Ухвала суду № 118459581, 17.04.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 квітня 2024 рокусправа № 380/8020/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д. перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Єва» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Єва» (адреса місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Володимира Сюсюри, 5/221; ЄДРПОУ: 40051532) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 43971343), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UА209000/2023/100649/2 від 18.10.2023;

визнати протиправним та скасувати картку відмови Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, засобів комерційного призначення від 18.10.2023 № UА209230/2023/002727.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановлених статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позову суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Так, згідно зі ст.2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із поданої позовної заяви вбачається, що позивач просить, зокрема, визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UА209000/2023/100649/2 від 18.10.2023; визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, засобів комерційного призначення від 18.10.2023 року № UА209230/2023/002727.

Відтак позивачем заявлено дві позовні вимоги.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень є майновими.

Зокрема, відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №160/9236/20.

Вказане свідчить, що одна із заявлених позовних вимог має майновий характер (визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів), а інша немайновий (щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення), за яку підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3028 грн.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962 (адміністративне провадження №К/9901/30593/19) висловив правову позицію, згідно з якою при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів, ціною позову в розумінні підпункту 1 п. З ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

У зв`язку із викладеним, для обрахунку належної до сплати суми судового збору, слід брати до уваги розмір мита та податку на додану вартість, який позивач доплатив порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні.

Як видно із матеріалів справи, у результаті прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів позивачу було збільшено розмір мита та податку на додану вартість на загальну суму 153 522,30 грн, який необхідно було доплатити для випуску товарів у вільний обіг. Вказана сума є загальною сумою майнових вимог позивача і, відповідно, ціною позову.

Відтак сума судового збору за заявлення вказаної вимоги 3028 грн (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, загальна сума судового збору становить 6056 грн.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Представник позивача долучив до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору на суму 6056 грн, проте суд не може встановити факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за вказаною квитанцією, оскільки у ній відсутній номер такого документа.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Єва» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.

Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна