Вирок № 118424915, 17.04.2024, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/248/24

Номер провадження № 1-кп/699/75/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.24 рокум. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області кримінальне провадження № 12023250380000349 від 01.08.2023 р. відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської області м.Попасна, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , є внутрішньо-переміщеною особою, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, якій має на утриманні малолітню дитину, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовозобов`язаним, у зв`язку з оголошенням загальної мобілізації на військову службу в Збройні Сили України за мобілізацією у відповідності до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 - XII від 21.10.1993, Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" № 2105-ІХ від 03.03.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" № 2264-ІХ від 22.05.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" № 2501-IX від 15.08.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" №2739-ІХ від 16.11.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" № 3058-ІХ від 02.05.2023, 15.09.2022 пройшов медичний огляд та за результатами військово-лікарською комісією, ОСОБА_4 на підставі ст. 23в та ст. 396 наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» визнано придатним до військової служби.

08.07.2023 о 09 год. 30 хв. ОСОБА_4 відмовився отримувати від уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 під особистий підпис повістку про його виклик 12.07.2023 о 15 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проведення призову за мобілізацією та відправлення у військову частину.

12.07.2023 ОСОБА_4 , всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1,ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до положень якої під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин, Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" № 2105-ІХ від 03.03.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" № 2264-ІХ від 22.05.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" № 2501 -IX від 15.08.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" № 2739-ІХ від 16.11.2022, діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних на те причин (з особистих міркувань), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і бажаючи їх настання, будучи придатним до військової служби та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, передбачену ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відмовився від подальшого призову за мобілізацією та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15 год. 00 хв. 12.07.2023 для відправки до військової частини.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 порушив порядок комплектування Збройних Сил України, а також вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» відповідно до яких громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибути за викликом районного військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та докладно пояснив обставини скоєного ним кримінального правопорушення. Так обвинувачений пояснив , що дійсно пройшов медичну лікарську комісію і був визнаний придатним до військової служби, після чого 08.07.2023 р. по повітці він з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де відмовився отримуватися бойову повістку на 12.07.2023 р. та 12.07.2023 р. до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився. Він не з`явився так як на той період його цивільна дружина була у м.Полтаві і ні з ким було залишити дитину і він не може йти воювати, так як ні на кого залишити дружину з дітьми. Йому роз`яснювали, що за неявку за бойовою повісткою може наступити кримінальна відповідальність. Просив призначити йому покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що обвинувачений був поставлений на військовий облік у квітні 2022 р., пройшов медогляд, був визнаний придатним до служби, до 30.06.2023 р. в зв`язку з навчанням у нього була відстрочки від призову. 08.07.2023 р. він відмовився отримувати бойову повістку про явку на 12.07.2023 р., про що був складений відповідний акт. Обвинуваченому письмово та усно неодноразово роз`яснювались наслідки ухилення від мобілізації у вигляді можливості притягнення до кримінальної відповідальності. На час отримання повістки у нього не було підстав для відстрочки, натепер він навчається.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 08.07.2023 р. обвинувачений відмовився отримувати бойову повістку про явку на 12.07.2023 р., про що був складений відповідний акт. Акт був складений ОСОБА_7 та його посвідчили свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Не дивлячись на те, що обвинуваченому усно також повідомлялось про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 12.07.2023 р., однак обвинувачений на вказану дату не з`явився.

Свідок ОСОБА_10 , свідок ОСОБА_8 , свідок ОСОБА_7 надали аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_11 працівник поліції пояснив, що у нього на розгляді були матеріали щодо факту ухилення обвинуваченого від мобілізації. Він відбирав пояснення від обвинуваченого, якій не заперечував, що відмовився отримувати повістку та пояснив йому, що життя дорожче і він точно служити не буде. Крім того, пояснював, що не з`явився по повістці, так як сидів з дитиною в дома.

Свідок ОСОБА_12 , цивільна дружина обвинуваченого, пояснила, що дійсно обвинувачений є військово зобов`язаним, був визнаний придатним до служби, відмовився отримувати бойову повістку та не з`явився до військкомату, так як знаходився з дитиною ( вона в той час була у м. Полтаві і дитину залишити не було з ким).Крім того, їх сім`я - переселенці, їм нікому допомагати, та обвинувачений утримує сім`ю.

В судовому засіданні були вивчені наступні докази по справі:

-копіявитягу зЄдиного реєструдосудових розслідувань№12023250380000349від 01.08.2023,згідно якого01.08.2023до відділенняполіції №1від поліцейського ОСОБА_11 надійшли матеріалиперевірки позверненню начальникатретього відділуЧеркаського РТЦК ОСОБА_13 про те,що ОСОБА_4 пройшовши військово-лікарську комісію та визнаний придатним до військової служби, відмовився від отримання повістки про відправку у військову частину (а.с.41)

-рапортвід 01.08.2023,згідно якого ОСОБА_11 повідомив,що ОСОБА_4 перебуваючи вРТЦК відмовивсявід отримання повістки про відправку у військову частину, оскільки не бажає проходити службу (а.с.42)

-рапорт працівника поліції ОСОБА_11 , що в нього перебували матеріали за фактом ухилення ОСОБА_4 від призову на військову службу (а.с.43)

-рапорт від 14.07.2023 про надходження матеріалів від начальника РТЦК ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_4 пройшов військово-лікарську комісію та не прибув на відправку на військову службу (а.с.44)

-повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 про скоєння військовозобов`язаним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України (а.с.45)

-постанова про доручення досудового розслідування та призначення слідчої групи у кримінальному провадженні №12023250380000349 від 01.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України (а.с.46)

-постанова про призначення групи прокурорів від 02.08.2023 (а.с.47-48)

-супровідний лист щодо направлення документів військовозобов`язаного ОСОБА_4 (а.с.49)

-копія картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_4 від 15.09.2022, згідно якої останній придатний до військової служби (а.с.50)

-копія довідки №46/31 військово-лікарської комісії від 15.09.2023 про придатність ОСОБА_4 до військової служби (а.с.51)

-копія повістки, розписки на ім`я ОСОБА_4 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 12.07.2023 о 15:00 год (а.с.52)

-копія акту від 08.07.2023, згідно якого ОСОБА_4 відмовився від одержання повістки на відправку 12.07.2023 (а.с.53)

-копія тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_4 (а.с.54)

-копія попередження про недопущення порушення та витяг із Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, з якими ОСОБА_4 ознайомився 08.09.2022 (а.с.55)

-копія поіменного списку, згідно якого ОСОБА_4 мав прибути 13.03.2023 до в/ч НОМЕР_1 (а.с.56)

-копія постанови про зміну групи слідчих у кримінальному провадженні (а.с.57)

-рапорт від 12.01.2024, згідно якого встановлено місце знаходження ОСОБА_4 (а.с.58)

-довідка РТЦК та СП від 30.01.2024 №523, згідно якої ОСОБА_4 право на відстрочку згідно ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не мав (а.с.59)

-копія журналу відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.60-61)

-копія паспорта ОСОБА_4 (а.с.62-63)

-характеристика від 28.07.2023, 29.01.2024, згідно яких ОСОБА_4 позитивно характеризується по місцю проживання (а.с.64, 65)

-копія довідки від 07.04.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.66)

-копія довідки про переселенця (а.с.67)

-довідка КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ» згідно якої ОСОБА_4 за психіатричною та наркологічною допомогою не звертався (а.с.68, 69)

-вимога про судимість від 02.08.2023 (а.с.70)

-копія довідки від 22.08.2023 №62, згідно якої ОСОБА_4 зарахований 01.09.2023 студентом (а.с.71, 72)

-копія свідоцтва про народження (а.с.73).

Суд вважає, що в судовому засіданні доведене обвинувачення ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.

Зі змісту ст.75КК України вбачається, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Статтями 50, 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

З урахуванням вищенаведеної мети покарання, суд уважає, що звільнення від відбування покарання з іспитовим строком не може запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та іншими особами, що в умовах воєнного стану є не припустимим.

При цьому, з урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні - збройною агресією РФ та конституційним обов`язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений ОСОБА_4 умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.

Враховуючи фактичні обставини вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні одну малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, не маючи передбачених законодавством підстав на відстрочку від призову чи інших поважних причин, в період воєнного стану, при оголошеній загальній мобілізації, умисно проігнорував конституційний обов`язок по захисту Батьківщини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції, передбаченої ст. 336 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, і призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки .

До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду після проголошення вироку.

Початок строку відбуття покарання рахувати з дня взяття під варту, тобто з 17 квітня 2024 року.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

СуддяОСОБА_1