Ухвала суду № 118428967, 17.04.2024, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за наслідками провадження за нововиявленими обставинами

17 квітня 2024 року м. Рівне№460/25338/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Рубіна Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши за нововиявленими обставинами у спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 460/25338/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.

09.04.2024 від позивача надійшла заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі № 460/25338/23 за нововиявленими обставинами. В обґрунтування поданої заяви заявник стверджує, що після ухвалення рішення у даній справі, Верховним Судом у зразковій справі ухвалено постанову від 05.03.2024 у справі № 440/14216/23. Із даної постанови позивачу стали відомі обставини, які є істотними для справи і які не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи.

Відповідач письмові пояснення на заяву не подав.

Ухвалою суду від 10.04.2024 відкрито провадження за нововиявленими обставинами та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Зважаючи на наведену норму права, суд здійснює розгляд заяви за відсутності сторін.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених заявником в основу заяви, дослідивши долучені докази, суд зазначає наступне.

Як слідує із матеріалів даної адміністративної справи, ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2023 рік в розмірі 7 (сім) мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги; 2) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2023 р. в розмірі 7 (сім) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Вище по тексту зазначено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 у даній справі, в задоволенні позовної заяви відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі № 440/14216/23, позовні вимоги задоволено та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи у меншому розмірі, ніж вісім мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги як особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи за 2023 рік відповідно до частини 5статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Як стверджує позивач, обставини, встановлені у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 у адміністративній справі № 440/14216/23, є істотними для справи № 460/25338/23, які не були і не могли бути відомі під час розгляду останньої.

Однак, такі твердження позивача є неприйнятними, зважаючи на таке.

За приписами пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, серед іншого, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявленими слід вважати обставини, які зокрема: 1) об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були встановлені судом; 2) не були відомі і не могли бути відомі на час прийняття рішення суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою.

Суд зазначає, що істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Отже, умовами для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору, станом на час звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору, не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 3 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення, суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Суд наголошує, що новий розгляд справи, що використовується для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, не повинен використовуватись як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.

Таким чином суд уважає, що зазначені у заяві підстави про перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року у справі № 460/25338/23, а саме: обставини, встановлені у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 440/14216/23, не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, як убачається з рішень ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Pravednaya v. Russia» (Праведна проти Росії), та рішення від 06 грудня 2005 року у справі «Popov v. Moldova» № 2(Попов проти Молдови № 2), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким, у разі остаточного вирішення спору судами, їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі «Ryabykh v. Russia» (Рябих проти Росії) та від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).

Відповідно до частини четвертої статті 368 КАС України суд за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду за нововиявленими обставинами, а тому в задоволенні такої заяви слід відмовити, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду залишити в силі.

Керуючись статтями 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі №460/25338/23 за нововиявленими обставинами відмовити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі №460/25338/23 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 17 квітня 2024 року

Суддя Т.О. Комшелюк