Ухвала суду № 118492118, 17.04.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

17 квітня 2024 року справа № 580/433/24м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не нарахування та не виплати компенсації позивачу за 2 дні невикористаної основної щорічної відпустки та за 10 днів додаткової соціальної відпустки, як одинокій матері;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити компенсації позивачу за 2 дні невикористаної основної щорічної відпустки та за 10 днів додаткової соціальної відпустки, як одинокій матері.

Ухвалою судді від 29.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.

Ухвалою суду від 29.03.2024 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій вказав, що позивач у даній справі звернувся до суду за захистом свого права на належне грошове забезпечення (оплату праці). Позивачем не оскаржуються умови проходження публічної служби або звільнення з неї. При цьому, представник позивача звернув увагу, що в порядку досудового врегулювання спору представником позивача адвокатом Шевченком О.А. надсилався адвокатський запит до ГУ Нацполіції в Черкаській області щодо вищезазначених виплат. Проте, у відповідь на адвокатський запит відповідачем від 11.10.2023 року за № 29/ Ш-20аз повідомлено про те, що виплати ОСОБА_1 здійсненні у повному обсязі.

Отже, про порушення свого права на отримання належних виплат, які не компенсовані при звільненні позивач дізналася лише 11.10.2023. Таким чином, процесуальний термін звернення до суду за захистом порушеного права починає свій перебіг з 11.10.2023 та закінчується 11.01.2024.

На підставі наведеного представник позивача просить суд поновити пропущений строк звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію позивачу за 2 дні невикористаної основної щорічної відпустки та за 10 днів додаткової соціальної відпустки, як одинокій матері, тому до спірних правовідносин застосовується тримісячний строк звернення до суду, оскільки спір стосується виплати усіх належних працівникові сум при звільненні.

Зі змісту листа Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 11.10.2023 за № 29/Ш-20аз вбачається, що позивач в день звільнення письмово ознайомлена із сумою грошового забезпечення, нарахованою та виплаченою при звільненні, із зазначенням кожного виду виплати.

Позивач звільнена зі служби 25.09.2023, тому останнім днем строку звернення позивача до суду з позовом є 25.12.2023, однак позов засобами поштового зв`язку направлений до суду 10.01.2024, тобто з пропуском встановленого строку.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, та Указом від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Станом на час вирішення спору воєнний стан триває.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.

Також колегія суддів зазначила, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107. від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Слід зазначити, що правовий інститут строків звернення до суду, не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв визначення поважності причин їх пропуску. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків.

З наведених норм процесуального закону вбачається, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує, що позивачем пропущено незначний проміжок строку звернення до суду, тому враховуючи введення в Україні воєнного стану, суд вважає обмеження права доступу позивача до суду може вважатись проявом надмірного формалізму, як наслідок суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та його поновлення.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що подане представником позивача клопотання підлягає задоволенню.

Представник позивача у встановлений строк усунув недоліки позовної заяви, тому відсутні перешкоди для подальшого розгляду справи по суті.

Правила розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження передбачені ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 77 79, 80, 121, 123 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду.

Продовжити розгляд по суті адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО