Рішення № 118498791, 22.04.2024, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/12135/23

2/303/1907/23

ряд. стат. звіту №38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Меркулова Валерії Валеріївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Меркулова В.В. звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у звязку з чим підписав Заяву №б/н від 25.09.2006 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банкеівських послуг», «Тарифами», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Отже, підписавши заяву між стронами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, умови договору банківського рахунку.

Банком на підставі Договору було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування контррахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000 гривень.

Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 всупереч Закону та умовам договору своїх зобов`язань перед позивачем не виконав, внаслідок чого станом на 26.11.2023 року за відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору в сумі 30246,45 гривень.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.01.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У свою чергу, представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву в якому заперечив щодо задоволення позову та зазначив, що відповідач дійсно приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», отримав картку на якій було встановлено кредитний ліміт і він нею користувався. Станом на 23.12.2022 року заборгованість відповідача за договором кредиту становила 1490 гривень. Однак, 28.12.2022 року невідома особа під приводом надання допомоги державі виманила у відповідача грошові кошти у розмірі 22561 гривень, чим самим відповідачу було завдано матеріальної шкоди. По даному факту Мукачівським РУП ГУНП в Закарпатській області на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.12.2022 року, було зареєстровано кримінальне провадження за №12022071040001143 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.190 КК України і в даному крмінальному провадженні відповідача було визнано потерпілим.

Таким чином, представник відповідача ОСОБА_2 вважає, що в даному випадку є підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні будь-які дані про особисте зняття грошових коштів відповідачем ОСОБА_1 для власного їх споживання.

Натомість, представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якій зазначив, що відповідно до п.2.1.4.5.1 Умов клієнт зобов`язаний не передавати картки, піни, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим договором, або що суперечить чинному законодавству. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжується авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням навнесених на платіжній картці даних, до моменту звернення клієнта в Банк та блокування платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією,до моменту постановки платіжної картки в Стоплист платіжною системою.

Кожна транзакція забезпечена захистом від шахраських дій. Дані умови захисту передбачені п. 1.1.3.2.9. Механізм отримання згоди від коієнта шляхом авторизації за допомогою мобільного телефону та ОТР-пароля такий: банк генерує ОТП-пароль і надсилає його клієнтові в тілі СМС-повідомлення із зазначенням інформації, яка буде ним підтверджуватися. Для підтвердження згоди клієнт передає у відповіді отриманий ОТП-пароль або вводить цей пароль у відповідному рядку використовуваного сервісу.

У разі збігу пароля з відправленим клієнту Банк перевіряє номер мобільного телефону клієнта, а саме: чи зареєстрований він в системі Приват24 і/або Mobil Bankihg. Якщо номер мобільного телефону зареєстрований і збігається зномером телефону клієнта, вважається, що клієнт прийняв умови публічного договору, розміщеного у відповідному розділі Умов та правил, згідно з якими клієнту надаватимуться затребувані ним послуги. Сторони визнають ОТП-пароль, що збігся, електронним підписом клієнта.

Згідно ст.33 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. У зв`язку із вищевикладеним вбачається, що з оку банком порушення умов договору та норм закону відсутні.

Крім цього, представник позивача також зазначає, що наявність кримінального провадження за заявою відповідача не є підставою звільнення останнього від вз`ятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Жодних доказів того, що операції здійснювала інша особа, а не відповідач до суду предствником відповідача не надано. Більш того, за результатми розгляду кримінальної справи та у разі винесення судом вироку, відповідач має право відшкодувати кошти шляхом стягнення з винної особи, якщо така буде встановлена. Вивчивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст.55), Цивільному кодексі України (ст.16), Цивільному процесуальному кодексі України (ст.4).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що відповідно до Заяви від 25.09.2006 року року, відповідач ОСОБА_1 шляхом її підписання приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк». На підставі вказаної Заяви, відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, після чого йому було надано у користування кредитну картку у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000 гривень (а.с. 12-135).

Із Витягу з ЄРДР від 29.12.2022 року вбачається, що 28.12.2022 року ОСОБА_1 було подано заяву до Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області в якій зазначив, що 28.12.2022 року невідома особа, під приводом надання допомоги від держави, виманила у нього грошові кошти в сумі 22561 гривень з банківської картки № НОМЕР_1 , чим самим спричинив заявнику матеріальної шкоди на вищезазначену суму. Дані відомості були внесені до ЄРДР за №12022071040001143 (а.с. 183).

Із Протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 від 29.12.2022 року вбачається, що 27.12.2022 року на його мобільний телефон надійшло СМС-повідомлення із змістом про отримання допомоги від держави. Перейшовши за посиланням відповідач ОСОБА_1 заповнив пункт, а саме вніс свій номер мобільного телефону, після чого програма автоматично викинула його. Він спробував знову зайти в програму, однак так і зареєструватись не зміг. Наступного дня, 28.12.2022 року відповідач спробув зайти в додаток Приват24 через свій мобільний телефон, однак йому не вдалося. Тоді він зателефонував на гарачу лінію ПриватБанку, де йому було повідомлено, що картку заблоковано у зв`язку із тим, що із його картки було здійснено транзакцію на іншу картку (а.с. 185-187).

Із Довідки про прийняття і реєстрацію заяви від 29.12.2022 року №5-13927/106/26-22 слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області адресованої ОСОБА_1 слідує, що його заява про те, що 28.12.2022 року, невідома особа, під приводом надання допомоги від держави, виманила у нього грошові кошти у розмірі 22561 гривень прийнята та 29.12.2022 року зареєстрована в ЄРДР, реєстраційний номер 12022071040001143 (а.с. 188).

Дані правовідносини регулюються нормами ЦК України та Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1, 2 та 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку(стаття 509 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Згідно із п.2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (тут і далі в редакції Положення на час виникнення спірних правовідносин), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.

Пунктами 7, 8 розділу VI Положення визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Таким чином, аналізуючи надані сторонами докази, судом встановлено, зокрема із Витягу з ЄРДР, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 , що сам відповідач ОСОБА_1 визнає той факт, що на його мобільний телефон надійшло СМС-повідомлення із змістом про отримання допомоги від держави і перейшовши за посиланням даного повідомлення він заповнив пункт, а саме вніс свій номер мобільного телефону. Дана подія свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 сам надав в телефонному режимі необхідну інформацію невідомій їй особі, яка дала змогу виконати платіжні операції з використанням платіжного засобу, чим самим порушила свої зобов`язання, що передбачені як в Умовах і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», так і в ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» в частині нерозголошення персональних та інших даних, які містять банківську таємницю та впливають на безпеку користування продуктами банку для клієнта.

Аналізуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що 27.12.2022 року невідома особа, шляхом обману надіслала СМС-повідомлення на мобільний телефон відпорвідача ОСОБА_1 , під приводом отримання допомоги від держави, і за допомогою того, що останній заповнив графу у даному повідомленні та зазначив свій номер мобільного телефону, чим самим дозволив перерахувати кошти на іншу картку невідомої особи, тобто дані шахрайські дії були вчинені невідомою особою стосовно відповідача ОСОБА_1 , а не стосовно АТ КБ «ПриватБанк», а тому вина банку, в даному випадку, відсутня. У свою чергу, будь-яких належних та достовірних доказів чи інших обставин, які б свідчили про те, що банк діяв всупереч закону або повинен був діяти чи реагувати, відповідачем або його представником не надано і у відзиві на позовну заяву не зазначено. Натомість представник відповідача ОСОБА_2 взагалі не зазначає, що саме по вині банку невідома особа заволоділа кредитними коштами відповідача і не зазначає в чому саме є вина банку.

Сам по собі факт звернення відповідача ОСОБА_1 до поліції із заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, шляхом шайрайських дій, а також відсутністю кінцевого рішення у кримінальному провадженні за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами кредитними коштами не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Також суд бере до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_1 всі платіжні операції з його коштами були здійсненні до повідомлення ним банку про вищезазначені обставини, а отже саме він несе фінансові ризики.

З урахуванням вищезазначеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що поданий представником відповідача ОСОБА_2 відзив на позовну заяву, не підтверджується жодними належними та достовірними доказами, а тому позов є обгрунтований та такий, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 526, 549-552, 1054 ЦК України та ст.ст. 2, 19, 76-81, 89, 229, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 25.09.2006 року у розмірі 30 246 (тридцять тисяч двісті сорок шість) гривень 45 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» сплачену суму судового збору у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: АТ КБ «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 22.04.2024 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір