Рішення № 118476979, 19.04.2024, Шаргородський районний суд Вінницької області

Шаргородський районний суд

Вінницької області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2024 року

м. Шаргород

Справа № 704/1411/23

Провадження № 2/152/184/24

Шаргородський районнийсуд Вінницької областіу складі:головуючого судді Соколовської Т.О.,з участюсекретаря судовогозасідання АнсілевськоїЯ.О.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань №1в порядкуспрощеного позовногопровадження зповідомленням (викликом)сторін цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

учасники справи не прибули,

встановив:

I. Виклад позицій позивача та відповідача.

22.12.2023 ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів посилаючись на те, що подружні стосунки з відповідачем припинені через різні погляди на сімейне життя, утримання сім`ї, ведення господарства, як наслідок вони не проживають однією сім`єю, спільного господарства не ведуть, що призвело до стійкого розладу подружніх стосунків. Позивач просить також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до повноліття сина, який проживає з нею.

Відповідач ОСОБА_2 на виклик суду повторно не прибув.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

22.12.2023 ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Тальнівського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 19.01.2024 справу передано за підсудністю на розгляд до Шаргородського районного суду Вінницької області (а.с.13).

01.03.2024 справа надійшла в провадження Шаргородського районного суду (а.с.17).

Ухвалою судді від 05.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 21).

Вказаною ухвалою суду відповідачу ОСОБА_2 запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву (а.с. 21).

Позивач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явилася, згідно поданої заяви просить розгляд справи провести у її відсутності, щодо ухвалення заочного рішення у справі не заперечує (а.с. 29).

Відповідач ОСОБА_2 відзив напозовну заявуне подав,повторно навиклик судуне прибув,хоча належнимчином бувповідомлений продату,час імісце розглядусправи (а.с.25,28). Заяв про розгляд справ у його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За правилами ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, у суда наявні підстави для заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ч.4 ст.259, ст.ст. 280 - 281 ЦПК України, постановив ухвалу.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другоїстатті 247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22 грудня 2020 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , виданим Шаргородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 22.12.2020, актовий запис №126 (а.с. 6).

Від шлюбусторони даногоцивільно-правовогоспору маютьнеповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що підтверджуєтьсякопією свідоцтвапро народженнясерії НОМЕР_2 , виданого Шаргородськимрайонним відділомдержавної реєстраціїактів цивільногостану Центрально Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Хмельницький)24.02.2021,актовий запис№52(а.с.7).

Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає біля матері ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 (а.с.8).

Перешкод для пред`явлення позову про розірвання шлюбу та стягнення аліментівна утриманнямалолітньої дитини, судом не встановлено.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно ст.51 Конституції України, ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Стаття 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) також забезпечує рівноправність членів подружжя як під час перебування у шлюбі, так і …в разі його розірвання.

Відповідно до ч.3 ст. 105Сімейного Кодексу Українишлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимогист. 110 Сімейного Кодексу України.

Шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей (ст.109 СК України).

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного Кодексу України).

Відповідно до ч. 2ст. 112 СК Українисуд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст. 114 СК Україниу разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

За приписами ч. 3 2 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили. Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.

Відповідно до ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789 Х11 від 27.02.1991), батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей … першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Згідно ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.12Закону України«Про охоронудитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Сімейне право встановлює принцип рівності прав та обов`язків як батька, так і матері, передбачає здійснення батьківських прав та обов`язків відповідно до інтересів дітей.

Статтею 141 СК Українипередбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно дост. 150 Сімейного Кодексу Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

.

У пункті 54 рішення ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Ослон проти Швеції" №2 від 27.11.1992) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

За змістомст. 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч. 1ст. 181 СК України).

За приписами ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) визначається з урахуванням як положеньст. 182 СК України, так і положеньст. 183 СК України.

За приписами ч. 1ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, серед іншого: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2ст. 182 СК України).

Згідно з положеннямист. 183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

У силу положень статей183,184 СК Українисуд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.

V. Висновки суду.

У справі, що розглядається, суд, дослідивши всі обставини, оцінивши докази прийшов до висновку, що позивачем ОСОБА_1 надані належні, достовірні, допустимі докази, які не викликають сумніву і є достатніми для ухвалення судом рішення про задоволення її позовних вимог до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, оскільки спільне подружнє життя у сторін не склалося, подружні стосунки між ними припинені і поновлювати їх позивач не має наміру, примирення і збереження сім`ї є неможливим, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права подружжя. При цьому суд також враховує наявність у подружжя малолітнього сина, що має істотне значення.

При визначеннірозміру аліментівсуд,враховує матеріальнестановище платникааліментів іприходить довисновку,що,відповідач ОСОБА_2 є молодою (24 роки), здоровою, працездатною людиною, має можливість працювати, зобов`язаний та спроможний сплатити аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі1/4заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.12.2023 і до повноліття сина.

Законом України«Про Державнийбюджет Українина 2024рік» прожитковий мінімум для дитини вікoм до 6 років з 1 січня 2024 року становить 2563 гривні на місяць. Позивач, як мати несе рівні з відповідачем витрати по утриманню дитини, але при цьому доглядає та виховує дитину на відміну від відповідача, що впливає на її можливість покращити заробіток, тому розмір аліментів в розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання дитиною надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.

При цьому суд виходить із захисту інтересів перш за все самої дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який дитина має тоді, коли утримується обома батьками та отримує надійне стабільне матеріальне утримання як з боку матері, так і з боку батька.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5, 10 - 13, 15, 81, 247, 258 - 259, 263 265, 280 - 283 ЦПК України, на підставі ст.ст. 5, 8, 59 Конституції України, ст. 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.), ст. ст. 24, 80, 84, 105, 109, 110, 112, 113, 114, 115, 141, 150, 180-184, 191 СК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22 грудня 2020 року Шаргородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 22.12.2020, актовий запис №126.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22 грудня 2023 року і до повноліття сина.

Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ім`я (найменування) сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт громадянина України НОМЕР_6 .

Заочне рішення ухвалено та підписано 19.04.2024.

Головуючий суддя: Т.О. Соколовська