Рішення № 118460124, 18.04.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2736/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 31786337, місце знаходження: 68000, Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Транспортна, 23-А) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області (код ЄДРПОУ 39816845, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 24 січня 2024 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 31786337, місце знаходження: 68000, Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Транспортна, 23-А) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області (код ЄДРПОУ 39816845, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51) про визнання протиправною та скасування постанови № ПШ021893 від 20.10.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34 000,00 грн.

Також позивач просить здійснити розподіл судових витрат.

Ухвалою від 26 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.12.2023 року позивач отримав постанову про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу у зв`язку з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

На думку представника позивача, вказана оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, з огляду на такі обставини.

По-перше, позивач не є автомобільним перевізником. Основним видом економічної діяльності є 52,24 транспортне оброблення вантажів, тобто позивач є стивідором та здійснює вантажно-розвантажувальні роботи в порту.

Окрім того, позивач не є власником автомобіля, що був об`єктом перевірки. Як вбачається з Акта перевірки, вантажний автомобіль належить ОСОБА_1 .

По-друге, позивач не є замовником перевезення, яке здійснювалось вказаним транспортним засобом. Так, позивачем перевірено та підтверджено, що за обліковими даними позивача вказаний транспортний засіб не заїжджав та не виїжджав з території позивача.

По-третє, у позивача відсутні перевізний документ, тобто ТТН, на яку є посилання в Акті. А тому позивач позбавлений перевірити коректність заповнення такої ТТН, зокрема підстави хибного визначення позивача автомобільним перевізником.

При цьому, представник позивача зауважив, що ТТН не є документом, на підставі якого достеменно можливо встановити автомобільного перевізника. По-перше, в ТТН в графі «автомобільний перевізник» може зазначатись не лише автомобільний перевізник, але й експедитор, по-друге, не можна виключати можливість допущення помилки/описки при заповненні ТТН замовником послуг.

В графі «водій» Акта зазначено ОСОБА_2 , але позивач повідомляє, що водій ОСОБА_2 не перебував та не перебуває у трудових чи цивільно-правових відносинах з позивачем.

Таким чином, на думку представника позивача, під час здійснення габаритно-вагового контролю, окрім ТТН, фахівцем відповідача мала бути перевірена інформація щодо автомобільного перевізника, проте таких дій здійснено не було.

Позивач стверджує, що він не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт в межах спірних правовідносин.

Окрім того, представник позивача звернув увагу, що запрошення на розгляд справи було отримано лише 21.11.2023 року, тобто після розгляду справи про порушення вимог законодавства, що відбулось 06.11.2023 року. Отже, позивач був позбавлений можливості надати заперечення на Акт. Та позивач звертає увагу, що відповідачем розглянуто справу без належного повідомлення позивача про розгляд справи.

З наведених підстав представник позивача просить задовольнити позовні вимоги.

До суду 05.02.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник проти заявлених позовних вимог заперечує з огляду на те, що 03.10.2023 року співробітниками Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка ТЗ перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п. 3,4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами відповідача було зупинено ТЗ марки MAN TGX18 440/ZASLAW D653A, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз 16 ч 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу (перевищення загальної маси ТЗ на 21,35% (фактична маса 48,54 т. при дозволеній 40 т.) на 23,5% на строєну вісь (фактична маса 29,64 т. при дозволеній 24 т.). Водій з Актом ознайомився, пояснень не надав.

Так, стосовно доводів позивача про не отримання запрошення на розгляд справи, представник відповідача зазначає, що запрошенням від 26.10.2023 року №83063/33/24-23 позивача повідомлено про розгляд справи 06.11.2023 року. Згідно відомостей онлайн трекінгу Укрпошти, запрошення про розгляд справи перебувало у точці видачі/доставки 31.10.2023 року (тобто за тиждень до призначеного розгляду справи). Однак, позивач не скористався можливістю отримати наданий лист в належні строки, а отримав його лише через 22 дні з моменту, коли лист прибув на відповідне поштове відділення.

Також, запрошенням від 08.11.2023 року № 87306/33/24-23 позивача повідомлено про розгляд справи 20.11.2023 року. Згідно відомостей онлайн трекінгу Укрпошти, запрошення на розгляд справи перебувало у точці видачі/доставки 10.11.2023 року (тобто за 10 днів до призначеного розгляду справи). Однак позивач не скористався можливістю отримати надісланий лист в належні строки, а отримав його лише через 12 днів з моменту, коли лист прибув на відповідне поштове відділення.

Таким чином, відповідачем зі свого боку виконано обов`язок щодо повідомлення позивача про розгляд справи у повному обсязі.

Стосовно доводів представника позивача про не здійснення такого виду діяльності як перевезення вантажів, представник відповідача зазначає, що відповідно до відомостей з ЄДРПОУ КВЕДами позивача є 52.24 транспортне оброблення вантажів, 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Стосовно доводів щодо неналежного перевізника, представник відповідача зазначає, що під час проведення перевірки водієм ТЗ було пред`явлено товарно-транспортну накладну, в якій перевізником зазначено саме позивача.

Доводи наведені позивачем у позовній заяві щодо можливих помилок вказаних у ТТН представник зазначає, що вони були відсутні на місце події. Надання інших матеріалів навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місце події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки.

Через канцелярію суду 05.02.2024 року (вхід.№5171/24) від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області №ПШ021893 від 20.11.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34 000 грн.

Через канцелярію суду 13.02.2024 року (вхід.№6345/24) від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якої представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог та просить їх задовольнити у повному обсязі, наполягаючи на тому, що не був перевізником вказаного вантажу, ТТН не має, транспортний засіб не у нього у власності, з водієм жодних трудоіих цивільно-правових відносин не має.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Через канцелярію суду 21.02.2024 року (вхід. № 7412/24), 12.03.2024 року (вхід.№10328/24) та 26.03.2024 року (вхід.№ ЕС/12325/24) від представника позивача надійшли клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» зареєстровано 30.11.2001 року, номер запису 15541200000000382.

Основним видом діяльності є: транспортне оброблення вантажів.

Так, судом встановлено, що на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 28.09.2023 року № 40/В/2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області було видано направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №40/В від 28.09.2023 року строком: з 02.10.2023 року по 08.10.2023 року.

Судом встановлено, шо працівниками Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області на а/д М-15 (Одеса-Рені) 12 км+125 м вантажні перевезення 03.10.2023 року о 12:37 було проведено рейдову перевірку ТЗ марки MAN TGX18 440/ZASLAW D653A державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , п/в ВХ1489424 від 25.04.2023 року, що належить ОСОБА_1 , перевізник ТОВ СП «Рисоіл Термінал».

Під час перевірки виявлено порушення перевезення вантажу згідно ТТН 32 (corn) з перевищенням встановлених п.п. 22,5 ПДР України, затверджених ПКМУ 1306-2001 габаритно-вагових норм на 21,35% на загальну вагу (40 т. дозволено 48,54 фактично); на 23,5% на строєну вісь (24 т. дозволено 29,64 фактично), у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 16 ч.1 перевищення встановлених законодавством, габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30% при перевезенні подільного вантажу.

За результатами вказаної перевірки працівниками Відділу було сформовано Акт № АР017139 від 03.10.2023 року.

Водій ознайомлений з вказаним актом, про що свідчить його підпис, проте пояснень не надав.

Також, судом встановлено, що відповідно до Акту № 0071878 від 03.10.2023 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, пункт 8: повна маса ТЗ: нормативно допустима 40 т., фактична 48,54 т.; п. 11: осьові навантаження: нормативно допустиме: 11,5/11,5 _ 24, фактичне 7,04/11,86 _ 29,64(10,12+9,78+9,74).

Відповідно до довідки № 0062838 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.10.2023 року: навантаження на осі: 1)7040; 2)11860; 3)10120; 4)9780; 5)9740, повна маса транспортного засобу 48,54 тонн.

Судом встановлено, що водієм під час перевірки було надано:

-ТТН № 32 від 02.10.2023 року, в якій вказано, що автомобільним перевізником є ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ, замовник 31786337, вантажовідправник ТОВ «АГРО ПЛАСТ ПОСТАЧ», вантажоодержувач ТОВ «Річковий порт «Орлівка» для «Маестро Нутс»;

-Посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 ;

-Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ;

-Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 - MAN TGX18 440;

Так, судом встановлено, що у зв`язку з виявленими порушеннями законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області було сформовано запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення призначене на 06.11.2023 року, яке було направлено на адресу ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» листом від 26.10.2023 року № 83063/33/24-23 та відповідно до інформації з сайту Укрпошти щодо поштового повідомлення №0600056067024 відправлення прийняте 27.10.2023 року та з 31.10.2023 перебувало у точці видачі, 22.11.2023 року вручено.

Також, судом встановлено, що Відділом було сформовано запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення призначене на 20.11.2023 року, яке було направлено на адресу ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» листом від 08.11.2023 року № 87306/33/24-23 та відповідно до інформації з сайту Укрпошти щодо поштового повідомлення №0600056056775 відправлення прийняте 08.11.2023 року та з 10.11.2023 перебувало у точці видачі, 22.11.2023 року вручено.

Так, судом встановлено, що розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ СП «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» Відділом винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ021893 від 20.11.2023 року, згідно якої за порушення допущене 03.10.2023 року а/д М-15 Одеса-Рені (км12+125м) відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.16 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» постановлено стягнути з ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ адміністративно-господарський штраф у сумі 34 000,00 грн.

Позивач наполягає на тому, що позивач не здійснював перевезення вантажу за товарно-транспортною накладною № 32 від 02.10.2023 року.

Позивач не погодившись із прийнятою постановою, звернувся до суду із цим позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпеки є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ), Закон України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII), Закон України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV), Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №671 від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879), Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України №1306), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно зі ст.5 Закону №2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком №1567.

Згідно з п.15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до п.п. 20, 21, 22 Порядку № 1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Статтею 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з абз. 16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, як зазначено в абз.3,16 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників.

Отже, визначальним в межах розгляду даної справи суд вважає встановлення факту того, чи є позивач автомобільним перевізником в розумінні положень Закону №2344-III, адже основні доводи позивача полягають саме в тому, що відповідач протиправно застосував адміністративно-господарські штрафи до неналежного суб`єкта правопорушення.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно зі ст.33 Закону №2344-III, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Отже, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону №2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт чи на комерційній основі перевезення вантажів.

Так, суд встановив, що на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 28.09.2023 року № 40/В/2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області було видано направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №40/В від 28.09.2023 року строком: з 02.10.2023 року по 08.10.2023 року.

Працівниками Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області на а/д М-15 (Одеса-Рені) 12 км+125 м вантажні перевезення 03.10.2023 року о 12:37 було проведено рейдову перевірку ТЗ марки MAN TGX18 440/ZASLAW D653A державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , п/в ВХ1489424 від 25.04.2023 року, що належить ОСОБА_1 , перевізник ТОВ СП «Рисоіл Термінал».

Під час перевірки виявлено порушення перевезення вантажу згідно ТТН 32 (corn) з перевищенням встановлених п.п. 22,5 ПДР України, затверджених ПКМУ 1306-2001 габаритно-вагових норм на 21,35% на загальну вагу (40 т. дозволено 48,54 фактично); на 23,5% на строєну вісь (24 т. дозволено 29,64 фактично), у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 16 ч.1 перевищення встановлених законодавством, габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30% при перевезенні подільного вантажу.

За результатами вказаної перевірки працівниками Відділу було сформовано Акт № АР017139 від 03.10.2023 року.

Судом встановлено, що водієм під час перевірки було надано:

-ТТН № 32 від 02.10.2023 року, в якій вказано, що автомобільним перевізником є ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ, замовник 31786337, вантажовідправник ТОВ «АГРО ПЛАСТ ПОСТАЧ», вантажоодержувач ТОВ «Річковий порт «Орлівка» для «Маестро Нутс»;

-Посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 ;

-Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ;

-Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 - MAN TGX18 440;

Аналізуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що в діях представників Відділу на момент проведення перевірки та встановлення особи перевізника відсутня протиправність, адже саме на підставі ТТН уповноважені особи відповідача мають можливість встановити осіб автомобільних перевізників, що порушують норми законодавства про автомобільний транспорт.

Таким чином суд доходить висновку, що на час проведення перевірки та складання акту з проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, представник відповідача діяв правомірно та в межах наявних повноважень.

Стосовно доводів представника позивача про не повідомлення його належним чином про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, представник позивача у позовній заяві зазначив, що позивачем було отримано запрошення на розгляд справи вже після його розгляду, а саме 22.11.2023 року, що є порушенням вказаної процедури.

Зі свого боку, у відзиві на позовну заяву, представник відповідача зазначила, що запрошенням від 26.10.2023 року №83063/33/24-23 позивача повідомлено про розгляд справи 06.11.2023 року. Згідно відомостей онлайн трекінгу Укрпошти, запрошення про розгляд справи перебувало у точці видачі/доставки 31.10.2023 року (тобто за тиждень до призначеного розгляду справи). Однак, позивач не скористався можливістю отримати наданий лист в належні строки, а отримав його лише через 22 дні з моменту, коли лист прибув на відповідне поштове відділення. Також, запрошенням від 08.11.2023 року № 87306/33/24-23 позивача повідомлено про розгляд справи 20.11.2023 року. Згідно відомостей онлайн трекінгу Укрпошти, запрошення на розгляд справи перебувало у точці видачі/доставки 10.11.2023 року (тобто за 10 днів до призначеного розгляду справи). Однак позивач не скористався можливістю отримати надісланий лист в належні строки, а отримав його лише через 12 днів з моменту, коли лист прибув на відповідне поштове відділення. Таким чином, відповідачем зі свого боку виконано обов`язок щодо повідомлення позивача про розгляд справи у повному обсязі.

Аналізуючи наведені доводи учасників справи, суд зазначає таке.

Так, згідно з п.25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі, державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Положеннями п.26 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі (п. 27 Порядку № 1567).

З аналізу цих правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок повідомити уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб`єкта господарювання за виключенням випадку коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з`явилася.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області було сформовано запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення призначене на 06.11.2023 року, яке було направлено на адресу ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» листом від 26.10.2023 року № 83063/33/24-23 та відповідно до інформації з сайту Укрпошти щодо поштового повідомлення №0600056067024 відправлення прийняте 27.10.2023 року та з 31.10.2023 перебувало у точці видачі, 22.11.2023 року вручено.

Також, судом встановлено, що Відділом було сформовано запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення призначене на 20.11.2023 року, яке було направлено на адресу ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» листом від 08.11.2023 року № 87306/33/24-23 та відповідно до інформації з сайту Укрпошти щодо поштового повідомлення №0600056056775 відправлення прийняте 08.11.2023 року та з 10.11.2023 перебувало у точці видачі, 22.11.2023 року вручено.

Тобто, суд зазначає, що Відділом було завчасно (27.10.2023 та 08.11.2023) направлено на адресу позивача обидва запрошення на розгляд справи. Вказані запрошення з 31.10.2023 року та 10.11.2023 року відповідно, перебували у відділенні Укрпошти, що обслуговує позивача.

Таким чином, з урахуванням того, що позивачем не наведено обставин та не надано до суду доказів на підтвердження неможливості своєчасно отримати завчасно направлені відповідачем на адресу позивача поштові повідомлення із вкладеними запрошеннями, суд погоджується з доводами представника відповідача, що позивач не скористався наданим йому правом на участь у засіданні при розгляді справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

А тому, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що відповідач діяв в межах наявних повноважень та на підставі закону, а тому у суду відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови № ПШ021893 від 20.10.2023 року про застосування до ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ адміністративно-господарського штрафу в сумі 34 000,00 грн.

Стосовно інших доводів представників позивача та відповідача, суд не бере їх до уваги, з огляду на те, що вони у своїй сукупності не впливають на вже зазначені судом вище висновки.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови № ПШ021893 від 20.10.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34 000,00 грн є безпідставним, не ґрунтуються на приписах закону, що регулюють спірні правовідносини, а отже не належать задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги не належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що такі судові витрати відповідачем не понесені, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 31786337, місце знаходженяя: 68000, Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Транспортна, 23-А) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області (код ЄДРПОУ 39816845, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51) про визнання протиправною та скасування постанови,- відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуваннямп.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р.Юхтенко

.