Рішення № 118459127, 25.01.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 729/1201/23

Провадження № 2/761/3236/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Аббасової Н.В.,

за участю секретаря Сухини А.С.,

учасників справи:

представника позивача: ОСОБА_1 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року позивачка звернулася до Бобровицького районного суду Чернігівської області з позовом до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.

Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 06.07.2023 справу було направлено до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю.

28.08.2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшли матеріали даної справи та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 року передані судді Аббасовій Н.В.

08.09.2023 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва було відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 . При оформлені спадщини, з інформації яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 стало відомо, що на спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 7420686800:01:000:0425, було накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.07.2012 року, виданої відділом Державної виконавчої служби Оболонського РУЮ м. Києва у виконавчому провадженні №1389/13.

Також з інформації яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 стало відомо, що на спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 7420686800:01:000:0425, було накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.02.2016 року, виданої відділом Державної виконавчої служби Бобровицького РУЮ у виконавчому провадженні НОМЕР_3.

Крім того, стало відомо, що виконавче провадження № НОМЕР_4 завершене 27.06.2013 року на підставі п.2.ч.1 ст. 47 Закону України «По виконавче провадження» № 606-ХIV від 21.04.1999 року, а в подальшому знищене, а виконавче провадження НОМЕР_3 було завершене 01.11.2018 року і виконавчий документ було повернуто стягувачу.

В подальшому у відповідності до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридичну особу стягувача за виконавчим провадженням НОМЕР_3 ПАТ «КБ «ЕКСПОБАНК» було припинено, про що 15.02.2020 року було внесено відповідний запис.

Боржник за виконавчим провадженням НОМЕР_3 фізична особа - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин виконавче провадження підлягає закриттю на підставі ч. п.3. ч.1. ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач зверталася до відповідачів з метою досудового врегулювання спору, але отримала листи про відмову у знятті арешту з майна з посиланням на ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Так як юридичну особа - стягувач у виконавчому провадженні припинено, боржник помер, виконавче провадження НОМЕР_5 знищено, виконавче провадження НОМЕР_3 завершене, але відповідачі відмовили позивачу у знятті арешту в досудовому порядку, Позивач вимушена звернутися до суду за захистом порушених прав, передбачених ст. 319 ЦК України.

Відповідачі - Оболонський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відзивів на позовну заяву не надали.

24.11.2023 судом витребувано цивільну справу №2-10140/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач 1 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, участь представника у судовому засіданні не забезпечив.

Відповідач 2 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, надіславши на адресу суду заяву з проханням проводити розгляд справи у відсутності представника ДВС, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, матеріали цивільної справи №2-10140/10, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер 2-723, виданого 12.12.2015 року Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою та земельна ділянка кадастровий номер 7420686800:01:000:0425, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер 2-725, виданого 12.12.2015 року Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 71957346, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 відкрита та зареєстрована в спадковому реєстрі 28.03.2023 року за номером 70453857.

Позивачка ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом (дочка померлого).

Також судом встановлено, що 18.07.2012 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстроване обтяження, а саме арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3 , на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 33427016 від 18.07.2012 року, виданою ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, ВП № НОМЕР_4.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою відомостей, які містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень встановлено, що виконавче провадження НОМЕР_5 було завершено, про що 27.06.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2.ч.1. ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.2.ч.1.ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21.04.1999 року в редакції яка діяла станом на 27.06.2013 року виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснення державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Доказів, які б свідчили про відновлення виконавчого провадження № 33427016 у справі не має.

Крім того, судом встановлено, що 29.02.2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстроване обтяження, а саме арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3 , на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 50342892 від 29.02.2016 року, виданою ВДВС Бобровицького РУЮ.

29.02.2016 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50342892 на підставі виконавчого листа № 2-10140/10, виданого 24.05.2011 року у справі про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ЕКСПОБАНК» боргу.

29.02.2016 року у виконавчому провадженні № 50342892 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

01.11.2018 року у виконавчому провадженні № 50342892 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з посиланням на п.9 ч.1.ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі рішення засновників юридичної особи Бобровицький відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції припинено в результаті її реорганізації.

Як вбачається з матеріалів справи виконавчий документ №2-10140/10 від 24.05.2011 року повернуто стягувачу, повторно виконавчий документ до відділу не пред`являвся.

15.02.2020 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис номер 10741110051027637 про припинення юридичної особи.

Доказів про наявність у стягувача правонаступників у справі не має.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Вимога позивача, що ґрунтується на її праві на спадщину на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка є обов`язковою для суду.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218, ч.3. ст. 1231 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Таким чином, прийнявши у визначеному законом порядку спадщину, яка відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , набула права на спадщину, до складу якої входить, зокрема, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 74206868:01:000:0425.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, у тому числі наявності чи відсутності податкової застави та інших застав за даними відповідних реєстрів. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності.

Якщо на спадкове майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Отже, наявність арешту на майно спадкодавця ОСОБА_3 перешкоджає позивачу, як спадкоємцю першої черги за законом, оформити спадщину на майно, яке остання успадкувала в порядку ст. 1268 ЦК України після смерті свого батька та стало підставою для усної відмови нотаріуса видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до п.9 ч.1, ч.5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Відповідно до п.3 ч.ч. 1-3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Отже, встановленими судом обставинами справи підтверджено належність ОСОБА_2 майна, як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_3 , арешт на яке позбавляє спадкоємця можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Тобто, підставою подання позову у справі є спричинення порушення однієї із складових права власності, визначеної ч. 1 ст. 317 ЦК України.

За таких обставин, із закінченням виконавчого провадження, арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали. Причому, втрачається можливість застосування специфічного порядку скасування такого обтяження, зумовленого закінченням виконавчого провадження.

Арешт майна боржника ОСОБА_3 , у такому разі, із заходу забезпечення виконання рішення суду, перетворюється на неправомірне обмеження права ОСОБА_4 користуватися належним їй майном.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, загальним способом захисту порушених цивільних прав є припинення дій, які порушують право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що наявність обтяження перешкоджає позивачу в повній мірі реалізувати своє право власності на таке майно, зважаючи на відсутність відкритих виконавчих проваджень, припинення юридичної особи - стягувача, смерті фізичної особи - боржника, суд вважає, що правові підстави для арешту майна відсутні, а його наявність порушує права позивача, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача: Оболонський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,40 грн., з відповідача: Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,40 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна- задовольнити.

Зняти арешт (обтяження) з майна, що належало ОСОБА_3 , рнкопп НОМЕР_1 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельна ділянка кадастровий номер 7420686800:01:000:0425 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 803157574206) та житловий будинок, загальною площею 49,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 803057174206), який накладено 18.07.2012 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 33427016, виданий 18.07.2012 ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, ВП №1389/13 (номер запису про обтяження 12498333, номер запису про обтяження 12496508, номер запису про обтяження 12496560).

Зняти арешт (обтяження) з майна, що належало ОСОБА_3 , рнкопп НОМЕР_1 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельна ділянка кадастровий номер 7420686800:01:000:0425 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 803157574206) та житловий будинок, загальною площею 49,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 803057174206), який накладено 29.02.2016 року, постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП НОМЕР_3 від 29.02.2016 року (номер запису про обтяження:13485902; номер запису про обтяження:13485947).

Стягнути з Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування сплаченого судового збору 1073,40 грн.

Стягнути з Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_2 , у рахунок відшкодування сплаченого судового збору 1073,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ;

Відповідач 1: Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): ЄДРПОУ 35018577; 04212, місто Київ, вул. Левка Лук`яненка, 2-Д;

Відповідач 2: Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції:ЄДРПОУ 34878928; 16600, Чернігівська область, Ніжинський район, місто Ніжин, вулиця Богуна, 8.

Суддя: