Рішення № 118485745, 16.04.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/54/23

Провадження № 2/463/150/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С. В.

з участю секретаря судового засідання Назара Р.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

у м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи ОСОБА_4 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 233586,39 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.10.2020 о 09 год. 54 хв у м. Львові на вул. Перфецького, 19, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом «RENAULT DUSTER» номерний знак: НОМЕР_2 , в порушення вимог п.2.3. б; 10.2 ПДР, проявив неуважність та, виїжджаючи з прилеглої території, не надав перевагу в русі, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем «LEXUS RX 300» номерний знак: НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок цієї ДТП автомобіль «LEXUS RX 300» номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження, таким чином Позивачу завдано матеріальних збитків.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 06.11.2020 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Постановою Львівського апеляційного суду від 27.07.2021 постанову Франківського районного суду м. Львова від 06.11.2020 залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

На час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 проходив військову службу за контрактом у військовій частині Держприкордонслужби України. Окрім того, автомобіль «RENAULT DUSTER» номерний знак: НОМЕР_2 був закріплений за ОСОБА_4 , як водієм служби перевезень відділення матеріального забезпечення.

Тлумачення частини 1 статті 1172 ЦК України свідчить, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і завдав відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 09 листопада 2020 року № 6421 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, вартість матеріального збитку, завданого власнику «LEXUS RX 300» номерний знак: НОМЕР_3 », в результаті його пошкодження в ДТП станом на 13.10.2020, становить 360 986 (триста шістдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн 39 (тридцять дев`ять) коп. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу зазначеного транспортного засобу, станом на 13.10.2020, становить 310 372 (триста десять тисяч триста сімдесят дві) грн 34 (тридцять чотири) коп.

Замовником судової автотоварознавчої експертизи, що підтверджується договором № 6421 від 07.10.2020, був Позивач. Згідно Акту №2 здачі-приймання висновку експерта № 6421 від 09.11.2020 загальна вартість експертизи (дослідження) становить 5 556 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) грн 96 (дев`яносто шість) коп.

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника «RENAULT DUSTER», номерний знак: НОМЕР_2 , застрахована в ПАТ «СК «Українська страхова група». Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - «130 000 грн», франшиза - «2 600 грн», про що вказано в Полісі обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності № ЕР-194809030 від 27.12.2019.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.7 Закону України «Про страхування», одним із видів обов`язкового страхування є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Разом з тим, статтею 12 вказаного Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

02.08.2021 ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» визначила розмір страхового відшкодування ОСОБА_1 у сумі 127 400,00 грн (сто двадцять сім тисяч чотириста гривень) та виплатила страхове відшкодування у зазначеній сумі, із вирахуванням франшизи, розмір якої становить 2600 грн.

Відтак, після отримання Позивачем суми страхового відшкодування у розмірі, яка була визначена страховиком (у межах ліміту відповідальності) у сумі 127 400,00 грн, є підстави для стягнення з Відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (360 986,39 - 127 400,00), з урахуванням франшизи (2600 грн), в розмірі 233 586, 39 грн (двісті тридцять три тисячі п`ятсот вісімдесят шість гривень тридцять дев`ять копійок).

Позивач неодноразово звертався до Відповідача із пропозиціями щодо врегулювання питання про відшкодування шкоди, що не підлягає відшкодуванню з боку страховика, у позасудовому порядку, проте Відповідач жодної виплати не здійснив.

Відповідно до 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Дорожньо-транспортна пригода та її наслідки призвели до пошкодження транспортного засобу, що у результаті порушило нормальні життєві зв`язки Позивача та спричинило додаткові матеріальні витрати. Протягом тривалого часу Позивач не мав можливості користуватися власним автомобілем, що призвело до незручностей у встановленому ритмі його життя, адже можливість у задоволенні культурно - побутових потреб, пов`язаних із пересуванням, як Позивача, так і членів сім`ї обмежилась. Позивач хвилювався, оскільки автомобіль втратив свій попередній вигляд та експлуатаційні характеристики, на його відновлення потрібні значні кошти та зусилля. Дії пов`язані з врегулюванням питання з відновлення, тобто ремонту автомобіля, необхідність звернення до суду з метою захисту порушених прав та законних інтересів, призвели до того, що Позивач перебував у стресовому стані, переживаючи тривогу та емоційні переживання, які вплинули на його звичний стан життя. Вважає, що справедливим та адекватним розміром відшкодування заподіяної моральної шкоди, яку слід стягнути з відповідача, буде сума у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Відповідачем надано відзив на позов, у якому військова частина НОМЕР_1 проти позову заперечує та вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Солдат ОСОБА_6 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 18 вересня 2018 року до 18 вересня 2021 року.

02.10.2020 о 09:54 у АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_4 , проявив неуважність та виїжджаючи з прилеглої території не надав перевагу в русі, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем LEXUS RX 300 д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , що спричинило до технічних пошкоджень транспортних засобів та завдано матеріальних збитків.

Легковий автомобіль спеціалізованого призначення RENAULT DUSTER, номерний знак НОМЕР_4 на момент дорожньо-транспортної пригоди був закріплений за водієм служби перевезень відділення матеріального забезпечення солдатом ОСОБА_8 .

Постановою Франківського районного суду міста Львова від 06.11.2020 у справі №465/6603/20 ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постановою Львівського апеляційного суду від 27.07.2021 у справі № 465/6603/20 постановлено: постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 06.11.2020, якою

ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу без задоволення.

Отже, з огляду на зазначене, винуватцем дорожньо-транспортної пригоди визнаний ОСОБА_6 .

Відповідно до частини п?ятої статті 1187 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Щодо суми відшкодування матеріального збитку, слід зазначити, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Із доданих до позовної заяви матеріалів неможливо встановити різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно з частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров?ю, майну третьої особи.

Отже страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку встановленому зазначеним Законом.

Позивач не надав документи, які підтверджують те, що страхова компанія ПАТ «СК» «Українська страхова група» оцінила шкоду в порядку встановленому зазначеним Законом, а

також документи, які підтверджують відшкодування шкоди Позивачу на підставі оціненої ШКОДИ.

Ураховуючи зазначене позивач не надав докази, яку саме суму грошових коштів він отримав в якості відшкодування оціненої шкоди і на підставі, яких документів ця сума грошових коштів була розрахована страховою компанією, що унеможливлює визначення розміру матеріальної шкоди.

До матеріалів позовної заяви додано Висновок експерта за результатами судової автотоварознавчої експертизи за договором із гр. ОСОБА_1 від 09.11.2020 № 6421 (далі - Висновок).

Відповідно до п. 5.2. розділу V Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159), у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Позивач не надав докази про виклик заінтересованих осіб для технічного огляду, а саме відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або повідомлення про вручення телеграми.

Згідно з частиною 6 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України, у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім?я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав.

У висновку не зазначено хто конкретно був присутній на технічному огляді 13.10. 2020 зі сторони відповідача.

Незалучення представника відповідача до проведення технічному огляду порушує його право на здійснення захисту своїх інтересів.

У Повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду, яке підписано Позивачем, зазначається: «Надаю доручення співробітникам компанії та/або іншим особам, які можуть бути залучені страховою компанією на проведення оцінки майна, яке зазначено у Повідомленні про ДТП та яке було пошкоджено внаслідок ДТП.».

Отже для здійснення відшкодування оціненої шкоди страхова компанія провела оцінку майна.

Ураховуючи, що представника відповідача, як заінтересовану особу належним чином не залучено для технічного огляду за результатами, якого експертом підготовлено Висновок, просимо суд витребувати докази щодо оцінки майна, а саме автомобіля Lexus RX 200t (AGL25) 300 АТ д.н.з. НОМЕР_3 у страхової компанії ПАТ «СК» «Українська страхова група» для визначення розміру майнової шкоди.

Із доданих до позовної заяви матеріалів неможливо встановити, що Позивач дійсно оплатив вартість Висновку у розмірі 5 556,96 грн. (п?ять тисяч п?ятсот п?ятдесят шість грн. 96 коп.).

Про моральну шкоду. Позивач оцінює заподіяну йому моральну шкоду в сумі майнової шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Відповідно до роз?яснень, наданих в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова № 4), обов?язковому з?ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв?язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з?ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Згідно п. 7 зазначеної постанови заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

У пункті 9 Постанова № 4, зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Також просимо суд взяти до уваги та врахувати, що відповідач є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку, фінансується за рахунок державного бюджету, що у період дії воєнного стану впливає на його фінансовий стан. Ураховуючи зазначене, покладення витрат на задоволення моральної шкоди Позивачу у розмірі 10 000 грн. становить надмірний тягар для відповідача.

Отже, вищенаведене беззаперечно свідчить про те, що позовні вимого Позивача не підтверджені належними доказами, є необґрунтованими, у задоволенні яких слід відмовити в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_4 надав письмові пояснення на позов. Зазначає, що позов ОСОБА_1 є безпідставним та просить відмовити у його задоволенні, з врахуванням наступного .

Я, третя особа без самостійних вимог, ОСОБА_4 не заперечую цього факту, що дійсно станом на 02 жовтня 2020 року, я проходив військову службу за контрактом в військовій частині Державної прикордонної служби України 2144.

Автомобіль "Рено Дастер" номерний знак якого 0102Ю 2 був закріплений за мною, як водієм служби перевезень відділення матеріального забезпечення.

2 жовтня 2020 року він керував даним автомобілем і приблизно о 9 годині 54 хвилини відбулася дорожньо-транспортна пригода , відбулося зіткнення керованого мною автомобіля з автомобілем " Лексус РХ 300", номерний знак якого НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , позивача по справі, на АДРЕСА_1 , в результаті ДТП обидва автомобілі отримали технічні пошкодження.

Але він категорично не погоджується з посиланням позивача в даній позовній заяві на те, що він вважає, що лише через винні дії 3-ї особи сталася дана дорожньо-транспортна пригода і саме тому власник чи володілець джерела підвищеної небезпеки повинен нести відповідальність в даному конкретно випадку щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Даючи письмові пояснення і працівникам поліції, і в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції, я ОСОБА_4 , не визнавав своєї вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУПАП та пояснював, що дійсно в цей ранок 02 жовтня 2020 року я керував даним автомобілем та рухався по АДРЕСА_1 . Здійснюючи маневр розвороту, він переконався, що жодних автомобілів на дорозі не було, автомобіль" Лексус" під керуванням позивача ОСОБА_1 з"явився раптово, він їхав на значній швидкості , та коли керований ним автомобіль зупинився саме на проїжджій частині дороги, саме на своїй смузі руху, автомобіль ОСОБА_1 здійснив наїзд на керований мною автомобіль і відбулося зіткнення обох автомобілів, в результаті чого обидва автомобілі отримали технічні пошкодження.

Саме на клопотання його адвоката по адміністративній справі при розгляді судом апеляційної інстанції моєї апеляційної скарги було призначено криміналістичну експертизу відео- звукозапису та комісійну інженерно-транспортну експертизу оскільки суд першої інстанції, безпідставно відмовив моєму адвокату у задоволенні даного клопотання.

Згідно з висновком даної криміналістичної експертизи відео - звукозапису та комісійної інженерно-технічної експертизи від 02 липня 2021 року № 550/551, експерти, відповідаючи на одне із запитань суду, чітко вказали про те, що " у даній дорожній ситуації, яка склалася безпосередньо перед ДТП, водій автомобіля "Лексус РХ 300" ОСОБА_1 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п.1.10.Правил дорожнього руху України( в частині значення небезпека для руху) виїзду на його смугу , для руху автомобіля "Рено Дастер" , негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

Позивач ОСОБА_1 та його представник замовчують цей факт, що по адміністративній справі щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності дійсно була призначена та проведена експертиза та що в п.2 резолютивної частини даного висновку експерти чітко вказали, що показання водія автомобіля "ЛексусРХ 300" ОСОБА_1 щодо обставин ДТП є технічно неспроможними цій частині, що водій автомобіля "Рено Дастер" рухався перпендикулярно його руху з двору, " та в частині того, що" водій автомобіля "Рено" продовжував рух та зіштовхнув його автомобіль з тротуару".

Як вбачається із тексту позовної заяви, позивач стверджує, що 02 серпня 2021 року ПАТ " Страхова компанія " Українська страхова група" визначила розмір страхового відшкодування позивачу ОСОБА_1 у сумі 127 400 гривень та виплатила страхове відшкодування у зазначеній сумі, із відрахуванням франшизи, розмір якої становить 2600 гривень.".

Саме тому я вважаю, що позивачу відшкодовано майнову шкоду в повному розмірі і заперечую позовні вимоги ОСОБА_1

Жодними належними і допустимими доказами позивач не довів завдання йому моральної шкоди аж в розмірі 10 000 гривень, хоча в позовній заяві посилався на те, що він ніби-то переживав тривогу та емоційні переживання, які вплинули на його звичний стан життя. До позовної заяви не додано жодної довідки про погіршення стану здоров?я позивача після ДТП, яка мала місце 02 жовтня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 надав відповідь на відзив, у якому зазначає, що на час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 . Автомобіль «RENAULT DUSTER», н. з. НОМЕР_2 , належить військовій частині НОМЕР_1 та був закріплений за ОСОБА_4 , як водієм служби перевезень відділення матеріального забезпечення.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 1172 ЦК України, а відтак саме військова частина НОМЕР_1 зобов`язана відшкодувати шкоду завдану внаслідок ДТП.

Слід зазначити, що у разі відшкодування відповідачем шкоди завданої внаслідок ДТП, відповідач має право зворотної вимоги до ОСОБА_4 у розмірі виплаченого відшкодування, згідно з ст. 1191 ЦК України.

Згідно з висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 09 листопада 2020 року № 6421 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, вартість матеріального збитку, завданого власнику «LEXUS RX 300» номерний знак: НОМЕР_3 », в результаті його пошкодження в ДТП станом на 13.10.2020, становить 360 986 (триста шістдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн 39 (тридцять дев`ять) коп. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу зазначеного транспортного засобу, станом на 13.10.2020, становить 310 372 (триста десять тисяч триста сімдесят дві) грн 34 (тридцять чотири) коп.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Цивільно-правова відповідальність власника «RENAULT DUSTER», номерний знак: НОМЕР_2 , застрахована в ПАТ «СК «Українська страхова група». Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - «130 000 грн», франшиза - «2 600 грн», про що вказано в Полісі обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності № ЕР-194809030 від 27.12.2019. Згідно зі ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи, що розмірі шкоди складає 360 986.39 грн., а ліміт відповідальності страховика становить 130 000.00 грн., позивачем, відповідно до ст. 1194 ЦК України, заявлено вимогу про стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (360 986,39 - 127 400,00), з урахуванням франшизи (2600 грн), в розмірі 233 586, 39 грн.

Як зазначено вище, вартість матеріального збитку, завданого власнику «LEXUS RX 300» н. з. НОМЕР_3 , визначена згідно з висновком експерта Львівського науково- дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 09.11.2020 № 6421 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Відповідно до зазначеного висновку експерта, експертне обстеження автомобіля «LEXUS RX 300», н. з. НОМЕР_3 , проведене 13.10.2020 з 10.00 до 12.00. за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 226.

Згідно з п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (надалі - Методика), у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Відповідно до вказаної вище норми, ОСОБА_1 повідомляв відповідача про проведення експертом 13.10.2020 огляду автомобіля «LEXUS RX 300», н. з. НОМЕР_3 , що підтверджується відповідним повідомлення з розпискою про отримання. Однак, відповідач не забезпечив явку свого представника для проведення огляду такого автомобіля.

Положеннями абз 2 п. 5.2 Методики передбачено, що у разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.

З огляду на викладене, висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 09.11.2020 № 6421 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи складений з з дотриманням вимог чинного законодавства.

За клопотанням представника третьої особи ухвалою судового засідання від 13.07.2023 року залучено у якості третьої особи Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» .

Третьою особою Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» на адресу суду надано письмове пояснення на позов. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової істовілальності власників наземних транспортних засобів», обов?язкове страхування пиравовоч равово відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, поров?ю та або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

27 грудня 2019 року між ПАТ «СК «УСГ» та Військова частина НОМЕР_1 був укладений Поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-196146562, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого транспортного засобу Renault Duster, державний реєстраційний № НОМЕР_5 .

02 жовтня 2020 року трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу lexus RX 300, державний реєстраційний № НОМЕР_6 та транспортного засобу Dacia Duster, державний рестраційний № НОМЕР_7 Ю2.

05 жовтня 2020 року на адресу ПАТ «СК «УСГ» надійшло від ОСОБА_1 повідомлення про ДТП та пояснення щодо обставин настання події (Копія повідомлення та копія пояснень ОСОБА_1 - Додаток № 1).

07 жовтня 2020 року на адресу ПАТ «СК «УСГ» надійшло від Військової частина НОМЕР_1 повідомлення про ДТП та пояснення щодо обставин настання події (Копія повідомлення та копія пояснень Військової частини НОМЕР_1 - Додаток № 2).

Відповідно до п. 34.4. ст. 34 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники.

Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

У жовтні 2020 року транспортний засіб Lexus RX 300, державний реєстраційний № НОМЕР_3 було оглянуто та складено протокол технічного огляду КТЗ (Копія протоколу - Додаток № 3).

Розмір збитку було визначено на підставі ремонтної калькуляції № ЗСЦВ-3356 від 10.11.2020 р. Копія ремонтної калькуляції - Додаток № 4).

Далі, ПАТ «СК «УСГ» отримало заяву ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування від 28 липня 2021 р. (Копія заяви - Додаток № 5).

02 серпня 2021 року ПАТ «СК «УСГ» склало розрахунок суми страхового відшкодування та страховий акт № ЗСЦВ-3356 та виплатило Позивачу 127 400,00 грн. (Копія розрахунку та страхового акту - Додаток № 6).

Враховуючи вищевикладене, ПАТ «СК «УСГ» в повному обсязі виконало своє зобов?язання перед позивачем.

В судовому засіданні позивач, його представник позов підтримали повністю. Позивач додатково пояснив, що внаслідок ДТП йому заподіяно шкоду, вартість ремонту автомобіля обійшлася у 17 тисяч доларів. Він звертався до страхової компанії і нею було виплачено орієнтовно 118 тис грн, точно не пригадує, але це ремонт не покрило. Ремонт автомобіля здійснював у свого знайомого на СТО, він є приватним підприємцем, а тому за ремонт здійснив оплату коштів готівкою, квитанції не має, але є акт виконаних робіт.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав відзив на позов додатково пояснив, що у матеріалах експертизи, яка проведена за зверненням позивача, є інформація про те, що огляд автомобіля мав проводитися із 10 до 12 год. 13.10.2020 року. Однак військовій частині прийшло повідомлення з`явитися на огляд у цей день на 11 год. Окрім цього просить врахувати, що на час проведення експертизи автомобіль уже був відремонтований і вартість ремонту автомобіля у висновку включені заміна та ремонт частин автомобіля, які не зазначені як пошкоджені у схемі ДТП.

Третя особа ОСОБА_4 , його представник додатково пояснили, що на їх думку доводи позивача про те, що винним у ДТП є лише 3-я особа не відповідають матеріалам справи і висновку експертизи, яка була проведена у адміністративній справі. Тому на їх думку, при визначенні розміру шкоди необхідно виходити з того, що є обоюдна вина двох водіїв у цьому ДТП, а тому необхідно враховувати положення ст.1188 ЦК України.

Розмір страхового відшкодування був визначений страховою компанією і позивач із ними погодився, не оспорював. Також просять врахувати, що ні в позові ні в поясненнях позивач та його представник не надавали інформації де і за скільки було зроблено ремонт авто, ці обставини були повідомлені у передостанніх засіданнях та надано акт виконаних робіт, без квитанції про їх оплату. Окрім цього, позивач не надав жодних доказів того, що йому заподіяно моральну шкоду у розмірі 10000 грн., як і не навів обґрунтувань цього розміру. Його доводи у судовому засіданні про те, що визначив такий розмір моральної шкоди тому, що не міг користуватися автом під час ремонту, а тому користувався таксі і ніс витрати на нього не можуть бути прийняті до уваги, оскільки понесені матеріальні витрати не доводять розмір моральної шкоди.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, його представника,дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

З постанови Франківського районного суду м. Львова від 06.11.2020 вбачається, що третю особу ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Постановою Львівського апеляційного суду від 27.07.2021 постанову Франківського районного суду м. Львова від 06.11.2020 залишено без змін.

За даними судового рішення ОСОБА_4 визнаний виним у тому, що 02.10.2020 о 09 год. 54 хв у м. Львові на вул. Перфецького, 19, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом «RENAULT DUSTER» номерний знак: НОМЕР_2 , в порушення вимог п.2.3. б; 10.2 ПДР, проявив неуважність та, виїжджаючи з прилеглої території, не надав перевагу в русі, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем «LEXUS RX 300» номерний знак: НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок цієї ДТП автомобіль «LEXUS RX 300» номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження.

Оскільки іншого судового рішення про доведеність вини водія автомобіля «LEXUS RX 300» номерний знак: НОМЕР_3 ОСОБА_1 у справі не має, тому доводи третьої особи ОСОБА_4 та його представника про те, що в данному випадку наявна спільна вина обох водіїв у ДТП, що підтверджено висновком екпертизи, а відтак при визначенні розміру шкоди слід виходити із положень ст.1188 ЦК України не заслуговують на увагу.

Як вбачається із долученої копії схеми, яка є додатком до протоколу серія ДПР 18 № 405591 від 02.10.2020 року в результаті ДТП автомобіль LEXUS RX 300» номерний знак: НОМЕР_3 отримав такі пошкодження : вм`ятину капоту; тріщина передньої правої фари, пошкодження переднього правої протитуманної фари; пошкодження бампера, решітки; пошкодження переднього правого крила, підкрильника; передньої правої дверки; заднього правого крила.

Як вбачається із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.130) та (а.с.132)у вз`язку з тим, що 27 грудня 2019 року між ПАТ «СК «УСГ» та Військова частина НОМЕР_1 був укладений Поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-196146562, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого транспортного засобу Renault Duster, державний реєстраційний № НОМЕР_8 Ю2 позивач та відповідач звернувся до ПАТ «СК «УСГ» та повідомили про настання страхового випадку.

Як вбачається із протоколу технічного огляду транспортного засобу (а.с. 135) транспортний засіб Lexus RX 300, державний реєстраційний № НОМЕР_3 було оглянуто з участю позивача та складено протокол технічного огляду КТЗ та складено ремонтну калькуляцію № ЗСЦВ-3356 від 10.11.2020 р.(а.с.137), на підставі якої визначено розмір збитку 130 070 грн.43 коп.

28.07.2021 року позивач ОСОБА_1 погодившись із розміром визначеного збитку звернувся із заявою до страхової компанії про виплату страхового відшкодування, яке визначено у розмірі 127400 грн. (а.с.143), яке було виплачено позивачу в повному розмірі, що він підтвердив у позові та надаючи пояснення в судовому засіданні.

Як вбачається із пояснення третьої особи ПАТ «СК «УСГ»(а.с.108) страхова компанія зазначила, що Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти. У жовтні 2020 року транспортний засіб Lexus RX 300, державний реєстраційний № НОМЕР_3 було оглянуто та складено протокол технічного огляду КТЗ (Копія протоколу - Додаток № 3). Розмір збитку було визначено на підставі ремонтної калькуляції № ЗСЦВ-3356 від 10.11.2020 р. Копія ремонтної калькуляції - Додаток № 4).Далі, ПАТ «СК «УСГ» отримало заяву ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування від 28 липня 2021 р. (Копія заяви - Додаток № 5). 02 серпня 2021 року ПАТ «СК «УСГ» склало розрахунок суми страхового відшкодування та страховий акт № ЗСЦВ-3356 та виплатило Позивачу 127 400,00 грн. (Копія розрахунку та страхового акту - Додаток № 6). Враховуючи вищевикладене, ПАТ «СК «УСГ» в повному обсязі виконало своє зобов?язання перед позивачем.

Згідно зі статтею 3 Закону Українивід01липня 2004року№ 1961-IV«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (далі-Закон №1961-IV)обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Положення статей 33, 37 Закону № 1961-IV передбачає дії учасників ДТП та страховика у випадку настання ДТП. При цьому положення цих норм закону виходять з того, що сторони правовідносин діють добросовісно, а невиконання обов`язків, передбачених цими нормами, має наслідком відмову в захисті права на відшкодування (підпункти 37.1.1, 37.1.2, 37.1.3, 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV).

Законом № 1961-IV визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП відшкодування заподіяної шкоди.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV).

Дійсно статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Разом з тим, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Отже, виходячи із наданих доказів третьою особою ПАТ «СК «УСГ» за участі позивача було визначено розмір збитку на підставі ремонтної калькуляції № ЗСЦВ-3356 від 10.11.2020 р., він із ним та розміром страхового відшкодування погодився і його отримав у повному обсязі. Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із доводами відповідача та третіх осіб, що ПАТ «СК «УСГ» в повному обсязі виконало своє зобов?язання перед позивачем.

В той же час, на думку суду, якщо позивач не погоджувався із розміром визначеного ПАТ «СК «УСГ розмір збитку він вправі пред`явити позов до ПАТ «СК «УСГ» та довести інший розмір матеріального збитку і страхового відшкодування.

Такий висновоксуду узгоджуєтьсяіз правовоюпозицією висловленоюВеликою ПалатоюВерховного Судуу п.136 Постановивід 22лютого 2022року усправі №201/16373/16-ц, провадження № 14-27цс21, де зазначено, що відтак Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою.

Позивач заявив вимоги про відшкодування шкоди до відповідача військової частини НОМЕР_1 , оскільки вважає, що у відповідача виник обов`язок відшкодування завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика. При цьому він не погоджується із розміром матеріального збитку, який визначений ПАТ «СК «УСГ» , але позов до страхової компанії не заявляє.

При пред`явленні позову до не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2023 року у справі № 707/2462/17 (провадження № 61-252св23) зазначено, що: «у разі пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і щодо тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

При цьому суд враховує, що позивач, отримавши відзив та пояснення на позов третіх осіб, які зазначали про те, що страхова компанія визначила розмір матеріального збитку, не лише не заявив клопотання про залучення ПАТ «СК «УСГ» у якості співвідповідача у справі, а представник позивача був проти клопотання представника 3-ї особи про залучення ПАТ «СК «УСГ» у якості третьої особи.

Отже, виходячи із наведених обставин, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача військової частини НОМЕР_1 різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 233 586, 39 грн слід відмовити з наведених вище підстав.

Окрім цього, слід відмовити позивачу у стягненні із відповідача моральної шкоди у розмірі 10000 грн., оскільки позивачем не доведено її заподіяння та не надано доказів заподіяння моральної шкоди та доказів на обґрунтування визначеного розміру шкоди.

Так, обґрунтовуючи вимоги у цій частині позивач посилається на те, що «дорожньо-транспортна пригода та її наслідки призвели до пошкодження транспортного засобу, що у результаті порушило нормальні життєві зв`язки Позивача та спричинило додаткові матеріальні витрати. Протягом тривалого часу Позивач не мав можливості користуватися власним автомобілем, що призвело до незручностей у встановленому ритмі його життя, адже можливість у задоволенні культурно - побутових потреб, пов`язаних із пересуванням, як Позивача, так і членів сім`ї обмежилась. Позивач хвилювався, оскільки автомобіль втратив свій попередній вигляд та експлуатаційні характеристики, на його відновлення потрібні значні кошти та зусилля. Дії пов`язані з врегулюванням питання з відновлення, тобто ремонту автомобіля, необхідність звернення до суду з метою захисту порушених прав та законних інтересів, призвели до того, що Позивач перебував у стресовому стані, переживаючи тривогу та емоційні переживання, які вплинули на його звичний стан життя.»

Разом з тим, жодних доказів того, що протягом тривалого часу він не міг користуватися автомобілем не надано, в судовому засіданні позивач не зміг зазначити час протягом якого тривав ремонт автомобіля, не зазначено це і у позові. Не надано доказів того, що позивач перебував у стресовому стані, переживаючи тривогу та емоційні переживання, які вплинули на його звичний стан життя.

При цьому в судовому засіданні позивач даючи пояснення в обґрунтування визначеного розміру моральної шкоди послався на те, що коли він ремонтував автомобіль, то не міг ним користуватися, тому викликав таксі і ніс витрати на його оплату, що не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.2, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи ОСОБА_4 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;

третя особа: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», код ЄДРПОУ 30859524, місцезнаходження: м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А.

Дата складення повного тексту судового рішення 19 квітня 2024 року.

Суддя: Гирич С. В.