Рішення № 118448614, 18.04.2024, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

18 квітня 2024 рокуСправа № 322/541/24

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Подріз В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 до:Державної служби України з безпеки на транспортіпро:скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА №00018056 від 18.03.2024.

28.03.2024 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений адміністративний позов, в якому позивач просить:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії АА №00018056 від 18.03.2024, винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Тєслюк Євгенією Володимирівною, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач зазначив таке.

21.03.2024 на електронну адресу позивача надійшла постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України, серії АА № 00018056 від 18.03.2024, яка була винесена головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2 .

Так, згідно із цією постановою належний позивачу транспортний засіб марки ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_1 , 15.03.2024 о 16 год. 41 хв. на а/д М-30 км 862+259, Дніпропетровська обл., допустив рух із перевищенням нормативних параметрів зазначених у пункті 22.5 ПДР України, а саме перевищення навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 13,583 % (1,562 тон), за що передбачена відповідальність ч. 2 ст.132-1 КУпАП, на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Позивач вважає дане рішення суб`єкта владних повноважень незаконним та таким, що було прийняте із недотриманням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

На думку позивача, відповідач застосував до нього норму матеріального права, яка передбачає відповідальність, встановлену частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, двічі за одне і теж порушення, яке винесено однією і тією ж посадовою особою всупереч презумпції неможливості притягнення до юридичної відповідальності двічі за одне і теж порушення.

21 березня 2024 року на адресу позивача надійшли дві постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України, а саме: постанова серія АА №00018054 від 18.03.2024 та постанова серія АА №00018056 від 18.03.2024.

Обидві постанови були винесені за одне і теж порушення, яке було зафіксоване 15.03.2024 під час перевезення вантажів (перше, о 14 год. 24 хв. на ваговому комплексі Н-08 км 468+739 Запорізька обл., друге, о 16 год. 41 хв. на ваговому комплексі на М-30 км 862+259 Дніпропетровська обл.).

Різниця у часі між цими двома подіями складає дві години. Різниця у вагових параметрах, зафіксованих у двох постановах (навантаження на одиночну вісь транспортного засобу) становить 1000 кг. Щодо різниці у загальні вазі, то вона взагалі складає 3,5 тон.

Така суттєва різниця в 1 тон (та у 3,5 тон по загальній вазі), на думку позивача, свідчить про неточність роботи вагового комплексу, що ставить під сумнів достовірність вагових показників.

Позивач погодився із винесеною постановою серії АА № 00018054 від 18.03.2024 (штраф 8500 грн) і сплатив визначений у постанові штраф у розмірі 8500 грн., виходячи із того, що по часу винесення, саме постанова серії АА № 00018054 була винесена першою.

Однак, позивач не погоджується із другою винесеною постановою серії АА №00018056 від 18.03.2024 і вважає, що сплативши штраф позивач поніс відповідну міру покарання, визначену законом.

Позивач вважає, що винесення двох постанов по абсолютно двом тотожним обставинам, які мали місце 15.03.2024, порушує права позивача.

Невідповідність винесеної постанови серії АА № 00018056 від 18.03.2024 вимогам ст. 283 КУпАП та Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ №1174 від 27.12.2019, на думку позивача, полягає в тому, що у спірній постанові взагалі відсутні відомості про причеп та його технічні характеристики, що в даному випадку унеможливлює здійснити коректну калькуляцію щодо визначення гранично допустимого ступеню навантаження. Дані відомості (відомості про причеп та його технічну характеристику) є ключовими й повинні обов`язково відображатися у спірній постанові, оскільки саме від модифікації причепу залежить градація навантаження у розумінні п. 22.5 ПДР України.

Відповідач під час винесення спірної постанови серії АА № 00018056 від 18.03.2024 застосував до позивача подвійну відповідальність за одне і теж порушення зафіксоване в один і той же день (з різницею у часі 2 години), що на думку позивача, призвело до порушення конституційної презумпції неможливості подвійного притягнення особи до одного і того ж виду відповідальності.

Відповідач не зазначив у спірній постанові інформацію, яка є провідною у встановленні об`єктивної істини та визначення вини особи, а саме в спірній постанові відсутні відомості про причеп, що унеможливлює здійснення коректного обрахування нормативно дозволеної маси, оскільки саме із технічних відомостей про причеп можна дізнатися його гранично допустимі навантаження, в тому числі і на осі.

Отже, за переконанням позивача, посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті, неправомірно притягнули його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки в діях позивача відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 29.03.2024 було відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідач подав до суду відзив, в якому заперечив проти позову, з огляду на таке.

Зі змісту оскаржуваної постанови серії АА № 00018056 від 18.03.2024 вбачається, що розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створених системою за допомогою технічних засобів WIM58, WAGA-WIM40, CRUA-01-VVE, старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, ОСОБА_3 , встановлено, що 15.03.2024 о 16 год. 41 хв., за адресою М-30, км 862+259, Дніпропетровська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_2 .

Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 13,583% (1,562 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вказаних обставин постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Відповідач зазначає, що у даному випадку, усі зафіксовані адміністративні правопорушення містять самостійні склади, з огляду різницю кожного в об`єктивній стороні час, місце (відрізок дороги), обставини (фактичні перевищення ваги ТЗ у тонах).

Згідно з п.п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 143 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

З оскаржуваної постанови серії АА № 00018056 від 18.03.2024 вбачається, що час та місце зважування (проїзду) транспортного засобу позивача не співпадають та є різними, порушення порядку у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч. 2 ст. 132-1 КУпАП відбулися у різних проміжках часу, на різних технічних засобах фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі та не є триваючим правопорушенням, а отже, встановлено окремі порушення законодавства та події і склади адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Фіксація здійснюється в автоматичному порядку шляхом проїзду через відповідний WIM-комплекс на визначеній ділянці дороги. З якою вагою транспортний засіб рухався після зважування, не має значення та не стосується предмету спору, а саме оскаржуваної постанови.

Адже, цілком можливо, що після зважування могло відбутись відвантаження товарно-матеріальних цінностей, що вплине на вагу транспортного засобу, як наслідок транспортний засіб рухався уже з іншою вагою та було зафіксовано на WIM58, WAGA- WIM40, CRUA-01-VVE. Посилання позивача на те, що в постанові не вказано даних про причіпний пристрій та його державний номерний знак, тип транспортного засобу, його повну масу, що позбавляє можливості кваліфікувати подію, як порушення вимог п. 22.5 ПДР України та правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є безпідставними, оскільки у постанові викладена суть правопорушення та чітко зазначено про рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 13,583% (1,562 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон. Таким чином, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім критеріям та містять необхідну інформацію, передбачену КУпАП. Максимально дозволене навантаження на одинарну вісь транспортного засобу зазначена шляхом посилання на п. 22.5 Правил дорожнього руху України (11,5 тон). Інша інформація, яка формує об`єктивну сторону порушення, не лише міститься в постановах, але й підтверджуються інформаційними файлами та даними фотофіксації, які додані до відзиву.

Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі.

Так, згідно з інформаційною картою габаритно-вагового контролю за постановою серії АА № 00018056 від 18.03.2024, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу склало 15550 кг, тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 13,583% (1,562 тон).

Отже, розрахунок відсоткового перевищення навантаження на одинарну вісь виглядає так: (15550 11500 16%*15550)/11500)*100% = 13,583%.

Виходячи з наведеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Позивач, належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача подав до суду клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному 18.04.2024 о 14 год. 00 хв., в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, проте у призначений судом час до відеоконференції не приєднався.

Відповідно до ч. 5 ст. 195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, а відтак неявка в судове засідання представника відповідача, відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх учасників справи, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 05.10.2022 серії НОМЕР_4 .

18.03.2024 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Дар`єю Ігорівною було винесено постанову, серії АА №00018054, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн.

Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови, 15.03.2024 о 14 год. 24 хв., за адресою Н-08, км. 468+739, Запорізька область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті WIM 15, WAGA-WIM35, зав. № 3, зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_3 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 5,183% (0,596 тон), при дозволеному максимальному навантаженні 11,5 тон.

Позивач сплатив штраф за постановою серії АА №00018054 від 18.03.2024, що підтверджується дублікатом квитанції від 22.03.2024 № 0.0.3545992255.1.

18.03.2024 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Євгенією Володимирівною було винесено постанову, серії АА №00018056, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.

Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови, 15.03.2024 о 16 год. 41 хв., за адресою М-30, км. 862+259, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті WIM 58, WAGA-WIM40, CRUA-01-VVE, зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_3 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 13,583% (1,562 тон), при дозволеному максимальному навантаженні 11,5 тон.

Позивачем до позовної заяви додано копію товарно-транспортної накладної № 12 від 15.03.2024, відповідно до якої загальна вага транспортного засобу DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_3 , при завантаженні становила 42760,00 кг, а при розвантаженні 42500 кг. Водночас у постанові від 18.03.2024 серії АА № 00018054 загальна вага зазначеного транспортного засобу становила 41550,00 кг, а у постанові серії АА №00018056 44350,00 кг.

Відповідачем до відзиву додано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 04/4438 від 20.11.2023, чинне до 20.11.2024, на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM40 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA 2.0»), зав. №CRUA-01-VVE, згідно з яким засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010.

Проте, згідно зі свідоцтвом № 04/4438 від 20.11.2023 максимальна границя зважування Max зазначеного приладу становить до 35 тон.

У додаткових поясненнях від 11.04.2024 представник відповідача зазначив, що 35 тон є найбільшою границею зважування не усього WIM комплексу, а лише його функціональної складової, а саме датчика зважування. Тобто, за твердженням відповідача, ця границя зважування вказує на максимально доступний тиск, що може створювати одинарна вісь транспортного засобу під час його руху. Дані обробляються системою, яка потім розраховує масу транспортного засобу та інші його параметри. Укртрансбезпека є органом, що лише обробляє та зберігає метадані, які фіксуються зважувальною технікою. Фінансування робіт (послуг) з утримання, обслуговування та забезпечення функціонування автоматичних пунктів забезпечується їх власниками (балансоутримувачами).

Суд критично оцінює зазначені пояснення представника відповідача, оскільки свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 04/4438 від 20.11.2023 видане на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM40 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA 2.0»), зав. №CRUA-01-VVE, тобто на весь прилад в цілому, а не на окремі складові, зокрема датчики, що входять до складу цього приладу. Отже, за відсутності доказів іншого, зазначена у свідоцтві характеристика «максимальна границя зважування Max», що становить 35 тон, відноситься до всього приладу.

При цьому, суд зазначає, що технічними характеристиками приладу для зважування дорожніх транспортних засобів можуть передбачатися гранично допустимі показники вимірювання навантаження на одну вісь, що має бути окремо зазначено або у свідоцтві про повірку, або у технічній документації на прилад. Проте, таких відомостей щодо приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM40 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA 2.0»), зав. №CRUA-01-VVE відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, оскільки загальна вага транспортного засобу DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_3 , перевищує діапазон вимірювань приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM40 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA 2.0»), зав. №CRUA-01-VVE, достовірність результатів зважування та визначення навантаження на вісь є сумнівною.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Відповідно доч.2ст.2КАС Україниу справахщодо оскарженнярішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьадміністративні судиперевіряють,чи прийняті(вчинені)вони: 1)на підставі,у межахповноважень тау спосіб,що визначеніКонституцією тазаконами України; 2)з використаннямповноваження зметою,з якоюце повноваженнянадано; 3)обґрунтовано,тобто зурахуванням усіхобставин,що маютьзначення дляприйняття рішення(вчиненнядії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманнямпринципу рівностіперед законом,запобігаючи всімформам дискримінації; 8)пропорційно,зокрема здотриманням необхідногобалансу міжбудь-якиминесприятливими наслідкамидля прав,свобод таінтересів особиі цілями,на досягненняяких спрямованеце рішення(дія); 9)з урахуваннямправа особина участьу процесіприйняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною другою ст. 132-1 КУпАП, за якою на позивача накладено адміністративне стягнення, встановлено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами , що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі Порядок № 1174).

Так, згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі система) взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Положеннями пункту 12 Порядку № 1174 врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Згідно з п. 15 Порядку № 1174 метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку № 1174).

Твердження позивача про те, що оскаржувана постанова не містить відомостей про причіп, відповідає дійсності, проте у даному випадку цей недолік постанови не має значення для з`ясування обставин справи, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови випливає, що позивача притягнуто до відповідальності за перевищення навантаження саме на вісь транспортного засобу DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_3 , а не на вісь причепу.

Твердження позивача про подвійне притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення одного і того самого правопорушення суд визнає необґрунтованим, оскільки правопорушення вчинено 15.03.2024 на різних автомобільних дорогах та в різний час, а справи про адміністративне правопорушення розглядалися різними посадовими особами.

Водночас суд визнає обґрунтованим посилання позивача на те, що різниця у вагових показниках, транспортного засобу DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що зафіксовані у двох постановах від 18.03.2024 серії АА № 00018054 та серії АА №00018056, є істотною та ставить під сумнів визначене навантаження на одинарну вісь, враховуючи те, що загальна вага цього транспортного засобу перевищувала діапазон вимірювань приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM40 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA 2.0»), зав. №CRUA-01-VVE, показники якого були покладені в основу постанови від 15.03.2024 серії АА №00018056, що оскаржується у цій справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів дійсної маси, а відтак і навантаження на одинарну вісь, транспортного засобу DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 15.03.2024 за адресою М-30, км. 862+259, Дніпропетровська область.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та винесенні постанови від 18.03.2024 серії АА №00018056 не з`ясував вищезазначених обставин та не врахував технічних характеристик приладу WAGA-WIM40, зав. № CRUA-01-VVE, внаслідок чого необґрунтовано притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 22.03.2024, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 605,60 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 241 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Євгенії Володимирівни від 18 березня 2024 року серії АА № 00018056 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього штраф в розмірі 17000,00 грн.

3. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

4. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 18 квітня 2024 року.

Суддя С.С. Гасанбеков