Ухвала суду № 118459450, 18.04.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

18 квітня 2024 року Київ № 320/6868/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомКерівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації доДержавного спеціалізованого господарського підприємства Ліси Українипрозобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2024 року Керівник Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, в якому просить суд:

- зобов`язати ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛІСИ УКРАЇНИ (01601, Київська обл., м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А, код ЄДРПОУ 44768034) протягом одного місяця з дати набрання рішенням законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38557581) охоронний договір на пам`ятку археології національного значення - Городище, VII-VI століття до нашої ери, ХІ-ХШ століття, охоронний №130023-Н, розташоване в 2 км на схід від с. Кульчиці Самбірського району Львівської області, на умовах і в порядку, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 позовну заяву залишено без руху.

Від Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області надійшла заява на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так прокурор вказує, що державний інтерес у цій справі полягає у зупиненні порушень пам`яткоохоронного законодавства, забезпеченні укладення відповідачем охоронного договору на пам`ятку археології національного значення Городище. Поряд з державним інтересом наявний також і суспільний інтерес, який полягає в охороні та збереженні культурних пам`яток для нинішнього і майбутніх поколінь. Уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції є Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації який, Законами України «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеві державні адміністрації» наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом до власника (користувача) об`єкта культурної спадщини про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій (укладення охоронного договору). Проте, впродовж 6 місяців Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації не вживав заходи, в межах наданих йому повноважень, щодо спонукання Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до укладення такого охоронного договору. Позивач та відповідач, лише після активного втручання у спірні правовідносини прокурора, обмінялись листами, у яких позивач лише у листопаді 2023 року повідомив ДСГП «Ліси України» про необхідність укласти з ним охоронний договір, а відповідач у грудні 2023 року запропонував Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, надати йому необхідний пакет документів, після чого він розгляне можливість укласти такий договір.

За посиланнями прокурора, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, отримавши такого листа від ДСГП «Ліси України», самоусунувся від виконання покладених на нього обов`язків, не роз`яснив відповідачу, що саме на нього покладається обов`язок ініціювати укладення охоронного договору, подавати до органу охорони культурної спадщини законодавчо визначений пакет документів для його укладення та нести усі необхідні витрати для збору та замовлення цих документів, а скерував органу місцевого самоврядування, який не має жодного відношення до земель державної власності, на яких знаходиться пам`ятка археології національного значення, вимогу привести облікову документацію на цю пам`ятку у відповідність до вимог чинного законодавства.

За змістом частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Отже, прокурор може здійснювати представництво інтересів держави, якщо: 1) суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту чи здійснює його неналежно; 2) відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

За змістом частини 1 статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: зокрема, 17) укладення охоронних договорів на пам`ятки.

У позовній заяві Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області, вказуючи спеціальний суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження Департаменту архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації, не обґрунтував належними та допустимими доказами неможливість Департаменту звернутися до суду щодо укладення договору із відповідачем на об`єкт культурної спадщини самостійно, зокрема, не надав докази невиконання цим органом покладених на нього повноважень.

При цьому, з матеріалів справи вбачається відсутність підстав вважати пасивною поведінку Департаменту архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації.

Разом з тим, представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

У постанові від 11.08.2023 у справі №560/10015/22 Верховний Суд зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, від 13.05.2021 у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 в справі №320/1724/19, від 09.10.2019 в справі №0440/4892/18, від 04.10.2019 в справі №804/4728/18, від 30.07.2019 в справі №0440/6927/18, від 26.02.2020 в справі №804/4458/18, від 27.04.2020 в справі №826/10807/16, від 20.05.2020 в справі №580/17/20 і суд не вбачає підстав відступу від нього у цій справі.

Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Таким чином, з урахування встановлених обставин та висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації.

Керуючись пунктом 7 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви і додані до неї документи надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядок, визначений статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Жукова Є.О.