичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Відповідно до змісту постанови, 04.11.2023 року о 07 год. 30 хв. в с. Мала Шурка водій ОСОБА_1 керуючи т/з FORD SIERRA д.н.з НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1а ПДР України, керування особою т/з особою, яка не має права керування таким т/з. Вважає, що постанова винесена з грубим порушенням норм процесуального права, що потягнуло порушення норм матеріального права. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності в даному випадку необхідні дві умови: керування транспортним засобом особою і відсутність у особи права керування транспортним засобом. Із відеозапису працівників поліції слідує, запис розпочався о 10 год. 07 хв. на зернотоці ТОВ «Біг Райс». О 10 год. 15 хв. здійснюється запис подвір`я ОСОБА_1 та автомобіль FORD SIERRA білого кольору перебуває на подвір`ї, а ворота домогосподарства закриті. О 10 год. 23 хв. з будинку виходить ОСОБА_1 , який виглядає заспаним. Працівники поліції не встановлюють ознак використання транспортного засобу, свідки також не підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем, а останній такий факт заперечує. ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії поліцейського сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Нова Ушиця) відділення поліції № 2 (м. Дунаївці) Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Пасла В.Б. по винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення від 04.11.2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та скасувати постанову.

Ухвалою судді Новоушицького районного суду Олійник А.О. від 05.12.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Розпорядженням голови Новоушицького районного суду Яцини О.І. від 30.01.2024 року відповідно до ст. 29 КАС України справу передано до Віньковецького районного суду.

Ухвалою судді Мамаєва В.А. від 07.02.2024 року справу прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги і пояснив, що ввечері 03.11.2023 року у нього вдома разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 розпивали спиртне. Коли спиртне закінчилось він дав ОСОБА_4 гроші, щоб той купив спиртне. Потім випили ще і він заснув. Дружини в той час вдома не було, оскільки вона на декілька днів поїхала у відрядження до м. Хмельницький. Вранці його розбудили працівники поліції, від яких він дізнався, що передній бампер від його автомобіля знайдений на полі біля пошкодженого мішка з зерном. Він пояснив, що ввечері 03.11.2023 року заснув і спав до приїзду поліції, автомобілем не керував. Автомобілем керує лише його дружина, а він керує мотоблоком. Пояснив, що за кермом автомобіля міг сісти лише ОСОБА_5 Про це неодноразово вказував поліцейським. Крім того, ОСОБА_4 це підприємство не виплачувало орендну плату за оренду землі, тому з цих підстав він міг пошкодити мішок з зерном. Також коли його дружина повернулась з міста і ходила до ОСОБА_6 , то у нього у кімнаті будинку було розсипане зерно про що вона повідомила поліцію.

Представник Соловей О.В. вказує, що поліцейські не мали жодного доказу керування ОСОБА_1 автомобілем, тому безпідставно звинуватили його за ч. 2 ст. 126 КУпАП. На наданих відеозаписах відсутня процедура підготовки та розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Оскаржувана постанова складена по часу раніше, ніж працівник поліції на відео оголосив про те, що буде складена оскаржувана постанова, а отже розгляд даної справи взагалі не відбувався. Не погоджується з представником відповідача, оскільки постанова суду у справі № 680/758/23 не набрала законної сили, жоден свідок не вказав, що позивач керував транспортним засобом 04.11.2023 року о 07 год. 30 хв. в с. Мала Шурка, а чули звук працюючого автомобіля близько 23 год. 03.11.2023 року. Крім того, те що позивач раніше притягувався до адміністративної відповідальності, не підтверджує, що позивач вчинив і дане правопорушення.

Представник відповідача -- Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Гладкоскок С.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову ОСОБА_1 , пояснила, що доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, є залишений на полі передній бампер автомобіля, постанова Новоушицького районного суду від 28.11.2023 року у справі № 680/758/23, допитані свідки по тій справі, а також те, що позивач раніше притягувався до адміністративної відповідальності. Просить відмовити у задоволені позову.

Судом встановлено, що 04.11.2023 року інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (Нова Ушиця) відділення поліції № 2 (м. Дунаївці) Кам`янець-Подільського районного управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Пасло Б.В. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8075673 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 . З вказаної постанови вбачається, що 04.11.2023 року о 07 год. 30 хв. в с. Мала Шурка водій ОСОБА_1 керуючи т/з FORD SIERRA д.н.з НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1а ПДР України, керування особою т/з особою, яка не має права керування таким т/з, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП та на якого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 3400 грн.

Також зі змісту Постанови випливає, що її копія ОСОБА_1 вручена не була, а була направлена рекомендованим листом 07.11.2023 року. Доказів отримання позивачем вказаної постанови відповідач не надав. Позивач зазначає, що із постановою його представник ознайомився 24.11.2023 року, а він сам - 28.11.2023 року. Позов пред`явлено до суду 01.12.2023 року, а отже позивачем оскаржено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху протягом строку, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно п. 2.1а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (надалі - Привила) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що на початку листопада 2023 року він у вечірню пору, біля десятої вечора або початок одинадцятої, вийшов на подвір`ю свого дому покурити. Біля його двору зупинився автомобіль білого кольору FORD SIERRA, з водійського місця вийшов ОСОБА_5 , якого він добре знає. ОСОБА_5 був в стані сп`яніння і попросив підкурити. Він запитав у ОСОБА_6 , де господар машини ? ОСОБА_5 відповів, що яке твоє діло. ОСОБА_5 запитав де можна купити випити, на що він відповів, що не знає. Після цього ОСОБА_5 завів автомобіль і поїхав. Працівники поліції його не допитували, а позивачу він про це розказав через 3-4 дні, коли повертав ОСОБА_1 дрель.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_9 пояснила, що проживає у цивільному шлюбі із позивачем. З 3 по 5.11.2023 року вона перебувала у м. Хмельницький, а коли повернулась, то дізналась, що її чоловіка обвинувачують у тому, що він керував автомобілем та пошкодив мішок з зерном. Чоловік їй розповів, що ввечері 03.11.2023 року він вдома випивав разом з ОСОБА_3 після чого заснув, тому автомобілем не керував, а вважає, що за кермом був ОСОБА_10 . Після цього вона пішла до ОСОБА_6 , щоб поговорити і коли зайшла до будинку, то побачила, що у нього в кімнаті розсипане зерно, хоча він не тримає господарство. На її запитання чому у того в будинку розсипане зерно, ОСОБА_5 сказав, що миші наносили. Після цього вона звернулась до поліції, повідомила про це і попросила розібратись. Але ніякі міри працівниками поліції вжиті не були, а сказали, що на її чоловіка склали адміністративні протоколи та передали до суду, який і розбереться у всьому.

З досліджених у судовому засіданні, наданих позивачем та відповідачем, файлів відеофіксації, не встановлено факту керування ОСОБА_1 04.11.2023 року о 07 год. 30 хв. в с. Мала Шурка автомобілем FORD SIERRA, д.н.з НОМЕР_1 . Жоден із опитаних свідків не вказав, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Сусіди ОСОБА_1 вказали, що чули близько 23 год. 03.11.2023 року як працював автомобіль у дворі ОСОБА_1 , але не знають хто був за кермом. Сам ОСОБА_1 неодноразово стверджував, що не керував транспортним засобом, а ввечері 03.11.2023 року у себе вдома випивав з ОСОБА_3 , потім заснув, тому автомобілем міг керувати саме ОСОБА_10 .

Суд не бере до уваги як необґрунтовані твердження представника відповідача Гладкоскок С.В. про те, що вина ОСОБА_1 у вчинені вказаного адміністративного правопорушення підтверджується переднім бампером автомобіля позивача, знайденим на місці події; постановою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 28.11.2023 року у справі № 680/758/23, якою його визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, показаннями свідків та тим, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності виходячи із наступного. Так, наявність на полі, де зберігався мішок з зерном переднього бампера автомобіля, не підтверджує, що автомобілем керував саме позивач. Постанова Новоушицького районного суду Хмельницької області від 28.11.2023 року у справі № 680/758/23 не набрала законної сили і перебуває на розгляді в Хмельницькому апеляційному суді, а тому не є доказом у розумінні ч. 6 ст. 78 КАС України і не звільняє відповідача від доказування того, що позивач керував транспортним засобом FORD SIERRA, д.н.з НОМЕР_1 саме 04.11.2023 року о 07 год. 30 хв. в с. Мала Шурка не маючи права керувати таким транспортним засобом. Що стосується свідків, то відповідачем не заявлено про виклик жодного свідка по справі (ст. 92 КАС України), а жоден свідок допитаний у справі № 680/758/23 та допитаний в ході відеосапису не вказав, що позивач керував транспортним засобом. Крім того, притягнення ОСОБА_1 раніше до вчинення адміністративних правопорушень жодним чином не вказує на те, що позивач керував транспортним засобом FORD SIERRA, д.н.з НОМЕР_1 саме 04.11.2023 року о 07 год. 30 хв. в с. Мала Шурка не маючи права керувати таким транспортним засобом.

За відсутності інших доказів, суд приходить до висновку, що обвинувачення позивача у вчинені 04.11.2023 року о 07 год. 30 хв. в с. Мала Шурка адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, ґрунтується лише на припущеннях відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами.

У адміністративному позові позивач категорично заперечив свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, обґрунтовуючи тим, що автомобілем він не керував взагалі, а оскаржувана постанова винесена без належних і допустимих доказів; розгляд справи про адміністративне правопорушення проведений без дотримання закону та процедури розгляду.

Відповідач не надав суду жодних достатніх та належних доказів, які визначені ст. 251 КУпАП, на підтвердження наявності адміністративного правопорушення, факту вчинення адміністративного правопорушення саме позивачем та його вини у цьому, правомірності винесення оскаржуваної постанови. Таким чином, відповідачем не доведено правомірності прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Тоді як оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.

Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР ратифіковано вказану Конвенцію.

Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 року. Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено у рішеннях ЄСПЛ у справах: «Лучанінова проти України» від 09.06.2011р. та «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальним для цілей застосування Конвенції.

У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Тому норми ст. 62 Конституції України щодо відсутності у особи обов`язку доведення своєї невинуватості у вчиненні злочину, а також недопущення обґрунтування обвинувачення на підставі припущення поширюється і на КУпАП.

В адміністративному процесі обов`язок доказування покладається на суб`єкта владних повноважень (ч. 2 ст. 77 КАС України). Відповідачем не надано жодних доказів проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення, правомірності винесення оскаржуваної постанови та вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Навпаки, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що автомобілем FORD SIERRA керував ОСОБА_10 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена відповідачем не на підставах закону та не обґрунтовано (п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), а тому підлягає скасуванню на підставі ч. 2 ст. 77, ч. 3 ст. 286 КАС України, а провадження підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 536 грн 680 коп., сплата якого підтверджується квитанцією № 3499-3667-2697-4335 від 01.12.2023 року.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Така позиція викладена Верховним Судом в постанові від 11.05.2018 у справі № 910/8443/17.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16 (касаційне провадження № К/9901/5750/19).

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 167 про надання правової допомоги від 24.11.2023 року встановлено фіксований розмір гонорару у сумі 5000 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом з`ясовано, що представник позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн подав наступні документи: договір № 167 про надання правової допомоги від 24.11.2024 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВХ № 1058149, докази сплати гонорару - квитанцію № 167 від 24.11.2023 року на суму 5000 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє.

Представником відповідача суду не подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, з врахуванням принципу реальності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та її значення для позивача, а також відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, суд відповідно до ч. 2 ст. 134, ч. 1 ст. 137 КАС України вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

На підставі ст.ст. 9, 19, 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 134, 139, 246, 286 КАС України, ст.ст. 126, 251, 280, 283 КУпАП, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8075673 від 04.11.2023 року винесену поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Нова Ушиця) відділення поліції № 2 (м. Дунаївці) Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Пасло Б.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3400 грн визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, ідентифікаційний код юридичної особи 40108824, місцезнаходження юридичної особи: вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складене 22.04.2024 року.

Суддя В.А. Мамаєв