Рішення № 118514467, 19.04.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5059/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участі секретаря Гефнер К.-С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови серії БАД №591497 від 12.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що постановою серії БАД №591497 від 12.03.2024 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом Делеган Владиславом Владиславовичем його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП та ч.4 ст.126 КУпАП за те, що 12.03.2024 року о 10 годині 43 хвилин в смт.Середнє по вул.Закарпатській, він керував транспортним засобом КІА д.н.з. НОМЕР_1 та при зміні напрямку руху не увімкнув правий покажчик повороту, чим порушив п.9.2а ПДР та при цьому 19.09.2023 постановою №308/4157/23 Мукачівським міськрайонним судом був позбавлений права керування транспортним засобом строком на 1 рік, чим порушив п.2.1а ПДР.

Зазначає, що в оскаржуваній постанові не зазначено жодного належного, допустимого та достатнього доказу порушення ним ПДР. У самій постанові відсутнє посилання на технічний засіб, яким здійснено фото чи відеозапис правопорушення.

Щодо притягнення до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, то таке взагалі є безпідставним, оскільки рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19.09.2023 у справі №308/4157/23, яким ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортним засобом на 1 рік, не набрало законної сили позаяк оскаржено в апеляційному порядку.

Ухвалою суду від 19.03.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем 28.03.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує. Вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вказує, що позивач 12.03.2024 року о 10 годині 43 хвилин в смт.Середнє по вул.Закарпатській, керував транспортним засобом КІА ДНЗ НОМЕР_1 та при зміні напрямку руху не увімкнув правий покажчик повороту.

В подальшому під час перевірки документів позивача було виявлено, що постановою Мукачівського міськрайонного суду від 19.09.2023 у справі №308/4157/23 його було визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Таким чином позивач порушив п.9.2а.ПДР та п.2.1а ПДР чим скоїв правопорушення передбачені ч.2 ст.122 КУпАП та ч.4 ст.126 КУпАП. Відтак постановою серії БАД №591497 від 12.03.2024 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.

Долучений до матеріалів справи відеозапис підтверджує факт порушення позивачем ПДР та свідчить про доведеність правомірності прийнятої постанови.

Стосовно відсутності в оскаржуваній постанові інформації про те, на який саме пристрій здійснювалась фіксація правопорушення, зазначає, що відсутність таких відомостей у постанові не спростовує факт вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.

Позивач в судове засідання не з`явився, разом з тим його представник адвокат Кузьма К.І. до початку судового засідання подала заяву в якій просила здійснювати розгляд справи без її участі. Позов підтримала та просила його задоволити.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив.

В силу вимог ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

12.03.2024 року о 10 годині 43 хвилин екіпаж патрульної поліції під час несення служби в смт.Середнє по вул.Закарпатській, зупинив транспортний засіб КІА д.н.з. НОМЕР_1 з підстав того, що водій при зміні напрямку руху не увімкнув правий покажчик повороту.

В подальшому, під час перевірки документів водія, встановлено, що постановою Мукачівського міськрайонного суду від 19.09.2023 у справі №308/4157/23 його було визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Встановивши факт вчинення водієм (позивачем) адміністративного правопорушення, а саме, порушення п.9.2а.ПДР та п.2.1а ПДР, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.122 КУпАП та ч.4 ст.126 КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом Делеган Владиславом Владиславовичем на нього складено постанову серії БАД №591497 від 12.03.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення за більш серйозне правопорушення із числа вчинених - за ч.4 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

До основних повноважень поліції, відповідно до покладених на неї завдань, крім інших, належить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію»).

Правила дорожнього руху (далі - ПДР) відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п.1.1 ПДР).

Згідно з п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Так п.9.2а ПДР передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, зокрема, перед початком руху і зупинкою.

Згідно з положеннями ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст.40 вказаного Закону, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Відповідно до статті 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З оглянутого відеозапису з відеореєстратора автомобіля поліції вбачається, що позивач призупинившись на вимогу наказового знаку «Об`їзд перешкоди з правого боку» при зміні напрямку руху не включив правий покажчик повороту, у зв`язку з чим був зупинений працівниками поліції.

Після зупинки транспортного засобу позивача поліцейський представився, пояснив причину зупинку транспортного засобу.

Позивачу було пред`явлено поліцейським до перегляду докази вчинення ним правопорушення, роз`яснено його права передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України.

Після дослідження доказів встановлено факт порушення позивачем пункту 9.2а ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Крім того, під час перевірки працівниками поліції документів позивача було виявлено, що постановою Мукачівського міськрайонного суду від 19.09.2023 у справі №308/4157/23 його було визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Відтак позивача було визнано винним у порушенні п.2.1а ПДР - відсутність посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

Після завершення розгляду справи працівником поліції винесено постанову серії БАД №591497 від 12.03.2024 та вручено її позивачу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а також інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Мукачівського міськрайонного суду від 19.09.2023 у справі №308/4157/23, якою позивача було визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, не набрала законної сили.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. При цьому вказаною нормою закону передбачено початок строку, з якого особа вважається такою, що позбавлена права керування транспортним засобом - після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Як з`ясовано в ході розгляду справи, підставою для винесення працівником патрульної поліції оскаржуваної позивачем постанови в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП була постанова Мукачівського міськрайонного суду від 19.09.2023 у справі №308/4157/23. Однак, враховуючи, що така оскаржена в апеляційному порядку, вона не набрала законної сили у встановленому законом порядку.

Відтак, станом на день винесення оскаржуваної постанови позивач не був позбавлений права керування транспортними засобами.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже у справі відсутні належні і допустимі докази про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і скасуванню підлягає постанова в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. В іншій частині позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає, оскільки наведені в ньому доводи спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП і залишення в силі постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, розмір накладеного адміністративного стягнення підлягає зменшенню до визначеного санкцією ч.2 ст. 122 КУпАП розміру, а саме до 510,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.139КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких підстав відшкодування судових витрат понесених відповідачем підлягають частковому задоволенню пропорційно задоволеним позовним вимогам. Таким чином, оскільки із заявлених позивачем вимог про скасування постанови за двома статями було задоволено позов тільки за однією, то суд приходить до висновку, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі - Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, підлягає 1/2 суми сплаченого позивачем судового збору, що становить 605,60/2 Х 1 = 302,80грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 122, 247, 251, 252, 254, 256, 258 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови серії БАД №591497 від 12.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задоволити частково.

Скасувати постанову серії БАД №591497 від 12.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

Зменшити розмір стягнення, визначеного постановою серії БАД №591497 від 12.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, з 20400 гривень за санкцією ч.4 ст.126 КУпАП, до стягнення, визначеного санкцією ч. 2 ст. 122 КУпАП - 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

В решті позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 302 (триста дві гривні) грн. 80коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони у справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач (юридична особа): Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Ференца Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913.

Повне судове рішення складене 22.04.2024.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник