Рішення № 118506133, 16.04.2024, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/551/24

номер провадження 2/531/286/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року місто Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі

головуючого судді Попова М.С.,

за участі секретаря судового засідання Нагорної О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу №531/551/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», за участі представника позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №03.02.2021-100000321 від 03.02.2021 у розмірі 18000,00 грн.

У позові зазначається, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № 301121-1 від 30 листопада 2021 року, згідно якого ТОВ «Новий Колектор» набуло право вимоги до боржника на всі суми, відступлені йому ТОВ «Споживчий Центр». На виконання умов договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №03.02.2021-100000321 від 03.02.2021 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_2 . Так, між ТОВ «Споживчий Центр», правонаступником якого є ТОВ «Новий Колектор» та відповідачем 03.02.2021 року укладено кредитний договір (оферти) №03.02.2021-100000321, шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 6000,00грн. строком на 14 днів за процентною ставкою «Економ»/«Стандарт». Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». В свою чергу ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання, а черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Відповідно до заявки від 03.02.2021 року, відповідачу надано кредит у розмірі 6000, 00 грн. строком на 14 днів, а відповідачем отримано кредитні кошти у вказаному розмірі. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 04.01.2024, утворилась заборгованість у розмірі 18000,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі - 6000,00 грн. та по відсотках - 12000,00 грн., чим порушуються права та інтереси позивача. Відповідачем не здійснено жодної оплати, тому нарахування відсотків було зупинено при досягненні обумовленої договором граничної суми 12000,00 грн. На підставі викладеного, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором №03.02.2021-100000321 від 03.02.2021 у розмірі 18000,00 грн., а також судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 15.03.2024 було відкрито провадження у даній справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

У позовній заяві мається клопотання представника позивача, про розгляд справи за його відсутності та про заочний розгляд справи, в разі неявки відповідача.

Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач, у встановлений судом строк відзиву не надала, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляла.

Ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками відповідач отримала 21.03.2024.

Відповідно до ч.8ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних письмових матеріалів та доказів.

Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст.536ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст.1050ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України). Відповідно до ст.1082ЦКУкраїни боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з вимогами статті 516 ЦКУкраїни заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням частини 2 статті 516 ЦК України.

Судом встановлено, що 03.02.2021 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір (оферти) №03.02.2021-100000321 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною даного Договору. (а.с.15-16).

Відповідно до умов договору та заявки від 03.02.2021 року, ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 6000,00 грн., з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою «Економ»/ «Стандарт». Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного та періоду «Економ». В свою чергу ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання, а черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.

Також позивачем до матеріалів справи додано паспорт споживчого кредиту від 03.02.2021 (підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором), в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту (а.с.22); пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (а.с.31-32).

Згідно інформації ТОВ «Споживчий Центр» за карткою субконто контрагента за період з 03.02.2021 по 04.01.2024, у відповідача мається заборгованість по тілу кредиту у розмірі - 6000,00 грн. та по відсотках - 12000,00 грн. (а.с.10-11).

Судом встановлено, що 30 листопада 2021 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № 301121-1, згідно якого ТОВ «Новий Колектор» набуло право вимоги до боржника на всі суми, відступлені йому ТОВ «Споживчий Центр». Витяг з даного договору додано до матеріалів справи (а.с.36-38).

На виконання умов договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №03.02.2021-100000321 від 03.02.2021 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_2 . Згідно довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №03.02.2021-100000321 від 03.02.2021, у ОСОБА_2 наявна заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» в сумі 18000,00 грн. (а.с.12,13).

30.11.2021 позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги та вимогу про сплату заборгованості (а.с.17), однак відповідачем борг не погашено.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку із чим, станом на 04.01.2024 утворилась заборгованість у розмірі 18000,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить - 6000,00 грн. та по відсотках 12000,00 грн.

Відповідачем не подано відзив на позов, надано суду належні та допустимі докази, які б ставили під сумнів правильність проведеного позивачем розрахунку заборгованості.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що маєтьтся достатньо підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача суми боргу у розмірі 18000,00 грн.

Щодо судових витрат на правову допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Так, частиною 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

На підтвердження понесених судових витрат за надання правничої допомоги позивачем надано: платіжну інструкцію №700 від 05.02.2024, згідно якої оплачено 4000,00 грн (а.с.25); договір №021023-1 від 02.10.2023 про надання правничої допомоги (а.с.33-34); звіт про виконану роботу від 16.02.2024 (а.с.21).

Враховуючи особливості предмета спору, а також характер виконаної адвокатом роботи з урахуванням складності справи, суд вважає, що з відповідача на користь позивача доцільно стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень.

Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Таким чином, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі, а отже з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №03.02.2021-100000321 від 03.02.2021 у розмірі 18000,00 грн., а також судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12-13,133,141,258-259,265,268284,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», за участі представника позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», який знаходиться в м. Київ, Печерський район, вул. Алмазова Генерала, 13 , офіс 601, код ЄДРПОУ43170298, заборгованість за кредитним договором №03.02.2021-100000321 від 03.02.2021 року у розмірі 18000,00 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», який знаходиться в м. Київ, Печерський район, вул. Алмазова Генерала, 13 , офіс 601, код ЄДРПОУ43170298, судові витрати по справі, а саме: 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката, а всього 6422,40 грн. (шість тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя М.С.Попов