Рішення № 118469225, 18.04.2024, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/259/24

Єдиний унікальний номер 741/386/24

РІШЕННЯ

іменем України

18 квітня 2024 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року представник позивача ОСОБА_2 , представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 , звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з цією позовною заявою. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на жилий будинок від 5 листопада 1988 року житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 належав колгоспному двору. Згідно зі ст. 120 ЦК УРСР в ред. 1963 р. зазначений будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами як майно колгоспного двору належав його учасникам, які проживали в ньому станом на 15 квітня 1991 року, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР їм належало по 1/2 частки вищевказаного житлового будинку як членам колишнього колгоспного двору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з належної йому 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 . На день смерті з ним була зареєстрована та проживала ОСОБА_1 . Позивач прийняла спадщину після смерті чоловіка, за її заявою Носівською державною нотаріальною конторою Чернігівської області заведено спадкову справу за № 5/2023.

19 жовтня 2023 року державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Саме тому представник позивача просив судовим рішенням визнати за ОСОБА_1 :

- право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору;

- право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 20 лютого 2024 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 18 квітня 2024 року.

У підготовче судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву, у якій указав, що він підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити та просять розглянути справу за відсутності позивача та представника позивача.

Представник відповідача Носівської міської ради Чернігівської області в підготовче судове засідання не з`явилася, але до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву, у якій указала, що Носівська міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення та просить розглянути цивільну справу без участі свого представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідачем визнано позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Судом установлено, що домогосподарство АДРЕСА_1 відноситься до типу колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1991 року зареєстрованими в ньому значаться ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого 5 листопада 1988 року виконавчим комітетом Носівської районної Ради народних депутатів, та копією довідки Носівської міської ради Чернігівської області № 6353/10-11-Д/09.2023 від 19 вересня 2023 року (а. с. 10).

У п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум ВСУ роз`яснює, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не втратили право на вказане домоволодіння, їхні частки в майні, яке належало ліквідованому колгоспному двору, є рівними.

Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як членам ліквідованого колгоспного двору належало по 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , але після ліквідації колгоспних дворів вони не отримали свідоцтв та у встановленому законом порядку не зареєстрували своє право власності на цей будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Володькова Дівиця Ніжинського району Чернігівської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 6). Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка фактично належала йому як члену ліквідованого колгоспного двору.

Згідно з довідкою № 1048/1 від 19 вересня 2023 року, виданою Носівською міською радою Чернігівської області, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований по АДРЕСА_1 . На день смерті разом з ним була зареєстрована ОСОБА_1 (а. с. 7).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 26 листопада 2014 року ОСОБА_4 , секретарем виконавчого комітету Червонопартизанської сільської ради, яким все своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а також все те, на що він за законом буде мати право, заповідав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частинах кожному, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 38) та копією заповіту (а. с. 34).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а. с. 8). Отже, вона є спадкоємцем першої черги за законом після його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що Носівською державною нотаріальною конторою Чернігівської області до майна померлого ОСОБА_3 заведено спадкову справу за № 5/2023, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 37).

Згідно з копією спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 спадщину після його смерті прийняла спадкоємець першої черги за законом дружина ОСОБА_1 . Спадкоємці, визначені в заповіті, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали до нотаріальної контори заяви, що спадщину у визначений законодавством строк вони не прийняли, звертатися до суду для визначення додаткового строку вони не будуть, не заперечують, щоб майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , було оформлено на спадкоємця ОСОБА_1 . ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площами 3,8652 га, 0,3813 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Володьководівицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (а. с. 33-36).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 зверталася до Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області з метою оформлення спадкових прав на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_3 . Нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане майно у зв`язку з тим, що в матеріалах спадкової справи відсутній дійсний правовстановлюючий документ на будинок, а також у зв`язку з тим, що будинок відносився до категорії колгоспних дворів і на даний час змінити статус колгоспного двору неможливо, окрім того з уведенням в дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано, а, отже, свідоцтво про право власності на колгоспний двір на даний час не є чинним. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину підтверджується постановою державного нотаріуса Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області Киреєвої Л.М. № 918/02-31 від 19 жовтня 2023 року (а. с. 12).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, за ОСОБА_1 у судовому порядку підлягає визнанню право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

Крім того, з прийняттям Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснює державний реєстратор, але відповідно до вищевказаного Закону та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор не наділений правом визначення часток у праві спільної власності на нерухоме майно, яким, у тому числі, є і майно колгоспного двору і, відповідно, державний реєстратор не може зареєструвати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини вищевказаного будинку як за членом колишнього колгоспного двору. Отже, право власності позивача ОСОБА_1 на 1/2 частини вищевказаного будинку підлягає визнанню в судовому порядку.

Матеріали справи підтверджують, що на будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами виготовлена технічна документація, відповідно до якої загальна площа будинку становить 64,4 кв. м, житлова площа 28,1 кв. м (а. с. 13-15).

Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що є всі підставі для визнання за позивачем права власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом та на 1/2 частини цього ж будинку у зв`язку з ліквідацією колгоспних дворів. А, отже, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а. с. 3, 4).

Ураховуючи, що заява представника відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд уважає за необхідне повернути позивачеві в рівних частинах з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР, ст. ст. 15, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 200, 211, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Носівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 64,4 кв. м, житловою площею 28,1 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 64,4 кв. м, житловою площею 28,1 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд як за членом колишнього колгоспного двору.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений в АТ «Таскомбанк» за реквізитами: рахунок отримувача UA798999980313191206000025645, отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. відповідно до квитанції № 9201-1060-5892-4782 від 20 листопада 2023 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Носівська міська рада Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20.

Повний текст судового рішення складено 18 квітня 2024 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА