Рішення № 118506639, 18.04.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/1035/23

Провадження № 2/691/63/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судового засідання Харук Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Городищенської міської ради Черкаської області, Служба у справах дітей Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Городищенського районного суду Черкаської області з позовною заявою про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народжнення, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнення на їх утримання аліментів в розмірі половини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відстків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, з моменту подачі позову до суду, до досягнення поноліття, а також судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 має сина ОСОБА_6 , який зник бевісти 13.06.2023 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новедонецьке Волноваського району Донецької області. ОСОБА_6 був одружений з ОСОБА_2 .. Шлюб розірвано рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 24.04.2023 року. ОСОБА_6 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх дітей, онуків позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на момент розірвання шлюбу проживали, виховувалися та утримувались у сім'ї позивача. Подружжя, батьки дітей, у 2018 році припинило спільне проживання, діти залишились проживати разом з матір'ю, яка не в повній мірі виконувала свої обов'язки щодо належного виховання дітей та відразу потрапила в поле зору органів опіки та піклування, про що свідчить акт обстеження умов проживання від 18.09.2020 року, складений уповноваженим на те органом. Відповідач неодноразово змінювала місце проживання, а діти відповідно шкільний та дошкільний заклади, що негативно відображалося на їхньому психологічному стані. У 2021 році мати дітей передала дітей до Рівнянської спеціалізованої школи Кіровоградської обласної ради на повне державне утримання та перестала цікавитися їхнім життям. Після оголошення воєнного стану позивач та її чоловік, забрали онуків до себе в сім'ю на виховання та утримання. Син, батько дітей ОСОБА_6 добровільно мобілізувався, внаслідок військової аргесії рф. З 2021 року, з моменту добровільної передачі дітей до спецаілізованого закладу на утримання держави, матір дітей не проявляє заінтересовності в подальшій долі своїх дітей, не цікавиться їхнім станом здоров'я, не піклується про фізичний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя. Всі питання щодо вихованні дітей, наразі вирішуються позивачем та її чоловіком самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Діти до сих пір переживають, що їхня матір з'явиться та передасть їх до інтернату. Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення відповідача від виховання своїх дітей, свідомого нехтування нею своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов'язків. Коли надійшло сповіщення, що ОСОБА_6 зник безвісти позивач повідомила про ці обставини Службу у справах дітей Городищенської міської ради, де проживають діти, а також Службу у справах дітей Новоукраїнського району, де проживає матір дітей, - ОСОБА_2 .. За місцем проживання позивача у АДРЕСА_1 були обстежені умови проживання на предмет належного забезпечення проживання неповнолітніх дітей, які фактично залишилися без батьківського піклування та законного представництва. За результатами обстеження було складено Акт згідно якого, за місцем проживання дітей створені всі необхідні умови для проживання та розвитку неповнолітніх дітей. Онуки, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відвідували ДНЗ "Сопілочка" в с. Валява Черкаського району. Наразі всі трьоє дітей відвідують Валявський заклад загальної середньої освіти І - ІІІ ступенів Городищенської міської ради Черкаської області, спостерігаються у Валявській амбулаторії загальної практики сімейної медицини, забезпечені всі необхідним для їхнього гармонійного розвитку. Факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обв'язків має місце, оскільки вона, як матір, ніколи не намагалася створити належні умови для проживання та розвитку своїх дітей, у 2021 році взагалі передала дітей на утримання держави, і після цього їхня доля, її перестала цікавити. Вважає, за доцільне позбавити матір дітей, відповідача ОСОБА_2 , батькіських обв'язків на неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , а також стягнути аліменти на їх утримання, та як одним із способів виконання обов'язку з утримання дітей є сплата аліментів. За подачу позову до суду сплатила судовий збір в розмірі 1073,60 грн., який підлягає компенсації з відповідача.

13.09.2023 в справі відкрито загальне позовне провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засідання на 11.10.2023 року, відкладено.

Ухвалою суду від 05.03.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду справи по суті на 10.04.2024 року, відкладено.

18.04.2024 частину позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, за заявою позивача (представнка позивача) залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з'явилися. Від представника позивача адвоката Кучеренко Н.В. надійшла заява про проведення засідання за відсутності сторони позивача, позовні вимоги щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про дату час та місце судового засідання, в тому числі шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією та через оголошення про виклик до суду, що розміщено на сайті Судова влада, в судове засіданні не з'явилася, причини не прибуття не повідомила, заяв (клопотань) на адресу суду, як і відзиву на позов, не подала.

Треті особи Служба у справах дітей Городищенської міської ради Черкаської області, Служба у справах дітей Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області в судове засіданні не забезпечили участі своїх представників. Разом з тим, до суду попередньо були подані заяви про слухання справи за їх відсутності.

Начальник Служби у справах дітей Новоукраїнської міської ради С. Карпенко в листах від 28.09.2023 № 19/13-18, від 05.12.2023 № 114/13-18, від 05.01.2024 № 08/01-22 та в поясненнях від 26.12.2023 № 157/13-18 повідомив, що відповідач ОСОБА_2 , 1991 року народження за інформацією Фурманівського старостану зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але з 2021 року не проживає на території с. Фурманівка Новоукраїнського району. За час проживання на території с. Фурманівка до 2021 року дана сім'я в поле зору служби у справах дітей не попадала, діти ОСОБА_2 на обліку, як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах не перебували. Враховуючи позов та докази на його обгрунтування, підтримують позовні вимоги в повному обсязі.

Служба у справах дітей Городищенської міської ради позовні вимоги підтримують, та надали Висновок органу опіки та піклування, за змістом якого, з урахуванням рішеннякомісії з питань захисту прав дитини Городищенської міської ради, вважають за доцільне позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Відповідно положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст. 12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, дійшов наступного висновку.

Положення частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачають, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частини 3 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини 1 статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 4 статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини 1 статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуататції дитини, засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 доводиться матір'ю неповнолітнім дітям: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження Серії НОМЕР_1 від 04.04.2016 року, актовий запис № 2; Серії НОМЕР_2 від 12.03.2012 року, актовий запис № 1; Серії НОМЕР_3 від 17.09.2013 року, актовий запис № 183, відповідно. Батьком дітей вказаний ОСОБА_6 , який відповідно до Сповіщення сім'ї (близьких родичів) від 16.06.2023 року № 1678, зник безвісти 13.06.2023 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новодворецьке, Волноваського району, Донецької області.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 24.08.2023 року, шлюб укладений 07 грудня 2011 року між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований виконавчим комітетом Жовтневої сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, актовий запис № 2, розірвано. Рішення суду набрало законної сили 10.06.2023 року.

Згідно довідок Валявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Городищенської міської ради Черкаської області від 27.06.2023 за номерами 16, 17, 18, ОСОБА_3 , 2012 року народження (наказ про зарахування від 01.09.2022 № 15-У), ОСОБА_4 , 2013 року народження (наказ про зарахування від 01.09.2022 № 15-У), ОСОБА_5 , 2016 року народження (наказ про зарахування від 31.05.2023 № 7-У), навчаються у Валявському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Городищенської мсіької ради Черкаської області. Вихованням та опікою дітей добросовісно займається бабуся, ОСОБА_1 . За час навчання дітей мама жодного разу не відвідувала освітній заклад та не цікавилася успіхами дітей. Усесь зас діти проживають з бабусею по АДРЕСА_1 .

Крім того, за даними довідок від 27.06.2023 року за № 1 та № 2 ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , з 04 жовтня 2018 року по 23.03.2022 року, з 07 листопада 2018 року по 11.06.2019 року, відповідно, відвідували ЗДО "Сопілочка". Дітей в зклад приводила та забирала їх бабуся, ОСОБА_1 , яка і займалася вихованням. За час перебування дітей в закладі, мама не приймала участь у вихованні дітей. На той час і наразі діти проживають з бабусею по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , 2012 року народження, ОСОБА_4 , 2013 року народження, ОСОБА_5 , 2016 року народження, що є меншканцями АДРЕСА_1 , згідно довідок КНП "Городищенський ЦПМСД" Амбулаторія загальної практики сімейної медицини села Валява від 27.06.2023 року, спостерігаються у Валявській амбулаторії загальної практики сімейної медицини з 05.03.2018 року і по теперішній час.

Згідно довідок Рівнянської спеціалізованої школи Кіровоградської обласної ради від 30.06.2023 року Вих. № 61, Вих. № 62, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , навчалися у даній школі з 01.09.2021 р. по 07.09.2022 р., до 24.02.2022 р. утримувалися в ній за рахунок держави та не відносяться до категорії дітей, які перебувають у закладі на повному державному утриманні. З 24.02.2022 р., у зв'язку з введенням воєнного стану, перебували на повному утриманні бабусі ОСОБА_1 .

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач самоусунулася від виховання дітей, саме це і слугувало для позивача причиною звернення до суду на позбавлення її батьківських прав.

ОСОБА_1 (позивач) в свідоцтві про народження НОМЕР_4 видане 13.02.1989 року, актовий запис № 308, вказана як матір ОСОБА_6 .

Відповідно до Акту обстеження умов проживання, що виданий Городищенською міською радою 10.07.2023 № 142/02-42, комісійно проведено обстеження умов проживання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не зареєстровані, але з березня місяця 2018 року постійно проживають у будинку бабусі ОСОБА_1 та дідуся ОСОБА_11 . Батько дітей ОСОБА_6 за цей час періодично проживав разом з дітьми та постійно їх навідував. З початку війни в Україні, з 16 квітня 2022 року ОСОБА_12 пішов до лав ЗСУ та захищає Батьківщину. Його малолітні діти залишилися проживати у дідуся та бабусі. Мати дітей ОСОБА_2 ніколи в селі не проживала, участі у вихованні дітей ніколи не брала. За час проживання дітей у бабусі, мати дітей ніколи не відвідувала їх. Для проживання та розвитку дітей створені належні умови. Діти завжди охайно одягнуті та доглянуті.

Згідно характеристик виданих Валявським старостинським округом № 146/02, № 147/02 від 11.07.2023 року, на даний час ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_11 виховує трьох малолітніх онуків (дітей свого сина ОСОБА_6 , який мобілізований до ЗСУ), доглядає, забезпечує, бере активну участь у житті дітей, постійно супроводжує їх до школи та на гуртки, відвідує батьківські збори в навчальному закладі своїх онуків. За період проживання зарекомендували себе з хорошої (найкращої) сторони, користуються повагою серед односельців, підтримують добрі стосунки як у сім'ї, так і в спілкуванні з сусідами та жителями села. Сім'я міцна, займаються вихованням дітей, онуків. Зауважень та скарг від мешканців села та сусідів щодо поведінки до старостату не надходило, громадський порядок не порушували. ОСОБА_1 постійно приймає активну участь в житті села, надає посильну допомогу при формуванні посилок для військовослужбовців.

У відповідності до статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно пункту 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Так, при вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком (матір'ю) обов'язків по вихованню, а також встановити, що батько (матір) ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він (вона) систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

З письмового Висновку Органу опіки та піклування від 01.02.2024 № 58/01-02-08, що наданий на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично залишилися без батьківського піклування. Мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довгий час з дітьми не проживає. Службою у справах дітей обстежено умови перебування дітей та тимчасово влаштовано в сім'ю родичів - діда ОСОБА_11 , з яким у них склалися близькі стосунки (наказ ССД ВК Городищенської міської ради від 12.07.2023 № 61), а також дає право представляти інтереси дітей перед третіми оосбами. Місце проживання дітей та їх утримання після розірвання шлюбних відносин між батьками дітей в квітні 2023 року, не визначалось. Станом на 29.01.2024 року діти перебувають на повному утриманні діда та баби по лінії батька. Мати дітей, ОСОБА_2 , не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зрідка спілкується в телефонному режиимі. В освітному процесі дітей участі не бере, жодного разу не відвідувала школу, на зв'язок з класними керівниками та керівництвом школи не виходила, у шкільній батьківській групі не зареєстрована. Питання про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 виносилося на розгляд Комісії з питань захисту прав дитини. ОСОБА_2 двічі запрошувалася на засідання комісії за допомогою телефонного зв'язку, і, ознайомлена з питанням, стосовно позбавлення її батьківських прав, проте, на засідання не 'зявилася, заперечень проти позбавлення батьківських прав не надала. При спілкуванні члена комісії в телефонному режимі (з номеру телефону старшого сина ОСОБА_3 ) ОСОБА_2 повідомла, що з позбавленням її батьківських прав не згідна, змоги з'явитись на засідання не має та не бачить сенсу. ОСОБА_2 роз'яснено правові наслідки позбавлення батьківських прав. Така поведінка ОСОБА_2 свідчить про свідоме нехтування батьківськими обов'язками та всіляке тривале ухилення від їх виконання. Орган та піклування Городищенської міської ради, враховуючи рішення Комісії з питань захисту прав дитини, вважає доцільним позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Умовою по ухиленню від обов'язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена пунком 2 частини 1 статті 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свідомо не виконує свої батьківські обов'язки.

Відповідно до положень частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).

Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків (рішення від 7 грудня 2006 по справі "HUNT v. UKRAINE").

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, і судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків/одного з батьків батьківських прав (постанова Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі № 203/3505/19).

Відповідно до частини 1 статті 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Згідно частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд бере до уваги й те, що відповідач ОСОБА_2 за час перебування цивільної справи про позбавлення її батьківських прав на малолітніх дітей в суді, з серпня місяця 2023 року, жодного разу не відреагувала на судові виклики, як і не з'явилася до суду, будь-яких заяв (клопотань) в суд не надала, хоча є обізнаною з позовом, як і не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, що свідчить про байдужіть її до долі малолітніх дітей.

При вирішенні даної справи, суд враховує також і практику ЄСПЛ, зокрема у справі "М.С. проти України" від 11.07.2017 року, вказано на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли доведено, що сім'я непридатна або неблагополучна; по друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (п. 100 рішення від 16.07.2015 року у справі "Мамчур проти України").

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є доцільним, оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до малолітніх дітей, без поважних причин залишивши їх без батьківської уваги та турботи, не приймає участі у вихованні неповнолітніх дітей, не утримує їх, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дітьми. При розгляді справи знайшли підтвердження обставини та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно малолітніх дітей є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав. Вихованням та утриманням малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 з 24.02.2022 року, постійно, до цього періодично, займається позивач (бабуся дітей) з чоловіком (дідом), а тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 133, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача суд стягує судові витрати в сумі 1073 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 150, 152, 164, 165, 166 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав", ст. ст. 12, 78 - 81, 141, 247, 259, 263 - 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Городищенської міської ради Черкаської області, Служба у справах дітей Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л. П. Синиця