Рішення № 118419819, 09.04.2024, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/1832/24

Провадження №2/333/2416/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Меркулової М.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором G02.10701.008049175 від 18.05.2021 року у розмірі 253430,58 грн. та судові витрати.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 18 травня 2021р. ОСОБА_1 уклав із Акціонерним Товариством "Ідея Банк" Кредитний договір G02.10701.008049175.

07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № G02.10701.008049175 від 18 травня 2021р. укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Згідно п. 2.1. Договору факторингу за цим Договором АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу Права Вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується Сторонами, у паперовому вигляді в день укладання цього Договору та надсилається АТ «Ідея Банк» ТОВ «ФК «ЄАПБ» в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього Договору. Реєстр Боржників після належного його підписання Сторонами вважається невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № G02.10701.008049175 від 18 травня 2021р., в сумі 253430,58 грн., з яких: 128962.64 грн. - заборгованість за основним боргом; 47500.46 грн. - заборгованість за відсотками; 76967.48 грн. - заборгованість за комісіями.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

Згідно п. 5.1. Договору факторингу Права Вимоги вважаються такими, що перейшли від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» в день підписання відповідного Реєстру Боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язань передбачених п. 4.1. цього Договору.

Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

28.02.2024 року провадження по справі відкрито, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

28.03.2024 року на адресу суду представник відповідача адвокат Черкашин І.І. надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в умовах кредитного договору, укладеним АТ «ІДЕЯ БАНК» з Відповідачем, доданого до позовної заяви Позивачем вказано: за обслуговування кредитної заборгованості банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни визначені згідно з актуальним графіком щомісячних платежів в розмірі 2,5 відсотків річних від початкової суми кожного траншу, що буде відображена в графіку платежів у кредитному цифровому виразі. Плата за обслуговування кредитної заборгованості сплачується позичальником за отримання наступних послуг, які вчиняються банком на користь позичальника з метою сприяння останньому у виконанні ним своїх обов`язків зобов`язань за договором: надання інформації по рахунком позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні; в контакт-центрі, шляхом направлення смс повідомлень щодо суми платежу за цим договором; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо. Тобто Позивач відповідно вищезгаданому кредитному договору обгрунтовує вимогу про стягнення з Відповідача комісій у розмірі 76 967 грн. 48 коп. - як оплата за обслуговування кредитної заборгованості. Вважають, що стягнення з фізичних осіб комісії за обслуговування кредиту або за вчинення банком будь-яких інших дій на власну користь є неправомірним.

Посилаючись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 20.02.2019 року по справі №666/4957/15-ц адвокат зазначає, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредитної заборгованості, і це є підставою для, визнання таких положень недійсними. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) не направлено на задоволення потреб Відповідача і є дією кредитодавця, спрямованою виключно на задоволення його власних потреб, така діяльність не є послугою і вимога кредитного договору про здійснення будь-яких платежів за обслуговування кредиту є нікчемною. Позикодавець не має права вимагати від позичальника сплачувати комісію з обслуговування кредиту, а відповідні положення кредитних договорів є нікчемними.

Вважають позовну вимогу ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією за кредитним договором в розмірі 76967 грн. 48 коп. незаконною та безпідставною.

04.04.202 року представником позивача ОСОБА_3 надано відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що відповідно до умов Кредитного договору, сума кредиту становить 300 000 грн., строк дії кредитної лінії становить 120 місяців, процентна ставка - 19,5% річних. За обслуговування кредитної заборгованості Банком Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни визначені згідно з актуальним графіком щомісячних платежів у розмірі 2,5% річних від початкової суми кожного Траншу, що буде відображена в графіку платежів у конкретному цифровому виразі. Додатком до Кредитного договору є Паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого кредитний договір був укладений на наступних умовах: сума кредиту - 300000,00 грн., термін користування кредитом 120 місяців; орієнтовна реальна процентна ставка, річних 19,5%. Таким чином, Сторонами були визначені та погоджені між собою усі істотні умови надання кредиту, відповідно до яких була розрахована відповідна заборгованість, а також порядок отримання коштів згідно Кредитного договору № G02.10701.008049175.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовувало жодних штрафних санкцій до Відповідача, що проглядається в Розрахунку заборгованості. Всі нараховані відсотки нараховувались виключно первісними кредиторами, що й підтверджується Довідкою-Розрахунком заборгованості який додавався до позовної заяви та містить інформацію по кожній окремій частині заборгованості (основний борг, проценти).

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, згідно вимог просила суд розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що отримував кредит у розмірі 132954 грн. Суму кредиту повертав, не згоден із сумою заборгованості, просив суд відмовити у позові.

Суд, вислухавши думку відповідача, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що 18.11.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було підписано генеральний кредитний договір №ГКД-728259.1

Відповідно до умов договору банк зобов`язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію в межах якої надавати йому кредити (Транш)на споживчіпотреби розмірі тана умовах,визначених цимДоговором,а Позичальникзобов`язуєтьсяповернути фактичноотримані кошти,сплатити процентиза користуванняними таінші платежів порядку,розмірі тав строки(терміни),що передбаченіцим Договоромта діючимиТарифами Банку.Максимальний лімітзаборгованості закредитною лінією (максимальна сума заборгованості Позичальника за наданими Банком кредитами (Траншами)) становить 300000 /рн. (Триста тисяч гри. 00 коп.) (Максимальний ліміт), включаючи витрати на страхові платежі (у разі наявності). Рішення щодо надання кредитних коштів Банкам приймається за кожним Траншем окремо та зобов`язання Банку щодо надання Траншів в рамках цього договору є відкличними.

Строк дії кредитної лінії становить 120 місяців з дати відкриття відновлювальної кредитної лінії. Строк дії окремого Траншу, який договором надається Клієнту в рамках кредитної лінії, становить 60 місяців.

Транші за цим Договором надаються в спосіб та відповідно до умов цього Договору. У строк до 15-ти календарних днів з дня надання Траншу Банк передав особисто Позичальнику або надсилає поштою рекомендованим листом, а Позичальник надає згоду на отримання у такий спосіб, Графіку щомісячних платежів за траншем (далі - «Графік щомісячних платежів»). Після отримання згоди Позичальника на отримання Траншу Банк не пізніше наступного банківського дня здійснює переказ Траншу з позичкового рахунку на банківський поточний рахунок Позичальника, за винятком коштів в сумі страхового платежу, які Банк за розпорядженням Позичальника переказує на рахунок страховика в порядку п.1.6. Договору.

За користування Траншем Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 10,0% (Маржу Банку), станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 19.5%

Платежі в погашення заборгованості за Траншами здійснюватимуться ануїтетними платежем на транзитний рахунок, відкритий в Банку, МФО 336310, та вказаний в Графіку щомісячних платежів, що надсилається Позичальнику, а також в СМС-повідомлення згідно п.1.7.

18.05.2021 року АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 домовились, що Банк, відповідно до умов та в межах Генерального кредитного договору №ГКД-728259.1 від 18.11.2020 року надає позичальнику кредит (Транш) G02.10701.008049175 строком на 60 місяців на поточні потреби в сумі 132954 грн. включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності) а позичальник зобов`язується одержати кредит (Транш) і повернути його разом процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості вказаними в графіку щомісячних платежів згідно з графіком . Банк надає кредит (Транш) шляхом зарахування коштів на банківський поточний рахунок позичальника відкритий в АТ «Ідея Банк». Датою видачі кредиту є остання дата списання коштів з позичкового рахунку Позичальника.

Як встановлено з матеріалів справи та підтверджено відповідачем ОСОБА_1 останньому було видано кредит у розмірі 132954 грн.

Відповідно до п. 1.12 Договору, позичальник повертає транш разом з процентами та платою з обслуговування кредитної заборгованості в щомісячних внесках включно до дня/числа кожного місяця визначеного як дата погашення згідно з актуальним графіком щомісячних платежів з Траншем. Платежі по кожному Траншу здійснюватимуться на відповідний транзитний рахунок, відкритий позичальнику в Банку згідно п. 1.6 цього Договору.

Сторонами погоджений Графік щомісячних платежів за Траншем G02.10701.008049175 до Генерального кредитного договору №ГКД-728259.1, 18.05.2021 року. Окрім того ОСОБА_1 підписаний і паспорт споживчого кредиту відповідно до якого останній ознайомлений з інформацією про споживчий кредит до укладання кредитного договору.

Відповідно до детального розпису складових загальної вартості кредиту та графіку платежів, що були підписані ОСОБА_1 визначено форму кредитування, тип процентної ставки, а також комісію. За обслуговування кредитної заборгованості Банком, Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни визначені згідно з актуальним Графіком щомісячних платежів в розмірі 2,5% річних від початкової суми кожного Траншу, що буде відображена в графіку платежів у конкретному цифровому виразі. Плата за обслуговування кредитної заборгованості сплачується Позичальником за отримання наступних послуг, які вчиняються Банком на користь Позичальника з метою сприяння останньому у виконанні ним своїх зобов`язань за Договором: надання інформації по рахункам Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим Договором; опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

07 липня 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк», як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як фактором, було укладено договір факторингу № 07072023, згідно якого (п.п. 2.1.,2.2 договору факторингу), клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується сторонами, у паперовому вигляді в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього договору. Реєстр Боржників після належного його підписання Сторонами вважається невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №07072023 від 07.07.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором G02.10701.008049175 від 18 травня 2021р., в сумі 253430,58 грн., з яких: 128962.64 грн. - заборгованість за основним боргом; 47500.46 грн. - заборгованість за відсотками; 76967.48 грн. - заборгованість за комісіями

ОСОБА_1 не визнає позовні вимоги, заборгованість з комісії вважає неправомірними.

Розглядаючи аргументи наведені сторонами, суд приходить до наступних висновків.

Так, між сторонами склались правовідносини, що врегульовані нормами цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 зроблено висновок про те, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач факт одержання кредитних коштів не заперечує, а тому суд вважає зазначену обставину такою, що не підлягає доказуванню.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дочастини першої статті 631 ЦК Українистроком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 536 ЦК Українивстановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно дочастини першої статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістомчастин першоїтатретьої статті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування позикодавцеві грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів.

У матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії: Генерального кредитного договору №ГКД-728259.1 від 18.05.2021 року, погоджений Графік щомісячних платежів за Траншем G02.10701.008049175 до Генерального кредитного договору №ГКД-728259.1 від 18.05.2021 року, детальний розпис складових загальної вартості кредиту та графік платежів.

Отже, АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 погодили умови кредитного договору щодо розміру кредиту, мети та строку кредитування, про сплату процентів за користування кредитними коштами, їх розмір та порядок сплати таких процентів.

Судом також встановлено, що сторонами було визначено кінцевий строк кредитування до 18.05.2026 року.

За загальним правилом, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.ст.598,599 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ст.631 ч.ч. 1, 4 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Оскільки ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання щодо сплати належних з нього коштів за кредитним договором, ТОВ «ЄАПБ» як правонаступник «АТ «Ідея Банк», реалізуючи свої права, що випливають із положеньст. 1050 ч. 2 ЦК України, визнав строк повного виконання зобов`язання таким, що настав (змінив строк виконання зобов`язання).

За таких обставин, кредитор має право на стягнення з боржника заборгованості по сплаті кредиту та процентів за користування кредитними коштами за договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи наведені аргументи неправомірності стягнення комісії у розмірі 76967,48 грн. з відповідача, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другоюстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже,Закон України «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповіднодопункту5Правилпроспоживчийкредитбанкнадає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першоїстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом,іншимиактами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

За таких обставин положення пункту 1.4.2. договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом установлено, що умовами кредитного договору передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за супроводження кредиту, яка складає2,5 % річних від початкової суми кожного Траншу, за обслуговування кредитної заборгованості Банком.

Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту, передбачена в Графіку платежів. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованостіскладає 3323,85 грн. щомісяця.

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуваннямі поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 76967,48 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЄАПБ» підлягають частковому задоволенню у розмірі176463,10 грн. а саме: 128962.64 грн. - заборгованість за основним боргом; 47500.46 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у на загальну суму 176463,10 грн. (тобто 69,63 % від заявленої вимоги), то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2646,96 грн.

Керуючись ст.10,12,19,81,141,258-260,263-265,274-279,280-282 ЦПК України, ст.509,525,526,530,536,599,1048,1049,1050,1054 ЦК України,-

Керуючись ст.ст.10-13, 77-80, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 30) заборгованість за кредитним договором №G02.10701.008049175 від 18.05.2021 р. в сумі 176463 (сто сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят три) грн. 10 коп., в решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 2646 грн.96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська