Рішення № 118446722, 18.04.2024, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/958/24

Номер провадження 2/629/465/24

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Саченко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», третьої особи приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

Адвокат Балла В.В., який діє в інтересах позивачки, звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 10975, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем (на сьогоднішній день нотаріальна діяльність припинена, свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю через численні порушення законодавства при вчиненні нотаріальних дій анульоване) 16.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 0589-5181 від 05.01.2021, укладеним з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ідентифікаційний код юридичної особи 38548598; стягнути з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь позивачки сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за подання позовної заяви, судовий збір в розмірі 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову, судові витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги в розмірі 13000 грн. Зазначає, що 05.01.2021 між сторонами укладено кредитний договір № 0589-5181, відповідно до якого відповідачем надано позивачці грошові кошти в кредит в сумі 6000,00 гривень під 2 % за кожен день користування кредитом, річна процентна ставка 730% із кінцевим строком повернення до 25.01.2021 (на 21 календарних днів). У лютому 2022, коли приватним виконавцем було накладено арешт на банківські рахунки, позивачка випадково з АСВП дізналася, що 16.11.2021 приватним виконавцем Родіним Геннадієм Вікторовичем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича № 10975 від 16.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором 0589-5181 від 05.01.2021 у розмірі 18 000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі - 6 000,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі - 12 000,00 грн. Ознайомившись через представника з матеріалами виконавчого провадження, позивачка вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено неправомірно з порушенням норм чинного законодавства з огляду на те, що його вчинено без належного встановлення обставин, які мали передувати вказаній нотаріальній дії, а саме не було повного обсягу документів, зокрема нотаріально засвідченого кредитного договору, доказів підтвердження отримання боржником вимоги про погашення заборгованості, не перевірено відсутність спору між кредитором та позичальником щодо розміру заборгованості.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, її представник надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представником відповідача надано клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу до середньої ринкової вартості цієї послуги, що складає 2500 грн., а також, враховуючи ненадання позивачем до суду детального опису робіт виконаних адвокатом зазначенням витраченого часу по кожному із видів робіт та розрахунком вартості виконання кожного із виду робіт з врахуванням витраченого на це часу, відмовити у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно, причину неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис № 10975 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором 0589-5181 від 05.01.2021 у розмірі 18 000,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі - 6 000,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі - 12 000,00 грн.

На виконання зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Родіним Г.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо виконання вказаного виконавчого напису приватного нотаріуса.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.02.2024 зупинено стягнення у зазначеному виконавчому провадженні до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Суд зазначає, що за загальними правилами ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених у ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19), зазначають на те, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Так, відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року

№ 3425-XII та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595(далі - Порядок № 296/5).

Пунктом 19 ст. 34 Закону № 3425-XII визначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачена Главою 14 Закону № 3425-XII та Главою 16 розділу ІІ Порядку.

За статтею 87 Закону № 3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (далі - Перелік №1172).

У статті 88 Закону № 3425-XII визначені умови вчинення виконавчих написів, за якими нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Зазначені умови вчинення виконавчого напису також містяться і в пунктах 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172. При цьому цей Перелік № 1172 не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі № 3425-XII та Порядку № 296/5.

В подальшому, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Цією постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" Переліку № 1172 та доповнено його новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Дана постанова надала право нотаріусу вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Разом з тим, вказану постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було залишено без змін, а Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Отже, чинна редакція Переліку № 1172 передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Відповідачем відзив не подано, не доведено безспірність заборгованості та не наведено обґрунтувань стягнення з позивачки заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису за кредитним договором у вказаному розмірі.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), ставки судового збору, станом на день подання позову, встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., тоді як необхідно було сплатити 968,96 грн., з урахуванням коефіцієнту 0,8, отже 242,24 грн. підлягають поверненню позивачу як зайво сплачені, а 968,96 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги в розмірі 13000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу адвоката під час розгляду даної справи, представником позивача до суду надано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 06.02.2024 року, відповідно до умов якого сторони погодились, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар, що визначається на основі фіксованої суми в розмірі 10000 грн., та якщо буде досягнуто мету представництва, клієнт додатково сплачує адвокату гонорар в розмірі 3000 грн. Оплата гонорару здійснюється клієнтом протягом 10 календарних днів з дати прийняття остаточного рішення у справі та відшкодування відповідачем судових витрат клієнту згідно остаточного рішення у справі; акт прийому-передачі послуг від 18.02.2024 року; довідку про проведену адвокатом роботу, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

У своєму клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу сторона відповідача вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката завищеним та не співмірним із складністю справи, а тому такі витрати не визнає.

Як зазначалося вище, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Отже, сторона відповідача скористалася своїм процесуальним правом на звернення до суду із запереченнями щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що справа розглядалася в порядку спрощеного провадження, як малозначна, заявлені позовні вимоги немайнового характеру, тому оцінюючи обґрунтованість заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заперечення відповідача в контексті положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд вважає, що заявлена позивачем сума є необґрунтованою, не співмірною та не відповідає критеріям розумності та справедливості.

Суд погоджується з доводами сторони відповідача, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи. Тож, керуючись принципами співмірності, справедливості та верховенства права, заявлена позивачем вартість таких витрат у розмірі 13000 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 5000 грн., саме така сума, на думку суду, буде обґрунтованою та відповідати принципу розумності, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та витраченим часом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 10975, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором 0589-5181 від 05.01.2021.

Стягнути з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. за подання позову, в розмірі 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в розмірі 242,24 грн., як зайво сплачений 07.02.2024 за квитанцією 0.0.3455152429.1 через АТ КБ «Приватбанк».

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Балла Владислав Володимировича, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407 ЄДРПОУ 38548598.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Родін Геннадій Вікторович, адреса: м. Харків, вул. Кооперативна, 22, квартира 112.

Суддя Олексій ПОПОВ