Рішення № 11847893, 16.09.2010, Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа №2-716/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2010 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області

у складі: головуючого судді Рибнікової М.М.,

при секретарі Бондаренко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоплаченої суми щорічної суми допомоги до 9 травня, - ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він є учасником Великої Вітчизняної війни і відповідно до ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право щорічно до 5 травня отримувати разову допомогу в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Відповідач в порушення вимог цього Закону у 2010 році сплатив йому сумму значно нижчу ніж мав сплатити мав сплатити три мінімальні пенсії за віком на момент виплати, однак у 2010 році сплатив 120 грн., мав сплатити 2118 грн. Просить стягнути вказану суму недоплати.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги позивача не визнала та пояснила, що позивач дійсно є учасником Великої Вітчізняної війни та перебуває на обліку. Ст.14 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачає виплату їй щорічної допомоги до 5 травня в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком, але відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується тільки для визначення розмірів пенсій, призначений відповідно до цього Закону, тобто цей розмір застосовувати для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розмірів допомог не передбачено. Відповідно до ст.17 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування витрат, пов*язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Вважає, що відповідач здійснив виплату позивачу в межах виділених лімітних асигнувань на 2010 рік і не може відповідати за зобов*язаннями бюджету держави, тому вимоги позивача, якому вони виплатили грошову допомогу відповідно до Закону про Державний Бюджет, безпідставні і не можуть бути задоволені. Крім того просила застосувати строк позовної давності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно є учасником Великої Відчізняної війни та користується правами та пільгами, встановленими Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-ХП від 03.04.2004 року і це підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 15.01.2003 року. Відповідно до вимог ст.14 цього Закону він має право на отримання щорічно 3-х мінімальних пенсій за віком.

Нарахування і виплата щорічної грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня, а також здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і ваплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат віднесена до компетенції центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, згідно п.п.3.1, 3.3 Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25.04.2006 року №147.

Згідно довідки відповідача, позивачу виплачена разова грошова допомога за 2010 рік в розмірі 120 гривень.

Суд дійшов висновку, що вказана виплата грошової допомоги у 2010 р. - в розмірі 120 грн. є неправомірною з огляду на наступне.

У своєму Рішенні від 1 грудня 2004 року № 20 - рп/2004 Конституційний Суд України у пункті б мотивувальної частини дійшов до висновку, що на осіб, які за Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» належать до ветеранів війни, повинні поширюватися гарантії державного соціального захисту відповідно до положень частини п'ятої статті 17 Конституції України, яка гарантуює соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів .

В Рішенні Конституційного Суду України від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) зроблено висновок, що надання пільг і гарантій військовослужбовцям зумовлене особливістю професійних обов'язків, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім'ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум. Здійснення таких заходів не залежить від розміру їхніх доходів чи наявності фінансування з бюджету, а має беззастережний характер.

Тому Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є належним відповідачем, розпорядником коштів на зазначену допомогу, якому затверджено кошторис доходів та видатків за бюджетною програмою «Щорічна грошова допомога ветеранам війни» ( КПКВ 2501150) і обслуговується в Державному казначействі м. Житомир ( реєстраційний рахунок 35219001003193 ЄДРПОУ 20405992 ).

Згідно з Наказами Держказначейства України від 05.10.2001 року № 175 та від 09.08.2004 року № 136 стягнення коштів за рішенням суду можливо тільки з реєстраційних рахунків установ і організацій .

Відповідно до редакції ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ( спеціального Закону), яка діяла до внесення вищезазначених змін, щорічно до 5 травня участникам війни виплачується разова грошова допомога з розмірах трьох мінімальних пенсій за віком.

Отже, враховуючи положення ст.28 Закону України “Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування” в редакції, яка діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуми для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.

Стаття 56 Конституції України передбачає право кожного на відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади (що має місце у даному випадку).

Розмір мінімальної пенсії за віком на час виплати щорічної грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня складав 706 грн. згідно з Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року N 1646Л/І та ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет 2010 рік" від 27 квітня 2010 року N 2154Л/І., отже позивачу мало бути сплачено 706*3 = 2118 гривень.

За конституційними нормами ( ст. 8 Конституції України), виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, що при визначенні розміру щорічної допомоги ветерану війни до 5 травня застосуванню підлягають ст.ст. 2, 12-16 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції згідно із Законом N 367-ХІУ ( 367-14 ) від 25.12.98 року, а не постанова Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році" від 7 квітня 2010 р. N 299, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачу неправомірними діями відповідача була завдана матеріальна шкода, він неодноразово був вимушений звертатися до різних інстанцій щодо встановлення своїх прав, вказані дії перешкоджали йому вести звичний спосіб життя, суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до задоволення частково .

Саме тому позовні вимоги позивача, як громадянина України, є обгрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.17,95 Конституції України, керуючись ст. ст. 15, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення грошової допомоги в розмірі, встановленному Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2010 рік - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги в розмірі, меньшому ніж це передбачено ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік 1998 гривень, - за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом 10 днів з дня його винесення.

Суддя: Рибнікова М.М.