Рішення № 118512345, 10.04.2024, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/430/24

провадження №2/216/1221/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Кривий Ріг

Центрально Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бутенко М.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравець А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в залі суду справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У січні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається із частки на квартиру АДРЕСА_1 .

За час життя ОСОБА_3 , 17.12.2007 року склала заповіт, яким належну їй квартиру АДРЕСА_1 заповіла своїй доньці - ОСОБА_2 .

Позивач після смерті матері не звертався до нотаріальної контори, оскільки йому було відомо, що за життя його мати склала заповіт, яким заповіла квартиру його сестрі ОСОБА_2 .

У листопаді 2023 року під час спілкування з сестрою ОСОБА_2 позивачу стало відомого, що сестра не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і взагалі не претендує на спадкування квартири і таким чином від неї відмовляється.

Ураховуючи наведене та вважаючи, що шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач пропустив з поважних причин, оскільки не знав, що його сестра як спадкоємець за заповітом не звернулася з відповідною заявою про прийняття спадщини, позивач в силу ст. ст. 1223, 1270, 1270 ЦК України одержав право на спадкування за законом після смерті його матері як спадкоємець першої черги, просив визначити йому додатковий строк протягом двох місяців для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 17 січня 2024 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження (а.с. 14).

Ухвалою судді від 10 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2024 року на 11-00 год. (а.с. 14).

Пояснення учасників справи

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Криворізької міської ради у судове засідання ОСОБА_4 не з`явилася, надала заяву від 05.02.2024 року про розгляд справи у відсутність представника виконкому виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду, просять винести законне рішення (а.с. 19-20).

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, надавши на адресу суду заяву з проханням проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі, спадкова справа не заводилась у нотаріальній конторі.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та, у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку позивача, суд дійшов до таких висновків.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є матір`ю позивача по справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_1 від 14.02.1973, де в графі «мати» записана ОСОБА_5 (а.с. 4-5). А отже позивач є спадкоємцем першої черги.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_2 , виданим 08.02.2022 Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 164 (а.с. 6).

Згідно ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Спадкодавець ОСОБА_3 заповіла квартиру АДРЕСА_1 , своїй доньці відповідачу по справі ОСОБА_2 , згідно заповіту від 17.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Соболєвою Л.А. в реєстрі за № 5110 (а.с. 8), заповіт не змінено та не скасовано (а.с. 12).

З матеріалів справи вбачається, що сестра позивача ОСОБА_2 не претендує на спадок після смерті матері, відмовилася від спадщини на користь позивача, єдиним спадкоємцем після її смерті є позивач по справі, інші спадкоємці відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При зверненні позивача до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори Євгенією Шабліян відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв"язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, про що 12.12.2023 року винесено відповідну постанову (а.с. 9).

ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з нею за вказаною адресою на момент її смерті ніхто не проживав та не був зареєстрований. Позивач проживав за іншою адресою, спадкова справа після смерті спадкодавці не заводилась.

Отже, після померлої ОСОБА_3 з заявами про прийняття або відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, садкова справа не заводилася у нотаріальній конторі, що підтверджується також інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 75583291 від 26.01.2024 (а.с. 26).

Позивачем ОСОБА_1 було пропущено встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 через те, що він не знав, що сестра як спадкоємець за заповітом вирішила відмовилася від спадкування на його користь. У листопаді 2023 року під час спілкування з сестрою ОСОБА_2 позивачу стало відомого, що сестра не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і взагалі не претендує на спадкування квартири і таким чином від неї відмовляється, протилежного матеріали справи не містять.

З довідки нотаріуса, яка надана на виконання ухвали суду щодо витребування копії спадкової справи, вбачається, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 не заводилася (а.с. 26).

Згідно листа державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шабліян Є.М. від 19.12.2023 року позивачу ОСОБА_1 роз`яснено, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплив 07.08.2022 року, оскільки заяву про прийняття спадщини не було подано в встановлений строк, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини позивачу роз`яснено про право звернення до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 9).

Отже, судом встановлено, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори спадкоємці не зверталися, спадкова справа не заводилася, позивач є єдиним спадкоємцем за законом.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У позовній заяві позивач зазначив, що про існування заповіту йому стало відомо лише після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, спадкоємець не думав, що його сестра ОСОБА_2 може відмовиться від спадщини за заповітом на його користь, що стало для нього повним здивуванням у листопаді 2023 року.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, і відтворено у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 629/1886/18 (провадження № 61-11600св19), від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17-ц (провадження № 61-49121св18), від 20 листопада2019 року у справі № 209/1795/18 (провадження № 61-14842св19),від 21 листопада 2019 року у справі № 626/2055/18 (провадження № 61-17906св19).

Верховний Суд України та Верховний Суд у своїх висновках неодноразово зазначали, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі № 6-496цс17 та постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 07 серпня 2019 року у справі № 629/1886/18 (провадження № 61-11600св19), від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17-ц (провадження № 61-49121св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 209/1795/18 (провадження № 61-14842св19), від 21 листопада 2019 року у справі № 626/2055/18 (провадження № 61-17906св19), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 09 квітня 2020 року у справі № 648/703/17 (провадження№ 61-41669св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 190/106/18 (провадження № 61-41455св18) від 26 березня 2020 року у справах № 517/82/19 (провадження № 61-1340св20) та №642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 10 червня 2020 року у справі № 640/13714/17 (провадження № 61-44478св18), від 01 липня 2020 року у справі № 131/192/19 (провадження № 61-22639св19), від 24 липня 2020 року у справі № 729/559/18 (провадження № 61-1099св19) та від 07 вересня 2020 року у справі № 389/3108/18 (провадження № 61-17050св19) та інших.

Встановивши в судовому засіданні, що позивач був необізнаний про відмову від спадку на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавці не заводилася, а тому, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ суд перевіряє наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

За положеннями ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах,передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд приймає до уваги наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та вважає їх поважними, враховуючи принцип верховенства права та дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням двомісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На прохання позивача, суд не стягує з відповідача понесені судові витрати.

На підставі викладеного, ст. ст. 1261, 1270, 1272 ЦК України та керуючись ст. ст.12, 13, 81, 200, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю два місяці (з дня набрання законної сили даним судовим рішенням) для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Центрально-Міська районна у місті Кривий Ріг рада, код ЄДРПОУ 34340036, місцезнаходження: 50000, м. Кривий Ріг, вул. Свято Миколаївська, буд. 27.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Головуючий суддя: М.В. Бутенко