Рішення № 118458929, 21.02.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44915/23

Провадження № 2/761/4554/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2023 року до суду надійшла зазначена позовна заява, в якій позивач просить: стягнути з відповідача на свою користь шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 27 995,99 грн., судовий збір в розмірі 2 684,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 21.06.2022 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортну №019040/4056/0000028 за яким було застраховано транспортний засіб «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 .

13.02.2023 року у м. Київ відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 .

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.03.2023 року у справі №761/7369/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП.

Враховуючи наявність Договору страхування, власник пошкодженого автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до ПрАТ «СК «Уніка» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

В зв`язку із зазначеним ПрАТ «СК «Уніка» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 99 107,99 грн. та здійснено виплату вказаної суми, що підтверджується платіжним дорученням №084156 від 18.04.2023 року.

Враховуючи, що винуватцем ДТП є ОСОБА_1 , а його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (поліс ЕР209982302) позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 71 112,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №00096298, а тому, оскільки позивачу в повному обсязі не відшкодована матеріальна шкода, останнійзвернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не направив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, як зазначено в заяві, а тому на підставі положень статей 223 та 280 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи у відсутність сторін.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що транспортний засіб «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

21.06.2022 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №019040/4056/0000028 за умовами якого в період з 22.06.2022 року по 21.06.2025 року застрахований транспортний засіб «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 .

13.02.2023 року у м. Київ відбулася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Сітроен", державний номер НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_5 та під його керуванням.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.03.2023 року у справі №761/7369/23 ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Як зазначено в постанові, 13 лютого 2023 року 09 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Toyota Auris» д.н.з. НОМЕР_3 в м. Києві на вул. Юрія Іллєнка, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Citroen» д.н.з. НОМЕР_2 , який, в свою чергу, здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Land Cruiser» д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.п. 2.3 «Б», 13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 ЦК України).

16.02.2023 року ОСОБА_2 звернувся до позивача та повідомив про настання події, яка має ознаки страхового випадку.

На виконання умов договору страхування №019040/4056/0000028, уповноваженим представником позивача здійснено огляд пошкодженого застрахованого ТЗ, про що 16.02.2023 року складено Акт огляду.

Згідно з рахунком-фактурою №ST23004517 від 21.03.2023 року, вартість ремонту автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 складає 99 107,99 грн.

В зв`язку із зазначеним ПрАТ «СК «Уніка» складено страховий акт по справі №8668630769 щодо страхового відшкодування по вказаному випадку на суму 99 107,99 грн. та здійснено виплату вказаної суми на рахунок ТОВ «Автосаміт на Столичному», що підтверджується платіжним дорученням №084156 від 18.04.2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», поліс ЕР209982302 та останній був чинний на момент ДТП. Відповідно до даного полісу ліміт за шкоду, спричинену пошкодженням майна становить 160 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виплатило ПрАТ «СК «Уніка» в порядку регресу 71 112,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №00096298 від 09.06.2023 року.

Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» відшкодувало матеріальну шкоду позивачу в порядку регресу не в повному обсязі та враховуючи те, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні ДТП, що призвело до пошкодження транспортного засобу «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 27 995,99 грн.

А тому повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ПрАТ «СК «Уніка» у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію Договору доручення №1 ВНМ від 01.11.2023 року; копію додаткової угоди №1 від 01.11.2023 року до Договору доручення №1 ВНМ від 01.11.2023 року; копію Договору №2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2023 року; копію Додатку №1 до Договору №2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2023 року; копію акту прийому-передачі наданих послуг №1/33745 до Договору №2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2023 року.

Проаналізувавши зміст перелічених документів, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено відповідними доказами обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості у своїй сукупності. У зв`язку з чим суд вважає, що наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Уніка» судових витрат в сумі 10 684,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - судові витрати на професійну правничу допомогу; 2 684,00 грн. - судові витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та «Про страхування», ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 280-283, 352-353 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533, адреса: м. Київ, вул. О. Теліги, 6-в, корп. 4) до ОСОБА_1 (РНОКПП не відомий, ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 27 995 (двадцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 99 копійок та судові витрати в розмірі 10 684,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - судові витрати на професійну правничу допомогу; 2 684,00 грн. - судові витрати по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула