Ухвала суду № 118440738, 18.04.2024, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/1749/23

6/275/19/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засіданні Довгаленко О.І.,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гусєва Павла Володимировича про розстрочення виконання рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 07.03.2024 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ :

11.04.2024 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гусєв П.В. звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 07.03.2024, яким з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бізнес позика" заборгованість за кредитним договором № 354281-КС-001 від 27.11.2021 у розмірі 100414 (сто тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 55 копійок.

Заява про розстрочення виконання обґрунтована тим, що у зв?язку з початком повномасштабної агресією ОСОБА_1 втратила свою роботу внаслідок чого не змогла обслуговувати договір № 354281-КС-001 від 27.11.2021 укладений з ТОВ «Бізнес Позика». Разом з тим, ОСОБА_1 влаштувалася на роботу та на сьогоднішній день отримує стабільну заробітну плату для виконання рішення, але сума присуджена судом є непідйомною для виконання одноразовим платежем. У зв?язку з чим, просили розстрочити на один рік заборгованість у розмірі 101 488,15 грн., яка складається з основного боргу в сумі 100 414, 55 грн. та судовий збір в сумі 1 073, 60 грн. на щомісячні платежі у розмірі 8 457,35 грн., починаючи з 25.04.2024 року.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, іі інтереси представляє адвокат Гусєв П.В., який звернувся з заявою про розгляд справи без його участі .

Представник ТОВ "Бізнес позика" в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи учасник повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву про розстрочку виконання рішення суду, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Встановлено, що рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 07.03.2024 позовні вимоги ТОВ "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі.

Відповідно до вказаного рішення ОСОБА_1 зобов`язана сплатити на користь ТОВ "Бізнес позика" заборгованість за кредитним договором № 354281-КС-001 від 27.11.2021 у розмірі 100414 (сто тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 55 копійок та судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 07.03.2024 не оскаржувалось сторонами у встановленому законом порядку та набрало чинності.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").

Відповідно до ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" роз`яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №796/43/2018 зазначено, що, вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини справи. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Задоволення заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визнає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження заяви про розстрочку судового рішення ОСОБА_1 надала до суду довідку про доходи ТОВ «Вигідна покупка» від 20.03.2024, згідно якої загальна сума доходу за період з 05.01.2024 по 29.02.2024 становить 34612, 17 та наказ № ЛФ000000130 від 04.01.2024 про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду продавця-консультанта з заробітною платою близько 8000 грн.

Суд звертає увагу, що сам лише факт тимчасового неотримання доходу боржником не є достатнім належним підтвердженням тяжкого матеріального стану, який об`єктивно не дозволяє виконати рішення суду, оскільки матеріальний стан не оцінюється виключно поточними доходами у вигляді доходу від певної діяльності, адже до характеристики матеріального стану належать також наявність у відповідача на праві власності нерухомого та рухомого майна за рахунок якого можна виконати рішення суду, банківських заощаджень, інших видів доходів тощо. Однак, таких даних відповідач суду не надала, хоча не була позбавлений можливості надати суду витяги із державних реєстрів щодо відсутності у неї нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів тощо.

Тобто м матеріалах заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гусєв П.В. відсутні докази, які б підтверджували неможливість виконання судового рішення через хворобу боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо чи інші надзвичайні події. Відомостей про наявність інших осіб на її утриманні також суду не надано.

Крім того, боржником не доведено, що в разі задоволення чи часткового задоволення заяви вона зможе добровільно виконати судове рішення, адже відсутні дані, які б об`єктивно свідчили про розмір її доходу та матеріальний стан, та з яких можливо дійти висновку, що запропонований період розстрочення (1 рік) і суми щомісячних виплат дійсно знаходяться в межах її доходів.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення слід відмовити, так як вона є необґрунтованою та не підтверджена відповідними доказами.

Водночас, вказане не позбавляє заявника повторно звертатися з відповідними заявами за належного доведення підстав для розстрочення виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.247, ст.257, ст. ст. 258, 353, 354, 355, 435 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гусєва Павла Володимировича про розстрочення виконання рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 07.03.2024 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П. В. Миколайчук