Рішення № 118428429, 16.04.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 р. № 400/1967/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вул. Кравчука, 22В,м. Луцьк,Волинська обл., Луцький р-н,43026,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; визнання протиправним та скасування рішення від 09.02.2024 року № 142850006550,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ПФУ в Миколаївській області (надалі - відповідач), Головного управління ПФУ у Волинській області, в якому просив:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №142850006550 від 09.02.2024 року.

Визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо неврахування для обчислення страхового стажу записів у трудовій книжці при призначенні пенсії за віком періодів роботи з 15.02.1982 - 10.05.1982 рр. та з 27.08.1984 01.05.1998 рр.

???Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 15.02.1982 - 10.05.1982 рр. та з 27.08.1984 01.05.1998 рр., та зобов`язати повторно розглянути заяву позивача від 05.02.2024 року про призначення пенсії.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що звернувся до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком . Однак відповідачем прийнято ріщення про відмову у призначенні пенсії №142850006550 від 09.02.2024 року у зв`язку з недостатністю страхового стажу, оскільки на титульній сторінці наявне виправлення в даті народження заявника, яке не завірене належним чином. Зазначено, що для зарахування періодів роботи необхідно залучити акт зустрічної перевірки. Позивач зазначає, що через неналежне заповнення та організацію ведення обліку трудової книжки роботодавцем він не може бути позбавлений права на пенсійне забезпечення, тому вважає рішення прийняте відповідачем протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Головне управління ПФУ у Миколаївській області надало відзив на позовну заяву, зазначив, що трудова книжка заповнена з порушеннями вимог Інструкції №58, а саме на титульному аркуші наявне виправлення дати народження, тому відсутні підстави для зарахування до страхового стажу Позивача спірних періодів роботи, а тому рішення прийняте ГУ ПФУ у Волинській області є правомірним та законним.

Головне управління ПФУ у Волинській області надало відзив на позовну заяву, вказавши, що правомірною є відмова позивачу оскільки відсутній необхідний страховий стаж. Також зазначив, що на титульній сторінці наявне виправлення в даті народження заявника, яке не завірене належним чином. Зазначено, що для зарахування періодів роботи необхідно залучити акт зустрічної перевірки. Таким чином позовні вимоги не підлягають задоволенню, у позовних вимогах слід відмовити в повному обсязі.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідив матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.02.2024 року звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління ПФУ у Волинській області від 09.02.2024 №142850006550 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Як вбачається з рішення, до страхового стажу не зараховані періоди роботи позивача згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці наявне виправлення в даті народження заявника, яке не завірене належним чином, що не відповідає Інструкції ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58, рекомендовано залучити довідки про роботу та перейменування підприємств, та залучити акт зустрічної перевірки для зарахування періодів роботи у 1991-200 рр.

Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача міститься виправлення у зазначенні дати народження, яке не завірене належним чином, що не відповідає Інструкції ведення трудових книжок працівників. Як зазначалось вище, підставою не зарахування до загального стажу періодів роботи позивача з 15.02.1982 - 10.05.1982 рр. та з 27.08.1984 01.05.1998 рр. є наявне виправлення у трудовій книжці.

Щодо цього, суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Внаслідок невиконання роботодавцем обов`язку щодо належного обліку трудових книжок працівників фактично позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за періоди роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявне виправлення у даті народження позивача зазначеного роботодавцем, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача, зазначеного у його трудовій книжці.

Щодо періодів роботи з 15.02.1982 - 10.05.1982 рр. та з 27.08.1984 01.05.1998 рр., суд зазначає, що трудова книжка містить інформацію про страховий стаж позивача з відповідними записами про роботу, а не дотримання формальних вимог при заповненні трудової книжки роботодавцем не може бути підставою для відмови у зарахуванні страхового стажу позивачу для призначення пенсії. Також суд неодноразово вже звертав увагу відповідача, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці або довідках. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Як вже було зазначено судом раніше, на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

За таких обставин, позивачу протиправно не врахували до страхового стажу періоди роботи з 15.02.1982 - 10.05.1982 рр. та з 27.08.1984 01.05.1998 рр..

В цій частині позов підлягає задоволенню.

На момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком позивачу виповнилось 60 років, страховий стаж для призначення пенсії становив 21 років 09 місяців 27 днів (для визначення права з врахуванням підприємницької діяльності 24 роки 9 місяців 21 день).

З урахуванням висновків суду щодо необхідності зарахування періодів з 15.02.1982 - 10.05.1982 рр. та з 27.08.1984 01.05.1998 р, страховий стаж позивача збільшиться на понад 13 років.

Відповідно до ст. 26 Закону №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

З урахуванням наведених норм, у позивача наявний страхового стажу який дає право на призначення пенсії за віком станом на день звернення з відповідною заявою.

Позов підлягає задоволенню.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1211,20 гривень підлягає відшкодуванню на його користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-Головного управління ПФУ у Волинській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, 22В,м. Луцьк, Волинська обл., Луцький р-н,43026, код ЄДРПОУ 13358826), про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, 22В,м. Луцьк, Волинська обл., Луцький р-н, 43026, код ЄДРПОУ 13358826) №142850006550 від 09.02.2024 року про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) періоди роботи з 15.02.1982 - 10.05.1982 рр. та з 27.08.1984 01.05.1998 рр.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) від 05.02.2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, 22В, м. Луцьк, Волинська обл., Луцький р-н, 43026, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) сплачений квитанцією від 23.02.2024 року №50.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар