Ухвала суду № 118459174, 17.04.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12666/24

Провадження № 1-кс/761/8556/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

детектива ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №72023000310000014 від 14.03.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 204 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №72023000310000014 від 14.03.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 204 КК України, яке вилучено 02.04.2024 під час проведення обшуку земельних ділянок, приміщень, будівель, споруд та резервуарів автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на: рідину з характерним запахом бензину у кількості 474 літрів; рідину з характерним запахом дизельного пального у кількості 566 літрів; наземний резервуар фірми «Shelf», заводський номер №3081 з паливно-роздавальною колонкою фірми «Shelf» серійний номер №13830; грошові кошти у сумі 80 135 грн.

Клопотання мотивоване тим, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №72023000310000014 від 14.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2023-2024 років на території Київської області група невстановлених осіб, діючи за попередньою змовою, в порушення вимог ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального», організували незаконну діяльність з виготовлення підакцизних товарів, а саме пального (бензину та дизелю) з нафтопродуктів невідомого походження без відповідної ліцензії, яке в подальшому за відсутності будь-яких дозвільних документів реалізовується через мережу автозаправних станцій на території м. Києва та Київської області.

Так, під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що невстановлені особи використовують нафтобазу на якій виготовляють та зберігають недоброякісне паливо (бензин, дизпаливо) з невстановленої сировини, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Власником зазначеної земельної ділянки є ТОВ «ФОРС ГАРД» (код ЄДРПОУ 43846404).

ТОВ «ФОРС ГАРД» як платник акцизного податку з реалізації пального у Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі - СЕАРП та СЕ) не зареєстрований.

Відповідно до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «ФОРС ГАРД» ліцензій не отримувало.

Крім того, за даними «Податковий блок» за зазначеною адресою: м. Боярка, вул. Білогородська, буд. (53) 53А, зареєстровано ТОВ «АСТРА СІТІ ГРУП» (код 43730000), та відповідно звіту за формою 20-ОПП, ТОВ «ТРАНСМОБІЛ» (код 42867580) задекларовано паливний склад.

В результаті аналізу встановлено пов`язаність зазначених суб`єктів господарювання (ТОВ «ФОРС ГАРД», ТОВ «АСТРА СІТІ ГРУП», ТОВ «ТРАНСМОБІЛ») через спільних засновників: ОСОБА_6 (код НОМЕР_1 ), ОСОБА_7 (код НОМЕР_2 ).

Як зазначає прокурор в своєму клопотанні, що зазначені громадяни також є засновниками ТОВ «СМАРТ АЗС» (код 44373100), яке займається незаконним встановленням АЗС (без будь-яких дозвільних документів), у тому числі на земельних ділянках, власником яких є ТОВ «ФОРС ГАРД» (код ЄДРПОУ 43846404), через які здійснюється роздрібна реалізація незаконно виготовлених паливно мастильних матеріалів на території міста Києва та Київської області.

Відповідно до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «АСТРА СІТІ ГРУП» ліцензій не отримувало, ТОВ «СМАРТ АЗС» від 15.11.2021 отримало ліцензію на право здійснення оптової торгівлі пальним за відсутності місця оптової торгівлі, яка від 14.12.2023 анульована контролюючим органом у зв`язку із встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

ТОВ «ТРАНСМОБІЛ» від 06.02.2023 отримало ліцензію на право здійснення оптової торгівлі пальним за відсутності місця оптової торгівлі.

Також ТОВ «ТРАНСМОБІЛ» отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: АДРЕСА_2 .

За даними бази даних Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) в адресу ТОВ «ТРАНСМОБІЛ» не задекларовано переміщення пального для зберігання за адресами визначеними в ліцензіях.

Так, під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що однією з таких автозаправних станцій, на якій реалізовується незаконно виготовлене пальне, є АЗС розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою виявлення та фіксації обставин кримінального правопорушення, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України 02.04.2024 в період часу з 14 год. 00 хв. по 18 год. 45 хв., на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.03.2024 проведено обшук земельних ділянок, приміщень, будівель, споруд та резервуарів автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено рідину з характерним запахом бензину у кількості 474 літрів; рідину з характерним запахом дизельного пального у кількості 566 літрів; наземний резервуар фірми «Shelf», заводський номер №3081 з паливно-роздавальною колонкою фірми «Shelf» серійний номер №13830; грошові кошти у сумі 80 135 грн.

Крім цього, під час обшуку не було виявлено діючої ліцензії на роздрібну торгівлю пальним за вищевказаною адресою розташування АЗС, встановлено відсутність реєстратору розрахункових операцій, документів щодо походження та відвантаження пального (договори, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, тощо), облікових документів на пальне.

Постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_4 від 03.04.2024 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відтак, з метою збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості приховування, розтрати майна, прокурор просить накласти на вищезазначене майно арешт.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 , детектив ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав у ньому викладених.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання та зазначив, що вилучене паливо не реалізовувалося на вказаній АЗС, а лише зберігалося, відтак вважав, що вилучене майно не є речовим доказом у розумінні вимог ст. 98 КПК України, а тому підлягає поверненню власнику.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у провадженні Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №72023000310000014 від 14.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 204 КК України.

Звернення прокурора з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучені предмети мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_4 від 03.04.2024 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя не бере до уваги доводи представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , оскільки на їх підтвердження до матеріалів клопотання не було долучено належних доказів.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 03.04.2024, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №72023000310000014 від 14.03.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 204 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 02.04.2024 під час проведення обшуку земельних ділянок, приміщень, будівель, споруд та резервуарів автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на:

-рідину з характерним запахом бензину у кількості 474 літрів;

-рідину з характерним запахом дизельного пального у кількості 566 літрів;

-наземний резервуар фірми «Shelf», заводський номер №3081 з паливно-роздавальною колонкою фірми «Shelf» серійний номер №13830

-грошові кошти у сумі 80 135 грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1