Постанова № 118498655, 22.04.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 235/2127/23

Провадження №3 /235/1390/23

22 квітня 2024 року м. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Філь О.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з Покровського РУП ГУНП в Донецькій області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканець АДРЕСА_1 , притягнутого по ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2024 року о 10:00 годині ОСОБА_1 в м. Покровську вул. Шосейна в районі буд. 105 керував транспортним засобом ВАЗ 2102 державний номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавлений права керування та правопорушення вчинено повторно протягом року, 09.11.2023 року постановою серії БАД № 339483 гр. ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, при цьому керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звуженні зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість). На вимогу працівника поліції пройти огляд на встановлення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. При цьому ОСОБА_1 вчинив правопорушення повторно протягом року, 04 січня 2024 року постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області був визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовезасідання особа,що притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності нез`явився,про причинисвого неприбуттясуд неповідомив,клопотання провідкладення розглядусправи досуду ненадходило.При цьому,суд враховує,що останнійдостеменно обізнанийпро наявністьтакої справита місцеїї розглядуКрасноармійський міськрайоннийсуд,а такожпро датута часрозгляду цієїсправи.

Враховуючи вищезазначене, а також приписист.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 та ч.2ст.130 КУпАПза відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, то приходжу до висновку про можливість проведення розгляду адміністративної справи за відсутності ОСОБА_1 .

Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Зважаючи на той факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про адміністративні правопорушення за правопорушення, передбачені ч.5 ст.126 та ч.2 ст.130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 вважаю, що, згідно ст.36 КУпАП, вони мають бути об`єднані в одне провадження та їм слід присвоїти загальний номер справи № 235/2127/24 (провадження № 3/235/1390/24).

Дослідивши матеріали справи оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно дост.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280,256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Пунктом 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від23грудня 2005року №14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбаченихчастиною першоюцієї статті, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього рухуводій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимогиПДР, передбаченаст.130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Отже, при керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності заст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушння, передбаченого ч.2ст.130 КУпАП, а саме відмова особи від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, скоєного повторно протягом року: підтверджується наступними доказами, які відповідно до ст.251 КУпАПє доказами у справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення від 12 березня 2024 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 березня 2024 року, записом портативного відеореєстратора, копією постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 січня 2024 року.

Вина ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушння,передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, особою позбавленою права керування, вчинене повторно протягом року, підтверджується наступними доказами, які відповідно до ст.251 КУпАПє доказами у справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення від 12 березня 2024 року, записом портативного відеореєстратора, копією постанови серії БАД № 339483.

Згідно з вимогами ст.ст.31,40 Закону України «Про національну поліцію», наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року №100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року №14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.

Відповідно до пунктів 5,6 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що запис з портативного відеореєстратора працівниками поліції під час виконання службових обов`язків є обов`язковим і є безпосереднім доказом наявності або відсутності ознак адміністративного правопорушення.

При розгляді даної справи встановлено, що серед матеріалів справи мається запис з портативного відеореєстратора працівника поліції, який підтверджує фактичні дані, суть адміністративного правопорушення та опис установлених обставин. Зазначене вище порушення вказує на те, що наявний в матеріалах справивідеозапис, є допустимим доказом.

Досліджені докази у своїй сукупності узгоджуються між собою та відображають реальний перебіг події, які трапились 12 березня 2024 року о 10:00 годині в м. Покровськ по вул. Шосейній в районі буд. № 105 за участі ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 25.07.2018 року, тому останній являється водієм у розумінні ст.130 КУпАП.

Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, згідно ч.2 ст.33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає стягнення, передбачене санкцією встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, зокрема по ч.5 ст.126 КУпАП.

Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.

Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.

Відповідно до Закону України Про судовий збір у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з порушника стягується судовий збір, який станом на день винесення постанови складає 605,60 грн.

Враховуючи вище викладене, на підставі ч.2 ст.36, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП та, керуючись ст.ст.221, 249, 252, 283, ч.1 п.1 ст.284 КУпАП , -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати справи про вчинення адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 № 235/2127/23 (провадження № 3/235/1390/24) по ч.5 ст.126 КУпАП та № 235/2129/23 (провадження № 3/235/1391/24) по ч.2 ст.130 КУпАП в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам № 235/2127/23 (провадження № 3/235/1390/24).

Визнати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП та ч.2 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (розрахунковий рахунок м. Покровськ UA198999980313090149000005001, отримувач коштів Донецьке УК/Донецька область/21081300, МФО 899998, ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 677240 від 12.03.2024 р.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя О.Є. Філь

22.04.2024