Рішення № 118459670, 18.04.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 рокусправа № 380/21634/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Арт Портал» (вул. Львівська, 12, м. Миколаїв, Пустомитівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 36738398) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень,-

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Арт Портал» до Львівської митниці, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900736/2 від 20.07.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002511.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились на митну територію України, а також усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості останніх. Вважає, що оскаржувані рішення та картка відмови є неправомірними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 19.09.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 27.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України, за результатами опрацювання документів ,наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - згідно з п.2.1 Контракту від 03.03.2023 №S1/2023 передбачено наявність замовлення. Замовлення до митного оформлення не надавалось; - в заявці №9 від 10.05.2023 на організацію транспортування і експедирування вантажу зазначена вартість послуг експедитора 4508.35 дол. США. В п.3.2 Додатком №1 від 10.04.23 до договору №30/11-2020 від 30.11.2020 передбачено що розрахунок за послуги надані за межами митної території України, виставляється експедитором в гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку. Згідно сайту www.minfin.com.ua станом на в період з 27.06.2023 по 14.07.2023 коли були виставлені рахунки курс продажу долара США становив 36,9343. Отже, 4508.35*36,9343=166512,75 грн. проте в рахунках поданих до митного оформлення сума становить 165434,67 грн. Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Відповідно до пп. 5, 6. ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Таким чином, витрати на транспортування та завантаження товару є складовою митної вартості товарів і від умов поставки залежить розмір цих складових та особа, яка їх сплачує (продавець чи покупець). Виходячи з вище викладеного декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товарів в частині транспортних витрат чим порушено вимог положень ч. 21 ст. 58 МК України. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Звертає увагу, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив, представник позивача вказала, що у відзиві на позовну заяву Відповідач жодним чином не спростував обставини, які обґрунтовують позовні вимоги Позивача, не надав належної оцінки доказам та в свою чергу, не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Наголошує, що декларантом подано абсолютно всі документи відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України для підтвердження заявленої ним митної вартості товару та відповідно застосовано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору. В своїй сукупності усі надані документи однозначно свідчать, що усі відомості, які використовувались для розрахунку складової митної вартості є документально підтверджені. У відзиві на позовну заяву жодним чином даного факту не спростовано. Звертає увагу, що відповідачем не спростовано того факту, що митним органом не проводилось жодних консультацій з метою визначення основи вартості товару. Саме лише зазначене формулювання про це в спірному рішенні про коригування митної вартості, на думку представника позивача, не може автоматично свідчити, що такі консультації проводились. Наголошує, що жодних консультації фактично митним органом з декларантом не проводилось, крім цього, жодна декларація, як підстава для коригування для ознайомлення декларанту надана не була. Відповідно, декларант не міг заперечити митному органу з приводу того, що в декларації на підставі якої здійснено коригування митної вартості чітко видно, що купівля партії товару відбувалась від посередника, що в ній зазначена зовсім інша торгівельна країна, що партія товару поставлялась на зовсім інших умовах поставки товару.

У додаткових поясненнях представник позивача наголосила, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно. Декларант надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Між ПП «Арт Портал» (Покупець) та HEBEI JINGAO FIBERGLASS PRODUCTS Co.Ltd. (Китай) (Продавець) укладено Контракт №S1/2023 від 03.03.2023 відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує будівельні та оздоблювальні матеріали, інструмент та обладнання, інші товари зазначені у рахунках-фактурах.

Відповідно до п.п. 2.1 п.2 Контракту Продавець продає Покупцю і Покупець купує у Продавця протягом терміну дії Контракту Товар у кількості, яка вказується в кожному замовленні або за погодженням Сторін. Згідно з умовами цього Контракту Продавець продає Товар згідно з умовами ІНКОТЕРМС-2020 FCA, EXW, FOB, CIF (місце зазначається в рахунку-Фактурі на кожну партію Товару) (п.п. 3.1 п.3 Контракту). Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 Контракту ціна на товар встановлюється в Доларах США або у євро або на кожну окрему партію Товару відповідно до рахунків - фактур. Загальна вартість Контракту складається з сум доданих Рахунків Фактур (п.п. 4.2 п.4 Контракту). Платежі за Товар, здійснюються Покупцем в доларах США або Євро, шляхом банківського переказу на рахунок Продавця (пп.5.1 п. 5 Контракту). Відповідно до п.п. 5.2 п. 5 Контракту Покупець здійснює оплату відповідно до умов вказаних в рахунку-фактурі. З врахуванням умов Контракту №S1/2023 від 03.03.2023 та згідно рахунка інвойсу (Commercial Invoice) № JA230508 від 09.03.2023 Покупець придбав у Продавця Товар, загальною вартістю 25785,00 дол. Страхування вантажу не проводилось.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію № 23UA209170057267U7 від 19.07.2023, у якій митна вартість товару: «Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв`язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки 100см: Сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 4мм*4мм, поверхнева щільність 160гр/м2., 135000 м2., 2700 рулонів. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Країна виробництва:CN». Місць 2700 ВТ рулони в поліетиленових мішках. 3.1/TXGU6696738/221/1» за заявленою митною вартістю 1,3840 дол. США/ кг.

Митна вартість товару декларантом визначена із застосуванням основного методу -за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Декларантом одночасно з МД були подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які відображаються в графі 44 МД, а саме: декларація митної вартості; пакувальний лист б/н від 09.03.2023; рахунок проформа (Proforma Invoice) №JA20230309 від 09.03.2023; рахунок інвойс (Commercial Invoice) №JA230508 від 09.03.2023; мастерконосамент EGLV141300326445 від 15.05.2023; коносамент ZJSM23050281 від 14.05.2023; CMR (автотранспортна накладна) № 6738 від 14.07.2023; товаросупровідний документ Т1 (декларація) №MRN23PL322080NS60UUG8 від 14.07.2023; сертифікат про походження товару №С233361072150029 від 09.06.2023; банківські платіжні документи, що стосуються товару №5 від 23.03.2023 та №13 від 05.07.2023; рахунок-фактура №СФ-0000066 від 27.06.2023; рахунок-фактура №СФ-0000068 від 04.07.2023; рахунок-фактура №СФ-0000074 від 14.07.2023; рахунок-фактура №СФ-0000075 від 14.07.2023; довідка-калькуляція транспортних витрат №140723-1 від 14.07.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) №S1/2023 від 03.03.2023; договір транспортного експедирування №30/11-2020 від 30.11.2020 та додаткова угода №1 до Договору; заявка №9 від 10.05.2023; договір транспортного експедирування №27082019 від 27.08.2019; лист повідомлення про відсутність страхування №10/07-23 від 19.07.2023; видаткові накладні в підтвердження реалізації за цим контрактом ідентичного товару №104 від 30.06.2023, №97 від 27.06.2023, №96 від 26.06.2023, №95 від 23.06.2023, №94 від 21.06.2023, №91 від 20.06.2023, №90 від 19.06.2022, №88 від 15.06.2023; перепустка в ЗМК від 19.07.2023; декларація країни відправлення №020220230000397888 від 12.05.2023.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, митний орган виставив декларанту вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом на вимогу додатково надано документи, що підтверджують сплату витрат на транспортування - платіжні інструкції №35 від 30.06.20232, №36 від 06.07.2023, а також документи, що підтверджують вартість перевезення вантажу посередниками, зокрема, рахунки від Бі Ес Ей Юкрейн ЛТД №000000946/2023 від 03.07.2023, рахунок №000000942/2023 від 03.07.2023, рахунок від Zhejiang Simon International Ljgistics; рахунок від Langowski від 10.07.2023; рахунок ФОП Южбабенко №СФ-0000025 від 14.07.2023 та договір №392-7 від 10.10.2016; договір №200521 від 20.05.2021; договір № 0104/16 від 01.04.2016; прайс-лист б/н від 03.03.2023; розрахунок ціни (калькуляція) від виробника б/ н від 09.03.2023; висновок експерта про вартісні характеристики товару №23/1/383 від 20.07.2023, додатки до цього висновку, а також було надано лист - звернення щодо прийняття рішення про підтвердження митної вартості у зв`язку з поданням всіх необхідних ним документів для визначення складової митної вартості товару.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів, 20.07.2023 року Львівською митницею ухвалено рішення №UA209000/2023/900736/2 про коригування митної вартості товарів, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів ,наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;-- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - згідно з п.2.1 Контракту від 03.03.2023 №S1/2023 передбачено наявність замовлення. Замовлення до митного оформлення не надавалось; - в заявці №9 від 10.05.2023 на організацію транспортування і експедирування вантажу зазначена вартість послуг експедитора 4508.35 дол. США. В п.3.2 Додатком №1 від 10.04.23 до договору №30/11-2020 від 30.11.2020 передбачено що розрахунок за послуги надані за межами митної території України, виставляється експедитором в гривнях по курсу продажу дорларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку. Згідно сайту www.minfin.com.ua станом на в період з 27.06.2023 по 14.07.2023 коли були виставлені рахунки курс продажу долара США становив 36,9343. Отже 4508.35*36,9343=166512,75 грн проте в рахунках поданих до митного оформлення сума становить 165434,67грн. Виходячи з вище викладеного декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товарів в частині транспортних витрат чим порушено вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу; Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано: рахунки на перевезення, договори на перевезення, висновок експерта, калькуляція ціни, прайс лист Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала № МД №UA205030/2023/11466 від 28.06.2023 Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002511.

Позивач вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, внаслідок чого звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Аналізуючи наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900736/2 від 20.07.2023 підстави його винесення, суд зазначає наступне.

Щодо твердження митного органу про те, що «…згідно з п.2.1 Контракту від 03.03.2023 №S1/2023 передбачено наявність замовлення. Замовлення до митного оформлення не надавалось», суд зауважує, що ст. 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відтак суд погоджується із позивачем, що замовлення це лише попередній документ для Сторін, узгодження якого відбувається як в усній так і у письмовій формі та не містить інформації про вартість товару, а лише орієнтовану їх кількість. При цьому, в тому числі, орієнтована кількість товару вказується в рахунку-проформі, в даному випадку рахунок-проформа (proforma Invoice) № JA202320309 від 09.03.2023, а остаточна кількість товару, яка була придбана позивачем вказана в рахунку-інвойсі (Commercial Invoice) № JA230508 від 09.03.2023. Така заявка жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.

Щодо твердження митного органу про те, що «…в заявці №9 від 10.05.2023 на організацію транспортування і експедирування вантажу зазначена вартість послуг експедитора 4508.35 дол. США. В п.3.2 Додатком №1 від 10.04.23 до договору №30/11-2020 від 30.11.2020 передбачено що розрахунок за послуги надані за межами митної території України, виставляється експедитором в гривнях по курсу продажу дорларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку. Згідно сайту www.minfin.com.ua станом на в період з 27.06.2023 по 14.07.2023 коли були виставлені рахунки курс продажу долара США становив 36,9343. Отже 4508.35*36,9343=166512,75 грн проте в рахунках поданих до митного оформлення сума становить 165434,67грн.», суд зазначає наступне.

До митного оформлення позивачем подано, зокрема, договір транспортного експедирування №30/11-2020 від 30.11.2023 (далі - Договір) та додаткову угоду №1 від 10.04.2022 до цього договору.

Відповідно до п.п. 3.3 п. 3 вказаного Договору вартість послуг Експедитора узгоджується Сторонами в Додатках/Заявках/Рахунках, які є невід`ємною частиною Договору. Розмір додаткових витрат, затрат, інших платежів, які необхідно зробити Експедитору для виконання своїх обов`язків за договором в інтересах Клієнта, узгоджуються Сторонами в Додатках/Заявках/Рахунках до Договору або шляхом обміну оригінальними листами, факсимільними і електронними повідомленнями.

Тобто, вартість послуг узгоджується не лише в Заявці, а й може бути узгоджена в Рахунках та іншим способом.

Відповідно до матеріалів справи, вартість послуг Експедитора попередньо була узгоджена в Заявці №9 від 10.05.2023 на суму 4508,35 дол. США та остаточно відображена у виставлених Експедитором з врахуванням п.п. 3.2 п. 3 Додаткової угоди №1 до Договору в рахунках №СФ-0000066 від 27.06.2023 на суму 49861,31 грн., №СФ-0000068 від 04.07.2023 на суму 11343,60 грн. з ПДВ; №СФ-0000074 від 14.07.2023 на суму 7030,44 грн., №СФ-0000075 від 14.07.2023 на суму 97199,32 грн.

Згідно п.п. 3.2 п. 3 Договору з врахуванням змін Додаткової угоди №1 від 10.04.2023 рахунок за послуги, надані за межами митної території України, а також інші витрати, що виплачуються Експедиторам нерезидентам України та/або їх українським агентам на користь таких нерезидентів, виставляються Експедитором в гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку. Рахунок за послуги, надані на території України та за інші можливі додаткові витрати на території України, виставляється Експедитором в гривнях по курсу НБУ на дату оформлення рахунку.

Тобто, вказаний пункт Договору передбачає виставлення рахунків Експедитором в гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України або ж по курсу НБУ в залежності від того, ким надавались послуги - резидентом чи нерезидентом, на території України чи за її межами.

Вказана в Заявці №9 від 10.05.2023 сума 4508,35 дол. США є загальною та включає в себе послуги, які надані позивачу як нерезидентами, так і резидентами України, як на території України так і за її межами.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та жодним чином не впливає на визначення митної вартості товарів.

Таким чином, висновки митного органу в спірному рішенні про коригування митної вартості щодо неправильного проведення розрахунку митної вартості товару в частині транспортних витрат є помилковими.

З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту графи 33 спірного рішення про коригування митної вартості, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації №UA205030/2023/11466 від 28.06.2023.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відтак митний орган не довів ідентичність поставок для проведення коригування митної вартості товару.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів, внаслідок чого таке рішення підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

Відтак, беручи до уваги вказані висновки, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення та картка відмови відповідача не відповідають критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У позовній заяві позивач зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу буде уточнено, шляхом подання акту приймання-передачі наданих послуг.

Водночас, доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи не містять. Тому питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд може розглянути після подання позивачем доказів на підтвердження її розміру у порядку, передбаченому статтею 143 КАС України.

Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900736/2 від 20.07.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209170/2023/002511.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Арт Портал» (вул. Львівська, 12, м. Миколаїв, Пустомитівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 36738398) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) судовий збір в сумі 4294 грн. (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 18.04.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович