Ухвала суду № 118459138, 11.04.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11621/24

Провадження № 1-кс/761/8011/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

представника власника майна ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

детектива ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника майна ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» - адвоката ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 72022000320000029 від 31 жовтня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72022000320000029 від 31 жовтня 2022 року, накладеного ухвалою Шевченквського районного суду міста Києва від 24.02.2023 року по справі №761/6526/23, на корпоративні права ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у вигляді 100 % частки статутного капіталу ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» (код 43959001), з забороною приватним та державним органам реєстрації, Міністерству юстиції України, службовим особам ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» (код 43959001), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ), іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо зміни власників, відчуження 100% статутного капіталу ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» (код 43959001).

Клопотання мотивоване тим, що ТОВ «Оріон Тобакко» є третьою особою щодо майна якої вирішувалось питання про арешт, корпортативні права товариства не є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, у зв`язку із чим даний захід забезпечення кримінального провадженняпорушує критерій "справедливого балансу" між інтересами слідства та правами товариства.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів у ньому наведеним, просив задовольнити.

Прокурор та детектив заперечували щодо задоволення клопотання, вказавши, що вказаний арешт майна не втратив свою актуальність на даний час.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України неявка сторін не є перешкодою для розгляду клопотання, при цьому, в розпорядженні слідчого судді наявні достатні матеріали для прийняття рішення по суті.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, дійшла до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ухвалою слідчого судді Шевченквського районного суду міста Києва від від 24.02.2023 року по справі №761/6526/23, накладено арешт на зокрема на: корпоративні права ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у вигляді 100 % частки статутного капіталу ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» (код 43959001).

При вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчий суддя виходив з тих обставин, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000320000029 від 31.10.2022, за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Підставою для накладення арешту послугувало те, що вказані корпоративні првава підпадають під ознаки речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантовано право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Тлумачення положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції при застосуванні її до вилучення майна під час кримінального провадження, надано Європейським судом з прав людини, зокрема, у Рішенні від 23 січня 2014 року у справі ««EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України»:

«…1. Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series AN 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п. п. 49 - 62 від 10 травня 2007 року).

2. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series AN 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series AN 98)…».

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

У судовому засіданні встановлено, що дане криміналь провадження розслідується зв`язку із тим, що директор ТОВ «Оріон Тобакко» (код 43959001) ОСОБА_7 в період червня - серпня 2022 року, шляхом невідображення відомостей у повному обсязі в деклараціях з акцизного податку та звітах про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів, ухилився від сплати акцизного податку на загальну суму 42 221 072 грн., що є особливо великим розміром.

13.02.2023 у вищевказаному кримінальному провадженні директору ТОВ «Оріон Тобакко» (код 43959001) ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Разом із тим, з матеріалів долучених представником власника майна вбачається, що ОСОБА_7 приступив до виконання обов`язків Директора ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» з 10.02.2021.

Вказане свідчить про те, що корпоративні права ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» він набув до подій які розслідуються у даному кримінальному провадженні, що свідчить про те, що це майно не могло бути набуто злочинним шляхом та не може бути речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Доводи прокурора щодо накладеного арешту на корпоративні права з метою конфіскації майна як виду покарання, спростовуються змістом ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2023, згідно із якою арешт накладено з метою збереження речового доказу.

Таким чином, наведене вище дає підстави для висновку, що слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва при розгляді клопотання про арешт корпоративних прав ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» дійшов помилкового висновку про відповідність частки в статуному капіталі критеріям визначеним в ст. 98 КПК України.

Отже, в кримінальному провадженні, в межах якого накладено арешт на вищезазначене майно, порушено справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, а тому слід скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2023 року по справі №761/6526/23 в межах кримінального провадження № 72022000320000029 від 31 жовтня 2022 року на корпоративні права ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у вигляді 100 % частки статутного капіталу ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» (код 43959001).

На підставі наведеного, клопотання представника власника майна ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» - адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72022000320000029 від 31 жовтня 2022 року слід задовольнити, а арешт майна - скасувати.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання -задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2023 року по справі №761/6526/23 в межах кримінального провадження № 72022000320000029 від 31 жовтня 2022 року на корпоративні права ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у вигляді 100 % частки статутного капіталу ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» (код 43959001).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголосити о 15 год. 20 хв. 15 квітня 2024 року.

Суддя