Рішення № 118481658, 19.04.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2024м. ДніпроСправа № 904/743/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/743/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛОДОРОДІЄ НПК" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БОБРОВА, будинок 3; ідентифікаційний код 38835825)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІКОЛЬ-САМАРА" (51451, Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Кочережки, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКО, будинок 85; ідентифікаційний код 37513475)

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛОДОРОДІЄ НПК" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 14.02.2024 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІКОЛЬ-САМАРА" (далі - відповідач) про стягнення 598.203,92 грн, з яких: 464.500,10 грн основної заборгованості, 81.826,70 грн пені, 32.515,007 грн штрафу, 8.121,22 грн трьох процентів річних, 11.240,90 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/743/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2024.

Ухвалою від 23.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Згідно з інформацією, яка міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 23.02.2024 у справі №904/743/24 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІКОЛЬ-САМАРА" до його електронного кабінету. Документ доставлено до електронного кабінету: 23.02.2024 о 20:56, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2024 надсилалася відповідачу на адресу: Україна, 51451, Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Кочережки, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКО, будинок 85, за трек-номером 0600251746092.

Відповідно до інформації з сайту «Укрпошта» зазначена кореспонденція була вручена відповідачу особисто 09.03.2024.

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2024 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд встановив, що ухвала від 23.02.2024 вважається врученою відповідачу у день вручення відповідачу, а саме 09.03.2024.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 23.02.2024 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 24.03.2024.

Станом на дату прийняття рішення у справі відзив відповідачем не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, а тому з відповідача підлягає стягненню сума основної заборгованості та нараховані на неї пеня, три проценти річних, інфляційні втрати та штрафу.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладання договору; оплати товару; поставки товару; наявності чи відсутності підстав для стягнення заборгованості та нарахованих на неї пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат; правомірності заявлених позовних вимог.

Суд встановив, що 16.06.2023 між позивачем (далі позивач, постачальник) та відповідачем (далі відповідач, покупець) був укладений договір поставки №Х160623 (далі - договір).

Згідно з п.1.1 договору передбачено, що у строки, встановлені договором, постачальник зобов`язується здійснити поставку посівного матеріалу, гумітів, мікродобрив та інших рослин (надалі у тексті - «товар») належного асортименту, кількості та якості, а покупець бере на себе зобов`язання прийняти товар у місці поставки та здійснити оплату за нього в порядку і в строки, встановлені договором (додатковими угодами до нього і специфікаціями, які визнано сторонами невід`ємними частинами договору).

Відповідно до п.2.1 договору постачальник приймає на себе зобов`язання:

2.1.1. Поставити товар належного асортименту, кількості та якості і передати його покупцеві із одержанням терміну та у визначеному сторонами місці поставки.

2.1.2.Обов`язок постачальника передати товар покупцю виникає за умови надходження на його поточний рахунок авансових платежів, тобто платежів, які підлягають сплаті покупцем в розмірі та у строки, визначені у специфікаціях та/або в додаткових угодах, визнаних сторонами невід`ємними частинами договору, якщо такі платежі передбачено специфікаціями та/або в додатковими угодами.

Згідно п. 2.3 договору, права сторін полягають у наявності у них повноважень вимагати від іншої сторони за цим договором належного виконання взятих на себе обов`язків. Перелік прав і обов`язків не обмежуються цим розділом договору. Інші права і обов`язки сторін можуть міститися в інших розділах договору і бути передбаченими чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.1. договору, асортимент (найменування) товару, його кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна товару наводиться у специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору. Ціна товару, яку вказано у специфікаціях, визначається на дату укладання договору.

Згідно п.5.1. договору, покупець зобов`язується здійснити оплату товару (попередню - внесенням авансового платежу поточний рахунок постачальника (у разі домовленості сторін про це) і повну оплату за товар) у строки розмірі, які вказано у специфікаціях та/або додаткових угодах до цього договору.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в українських гривнях шляхом перерахування безготівкових грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою платежу є цей договір (специфікація та/або додаткова угода до нього). У разі неодержання покупцем вимоги щодо визначення призначення платежу продавець має право самостійно, на власний розсуд, визначити на рахунок якого договору між сторонами та/або специфікації/додаткової угоди віднести такий платіж.

Згідно п.6.1. договору, у разі невиконання (неналежного виконання) своїх обов`язків за договором сторона, яка є порушником зобов`язання, має відшкодувати іншій стороні заподіяні збитки.

Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і та діє впродовж одного року з цього моменту (п. 9.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

На виконання умов даного договору, позивачем складено специфікацію №1 від 16.06.2023, згідно якої поставляється насіння соняшнику ЕС Ізіда кількість 100 міш, загальна сума з пдв 639.500,10 грн. Дана специфікація підписана позивачем та відповідачем в особі директора, який підписав специфікацію на підставі довіреності від 16.06.2023 №40.

Відповідно до умов специфікації місце поставки товару: за знаходженням покупця: 51451, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, село Кочережки, вулиця Шевченко, будинок 85. Порядок та строки оплати товару: Оплата за прийнятий товар здійснюється Покупцем в порядку, який визначено договором поставки товару №Х160623 від "16" червня 2023 року та в такі строки: попередня оплата становить 20% від загальної суми цієї специфікації і дорівнює 127.900,02 грн, та друга оплата становить 80% від загальної суми цієї специфікації і дорівнює 511.600,08 грн, строк внесення платежу - до « 20» липня 2023 року сторони домовились про те, що ця специфікація №1 від 16.06.2023 є невід`ємною частиною договору поставки товару №Х160623 від 16.06.2023 та її умови є обов`язковими для виконання сторонами.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 639.500,01 грн, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними , а саме:

- видатковою накладною №654 від 16.06.2023 на суму 447.650,07 грн;

- видатковою накладною №655 від 16.06.2023 на суму 191.850,03 грн;

- товарно-транспортною накладною №Р654 від 16.06.2023;

- товарно-транспортною накладною №Р655 від 16.06.2023.

16.06.2023 позивачем було виставлено рахунок №494ма на суму 639.500,10 грн.

Відповідачем були здійснені часткові оплати, що підтверджується платіжним інструкціями, а саме №3859 від 16.06.2023 на суму 70.000,00 грн; №3862 від 19.06.2023 на суму 40.000,00 грн; №3912 від 28.07.2023 на суму 30.000,00 грн; №3937 від 04.08.2023 на суму 10.000,00 грн; №1 від 12.09.2023 на суму 25.000,00 грн.

31.10.2023 між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2023року - жовтень 2023року, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 31.10.2023 становить 464.500,10 грн.

Також на підтвердженням наявної заборгованості відповідача позивачем надано дані бухгалтерського обліку обороти рахунку 361 за 01.06.2023-10.01.2024.

Для досудового врегулювання спору відповідач нарочно 02.11.2023 ( ОСОБА_1 ) отримав лист позивача №527 від 02.11.2023 про сплату заборгованості.

Позивач зазначає, що станом на дату подання позову до суду заборгованість у розмірі 464.500,10 грн відповідач не сплатив.

Станом на 14.02.2024 заборгованість відповідача не сплачена.

Як зазначено у специфікації, строк для оплати встановлено до 20.07.2023.

В свою чергу відповідач не виконав зобов`язання щодо сплати вказаної суми, а тому з 21.07.2023 його відповідне зобов`язання є простроченим.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 464.500,10 грн основної заборгованості, 81.826,70 грн пені, 32.515,007 грн штрафу, 8.121,22 грн трьох процентів річних, 11.240,90 грн інфляційних втрат.

Право вимоги вказаної заборгованості позивач набув в результаті невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, у зв`язку із несплатою коштів за поставлений товар.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Порядок оплати товару врегульовано розділом 5 договору.

Згідно п.5.1. договору, покупець зобов`язується здійснити оплату товару (попередню - внесенням авансового платежу поточний рахунок постачальника (у разі домовленості сторін про це) і повну оплату за товар) у строки розмірі, які вказано у специфікаціях та/або додаткових угодах до цього договору.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в українських гривнях шляхом перерахування безготівкових грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою платежу є цей договір (специфікація та/або додаткова угода до нього). У разі неодержання покупцем вимоги щодо визначення призначення платежу продавець має право самостійно, на власний розсуд, визначити на рахунок якого договору між сторонами та/або специфікації/додаткової угоди віднести такий платіж.

На виконання умов даного договору позивачем складено специфікацію №1 від 16.06.2023, згідно якої поставляється насіння соняшнику ЕС Ізіда кількість 100 міш, загальна сума з пдв 639.500,10 грн. Дана специфікація підписана позивачем та відповідачем в особі директора, який підписав специфікацію на підставі довіреності від 16.06.2023 №40.

Відповідно до умов специфікації місце поставки товару: за знаходженням покупця: 51451, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, село Кочережки, вулиця Шевченко, будинок 85. Порядок та строки оплати товару: Оплата за прийнятий товар здійснюється Покупцем в порядку, який визначено договором поставки товару №Х160623 від "16" червня 2023 року та в такі строки: попередня оплата становить 20% від загальної суми цієї специфікації і дорівнює 127.900,02 грн, та друга оплата становить 80% від загальної суми цієї специфікації і дорівнює 511.600,08 грн, строк внесення платежу - до « 20» липня 2023 року сторони домовились про те, що ця специфікація №1 від 16.06.2023 є невід`ємною частиною договору поставки товару №Х160623 від 16.06.2023 та її умови є обов`язковими для виконання сторонами.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 639.500,01 грн, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними , а саме:

- видатковою накладною №654 від 16.06.2023 на суму 447.650,07 грн;

- видатковою накладною №655 від 16.06.2023 на суму 191.850,03 грн;

- товарно-транспортною накладною №Р654 від 16.06.2023;

- товарно-транспортною накладною №Р655 від 16.06.2023.

16.06.2023 позивачем було виставлено рахунок №494ма на суму 639.500,10 грн.

Відповідачем були здійснені часткові оплати, що підтверджується платіжним інструкціями, а саме №3859 від 16.06.2023 на суму 70.000,00 грн; №3862 від 19.06.2023 на суму 40.000,00 грн; №3912 від 28.07.2023 на суму 30.000,00 грн; №3937 від 04.08.2023 на суму 10.000,00 грн; №1 від 12.09.2023 на суму 25.000,00 грн.

31.10.2023 між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2023року - жовтень 2023року, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 31.10.2023 становить 464.500,10 грн.

Також на підтвердженням наявної заборгованості відповідача позивачем надано дані бухгалтерського обліку обороти рахунку 361 за 01.06.2023-10.01.2024.

Для досудового врегулювання спору відповідач нарочно 02.11.2023 ( ОСОБА_1 ) отримав лист позивача №527 від 02.11.2023 про сплату заборгованості.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 175.000,00 грн, тобто несплаченою залишилась заборгованість у розмірі 464.500,10 грн.

Станом на розгляду спору відповідач розрахунків не провів.

Доказів зворотного матеріали справи не містять

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України ( надалі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання).

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону , інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із нормами частини першої статті 712 ЦК України, які кореспондуються із положеннями частини першої статті 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язається передати (поставити) у встановлений строк ( строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України: Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент : 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар ( частина перша статті 664 ЦК України).

З викладеного вбачається, що відповідач не провів в повному обсязі з позивачем розрахунків, чим порушив умови договору. Таким чином станом на час вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 465.500,10 грн.

Відповідно до ч.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

З урахуванням встановленого господарський суд визнає вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 465.500,10 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення штрафу та пені

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у разі пропущення покупцем строків виконання зобов`язань по платі на корить постачальника грошових коштів (авансових платежів - попередньої оплати за товар та повної оплати за нього) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму простроченого грошового зобов`язання, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості товарів.

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 21.07.2023 до 14.02.2024 на загальну суму 81.826,70 грн з урахуванням часткових оплат.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його таким, що арифметично вірним та таким, який і підлягає стягненню з відповідача.

Також відповідно до п. 6.4. договору позивачем нараховано 7% штрафу на загальну суму заборгованості у розмірі 32.515,007 грн.

Господарський суд перевірив розрахунок штрафу, здійснений позивачем та визнав його арифметично вірним та таким, що підлягає стягненню з відповідача у розмірі 32.515,01 грн (згідно з правилами заокруглення).

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу підлягають задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 (п. 90).

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 21.07.2023 до 14.02.2024 на загальну суму 8.121,22 грн з урахуванням часткових оплат та інфляційні втрати за загальний період прострочення з жовтня 2023 року до лютого 2024 року на загальну суму 11.240,90 грн.

Здійснивши власний перерахунок трьох процентів річних, суд встановив, що розмір інфляційних втрат за ним складає 8.116,53 грн.

Відтак, в частині вимог про стягнення 4,69 грн трьох процентів річних слід відмовити.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем та визнав його таким, що арифметично вірним та таким, який і підлягає стягненню з відповідача

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 8.121,22 грн трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 8.116,53 грн згідно з розрахунком суду, а позовні вимоги про стягнення 11.246,49 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі заявленому позивачем.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 8.972,16 грн з урахуванням того, що 99,99% позовних вимог позивача визнано судом такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІКОЛЬ-САМАРА" (51451, Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Кочережки, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКО, будинок 85; ідентифікаційний код 37513475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛОДОРОДІЄ НПК" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БОБРОВА, будинок 3; ідентифікаційний код 38835825) 464.500,10 грн (чотириста шістдесят чотири тисячі п`ятсот грн 10 к.) основної заборгованості, 81.826,70 грн (вісімдесят одну тисячу вісімсот двадцять шість грн 70 к.) пені, 8.116,53 грн (вісім тисяч сто шістнадцять грн 53 к.) трьох процентів річних, 11.240,90 грн (одинадцять тисяч двісті сорок грн 90 к.) інфляційних втрат, 32.515,01 грн (тридцять дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять грн 01 к.) штрафу, 8.972,16 грн (вісім тисяч дев`ятсот сімдесят дві грн 16 к.) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 4,69 грн трьох процентів річних) відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк