Рішення № 118508083, 11.04.2024, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/339/2024

130/3633/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2024 р. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання ОСОБА_1 ,

за участю позивача ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фермерського господарства «Золотий лев», про переведення прав покупця, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Позивачка ОСОБА_4 27 грудня 2023 року звертається до суду з цим позовом, в якому просить перевести на неї права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 18 вересня 2021 року, засвідченого приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Лавреновим Р.І. на земельні ділянки площею 1,5845 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0146 та площею 1,5837 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0145, що утворились в результаті поділу земельної ділянки площею 3,1682 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0013. Стягнути з неї на користь відповідачки ОСОБА_6 грошові кошти, внесені нею на депозитний рахунок.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 5 січня 2012 року між ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 3,16 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, розташованої на території Коростівецької сільської ради, терміном на 25 років. Даний договір 25 травня 2012 року зареєстровано у відділі Держкомзему у Жмеринському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №052100004005970 державним реєстратором Малаховською А.А.. Згідно з пунктом 3.1. договору оренди від 5 січня 2012 року, земельна ділянка передається в оренду строком на 25 років з моменту підписання акту приймання передачі земельної ділянки. Відповідно до пункту 7.7 договору у випадку продажу орендодавцем земельної ділянки (її частини) протягом дії даного договору орендар має переважне право на придбання у орендодавця земельної ділянки. Відповідачка ОСОБА_5 здійснила продаж земельної ділянки ОСОБА_6 , а згодом продану земельну ділянку площею 3,1682 га було поділено на дві земельних ділянки площею 1,5845 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0146 та площею 1,5837 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0145. Вважаючи свої права порушеними, ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» звернулось до суду з відповідним позовом. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 20 квітня 2023 року, яке набуло законної сили 5 вересня 2023 року, позовні вимоги задоволено частково, скасовано два рішення Державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Косарева М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59720198 від 09.08.2021, на підставі якого у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис за номером 43382076 про інше речове право (право оренди земельної ділянки) за ФГ «Золотий Лев» та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59720198 від 09.08.2021 про державну реєстрацію іншого речового права за №43382076 від 5.08.2021 щодо припинення права оренди ФГ «Золотий Лев» на земельну ділянку площею 31682 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013. У решті позовних вимог відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову в частині переведення прав покупця на ФГ, суд посилався на те, що позов не може бути задоволено за умовою, що має настати та вказав на безпідставність доводів позивача про неможливість передачі переважного права іншій особі.

Між позивачем та ФГ «Золотий Лев» 19 вересня 2022 року було укладено договір про передачу переважного права купівлі продажу земельної ділянки, однак договір не зареєстровано через відсутність в державному реєстрі речових прав відомостей про земельну ділянку кадастровий номер 0521083000:06:001:0013. Тому позивачка звертається з даним позовом до суду, який просить задовольнити.

На підтвердження позовних вимог позивачка надає копії таких документів: договору оренди земельної ділянки, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі продажу від 18 вересня 2021 року з Витягом з реєстру речових прав, відповіді Головного управління Держгеокадастру, рішення Жмеринського міськрайонного суду від 20 квітня 2023 року, договору про переведення прав та обов`язків покупця та довідки нотаріуса про відмову в реєстрації договору.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Представник позивачки адвокат Путілін Є.В у судовому засіданні позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснює, що між ФГ «Золотий Лев» та відповідачкою ОСОБА_5 5 січня 2012 року укладено договір оренди земельної ділянки строком на 25 років. Термін оренди мав би закінчитись в 2037 році. Однак державним реєстратором за зверненням суборендаря земельної ділянки 9 серпня 2021 року право оренди перереєстровано на 3 роки, далі право оренди припинено та зазначено, що земельна ділянка є вільною від третіх осіб. Відповідачка ОСОБА_5 18 вересня 2021 року продала відповідачці ОСОБА_6 земельну ділянку, яку в подальшому було розділено на дві з присвоєнням їм інших кадастрових номерів. Між третьою особою ФГ «Золотий Лев» та позивачкою ОСОБА_4 , яка є членом цього ж господарства, 19 вересня 2022 року укладено договір №2 про передачу переважного права купівлі продажу земельної ділянки за договором оренди №3 від 5 січня 2012 року. Приватний нотаріус надала інформацію про відмову у реєстрації обтяження, оскільки в Державному земельному кадастрі відсутня інформація про земельну ділянку кадастровий номер 0521083000:06:001:0013. Статтею 130-1 Земельного кодексу та нормами Цивільного кодексу передбачено переважне право орендаря на придбання земельної ділянки. Тому просить суд перевести таке право з відповідачки ОСОБА_6 на позивачку ОСОБА_4 .. Рішенням суду від 20 квітня 2023 року підтверджено незаконність реєстрації оренди на 3 роки і скасування речового права оренди за ФГ «Золотий Лев». Тому позивачка, як правонаступник та особа, яка має переважне право на придбання земельної ділянки звертається з даним позовом до суду, який просить задовольнити. На депозитний рахунок покладено кошти, які слід стягнути з позивачки на користь відповідачки ОСОБА_6 за придбану нею земельну ділянку. Просить стягнути з відповідачів судові витрати у виді судового збору та правової допомоги в розмірі сім тисяч гривень.

Також представник позивача ОСОБА_7 4 квітня 2024 року подає до суду заяву про зменшення судових витрат, вказуючи, що представником відповідача було складено лише один процесуальний документ, підготовка якого процесуальним законом взагалі не передбачена, що є явно не співмірним із затраченим часом, витрати на кореспонденцію в розмірі 500 грн нічим не підтверджені. Справа не є складною, судова практика в аналогічних справах є сталою, а тому просив зменшити заявлену до стягнення суму на правову допомогу (а.с.131-133).

Позиція відповідачів

Відповідачі відзиву на позов не подавали, в судові засідання не з`явились.

Надіслали до суду схожі за змістом письмові пояснення щодо позову, у яких просили розгляд справи проводити у їх відсутність, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. У своїх поясненнях зазначають, що на момент укладання договору купівліпродажу земельної ділянки вона була вільна від будь яких обтяжень. У даному позові відсутнє порушення прав та законних інтересів позивача, за захистом яких вона звертається до суду. Орендарем земельної ділянки не було виконано обов`язку реєстрації договору оренди. Сторони договору усно домовились про те, що строк його дії до 2017 року, тобто на п`ять років. Другого примірника договору про оренду земельної ділянки ОСОБА_5 надано не було. Строк дії договору оренди скінчився в 2017 році. Коли в 2021 році ОСОБА_5 прийняла рішення про продаж земельної ділянки, то було перевірено актуальну інформацію в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі Державного земельного кадастру, і встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 0521083000:06:001:0013 вільна від будь-яких обтяжень. А тому нічиї інтереси на момент укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки порушені не були. Позивачка взагалі немає жодного відношення до земельної ділянки, оскільки в реєстрах відсутні відомості про зворотнє. Предмет спору відсутній. Дії власника земельної ділянки щодо її продажу законні, оскільки вона реалізувала своє право на вільне розпорядження власним майном. Договір купівлі-продажу земельної ділянки є чинним, ніким не оспорювався. Відсутність порушеного права в позивача зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від встановлених судом обставин (а.с.92-94, 103-104).

Також відповідачка ОСОБА_6 1 квітня 2024 року надіслала до суду письмові пояснення (судові дебати), у яких вказала, що абзац 4 частини третьої статті 130-1 Земельного кодексу передбачає, що суб`єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги встановлюються шляхом отримання відомостей із Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В даному випадку ні в реєстрі, ні в кадастрі відомостей щодо права оренди чи користування земельною ділянкою відносно ФГ «Золотий Лев» на момент укладання договору купівлі продажу не було. Також ФГ «Золотий Лев» не зареєстрував з невідомих ОСОБА_6 причин передачу свого переважного права ОСОБА_4 та не повідомив про це власника земельної ділянки. Вважає позовні вимоги безпідставними, відсутність у позивача порушеного права, тому в задоволенні позову просить відмовити (а.с.127).

Представник відповідачки ОСОБА_6 адвокат Федоренко П.П. подає заяву про стягнення судових витрат на правову допомогу та просить стягнути з позивачки на користь відповідачки ОСОБА_6 4700 грн.

До заяви додає договір про надання правової (правничої) допомоги №17 від 20 березня 2024 року, додаткову угоду до договору, акт наданих послуг, ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та платіжну інструкцію від 19 березня 2024 року на суму 4700 грн (а.с.114-121).

Позиція третьої особи

В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фермерське господарство «Золотий Лев» не з`явився. Заяв та клопотань не подавав.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Позовна заява надійшла до суду 27 грудня 2023 року (а.с.1).

Запити щодо встановлення місця реєстрації відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до Жмеринської міської ради направлено 28 грудня 2023 року (а.с.39-40).

Відповіді на запити надійшли до суду 4 січня 2024 року. Згідно з інформацією з відомостями РТГ, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресами, вказаними у позовній заяві (а.с.41,42).

Ухвалою від 8 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 30 січня 2024 року (а.с.43).

29 січня 2024 року від представника позивача адвоката Путіліна Є.В. надходить заява про проведення підготовчого судового засідання без його участі та долучення доказів (а.с.50-58).

Відповідно до довідки секретаря судового засідання 30 січня 2024 року справу знято з розгляду (а.с.58а).

9 лютого 2024 року від представника позивача адвоката Путіліна Є.В. надходить заява про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.61).

Судом 12 лютого 2024 року винесено ухвалу про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.65).

20 лютого 2024 року від представника позивача надходить заява про проведення судового засідання без його участі (а.с.67).

Через неналежне повідомлення відповідачів справу знято з розгляду та призначено на 11 березня 2024 року (а.с.69).

27 лютого 2024 року від представника позивача адвоката Путіліна Є.В. надходить заява про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції, про що судом 29 лютого 2024 року винесено відповідну ухвалу (а.с.72, 76).

Ухвалою суду від 11 березня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду на 1 квітня 2024 року (а.с.80).

25 березня 2024 року винесено ухвалу про проведення судового засідання 1 квітня 2024 року в режимі відеоконференції (а.с.91).

26 березня 2024 року від відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надходять письмові пояснення щодо позову (а.с. 92-94, 103-104).

Представник відповідача ОСОБА_6 адвокат Федоренко П.П. 1 квітня 2024 року надіслала до суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу (а.с.114-126).

Від відповідача ОСОБА_6 1 квітня 2024 року надійшли письмові пояснення (судові дебати) (а.с.127).

В судовому засіданні 1 квітня 2024 року за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 11 квітня 2024 року (а.с.130).

Заява про зменшення судових витрат надходить до суду 4 квітня 2024 року (а.с.131-133).

4 квітня 2024 року від представника позивача адвоката Путіліна Є.В. надходить заява про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.134).

Судом 4 квітня 2024 року винесено ухвалу про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.137).

Від представника позивача 8 квітня 2024 року надходить заява про стягнення судових витрат (а.с.142).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

Умовами задоволення позову наймача про переведення на нього прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу майна, яке він наймає, є наступні обставини: наймач належним чином виконував свої обов`язки за договором найму; власник (наймодавець) продав майно іншій, третій особі, з порушенням переважного права наймача на купівлю цього майна; наймач вніс на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі N 201/10030/17 (провадження N 61-39220св18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі N909/337/19 (провадження N12-35гс20), зазначила, що належним способом захисту переважного права наймача (орендаря) на купівлю орендованого нерухомого майна, який належним чином виконує свої обов`язки відповідно до умов договору та закону, у разі продажу речі, переданої у найм (оренду), є переведення на наймача (орендаря) прав та обов`язків покупця відповідної речі.

Позивачем на підтвердження своєї матеріально правової вимоги про переведення на неї прав та обов`язків покупця надано такі докази.

Згідно з договором оренди земельної ділянки №3 від 5 січня 2012 року, ОСОБА_5 передала ФГ «Золотий Лев» в оренду в строкове платне володіння та користування земельну ділянку кадастровий номер 0521083000060010013, яка знаходиться на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а.с.11-13).

Згідно з пунктом 3.1 договору, земельна ділянка передається у власність строком на 25 років з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки в користування орендарю у відповідності до даного договору.

У пункті 3.2 договору зазначено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Якщо на момент закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення шляхом надсилання відповідного поштового повідомлення іншій стороні протягом одного місяця, цей договір вважається продовженим на той самий строк та на тих же самих умовах .

Пунктом 6.1 встановлено, що орендодавець зобов`язаний передати земельну ділянку орендарю в належному стані протягом 7 (семи) календарних днів після державної реєстрації даного договору згідно акту приймання передачі, який підписується двома сторонами та є невід`ємною частиною даного договору .

Даний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Жмеринському районі, про що в державному реєстрі земель зроблено запис від 25 травня 2012 року №052100004005970 державним реєстратором Малаховською А.А. (а.с. 11-13)

Акт приймання передачі земельної ділянки в оренду та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) складено та підписано в січні 2012 року (а.с.14, 14 на звороті)

З копії договору купівлі - продажу земельної ділянки від 18 вересня 2021 року вбачається, що продавець ОСОБА_5 продала, а покупець ОСОБА_6 придбала у власність належну продавцю земельну ділянку, площею 3,1682 гектара, цільове призначення ділянки: 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району.

У пункті 1.3. договору зазначено, що відчужувана земельна ділянка належить продавцю на праві власності, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Бабчинецької сільської ради Косарєвим М.В. 5 серпня 2021 року.

З розділу 2 договору «обтяження та обмеження земельної ділянки» вбачається, що приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Лавреновим Р.І. перевірено та встановлено, що обтяження прав власності та інших речових прав на відчужувану земельну ділянку за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відсутні (а.с.15-19).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 9 серпня 2021 року, видно, що право власності земельної ділянки 0521083000:06:001:0013 площею 3,1682 га 5 серпня 2021 року зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯД 382383, виданого 10 серпня 2002 року Жмеринською РДА (а.с.20).

У відповіді на адвокатський запит ГУ Дергеокадастру у Вінницькій області від 22 грудня 2021 року вказано, що за заявами власників земельних ділянок від 14 грудня 2021 року, на підставі технічних документацій із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок при їх державній реєстрації в Національній кадастровій системі, шляхом поділу раніше сформованих земельних ділянок, зокрема площею 3,1682 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, були утворені земельні ділянки та присвоєні наступні кадастрові номери, а саме земельна ділянка кадастровий номер 0521083000:06:001:0013 набула статусу архівної в результаті її поділу на земельні ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0146 площею 1,5845 га та з кадастровим номером 0521083000:06:001:0145 площею 1,5837 га (а.с.21).

Згідно з копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД 382383, виданого 10 серпня 2002 року Жмеринською РДА, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 3,16,82 га (а.с.22).

Жмеринським міськрайонним судом 20 квітня 2023 року винесено рішення у справі №130/380/22 за позовом Фермерського господарства «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Бабчинської сільської ради Вінницької області Косарєв Микола Володимирович, про скасування рішень державного реєстратора та переведення прав покупця. Позов задоволено частково. Скасовано рішення Державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва Миколи Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59720198 від 09.08.2021 о 08:54:17, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис за номером 43382076 про інше речове право (право оренди земельної ділянки) за Фермерським господарством «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» на земельну ділянку кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2428317205210, площею 3,1682 га. Скасовано рішення Державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва Миколи Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59720198 від 09.08.2021 про державну реєстрацію іншого речового права за номером 43382076 від 05.08.2021 щодо припинення права оренди Фермерського господарства «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» на земельну ділянку площею 3,1682 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013. У задоволенні решти позовних вимог - про переведення на ФГ "Золотий лев" прав та обов`язків покупця - відмовлено. Рішення відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 5 вересня 2023 року набуло законної сили (а.с.23- 32)

19 вересня 2022 року ФГ «Золотий Лев» уклало із ОСОБА_4 договір №2 про передачу переважного права купівлі земельної ділянки за договором оренди №3 від 5 січня 2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему у Жмеринському районі 25 травня 2012 року, згідно з яким орендар передає покупцю переважне право на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013 площею 3,1682 га, яка набула статусу архівної та поділена на дві земельні ділянки, а покупець приймає на себе переважне право покупця, що належало орендарю (а.с.33-34).

Приватний нотаріус Ярова Я.М. 30 вересня 2022 року повідомила голову ФГ Журжу В.П. про те, що його заява про реєстрацію обтяження (передачі переважного права на придбання земельної ділянки, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не може бути прийнята у зв`язку з відсутністю в державному земельному кадастрі відомостей про цю ділянку (а.с.35).

Відповідно до копії квитанції від 22 січня 2024 року позивачкою на депозитний рахунок сплачено кошти в сумі 36077 грн (а.с.58).

Суд не приймає до уваги викладені в письмових поясненнях відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 твердження стосовно погодження за умовами договору з ФГ "Золотий лев" про оренду спірної земельної ділянки строку його дії на п`ять років, оскільки суду не представлено документальних підтверджень саме такого строку оренди ФГ "Золотий лев" належної ОСОБА_5 земельної ділянки. Більш того, ці твердження спростовуються представленим суду стороною позивача вказаним вище договором оренди земельної ділянки від 05 січня 2012 року №3, згідно з пунктом 3.1. якого строк оренди встановлений терміном на двадцять п`ять років й недійсність якого ні в який спосіб не заперечена ніким з учасників справи.

Також, строк дії договору оренди у 25 років встановлено під час розгляду справи №130/380/22, де серед іншого зазначено таке:- «вказаною бездіяльністю власника спірної земельної ділянки ОСОБА_8 неправомірно порушено переважне право орендаря ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» на придбання орендованої ним вказаної земельної ділянки, що є визначеною ч.4 ст.130-1 ЗК України підставою право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця із одночасним зобов`язанням внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець, власне що у даному цивільному спорі було реалізовано позивачем. Однак, статус юридичної особи позивача ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» не визначає підстав задоволення судом даної позовної вимоги за умовою, що має настати, а саме переведення на нього оспорюваних прав покупця за вказаним правочином безпосередньо з 01.01.2024, тобто після минування встановленого законом строку заборони відповідного відчуження на користь юридичної особи земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності і віднесена до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

Як з`ясовано в судовому засіданні, між позивачкою ОСОБА_4 та головою ФГ «Золотий Лев» ОСОБА_9 19 вересня 2022 року укладено договір №2 про передачу переважного права купівлі земельної ділянки за договором оренди №3 від 5 січня 2012 року, зареєстрованого відділом держкомзему у Жмеринському районі 25 травня 2012 року (а.с.33-34).

Даний договір укладено під час розгляду справи №130/380/22 в суді, рішення по якій винесено 20 квітня 2023 року, тобто через сім місяців після укладання договору, що свідчить про те, що позивач усвідомлював, що оскільки у реєстрації договору приватним нотаріусом було відмовлено, то фактично на ОСОБА_4 права покупця не переведено.

Також, у вищевказаному рішенні зазначено: «статус юридичної особи позивача ФГ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» не визначає підстав задоволення судом даної позовної вимоги за умовою, що має настати, а саме переведення на нього оспорюваних прав покупця за вказаним правочином безпосередньо з 01.01.2024, тобто після минування встановленого законом строку заборони відповідного відчуження на користь юридичної особи земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності і віднесена до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

Тобто фермерському господарству було чітко роз`яснено про вказану норму закону щодо заборони продажу земельних ділянок юридичній особі до 1 січня 2024 року.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 15 цього Кодексу гарантується право особи на захист цивільних прав та інтересів.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК).

Спірні правовідносини у цій справі стосуються застосування приписів частини другої статті 777 Цивільного кодексу України щодо переважного права наймача на придбання орендованого ним майна у разі його продажу.

У цій справі позивач, прагнучи захистити своє переважне право, звернувся до суду з вимогою про переведення прав та обов`язків покупця. Даній позовній вимозі відповідає такий спосіб захисту, як зміна правовідношення (пункт 6 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України) .

Відповідно до частини п`ятої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник позивача посилається на статтю 130-1 Земельного кодексу, якою і передбачено умови настання реалізації переважного права купівлі земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 130 ЗК України набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади; держава.

У пункті другому частини першої статті 130-1 ЗК України зазначено, що переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб`єкти: у другу чергу - орендар земельної ділянки. Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги може реалізувати таке право у разі відсутності суб`єкта переважного права першої черги або відмови суб`єкта першої черги від реалізації такого права. Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відмовитися від реалізації такого права шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Відмова суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від реалізації такого права на земельних торгах здійснюється в порядку, визначеному статтями 135-139 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 130-1 ЗК України встановлено, що у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб`єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб`єктом якого є особа, яка не може набувати право власності на земельну ділянку, і якщо така особа передала переважне право особі, яка може набувати зазначене право (у тому числі після продажу такої земельної ділянки), особа, якій передано переважне право, має право пред`явити до суду позов про переведення на неї прав та обов`язків покупця у порядку, визначеному цією частиною.

Відповідно до частини п`ятої статті 130-1 ЗК України переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути передано його суб`єктом іншій особі, яка відповідно до закону може набути у власність таку земельну ділянку.

Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється за письмовим договором між суб`єктом переважного права та особою, якій передається таке право. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі, підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки.

Як встановлено в судовому засіданні, між ФГ «Золотий Лев» та позивачкою ОСОБА_4 19 вересня 2022 року укладено договір №2 про передачу переважного права купівлі земельної ділянки за договором оренди №3 від 5 счня 2012 року, зареєстрованого відділом держкомзему у Жмеринському районі 25 травня 2012 року (а.с.33-34).

Проте позивачка переважного права покупця так і не набула через неможливість проведення державної реєстрації такого права у зв`язку з відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про земельну ділянку.

Судом також враховується правова позиція Великої Палати Верховного Суду № 129/1033/13-ц у постанові від 18 березня 2020 року, де зауважено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10 лютого 2010 року). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 127/3429/16-ц.

У справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ зазначав: «ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті», а з рішення у справі «Проніна проти України» можна зробити висновок, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.

В даному випадку суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в зв`язку з не належним переведенням ФГ "ЗОЛОТИЙ ЛЕВ" на позивачку переважного права купівлі земельної ділянки за договором оренди №3 від 5 січня 2012 року у відповідності до вимог частини п`ятої статті 130-1 Земельного кодексу України.

Висновки суду

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог про переведення прав і обов`язків покупця на ОСОБА_4 та відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою та пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом відповідачу послуг, час, витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявлених до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, наявність сталої судової практики в такій категорії справ суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_6 понесені витрати на правничу допомогу в даній справі в розмірі 2000 грн.

Керуючись статтями 259, 263 ЦПК України, на підставі статей 11, 15, 16, 182, 316, 328 ЦК України, статті 130-1 ЗК України, статей 12, 13, 76, 81 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фермерського господарства «Золотий лев», про переведення прав покупця - відмовити.

36077 (тридцять шість тисяч сімдесят сім) грн, які знаходяться на депозитному рахунку Державної Казначейської служби України м. Київ згідно з квитанцією АТ КБ "ПриватБанк" № О.О.3431577429.1 від 22 січня 2024 року, повернути ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 2000 (дві тисячі) грн витрат на правову допомогу. У іншій частині - щодо стягнення 2700 (дві тисячі сімсот) грн витрат на правову допопогу - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 22 квітня 2024 року.

Ім`я (найменування) сторін

Позивач ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_2 .

Представник позивача адвокат Путілін Євген Вікторович, вул. Магістратська, 3/2 м. Вінниця, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 513 від 16 жовтня 2006 року.

Відповідачі : ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 , ідент.номер НОМЕР_3 ; ОСОБА_6 , АДРЕСА_3 , ідент.номер НОМЕР_4 .

Третя особа : фермерське господарство "Золотий лев", с. Коростівці Жмеринського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 37489432.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ