Ухвала суду № 118485182, 17.04.2024, Оболонський районний суд міста Києва

17.04.2024 Справа № 756/1825/24

Унікальний номер 756/1825/24

Номер провадження 2-і/756/34/24

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

17 квітня 2024 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно

встановила:

В провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 756/1825/24 (№ 2/756/2092/24) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 13 березня 2024 року.

13 березня 2024 року підготовче засідання відкладено до 17 квітня 2024 року у зв`язку з неявкою сторін.

16 квітня 2024 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Клапчуком Ф.П. за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» подано зустрічну позовну заяву, в якій просить: звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви на підставі п.п. б) п.2 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»; поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі зустрічної позовної заяви; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право особистої приватної власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що зустрічну позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.

За приписами ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).

Пільги щодо сплати судового збору, визначені у ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Покликаючись на п.п. б) п.2 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», яким визначено, що суд враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо позивачем є батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, представник позивача вказує наступне.

14 лютого 2024 року судовим наказом Кагарлицького районного суду Київської області у справі № 368/28/24 з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання спільних дітей, починаючи з 09 січня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Проте жодних доказів ухилення відповідача ОСОБА_2 від сплати аліментів, як то наприклад довідка про наявність заборгованості, позивачем не долучено. Так само як і не долучено копії самого судового наказу і доказів його пред`явлення до виконання.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2024 року становить 3023 грн.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру про визнання за ОСОБА_1 особистої приватної власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно зі звітом про оцінку майна від 02 січня 2024 року, спірну квартиру було оцінено у 3112316,00 грн. Вартість частини квартири становить 778079,00 грн.

В зв`язку з чим позивачу слід надати докази наявнсті підстав для звільнення від сплати судового збору чи сплатити судовий збір в розмірі 7780,79 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП),

Код банку МФО 899998; рахунок отримувача UA718999980313111206000026006 ,

Код класифікації доходів бюджету 22030101,

Призначення платежу судовий збір, за позовом ОСОБА_1

Оболонський районний суд міста Києва.

Поряд з цим, відповідно до приписів ч. 7 ст. 43 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Системний аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що норма ч. 7 ст. 43 ЦПК України застосовується, зокрема у випадку подання особою заяви про забезпечення позову в електронній формі.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Пунктом одинадцять Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів, крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.

Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 820/1186/17 зробив висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.

Отже, виходячи зі змісту ч. 7 ст. 43 ЦПК України, належним виконанням стороною справи указаної норми Кодексу, є надсилання нею саме поштою листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю) іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відтак, позивачу також необхідно надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити зустрічний позов без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А :

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.С. Шролик