Рішення № 118479095, 19.04.2024, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/585/24

Номер провадження 2/573/189/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Річківської сільської ради Сумського району Сумської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Річківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована в с. Горобівка Сумської області. Після смерті останньої відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 3,5251 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Горобівської сільської ради, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті чоловіка ОСОБА_4 . Маючи намір оформити спадщину, він звернувся до держнотконтори для оформлення своїх спадкових прав, проте у прийнятті заяви йому було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини. Позивач зазначає, що заява про прийняття спадщини не була подана ним у встановлений законом термін, оскільки це було обумовлено непереборними і незалежними від нього обставинами, а саме він не знав, що мати успадкувала майно після батька на вказану земельну ділянку, а також вважав себе таким, що прийняв спадщину після матері, оскільки розпоряджався майном померлої, як єдиним спадкоємець, що стало перешкодою до реалізації своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. На його думку пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які дають правові підстави вважати їх поважними. Оскільки позивач не може реалізувати своє право на спадщину за законом в інший спосіб, строк для прийняття спадщини яким був пропущений через поважні, об`єктивні та незалежні від нього обставини, ОСОБА_2 просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилась після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання чинності рішення суду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 25 березня 2024 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання за правилами загального провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 18).

Заяви (клопотання) учасників справи.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, подав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність (а. с. 24).

Представник відповідача Річківськоїсільської радиСумського районуСумської області у судове засідання не з`явився. Сільський голова надіслав клопотання про визнання позову та розгляд справу без участі їх представника (а. с. 25 ).

Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Інших клопотань та заяв, пов`язаних з розглядом справи від учасників судового процесу до суду не надходило.

Частинами першою та четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 (а. с. 6).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Горобівка Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 5).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне їй майно та майнові права.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 14 липня 2017 за № 184/2017 ОСОБА_3 належить успадковане майно, яке складається із земельної ділянки площею 3,5251 га, розташованої на території Горобівської сільської ради Сумської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV СМ № 041760, виданого Горобівською сільською радою 21 травня 1999 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 49 (а. с. 7).

Право власності на земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 липня 2017 за № 21396136 (а. с. 8).

За даними Річківської сільської ради ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно і на день смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 здійснював поховання своєї матері ОСОБА_3 . Спадкоємцем на майно після смерті останньої є її син ОСОБА_2 , який здійснював догляд за матір`ю до дня її смерті, зберігає документи та доглядає за будинком. Заповіт від імені померлої ОСОБА_3 сільською радою не посвідчувався (а. с. 11).

Зі змісту письмового роз`яснення, виданого державним нотаріусом Білопільської державної нотаріальної контори Ковальовою Л.Б. що оформлення спадщини після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вдається можливим у зв`язку з пропущеним строком для подання заяви про прийняття спадщини у відповідності до вимог ст. 1272 ЦК України (а. с. 9).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , у Спадковому реєстрі відсутня будь-яка інформація щодо відкриття спадкової справи (а. с. 22).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Статтями 15 та 16ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

На підставі п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Висновки суду.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених положень законодавства, наданих суду доказів, які не викликають сумнівів у їх допустимості та достовірності, суд дійшов до наступних висновків.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з частиною третьою статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як роз`ясниву своїйпостанові від26червня 2019року усправі №565/1145/17Верховний Суду складіДругої судовоїпалати Касаційногоцивільного суду,поважними причинамипропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, та виходячи із встановлених обставин, дійшов висновку про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку, зокрема те, що він незнав,що матиуспадкувала майнопісля батькана вказануземельну ділянку,а такожвважав себетаким,що прийнявспадщину післяматері,оскільки розпоряджавсямайном померлої,як єдинимспадкоємець, що свідчить про поважність причини пропуску такого строку.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_2 пропустив строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин. Отже право останньої підлягає захисту в судовому порядку. Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1235, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 247, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Річківської сільської ради Сумського району Сумської області (місце знаходження: с. Річки, вул. Центральна, буд. 6 Сумського району Сумської області, код ЄДРПОУ:04390239), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_5 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя