Ухвала суду № 118426714, 16.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 квітня 2024 рокуСправа №160/20847/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/20847/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

07 березня 2024 року від відповідача надійшло до суду клопотання про застосування заходів процесуального примусу у зв`язку із зловживанням процесуальними правами, оскільки спір, що розглядається між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже був розглянутий в адміністративній справі №160/20844/23.

Розглянувши подане клопотання позивач, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф (ч. 1 ст. 145 КАС України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (ч. 3 ст. 149 КАС України).

Із зазначеної норми вбачається, що постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу є правом суду, яке здійснюється за ініціативою суду у визначених Кодексом адміністративного судочинства України випадках.

Крім того ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2024р. у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі №160/20847/23 відмовлено, оскільки спір в адміністративній справі №160/20844/23 не є тотожним з цією справою.

Отже, стаття 149 КАС України містить диспозитивну норму та закріплює право суду щодо постановлення відповідної ухвали, а не обов`язок, а тому може бути ініційована виключно з ініціативи суду.

При вирішенні даної адміністративної справи, суд не вбачає підстав в даному випадку для постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу.

Керуючись ст. ст. 149, 248 КАС України, суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі №160/20847/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Савченко