Рішення № 11850271, 22.10.2010, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-2224/10/0408

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2010 року Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Валуєвої В.Г.,

при секретарі Севанян М.Б.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Дерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної до шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся з названим позовом до суду. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що в період з 1969р. по 2006 р. працював електрослюсарем, черговим електриком, старшим майстром з ремонту устаткування, майстром по виробництву, начальником зміни на підприємстві відповідача Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), та із-за порушень відповідачем законодавства про охорону праці, а саме: Закону України «Про охорону праці» п.13, ст. 153 КЗпП України, отримав професійне захворювання. Професійне захворювання йому було встановлено НДІ промислової медицини у вигляді хронічного обструктивного захворювання легень першого ступеню. За фактом професійного захворювання було проведено розслідування професійного захворювання, про що був складений акт розслідування професійного захворювання, з п. 17 якого вбачається, що причиною його професійного захворювання являється запиленість робочої зони, яка перевищувала гранично допустиму концентрацію: пил з вмістом вільного кремнію діоксиду кристалічного від 10 до 70 % - до 13,3 при гранично допустимій нормі 6,0 мг/м3. Згідно Акту розслідування № 4 від 17.02.2006 р. у його професійному захворюванні винною визнана адміністрація ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка не забезпечила безпечні умови праці та порушила ст. 13 Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 Кодексу Законів України про працю.

Це призвело до того, що він втратив здоровя, працездатність і, як наслідок втрати здоров`я, йому спричинена моральна шкода. Від отриманого захворювання він постійно переносить фізичний біль, напади утрудненого дихання, постійну задишку, навіть при ходьбі, важкість та хрипи у грудях.

За висновком МСЕК у 2006 році йому встановлено 25 % професійної працездатності. В подальшому стан його здоров`я погіршився. При наступному переогляді у 2010 році у МСЕК йому було вже встановлено 40% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, безстроково. Згідно рекомендацій МСЕК він потребує санаторно-курортного лікування, медикаментозного лікування, протипоказаний несприятливий мікроклімат, переохолодження.

У звязку з виявленим у нього професійним захворюванням змінилися спосіб і якість його життя, що завдає йому моральних страждань. Із-за професійного захворювання він змушений постійно лікуватися на стаціонарі та амбулаторно. Незважаючи на лікування, стан його здоров`я не покращується, тому що захворювання є хронічним. Те, що він має захворювання, які визнані професійними, та проходить періодичне лікування, підтверджується медичними документами: висновками МСЕК, виписними епікризами. Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює у розмірі, який передбачено діючим законодавством, а саме у розмірі 200 мінімальних заробітних плат на час виплати та просить стягнути на його користь з відповідача у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди 173000 гривень, виходячи з розрахунку 869 грн. (з 01.01.2010 року мінімальна заробітна плата) х 200, що зможе якимось чином компенсувати його страждання та переживання, надасть можливість пройти добрий курс лікування, що в свою чергу покращить його здоров`я та самопочуття, а звідси - і моральний стан.

Відповідно ст. 268 ЦК України строк позовної давності не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а спеціальним Законом Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не встановлено строку позовної давності. Таким чином, строк позовної давності для звернення до суду зі своїм позовом ним не пропущено, а від сплати держмита згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» він звільнений. Просить суд на його користь з відповідача стягнути 173000 гривень за спричинену йому моральну шкоду.

У судовому засіданні позивач участі не приймав, а його представник позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені позивачем у позовній заяві, просив позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі. Пояснив, що позивач із-за отриманого професійного захворювання постійно лікується у лікувальних закладах, у звязку з чим переносить різні незручності, біль, а здоров`я його не покращується, з 25 % втрати професійної працездатності у 2006 році, у 2010 році позивач вже має 40 % втрати професійної працездатності, тобто його здоров`я погіршується. Вважає, що позивачу професійним захворюванням з вини відповідача заподіяна моральна шкода, а тому просить стягнути з відповідача на користь позивача 173000 гривень для її відшкодування.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову та надав суду письмові заперечення, які підтримав у судовому засіданні та пояснив, що позивач сам обрав собі роботу зі шкідливими умовами праці. Шкідливі умови його праці компенсувались додатковими відпустками, різними виплатами, більшим заробітком, пільгами. Вважає позовні вимоги не доведеними та просить відмовити позивачу у задоволені його позову у повному обсязі.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що починаючи з 1969 р. по 2006 р. позивач працював електрослюсарем, черговим електриком, старшим майстром з ремонту устаткування, майстром по виробництву, начальником зміни на підприємстві відповідача Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», що підтверджується записами у його трудовій книжці (а.с. 5-7), та отримав професійне захворювання. За фактом професійного захворювання проведено розслідування професійного захворювання, про що складено акт розслідування професійного захворювання № 4 від 17.02.2006 року (а.с. 13-14), з якого вбачається, що причиною професійного захворювання позивача є його робота протягом більше 36 років в умовах впливу шкідливих виробничих факторів пилу - запиленості повітря робочої зони - пил з вмістом вільного кремнію діоксиду кристалічного від 10 до 70 % - до 13,3 при гранично допустимій нормі 6,0 мг/м3. в результаті чого він отримав професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт 1 ст., емфізема легень 1ст.) Легенева недостатність першого-другого ступеню. Згідно Акту розслідування винною у професійному захворюванні позивача визнана адміністрація ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка не забезпечила безпечні умови праці та порушила ст. 13 Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 Кодексу Законів України про працю.

За висновком МСЕК від 22.03.2006р. позивачу первинно встановлено 25% втрати професійної працездатності, а після переогляду у МСЕК 11.05.2010 року 40 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності безстроково (а.с. 15-16). Згідно рекомендацій МСЕК він потребує санаторно-курортного лікування, медикаментозного лікування, ВМП та ЛФК (а.с. 16-зв.). У звязку з професійним захворюванням позивач, після встановлення йому професійного захворювання та втрати професійної працездатності, неодноразово перебував на лікуванні у медичних закладах, про що свідчать довідки медичних установ та копії епікризів (а.с. 17-31).

Суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, підтверджуючих вину підприємства в не забезпеченні безпечних умов праці, від чого позивач отримав професійні захворювання, втратив працездатність, що погіршило його матеріальний та моральний стан. Часті курси лікування, порушують нормальні життєві звязки позивача з рідними та близькими людьми. Порушення, викликанні професійними захворюваннями, вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. За таких обставин суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, яка підлягає компенсації.

Вирішуючи питання про розмір заподіяної моральної шкоди позивачу, суд враховує ступень втрати професійної працездатності, яка склала 40 % та настання інвалідності (третя група безстроково), вину підприємства в заподіянні шкоди здоровю позивачу, самооцінку страждань та переживань, які переносить позивач. На момент розгляду справи максимальна сума за заподіяну моральну шкоду складає 173000гривень.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що компенсацію за спричинену моральну шкоду позивачу слід стягнути з відповідача в сумі 24 000 гривень, що буде відповідним стражданням та переживанням, які відчуває позивач в звязку з встановленими професійними захворюваннями та погіршенням стану його здоров`я.

Суд вважає, що позивачем не пропущено строку позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом, оскільки відповідно ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

На підставі наведеного та керуючись ст. 3 Конституції України, рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р., ст.ст. 153, 2371 КЗпП України, ст.ст. 3, 15, 60, 88, 209, 213- 215, 223, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної до шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (п/р 26002301160967 у філії «Цкентрально-Міське відділення Промінвестбанку» у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, МФО 305493, код ЄДРПОУ 24432974, поштова адреса: 50005 м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1) на користь ОСОБА_2 у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди одноразово 24 000 гривень та на користь держави судовий збір у сумі 17 гривень та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.

В іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня проголошення рішення до суду не надійде апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: