Рішення № 118495130, 09.04.2024, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2024 р. Cправа №902/1546/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю представників:

позивача: Якименка К.В. (ордер серії АВ №1107488 від 18.10.2023),

відповідача: Бриленка К.Б. (ордер серії ВН №1318923 від 13.01.2024),

третя особа - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Грушківецьке", с.Грушківці Хмільницького району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арамазд", с.Широка Гребля Хмільницького району Вінницької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - фізична особа ОСОБА_1 , с.Грушківці Калинівського району Вінницької області

про усунення перешкод в користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації речових прав

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

До Господарського суду Вінницької області звернулось Фермерське господарство "Грушківецьке" з позовними вимогами "Усунути ... перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації речових прав (суборенди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Арамазд" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки для ведення фермерського господарства площею 60,00 га (кадастровий номер 0521688600:03:000:0111), площею 32,73 га (кадастровий номер 0521680300:04:000:0256), площею 22,1865 га (кадастровий номер 0521680300:04:000:0255), які розташовані на території Хмільницького району Вінницької області та припинити речові права (суборенди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Арамазд" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки для ведення фермерського господарства площею 60,00 га (кадастровий номер 0521688600:03:000:0111; номер запису про інше речове право №32350646, дата державної реєстрації 10.07.2019), площею 32,73 га (кадастровий номер 0521680300:04:000:0256; номер запису про інше речове право №32350126, дата державної реєстрації 10.07.2019), площею 22,1865 га (кадастровий номер 0521680300:04:000:0255; номер запису про інше речове право №32349270, дата державної реєстрації 10.07.2019), визнавши відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Арамазд" речових прав (суборенди) на земельні ділянки для ведення фермерського господарства площею 60,00 га (кадастровий номер 0521688600:03:000:0111), площею 32,73 га (кадастровий номер 0521680300:04:000:0256), площею 22,1865 га (кадастровий номер 0521680300:04:000:0255)."

В обґрунтування позовних вимог Фермерське господарство "Грушківецьке" зазначило, що фізична особа ОСОБА_1 отримав в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами 0521680300:04:000:0255, 0521680300:04:000:0256 та 0521688600:03:000:0111 для ведення фермерського господарства. В подальшому, 27.08.2014, фізичною особою ОСОБА_1 було створено та зареєстровано Фермерське господарство "Грушківецьке", яке в силу вимог Закону України "Про фермерське господарство" набуло речових прав на такі земельні ділянки.

Водночас, як стверджує позивач: "...10.07.2019 року ОСОБА_1 , ігноруючи приписи статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство", діючи у власних інтересах як фізична особа, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "АРАМАЗД" договори суборенди земельних ділянок кадастровий номер 0521688600:03:000:0111, 0521680300:04:000:0256 та 0521680300:04:000:0255, за умовами яких передав їх в суборенду на строк дії договорів оренди землі. Державний реєстратор зареєстрував право суборенди ТОВ "АРАМАЗД" на вищевказані земельні ділянки 11.07.2019 року. На даний час земельні ділянки перебувають в користуванні ТОВ "АРАМАЗД".

Дії з передачі земельних ділянок в суборенду були здійснені ОСОБА_1 як фізичною особою, не дивлячись на те, що 27.08.2014 року він зареєстрував ФГ "ГРУШКІВЕЦЬКЕ", що є порушенням вимог ст. 14 Закону України "Про фермерське господарство", оскільки лише фермерське господарство, як юридична особа може передавати земельні ділянки в суборенду. ФГ "Грушківецьке" не виступало стороною договорів суборенди, а тому такі правочини є неукладеними.

У зв`язку з викладеним, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "АРАМАЗД" договори суборенди земельних ділянок з кадастровим номером 0521688600:03:000:0111, 0521680300:04:000:0255, 0521680300:04:000:0256 є такими, що не породжують юридичних наслідків, оскільки обов`язки орендаря вказаних земельних ділянок на дату укладення договорів суборенди виконувало фермерське господарство, а не ОСОБА_1 , який діяв у особистих інтересах, а не інтересах господарства."

Зазначені обставини стали підставою для звернення із цим позовом до суду. Правовою підставою позову позивачем визначено ст.391 ЦК України.

Ухвалою суду від 03.01.2024 відкрито провадження у справі №902/1546/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 15.02.2024. Вказаним судовим рішенням також залучено до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - фізичну особу ОСОБА_1

26.01.2024 до суду звернувся відповідач із відзивом на позовну заяву б/н від 26.01.2024 (а.с.79-82), в якому проти позову заперечив з посиланням на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Арамазд" використовує вказані земельні ділянки та сплачує орендну плату за договорами суборенди землі від 10.07.2019, а засновником ФГ "Грушківецьке" - ОСОБА_1 виконання обов`язків за означеними договорами приймалось як належне, а отже означені правочини не можуть бути кваліфіковані як неукладені. Оскільки договори суборенди землі від 10.07.2019 є укладеними, то спірні земельні ділянки перебувають у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Арамазд", а отже, на думку відповідача, позивачем було обрано неналежний спосіб захисту права, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

За результатами розгляду справи, 15.02.2024, за клопотанням позивача постановлена ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 07.03.2024.

Ухвалою суду від 07.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/1546/23 до судового розгляду по суті на 09.04.2024.

На визначену судом дату, 09.04.2024, з`явились представники обох сторін. Третя особа правом участі в судовому засіданні не скористалась, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується його підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (листа з ухвалою суду від 07.03.2024) (а.с.160).

Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи.

В судовому засіданні, 09.04.2024, позивач позов підтримав, натомість відповідач проти його задоволення заперечив.

Також до закінчення судових дебатів представник позивача звернувся до суду із заявою про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Після закінчення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

10.07.2014 між Головним управління Держземагентства у Вінницькій області (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди землі №407 (а.с.7-9), за умовами якого Орендодавець, відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Вінницькій області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" №0521680300:04:000/00001291 від 11.11.2013, передав в строкове платне користування Орендарю земельну ділянку загальною площею 22,1865 га, пасовище з кадастровим номером: 0521680300:04:000:0255 (п.2 Договору).

Умовами п.8 Договору визначено, що він укладений на 25 (двадцять п`ять) років з моменту укладання. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 09.07.2039.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5445,72 (п`ять тисяч чотириста сорок п`ять) гривень 72 коп. за 1 рік (п.9 Договору).

За умовами п.14, 15 Договору: земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02).

Актом передавання-приймання орендованої земельної ділянки стверджується передача Орендарю земельної ділянки загальною площею 22,1865 га, пасовище з кадастровим номером: 0521680300:04:000:0255 (а.с.10).

Надалі, 15.05.2014, між Головним управління Держземагентства у Вінницькій області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №239 (а.с.11-13), за умовами якого Орендодавець, відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Вінницькій області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" №0521680300:04:000/00001291 від 11.11.2013 передав в строкове платне користування Орендарю земельну ділянку загальною площею 32,7300 га, рілля з кадастровим номером: 0521680300:04:000:0256 (п.2 Договору).

Умовами п.8 договору оренди землі №239 від 15.05.2014 визначено, що договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років з моменту укладання. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 14.05.2039.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 35524,08 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять чотири) гривні 08 коп. за 1 рік.

За умовами п.14, 15 договору оренди землі №239 від 15.05.2014: земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02).

Актом передавання-приймання орендованої земельної ділянки від 15.05.2014 стверджується передача Орендарю земельної ділянки загальною площею 32,7300 га, рілля з кадастровим номером: 0521680300:04:000:0256 (а.с.14).

Також 15.05.2014 між Головним управління Держземагентства у Вінницькій області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №238 (а.с.15-17), за умовами якого Орендодавець, відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Вінницькій області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" №0521680300:04:000/00001291 від 11.11.2013 передав в строкове платне користування Орендарю земельну ділянку загальною площею 60,0000 га, рілля з кадастровим номером: 0521688600:03:000:0111 (п.2 договору оренди землі №238 від 15.05.2014).

Умовами п.8 договору оренди землі №238 від 15.05.2014 визначено, що договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років з моменту укладання. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 14.05.2039.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 47919,60 (сорок сім тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 60 коп. за 1 рік.

За умовами п.14, 15 договору оренди землі №238 від 15.05.2014: земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02).

Актом передавання-приймання орендованої земельної ділянки від 15.05.2014 стверджується передача Орендарю земельної ділянки загальною площею 60,0000 га, рілля з кадастровим номером: 0521688600:03:000:0111 (а.с.18).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.08.2014 ОСОБА_1 було створено та зареєстровано Фермерське господарство "Грушківецьке".

10.07.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арамазд" (надалі за текстом також - Суборендар) укладено три договори суборенди землі (а.с.33-37, 39-43, 45-49), умовами п.1 яких було визначено, що Орендар надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування:

- земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 0521680300:04:000:0255, яка розташована на території Банківської сільської ради (за межами населеного пункту), Калинівського району Вінницької області;

- земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 0521680300:04:000:0256, яка розташована на території Банківської сільської ради (за межами населеного пункту), Калинівського району Вінницької області;

- земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 0521688600:03:000:0111, яка розташована на території Банківської сільської ради (за межами населеного пункту), Калинівського району Вінницької області.

Умовами п.8 договорів суборенди землі від 10.07.2019 визначено строк дії таких договорів, зокрема по земельній ділянці з кадастровим номером: 0521680300:04:000:0255 - до 09.07.2039, а по земельним ділянкам з кадастровими номерами 0521680300:04:000:0256 та 0521688600:03:000:0111 - до 14.05.2039.

Після закінчення строку дії договору Суборендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі суборендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.9 договорів суборенди землі від 10.07.2019: орендна плата вноситься Суборендарем у грошовій формі в розмірі:

- 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 0521680300:04:000:0255, що становить 6905,88 грн за 1 рік;

- 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 0521680300:04:000:0256, що становить 37397,42 грн за 1 рік;

- 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 0521688600:03:000:0111, що становить 50144,25 грн за 1 рік.

Згідно з п.11 договорів суборенди землі від 10.07.2019: орендна плата вноситься один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 15 грудня поточного року.

Відповідно до п.14, 15 договорів суборенди землі від 10.07.2019: земельні ділянки передаються в суборенду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельних ділянок - для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02).

01.02.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арамазд" укладено три додаткові угоди №1 до договорів суборенди від 10.07.2019 (а.с.38, 44, 50), якими означені договори доповнено п.11.1 такого змісту: орендна плата вноситься грошовими коштами підзвітними особами ТОВ "Арамазд" безпосередньо на Казначейський рахунок Калинівської ОТГ та Іванівської ОТГ, код платежу 18010800 "Орендна плата з фізичних осіб" згідно рішення форми "Ф" ГУ Державної податкової інспекції у Вінницькій області, виданого на ім`я ОСОБА_1 в розмірі, вказаному у рішенні на сплату орендної плати. Термін сплати орендної плати до 20 серпня поточного року, за який нараховано орендну плату.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту про проведені електронні торги від 16.05.2023 (а.с.26) при виконанні зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1 від 12.06.2014 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 передано 100% частки у статутному капіталі Фермерського господарства "Грушківецьке" для проведення її примусової реалізації. Відповідно до протоколу №587619: проведення електронних торгів, переможцем електронних торгів є учасник №11 - ОСОБА_2 , який придбав 100% частки у статутному капіталі Фермерського господарства "Грушківецьке" за ціною 31000,00 гривень.

06.09.2023 рішенням одноосібного учасника Фермерського господарства "Грушківецьке" ОСОБА_2 №1 затверджено статут Фермерського господарства "Грушківецьке" (надалі за текстом також - Статут) (а.с.27-32).

Відповідно до п.1 ст.1 Статуту фермерське господарство є юридичною особою, що створена та діє відповідно до чинного законодавства України. Засновником/членом фермерського господарства є ОСОБА_2 (п.4 ст.4 Статуту).

Умовами пп. "г" п.1 ст.7 Статуту визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельних ділянок наданих засновникам/членам фермерського господарства для ведення фермерського господарства, а саме:

- згідно Договору оренди землі №238 від 15.05.2014;

- згідно Договору оренди землі №239 від 15.05.2014;

- згідно Договору оренди землі №447 від 10.07.2014.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.19-24):

- земельна ділянка площею 22,1865 га з кадастровим номером 0521680300:04:000:0255 перебуває в комунальній власності Іванівської селищної ради (номер запису 39908864), оренді Фермерського господарства "Грушківецьке" (номер запису 6532870) та суборенді Товариства з обмеженою відповідальністю "Арамазд" (номер запису 32349270);

- земельна ділянка площею 32,7300 га з кадастровим номером 0521680300:04:000:0256 перебуває в комунальній власності Іванівської селищної ради (номер запису 39939159), оренді Фермерського господарства "Грушківецьке" (номер запису 6526090) та суборенді Товариства з обмеженою відповідальністю "Арамазд" (номер запису 32350126);

- земельна ділянка площею 60,0000 га з кадастровим номером 0521688600:03:000:0111 перебуває в комунальній власності Калинівської міської ради (номер запису 41661622), оренді Фермерського господарства "Грушківецьке" (номер запису 6211641) та суборенді Товариства з обмеженою відповідальністю "Арамазд" (номер запису 32350646).

Наявними в матеріалах справи платіжних документами (а.с.84-86, 92) підтверджується сплата відповідачем орендної плати за землю на користь місцевих бюджетів Іванівської селищної ради та Калинівської міської ради, а саме:

- платіжним дорученням №443 від 30.06.2021 в сумі 71821,90 грн;

- платіжним дорученням №444 від 30.06.2021 в сумі 8162,03 грн;

- платіжним дорученням №445 від 30.06.2021 в сумі 53243,49 грн;

- платіжною інструкцією №597 від 02.08.2022 в сумі 53249,49 грн;

- платіжною інструкцією №598 від 02.08.2022 в сумі 8162,03 грн;

- платіжною інструкцією №599 від 02.08.2022 в сумі 71821,90 грн;

- платіжною інструкцією №708 від 20.07.2023 в сумі 71821,90 грн;

- платіжною інструкцією №709 від 20.07.2023 в сумі 53243,49 грн;

- платіжною інструкцією №710 від 20.07.2023 в сумі 8162,03 грн.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації речових прав (суборенди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Арамазд" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки з кадастровими номерами 0521688600:03:000:0111, 0521680300:04:000:0255, 0521680300:04:000:0256.

Звертаючись із цим позовом до суду позивач зазначив, що договори суборенди землі від 10.07.2019 є неукладеними, а тому відповідач використовує спірні земельні ділянки без встановлених законом підстав, що надає позивачу право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання земельними ділянками з кадастровими номерами 0521688600:03:000:0111, 0521680300:04:000:0255, 0521680300:04:000:0256.

З огляду на наведене, надаючи оцінку договорам суборенди землі від 10.07.2019, суд враховує, що цивільні права та обов`язки згідно з частиною 1 ст.11 ЦК України (тут і надалі - в редакції чинній станом на 10.07.2019) виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 3 ст.180 ГК України встановлено зобов`язання сторін при укладенні господарського договору у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.1, 2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно з ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Положеннями ст.8 Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998 (тут і надалі - в редакції чинній станом на 10.07.2019) визначено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Як встановлено судом: за умовами п.29 договорів оренди землі №407 від 10.07.2014, №239 від 15.05.2014 та №238 від 15.05.2014 Орендарю (фізичній особі ОСОБА_1 ) надано право на передачу орендованих земельних ділянок в суборенду для ведення фермерського господарства.

10.07.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арамазд" укладено три договори суборенди спірних земельних ділянок.

Водночас 27.08.2014 ОСОБА_1 було створено та зареєстровано Фермерське господарство "Грушківецьке", а відповідно до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19: після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства і створення такого господарства права та обов`язки орендаря за відповідним договором переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.

Зі зміст наведеного слідує, що з моменту державної реєстрації Фермерського господарства "Грушківецьке" права та обов`язки орендаря за земельними ділянками з кадастровими номерами 0521680300:04:000:0255, 0521680300:04:000:0256 та 0521688600:03:000:0111 перейшло до вказаного суб`єкта.

Суд зауважує, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17: "У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України). З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону."

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц: "Суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше)."

Суд критично відноситься до тверджень позивача щодо неукладеності договорів суборенди землі від 10.07.2019 між позивачем та відповідачем, оскільки встановлено, що з моменту підписання договорів суборенди землі від 10.07.2019 протягом більше як трьох років Фермерським господарством "Грушківецьке" не висловлювалось жодних заперечень стосовно використання відповідачем спірних земельних ділянок.

Натомість відповідачем такі земельні ділянки використовувались для ведення господарської діяльності, що зокрема підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (договорами про надання послуг №17/09 від 17.09.2020, №23/07 від 23.07.2020, №26/10 від 26.10.2021, №0411/22 від 04.11.2022, №29/10 від 29.10.2022 на обробіток землі та збір урожаю з відповідними первинними документами, складеними на їх виконання; звітами про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за 2020, 2021, 2022, 2023 роки; звітами про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020, 2021, 2022, 2023 роках (а.с.101-147).

Також судом враховується, що відповідно до п.11.1 договорів суборенди землі від 10.07.2019: орендна плата вноситься грошовими коштами підзвітними особами ТОВ "Арамазд" безпосередньо на Казначейський рахунок Калинівської ОТГ та Іванівської ОТГ, код платежу 18010800 "Орендна плата з фізичних осіб" згідно рішення форми "Ф" ГУ Державної податкової інспекції у Вінницькій області виданого на ім`я ОСОБА_1 в розмірі вказаному у рішенні на сплату орендної плати.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998: орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі за текстом також - ПК України).

Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Таким чином, на виконання умов договорів суборенди землі від 10.07.2019 відповідачем вносилась орендна плата за земельні ділянки комунальної власності на користь місцевих бюджетів Іванівської селищної ради та Калинівської міської ради в 2021, 2022 та 2023 роках, на що позивач жодних зауважень не надавав.

Також суд критично відноситься до тверджень позивача про те, що "...ОСОБА_1 ... діючи у власних інтересах як фізична особа, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "АРАМАЗД" договори суборенди земельних ділянок", оскільки пунктами 14 договорів оренди та суборенди землі визначено, що земельні ділянки передаються в оренду та суборенду для ведення фермерського господарства, тобто земельні ділянки передавались з метою ведення господарської діяльності. Водночас відповідач не надав (а матеріали справи не містять) доказів того, що ОСОБА_1 уклав договори суборенди "у власних інтересах".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Таким чином, встановлені судом обставини (використання відповідачем спірних земельних ділянок, сплата орендної плати відповідно до умов таких правочинів, відсутність заперечень позивача) дають підстави для висновку, що договори суборенди землі від 10.07.2019 породжують юридично значущі наслідки, обумовлені ними, й у силу презумпції правомірності правочину за ст.204 ЦК України вважаються правомірними.

Водночас, відповідно до положень ст.391 ЦК України: власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд зазначає, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Такий спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника (титульного володільця), які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Водночас титульними володільцями є особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави тощо), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (такі правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17 та від 18.12.2019 у справі №522/1029/18).

Отже, позивачем за негаторним позовом може бути власник, у якого знаходиться майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися таким майном; підставою позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин. Таким чином, позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з негаторним позовом, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача (такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/91/20).

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника, включаючи право володіння (такі висновки щодо застосування норм права, викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц).

За умовами п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають, зокрема право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Як було встановлено судом: права суборенди за спірними земельними ділянками з кадастровими номерами 0521688600:03:000:0111, 0521680300:04:000:0255, 0521680300:04:000:0256 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Арамазд" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номери записів 32350646, 32349270 та 32350126 відповідно).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та багатьох інших.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18.

Встановлені судом обставини (укладеність договорів суборенди землі від 10.07.2019 між позивачем та відповідачем, наявність у відповідача реєстраційного підтвердження володіння спірними земельними ділянками, внаслідок чого до нього перейшло відповідне право володіння) виключають можливість звернення до такого відповідача з негаторним позовом (вимогою про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права користування майном). Отже, позивач (не будучи при цьому титульним володільцем спірного нерухомого майна) обрав неналежний спосіб захисту порушених прав, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Також сторони в судовому засіданні, 09.04.2024, заявили усне клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання про понесені судові витрати.

Так, відповідно до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

На підставі викладеного суд доходить висновку про задоволення заяв сторін та призначення судового засідання для вирішення питання стосовно розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Фермерського господарства "Грушківецьке" у справі №902/1546/23 відмовити повністю.

2. Судовий збір у справі №902/1546/23 в розмірі 8052,00 грн залишити за позивачем.

3. Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені судові витрати у справі №902/1546/23 на професійну правничу допомогу на 29 квітня 2024 року на 12 год. 00 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, 29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала судових засідань №2), про що повідомити сторони.

4. Повний текст судового рішення надіслати сторонам.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

6. Повне рішення складено 19 квітня 2024 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2 - Фермерському господарству "Грушківецьке" - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС;

3 - представнику Фермерського господарства "Грушківецьке" адвокату Якименку К.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

4 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Арамазд" - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС;

5, 6 - представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Арамазд" адвокату Бриленку К.Б. - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );

7 - фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення