Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2024 р. м. Чернівці справа № 600/7054/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЯДО" звернулось до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000288/2 від 03.07.2023р.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. При митному оформленні товару "фурнітура для вікон та дверей та рекламна продукція" за митною декларацією №23UA408020041463U2, який ввозився на митну територію України, було визначено його митну вартість за основним методом за ціною контракту. На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару митному органу надано документи, які підтверджують митну вартість товару та містять, з точки зору позивача, об`єктивні відомості про складові митної вартості товару. Натомість, митним органом відмовлено в оформлені товару за заявленою митною вартістю в результаті чого прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Представник позивача вказував, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано, що пов`язаність продавця та покупця має вплив на митну вартість товару, при тому, що обов`язок доведення такої пов`язаності лежить саме на органі доходів та зборів. На переконання позивача, відсутність відомостей про строки поставки товару та погоджений між сторонами договору строк оплати за товар ніяким чином не впливає на правильність визначення митної вартості товару. Також представник позивача зазначив, що відсутність відомостей щодо факту оплати за здійснення транспортно-експедиційних послуг жодним чином не впливає на вартість товару та не може слугувати підставою коригування митної вартості. Позивач вірно не включив вартість пакування та маркування, як складових, до митної вартості, оскільки ці витрати вже уключені до інвойсової ціни товару.
У зв`язку з наведеним, представник позивача вказував, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам п.п.2, 4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України, оскільки не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), в тому числі не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої позивачем, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, представник позивача наполягає на тому, що висновки, зроблені відповідачем, саме у зв`язку із неповним та не об`єктивним вивченням наданих для підтвердження митної вартості товарів документів, на підставі яких винесено необ`єктивне, безпідставне та упереджене рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив, у якому проти задоволення даного позову заперечив. Посилаючись на положення Митного кодексу України, вказував, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення. Зазначено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а додатково подані документи не спростовують такі розбіжності та невідповідності. Відповідач також зазначив про те, що метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовано, адже заявлена митна вартість митним органом не визнана. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовано у зв`язку з відсутністю інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україні ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Метод визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. У зв`язку з наведеним просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
18.05.2022р. між товариством з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» та ACCADO KILIT SIS. AKS. YAPI MALZ. SAN. TIC. A. S. укладено контракт купівлі-продажу (поставки) №8 (далі - контракт №8), предметом якого є товар "фурнітура для вікон і дверей, рекламна продукція (календарі, буклети, каталоги, блокноти, спецодяг, зразки та т.п.), що призначені для виробництва та продажу вікон, дверей та конструкцій ПВХ з металопластикового профілю". Відповідно до п.3.2 контракту №8 вартість товару у кожній окремій партії встановлюється у відповідних інвойсах (специфікаціях). У п.2.1 контракту №8 зазначено, що кількість, асортимент, вартість товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсах. Поставка товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс 2010». Конкретне місце поставки партії товару зазначається у відповідній інвойсах (специфікаціях). Часткова поставка окремої партії товару не допускається (а.с.36-39).
Відповідно до умов контракту №8 продавцем був поставлений товар позивачу, а саме фурнітура для вікон та дверей та рекламна продукція на загальну суму 9646,12 євро, згідно інвойсу №Y292023040000078 від 23.06.2023р. Вищезазначений товар надійшов від продавця за контрактом №8 на умовах EXW TR ANTALYA, згідно правил «Інкотермс 2010» (а.с.48).
З метою митного оформлення вказаного товару, 03.07.2023р. позивачем через свого представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» подано електронну митну декларацію №23UA408020041463U2, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товару складає 9 646,12євро за курсом валюти 39,6952грн (а.с.41-43).
Разом з митною декларацією позивачем подано: контракт купівлі-продажу товарів №8 від 18.05.2022р.; інвойс №Y292023040000078 від 23.06.2023р.; міжнародна транспортна накладна (CMR) №А№00151 від 23.06.2023р.; пакувальний лист №б/н від 23.06.2023р.; сертифікат про походження товару №Z 0343920 від 26.06.2023р.; договір про надання транспортно-експедиційних послуг в міжнародному сполученні №31/03/23 від 31.03.2023р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №123 від 23.06.2023р. (а.с.32, 36-39, 40, 48, 56).
Митним органом направлено повідомлення декларанту від 03.07.2023, в якому зазначено, що відповідно до ч.3 ст.53 МКУ документи, які подані для підтвердження митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, у зв`язку з чим, згідно ч.2, 3, 4 ст.53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст.54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження вартості перевезення, яка є складовою митної вартості товару); - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); - виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів); - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни); - копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження умов поставки, ціни, ваги, тощо); - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України (для підтвердження, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем не вплинув на заявлену декларантом митну вартість); - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортерів товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам (для підтвердження, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем не вплинув на заявлену декларантом митну вартість); - розрахунок ціни (калькуляцію) для підтвердження, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем не вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару (а.с.50-51).
03.07.2023р. позивачем направлено пояснення №529 та надано додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, з податковими та видатковими накладними, а також виписку з банку (для підтвердження, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем не вплинув на заявлену декларантом митну вартість). У поясненнях зазначено, що відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи не надавались ТОВ «МАЯДО», оскільки митницею не зазначено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, чи ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у документах, що надані ТОВ «МАЯДО» разом з МД №23UA408020041463U2 від 03.07.2023р. (а.с.53-55).
На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000288/2 від 03.07.2023р. та у зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000985 (а.с.47, 58-59).
У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що:
"....- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ «При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 МКУ. В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз`яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;
- Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 у справі №200/6521/20 вказав, що підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена у ч. 2 ст. 58 МКУ, відповідно до якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються не застосовуються, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Так, відповідно до контракту від 18.05.2022 №8 зазначено що продаж товару здійснюється згідно специфікацій або інвойсів, які є невід`ємною частиною контракту, специфікацію до митного оформлення не було подано;
- розділом VII контракту №8 від 18.05.2022 передбачена наявність упаковки та маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано; - товар постачається на умовах EXW ANTALYA (гр.20 МД). Згідно Інкотермс термін "EXW франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. При цьому у Довідці про транспортні витрати від 23.06.2023 б/н зазначено, що митне оформлення товару для експорту включено в транспортні витрати. А в рахунку на оплату від 23.06.2023 №123 заявлені міжнародні транспортні послуги, без зазначення митного оформлення товару для експорту. Так, відсутнє документальне підтвердження включення зазначеної складової до митної вартості;
- р.4 договору на перевезення №31/03/23 від 31.03.2023 зазначено, що рахунки підлягають оплаті протягом 10 банківських днів з дати отримання замовником рахунку. Згідно із Заявкою від 21.05.2023 №10 до договору №31/03/23 від 31.03.2023 умови оплати - безготівковий розрахунок, через 7-14 днів після розвантаження транспорту на складі отримувача. Таким чином, наявні невідповідність щодо термінів здійснення оплати за транспортні послуги".
"....Подані декларантом додаткові документи не спростовують відсутність впливу взаємопов`язаності на митну вартість та вищевказані розбіжності і невідповідності. Враховуючи вищезазначене, відповідно до п.3 ч.6 ст.54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів. Згідно з положеннями п.1 ст.55 МКУ митним органом буде здійснено коригування митної вартості товару. Відповідно до ч.18 ст.58 МКУ «При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість: товару №1: МД №UA100060/2023/410955 від 19.05.2023 «Арматура, деталі кріплення в асортименті... Країна виробництва TR. ТМ та виробник: Gretsch-Unitas GmbH», рівень митної вартості 6,32 дол.США/кг (5,8222 євро/кг); товару №2: МД №UA110110/2023/004253 від 14.06.2023 «Арматура кріплення в асортименті., ТМ Samet. Виробник SAMET KALIP VE MADENI ESYA sAn.VE TIC. A.S. Загальна вага нетто 301 кг», рівень митної вартості 4,63 дол.США/кг (4,2653 євро/кг). Висновок: подання нової митної декларації за ціною товарів, зазначених в Рішенні про коригування митної вартості" (а.с.58-59).
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням про коригування митної вартості позивач звернувся до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина 1 статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Отож, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
Згідно з частиною 4 статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №23UA408020041463U2 щодо якого проведено коригування митної вартості.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2)другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У даному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту): 1) контракт купівлі-продажу товарів №8 від 18.05.2022року; 2)інвойс №Y292023040000078 від 23.06.2023року; 3)міжнародна транспортна накладна (CMR) №А№00151 від 23.06.2023року; 4) пакувальний лист №б/н від 23.06.2023року; 5) сертифікат про походження товару №Z 0343920 від 26.06.2023року; 6) договір про надання транспортно-експедиційних послуг в міжнародному сполученні №31/03/23 від 31.03.2023року; 7) рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №123 від 23.06.2023; 8)довідка про транспортні витрати №б/н від 23.06.2023; 9) заявка на ТЕП №10 від 21.05.2023; 10) договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022року; 11) лист від 03.07.2023; 12) копія митної декларації країни відправлення №23341300ЕХ00522633 від 26.06.2023р.
Товар згідно МД №23UA408020041463U2 постачався на умовах EXW (TR ANTALYA). Згідно правил Інкотермс 2010 "EXW франко-завод" (найменування місця) продавець зобов`язаний за свій рахунок оплатити витрати, пов`язані з упаковкою, необхідною для перевезення товару (за винятком випадків, коли в цій галузі торгівлі зазвичай прийнято відправляти обумовлений контрактом товар без упаковки). Останнє здійснюється тією мірою, коли обставини, що стосуються транспортування (наприклад, способи перевезення, місце призначення), були відомі продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка має бути маркована належним чином.
Таким чином, за умовами поставки товару EXW (TR ANTALYA) витрати, щодо маркування та ціна пакувальних матеріалів, включені у вартість таких товарів, а відповідно вартість імпортованих товарів, що відображена в інвойсі №Y292023040000078 від 23.06.2023р. вже включає вартість упаковки та маркування. У контракті №8, а саме пунктах 7.1-7.2 щодо правил упаковки та маркування зазначено зобов`язання, які стосуються продавця.
Як визначено частиною 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина 4 статті 58 МК України).
У розумінні частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною 10 статті 58 МК України.
При цьому, з аналізу ч.10 ст.58 МК України слідує, що вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням додаються при визначення митної вартості товару до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо це витрати, які понесені покупцем.
Відтак, зауваження митного органу щодо не надання відомостей щодо включення до митної вартості ввезених позивачем товарів вартості упаковки та маркування, як складової митної вартості товару, є необґрунтованими. Такі витрати за умовами поставки не є витратами покупця та вже включені в ціну товару, що відповідає як умовам договору, так і умовам поставки "EXW франко-завод".
В оскаржуваному рішення митним органом також зауважено, що існуючий зв`язок між продавцем та покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості, а документальне підтвердження щодо впливу такого взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє.
З приводу такого зауваження суд зазначає, що згідно з ч.ч.12-15 ст.58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вказано, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.
Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під зазначені критерії.
Згідно з пунктом 2а статті 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов`язані між собою в рамках змісту статті 15, саме по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.
Відповідно до ч.18 ст.58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Зміст наведених правових норм в сукупності з положеннями статті 53 МК України свідчать про наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов`язаності покупця та продавця на заявлену митну вартість товару виключно тим, що за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості.
Однак виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого ресурсу продажу товару, тотожного заявленому до митного оформлення, за ціною вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою для визнання недостовірними та неправдивими відомостей щодо митної вартості товару та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Крім того, відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, з яких конкретно джерел митний орган отримав цінову інформацію щодо подібних товарів, не ідентифіковано імпортерів та відповідно товар, який досліджувався митним органом при аналізі цінової інформації.
Навіть за умови обґрунтованого встановлення митним органом різниці в ціні, вказане свідчить лише про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари.
У зв`язку з цим, суд вважає доречними доводи позивача відносно того, що в силу приписів ч.13 ст.58 МК України митний орган не надав письмових обґрунтувань про наявність впливу пов`язаності продавця та покупця на визначення митної вартості товару.
Недотримання вказаної норми, в свою чергу, призводить до відсутності у декларанта можливості подати відповідь та докази відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну.
Тобто, відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення з цієї позиції, в обхід встановленого законом порядку, відразу ж констатував про наявність впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну оцінюваних товарів. Натомість, в силу ч.14 ст.58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у ч.12 ст.58 МК України цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Відтак, суд вважає обґрунтованою позицію позивача в цій частині.
З приводу зауважень митного органу про не надання до митного оформлення специфікації, суд зазначає, що за умовами контракту обумовлено наявність інвойсу або специфікації, що підкреслюється і самим митним органом, при цьому повністю ігнорується, що така умова є альтернативною, тобто обов`язковою є наявність або інвойсу або специфікації. У даному спірному випадку поставка товару, який декларувався позивачем, на загальну суму 9646,12 євро, було відображено в інвойсі №Y292023040000078 від 23.06.2023р., який подано до митного оформлення. За таких обставин, дані зауваження митного органу є безпідставними.
Посилання митного органу про наявність невідповідності щодо термінів здійснення оплати за транспортні послуги є, на переконання суду, необґрунтованими, оскільки, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови (терміни) плати за транспортування безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про терміни здійснення оплати за транспортні послуги не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак невідповідність між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Так, в розділі 4 договору на перевезення №31/03/23 від 31.03.2023 зазначено, що рахунки підлягають оплаті протягом 10 банківських днів з дати отримання замовником рахунку. Згідно із заявкою від 21.05.2023 №10 до договору №31/03/23 від 31.03.2023 умови оплати - безготівковий розрахунок, через 7-14 днів після розвантаження транспорту на складі отримувача. У зв`язку з цим митний орган посилався на наявність невідповідності щодо термінів здійснення оплати за транспортні послуги.
Так, відповідно до п.4.2 Договору №31/03/23 від 31.03.2023 рахунки виконавця підлягають оплаті протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання замовником рахунку. До рахунку обов`язково додаються: акт здачі-прийняття робіт (2 прим.), податкова накладна, товарно-транспортна накладна з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та акт про нестачу/пошкодження/псування вантажу, якщо такий оформлявся. Отже, оплата здійснюється тільки після отримання Акту виконаних робіт і товаросупровідних документів з друком вантажоодержувача. Як зазначено позивачем у позові на момент здійснення митного оформлення послуги з ТЕП ще не надані в повному обсязі, тому акти виконаних робіт не підписані та строк оплати не настав, оскільки відсутній документ, на підставі якого здійснюється оплата.
Поряд із цим, суд зазначає, що така «розбіжність» жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, відсутність відомостей щодо факту оплати за здійснення транспортно-експедиційних послуг не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки на підтвердження транспортних витрат позивачем надано інші документи, зокрема договір надання транспортно-експедиційних послуг в міжнародному сполученні №31/03/23 від 31.03.2023року, довідку про транспортні витрати №б/н, заявку на ТЕП.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що подані декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне вішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Аналіз норм МК України дозволяє стверджувати, що вищенаведеними нормами законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть бути витребувані митним органом для перевірки правильності визначення складових митної вартості товару і її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребувати всі перелічені документи - які саме документи витребувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик товару, що декларується.
Надані позивачем документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять наявні ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Таким чином, відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Згідно з ч.3 ст.318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, суд вважає оскаржуване рішення відповідача протиправними, що є підставою для його скасування.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в загальній сумі 2684,00грн, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000288/2 від 03.07.2023р.
3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯДО" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судові витрати у вигляді сплаченого в розмірі в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (вул. Промислова, 38, смт Велика Димерка Броварський район Київська область, 07442; код ЄДРПОУ 35843786)
Відповідач - Чернівецька митниця Державної митної служби України (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023; код ЄДРПОУ 43971359)
Суддя В.О. Кушнір
Судове рішення № 118495808, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 19.04.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 600/7054/23-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: