Рішення № 118416900, 05.03.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.03.2024Справа № 910/14022/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі";

до Міністерства юстиції України;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

приватний нотаріус Вишгородського міського нотаріального округу Київської області Теплюк Галина Михайлівна (третя особа 1);

Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD (третя особа 2);

про визнання протиправним та скасування наказу № 448/7 від 15.02.2023, зобов`язання вчинити дії.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники:

Від позивача: Гринчук О.Ю., адвокат, довіреність від 15.11.2022;

Від відповідача: Рєпкін Н.І., уповноважена особа;

Від третьої особи 1: не з`явилися;

Від третьої особи 2: Слободяник О. П., адвокат, ордер серії АІ № 1478609 від 17.10.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміорі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 448/7 від 15.02.2023 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.09.2022 № 1003539970025007391, 1003539970026007391, 1003539970027007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій", проведених приватним нотаріусом Вишгородського міського нотаріального округу Київської області Теплюк Галиною Михайлівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі";

- зобов`язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 27.09.2022, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.09.2022 за № СК-2588-22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

13.09.2023 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 08.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 відкрито провадження у справі № 910/14022/23 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 17.10.2023.

Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватного нотаріуса Вишгородського міського нотаріального округу Київської області Теплюк Галину Михайлівну (третя особа 1) та залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватну акціонерну компанію з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD (третя особа 2).

16.10.2023 Міністерство юстиції України подало до господарського суду відзив на позовну заяву, в якій просило відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD надійшла заява про залучення до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

07.11.2023 Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD подала до господарського суду письмові пояснення по суті спору, в яких просить суд, зокрема, закрити провадження у справі № 910/14022/23.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміорі" 07.11.2023 подало до господарського суду відповідь на відзив Міністерства юстиції України.

У підготовчому засіданні 07.11.2023 судом розглядалося клопотання Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD про закриття провадження у справі, яке було викладене заявником у тексті письмових пояснень по суті спору.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що спір, який розглядається в цій справі не підвідомчий господарським судам.

Однак з таким твердженням Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD господарський суд погодитися не може з огляду на наступне.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Суд вказує, що вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18, пункт 4.11) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 826/13961/17 висловила позицію, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Спір щодо оскарження результатів розгляду скарг у сфері державної реєстрації має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, в разі оскарження наказу Мін?юсту або його територіальних органів, результатами якого є скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, або скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, такий спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду в господарських судах України.

Крім цього суд вказує, що у постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 320/10385/20 Верховний Суд зауважив, що оскарження наказу Мін`юсту щодо вирішення скарги у сфері державної реєстрації не належить до адміністративної юрисдикції. Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Мін`юсту "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", на підставі якого було скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", якими змінено виконавчого директора юридичної особи, а також місцезнаходження юридичної особи. Такі фактичні обставини справи вказують на наявність між позивачем, ОСОБА_2 та юридичною особою корпоративного спору, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, цей спір має вирішуватись в порядку господарського судочинства. Та обставина, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин і не робить цей спір публічно-правовим.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

ОСОБА_1 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 27.09.2022, в якій просив скасувати реєстраційні дії № 10035399970025007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій", № 10035399970026007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій" та № 10035399970027007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій".

ОСОБА_1 є учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі".

Крім того, вказані реєстраційні дії проводилися щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі", а саме вказаними реєстраційними діями скасовано заборону державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії відносно: внесення змін, що пов`язані зі зміною складу учасників ТОВ "Преміорі"; зміни розміру статутного капіталу ТОВ "Преміорі"; змін, що стосуються зміни установчого документу ТОВ "Преміорі"; змін, що стосуються зміни місцезнаходження ТОВ "Преміорі"; зміни розміру часток у статутному капіталі ТОВ "Преміорі", в тому числі внесення змін до відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі, підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, но батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, з правом підпису всіх необхідних документів (заяв, анкет, реєстраційних карток, банківських карток тощо) до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто, з наведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміорі" є заінтересованою особою, а прийнятий наказ Міністерства юстиції України № 448/7 від 15.02.2023 може вплинути на його права та охоронювані законом інтереси.

А відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи наведене, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити Приватній акціонерній компанії з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD у задоволенні клопотання про закриття провадження у даній справі.

Також у підготовчому засіданні 07.11.2023 судом розглядалося клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Судом, не виходячи до нарадчої кімнати, відхилено зазначене клопотання, оскільки представник Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD законодавчо не обґрунтував та не надав суду доказів того, що прийняте рішення у справі може вплинути на права чи обов`язки ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано відділ державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради надати до Господарського суду міста Києва протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії документів, які були надані в матеріали реєстраційної справи ТОВ "Преміорі" в паперовому вигляді, та на підставі яких приватним нотаріусом Теплюк Галиною Михайлівною 22.09.2022 проводились наступні реєстраційні дії: № 10035399970025007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій", № 10035399970026007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій" та № 10035399970027007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій".

30.11.2023 від Білоцерківської міської ради на адресу господарського суду надійшли належним чином засвідчені копії документів, які були надані в матеріали реєстраційної справи ТОВ "Преміорі" в паперовому вигляді, та на підставі яких приватним нотаріусом Теплюк Галиною Михайлівною 22.09.2022 проводились наступні реєстраційні дії: № 10035399970025007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій", № 10035399970026007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій" та № 10035399970027007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміорі" 05.01.2024 подало до господарського суду заяву про зміну підстав позову (шляхом доповнення новими підставами).

У підготовчому засіданні 23.01.2024 судом розглядалася заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" про зміну підстав позову (шляхом доповнення новими підставами), яку підтримав представник позивача та проти прийняття якої заперечував представник Міністерства юстиції України.

В свою чергу, Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD 16.01.2024 подала до господарського суду письмові заперечення щодо вказаної заяви, які були враховані при її розгляді.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Враховуючи вищезазначене, судом, не виходячи до нарадчої кімнати, прийнято заяву позивача про зміну підстав позову (шляхом доповнення новими підставами) та постановлено продовжувати розгляд справи з її урахуванням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/14022/23 до судового розгляду по суті.

Під час розгляду спору по суті 05.03.2024 у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник Міністерства юстиції України у судовому засіданні 05.03.2024 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Представник Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD у судовому засіданні 05.03.2024 надав пояснення по суті спору.

В свою чергу, приватний нотаріус Вишгородського міського нотаріального округу Київської області Теплюк Галина Михайлівна не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася судом належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи.

Згідно з частиною 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пунктом 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка приватного нотаріуса Вишгородського міського нотаріального округу Київської області Теплюк Галини Михайлівни не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

05.03.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2023 Міністерством юстиції України (далі також - відповідач) видано наказ № 448/7, яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 27.09.2022 у зв`язку з тим, що реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Вишгородського міського нотаріального округу Київської області Теплюк Галиною Михайлівною (далі також - третя особа 1) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510) (далі також - позивач, Товариство, ТОВ "Преміорі"), відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Згідно з висновком центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі також - Колегія) від 28.11.2022, вказаною колегією розглянуто скаргу ОСОБА_1 від 27.09.2022, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.09.2022 за № СК-2588-22 (далі також - Скарга) на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 22.09.2022 №№ 1003539970025007391, 1003539970026007391, 1003539970027007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій", проведених приватним нотаріусом Вишгородського міського нотаріального округу Київської області Теплюк Галиною Михайлівною (далі також - приватний нотаріус Теплюк Г.М.) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі".

При цьому, такий висновок мотивовано тим, що за результатом перевірки відомостей ЄДР щодо Товариства, Колегією встановлено, що документи, подані для державної реєстрації, відповідали вимогам законодавства, у зв`язку з чим, у приватного нотаріуса Теплюк Г.М. були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації, а відтак, оскаржувані реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Теплюк Г.М. щодо Товариства, відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Позивач вважає наказ № 448/7 від 15.02.2023 незаконним та протиправним, таким, що порушує його права та просить суд його скасувати, оскільки стверджує, що відповідачем було грубо порушено норми законодавства при розгляді Скарги, відповідач належним чином не розглянув скаргу та відмовив в її задоволенні не здійснивши перевірку відповідності дій приватного нотаріуса вимогам закону, розгляд Скарги був здійснений недобросовісно, упереджено, що призвело до винесення незаконного наказу.

Також позивач зазначає, що відповідачем, при розгляді Скарги, було порушене право позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення, яке безпосередньо стосується прав та обов`язків позивача.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вказує, що вимоги скаржника, що ґрунтувалися на невідповідності поданих документів для проведення оскаржуваної реєстраційної дії нормам законодавства не відповідають фактичним обставинам, встановленим у ході колегіального розгляду під час розгляду Скарги.

Крім того, відповідач зазначає, що за результатом перевірки відомостей ЄДР щодо Товариства, та матеріалів Скарги, Колегією встановлено, що документи, подані для проведення приватним нотаріусом Теплюк Г.М. оскаржуваних реєстраційних дій, відповідали вимогам статей 15, 17 та 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі також - Закон), у зв`язку з чим, у приватного нотаріуса Теплюк Г.М. були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації.

Отже, на думку відповідача, оскаржувані реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Теплюк Г.М. щодо Товариства, відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD (далі також - третя особа 2), у письмових поясненнях по суті спору, вказує на відсутність у позивача порушеного права, а формальні (несуттєві) помилки, які не пливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей у ЄДР, не можуть бути підставою для скасування реєстраційної дії.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21.10.2015 у справі №3-649гс15.

Оскільки реєстраційні дії № 10035399970025007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій", № 10035399970026007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій" та № 10035399970027007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій" проводилися щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі", суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів існування у нього інтересу щодо предмету спору, а отже і наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2023 Міністерством юстиції України видано наказ № 448/7, яким відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 27.09.2022 у зв`язку з тим, що реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Вишгородського міського нотаріального округу Київської області Теплюк Галиною Михайлівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510), відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Підставою прийняття вказаного наказу зазначено висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 28.11.2022 (далі також - висновок).

Як вбачається з вказаного висновку, центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі також - Колегія) від 28.11.2022 рекомендувала відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 27.09.2022 у зв`язку з тим, що реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Вишгородського міського нотаріального округу Київської області Теплюк Галиною Михайлівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510), відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

У п. 3 висновку вказано, що шляхом перевірки відомостей ЄДР Колегією встановлено, що оскаржувані реєстраційні дії № 1003539970025007391 та № 1003539970026007391 проведені приватним нотаріусом Теплюк Г.М. на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі № 911/266/22, якою було, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами Господарського суду Київської області від 26.01.2022 та від 07.07.2022 у справі № 911/266/22, а оскаржувана реєстраційна дія № 1003539970027007391 проведена приватним нотаріусом Теплюк Г.М. на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 у справі № 640/3205/22, якою було, скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2022 та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Як вбачається з п. 4 висновку, за результатом перевірки відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/ Колегією встановлено наявність у цьому реєстрі електронних копій ухвали та постанови, відповідності її за документарною інформацією та реквізитами.

За змістом п. 6 висновку, шляхом перевірки відомостей ЄДР Колегією встановлено, що документи для проведення оскаржуваних реєстраційних дій щодо Товариства були подані ОСОБА_2 , як уповноваженим представником юридичної особи за законодавством Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії "PREMIORRI LTD" (Преміоррі ЛТД) (учасника Товариства та сторони в зазначених провадженнях) на підставі довіреності від 20.01.2022, а отже в силу приписів пункту 8 частини першої статті 1 Закону є належним заявником. Таким чином, доводи скаржника щодо подання документів неповноваженою особою не можуть бути прийнятими Колегією.

У п. 10, 11 висновку зазначено, що за результатом перевірки відомостей ЄДР щодо Товариства, та матеріалів скарги, Колегією встановлено, що документи, подані для проведення приватним нотаріусом Теплюк Г.М. оскаржуваних реєстраційних дій, відповідали вимогам статей 15, 17 та 25 Закону, у зв`язку з чим, у приватного нотаріуса Теплюк Г.М. були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації. Отже, оскаржувані реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Теплюк Г.М. щодо Товариства, відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону, систему органів у сфері державної реєстрації становлять, зокрема, інші суб`єкти державної реєстрації.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону, державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.

Як вбачається з п. 8 ч. 2 ст. 5 Закону, до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить, зокрема розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок № 1128).

Згідно з п. 9 Порядку № 1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022 у справі № 640/3205/22 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково, а саме заборонено Міністерству юстиції України, технічному адміністратору Єдиного державного реєстру, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстр державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (код ЄДРПОУ 39848510) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. В іншій частині вимог - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.01.2022 у справі № 911/266/22 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, що подана до пред`явлення позовної заяви у справі № 911/266/22 задоволено, до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд 91, код ЄДРПОУ 39848510) про визнання права власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд 91, код ЄДРПОУ 39848510) вжито заходи забезпечення позову у справі № 911/266/22, а саме: заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії відносно:

- внесення змін, що пов`язані зі зміною складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, будинок 91);

- зміни розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, будинок 91);

- змін, що стосуються зміни установчого документу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, будинок 91);

- змін, що стосуються зміни місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, будинок 91);

- зміни розміру часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, будинок 91), в тому числі внесення змін до відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі, підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, з правом підпису всіх необхідних документів (заяв, анкет, реєстраційних карток, банківських карток тощо);

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2022 у справі № 911/266/22 заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/266/22 задоволено, вжито заходи забезпечення позову у справі № 911/266/22, а саме: заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі Міністерству юстиції України, технічному адміністратору, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії відносно:

- внесення змін, що пов`язані зі зміною складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, будинок 91);

- зміни розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, будинок 91);

- змін, що стосуються зміни установчого документу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, будинок 91);

- змін, що стосуються зміни місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, будинок 91);

- зміни розміру часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, будинок 91), в тому числі внесення змін до відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі, підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, з правом підпису всіх необхідних документів (заяв, анкет, реєстраційних карток, банківських карток тощо) до набрання законної сили рішенням суду у справі №911/266/22.

Однак, ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі № 911/266/22 клопотання Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) про скасування заходів забезпечення позову у справі № 911/266/22 задоволено, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами Господарського суду Київської області від 26.01.2022 та від 07.07.2022 у справі № 911/266/22.

Також, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 у справі № 640/3205/22 апеляційну скаргу Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Преміоррі ЛТД" (Великобританія) - задоволено частково, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022 скасовано.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі № 911/266/22, ОСОБА_1 01.09.2022 подано до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у справі № 911/266/22 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі №911/266/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.09.2022 до надходження матеріалів оскарження по справі №911/266/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі № 911/266/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.09.2022 по справі №911/266/22 залишено без руху та надано скаржнику строк, не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2481 грн. 00 коп.

Суд вказує, що за змістом ч. 9 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Таким чином, оскільки ухвала Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі № 911/266/22 була оскаржена ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду 01.09.2022, виконання ухвали Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі № 911/266/22 було зупинено саме з 01.09.2022 в силу припису ч. 9 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того суд вказує, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі № 911/266/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі №911/266/22 та призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі №911/266/22.

22.09.2022 об 13:29:37 третьою особою 1 здійснено реєстраційну дію № 1003539970025007391 про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, яка була вчинена на підставі судового рішення (ухвали) Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі №911/266/22.

22.09.2022 об 13:47:48 третьою особою 1 здійснено реєстраційну дію № 1005539970026007391 про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, яка була вчинена на підставі судового рішення (ухвали) Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі №911/266/22.

22.09.2022 об 14:00:06 третьою особою 1 здійснено реєстраційну дію № 1003539970027007391 про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, яка була вчинена на підставі судового рішення (постанови) Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 у справі № 640/3205/22.

Тобто, 22.09.2022 третьою особою 1 здійснено реєстраційні дії на підставі рішення (ухвали), виконання якої було зупинено в силу ч. 9 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того суд вказує, що за змістом п. 1, 2 ч. 1 ст. 25 Закону, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону, направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

В свою чергу, згідно з пп. 2 п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", до запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Державної судової адміністрації України відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в частині передачі інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, такі примірники судових рішень подаються заявником або надсилаються судом у паперовій формі. У разі подання заявником примірника судового рішення, що набрало законної сили та тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, державний реєстратор при проведенні державної реєстрації на підставі такого примірника судового рішення обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, що відкриті для загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади, щодо наявності в цьому реєстрі електронної копії такого рішення, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

Таким чином, враховуючи те, що станом на дату вчинення реєстраційних дій не було запроваджено інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Державної судової адміністрації України, третя особа 1, вчиняючи вказані реєстраційні дії на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі № 911/266/22, була зобов`язана перевірити наявність вказаної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Як вбачається з матеріалів, наданих Білоцерківською міською радою, третій особі 1, як підставу для вчинення реєстраційних дій, було надано вступну та резолютивну частину ухвали Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі № 911/266/22 та як вбачається з опису документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в ЄДР, примірник ухвали Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі № 911/266/22, роздрукований з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Тобто, з наведеного вбачається, що приватний нотаріус Вишгородського міського нотаріального округу Київської області Теплюк Галина Михайлівна, в супереч наведеним приписам, самостійно не здійснила перевірку поданого примірника ухвали Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі № 911/266/22.

Проте, якби третя особа виконала свій обов`язок та здійснила перевірку ухвали Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі № 911/266/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, то нею було б встановлений факт оскарження вказаної ухвали в Північному апеляційному господарському суді, оскільки станом на дату вчинення реєстраційних дій, вказані вище судом ухвали, були наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що в свою чергу, було б самостійною підставою для відмови у вчиненні реєстраційних дій № 1003539970025007391, № 1003539970026007391.

Більше того, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону, державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема, державної реєстрації за заявницьким принципом.

Вищевказані реєстраційні дії були вчинені третьою особою 1 на підставі заяв №№ 60080677, 60081143, 60080468 від 22.09.2022 про проведення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії "Внесення рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій", ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності від 20.01.2022, виданої Приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD.

Тобто, Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD є в даному випадку заявником.

В свою чергу, Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі".

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону, заявниками, зокрема, можуть бути:

засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

уповноважений представник юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, - у разі подання документів для проведення інших реєстраційних дій щодо юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі;

учасник юридичної особи приватного права (крім акціонерного товариства) - у разі подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису такого учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи, чи скасування такої вимоги.

Тобто, Закон визначає, яка особа може бути заявником у кожному конкретному випадку.

Таким чином, з врахуванням наведеного припису Закону, Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD не могла бути заявником для вчинення спірних реєстраційних дій, оскільки належним заявником, у даному випадку, міг бути ОСОБА_1 , як позивач у справі № 911/266/22 та заявник у справі № 640/3205/22 або уповноважена ним особа, або ж, в свою чергу, уповноважений представник юридичної особи, тобто Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі".

При цьому Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у ч. 1 ст. 28 визначає підстави для відмови у державній реєстрації:

1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

3) у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містяться відомості про обтяження корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником);

3-1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування);

3-2) документи подані до неналежного суб`єкта державної реєстрації;

4) подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі;

5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

6) документи суперечать статуту громадського формування;

7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

7-1) порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;

8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

10-1) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

10-2) щодо юридичної особи, стосовно якої в Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, якщо таке рішення або його частину визнано недійсними, зміни до установчих документів юридичної особи є підставою для проведення реєстраційних дій;

10-3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;

10-4) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;

10-5) подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання, крім документів щодо кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи;

11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

раніше строку, встановленого цим Законом;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;

щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;

щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім банків, стосовно яких процедура ліквідації здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відсутні відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи;

щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство;

12) статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства.

Тобто з наведеного вбачається, що приватний нотаріус Вишгородського міського нотаріального округу Київської області Теплюк Галина Михайлівна повинна була відмовити Приватній акціонерній компанії з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD у вчиненні вказаних реєстраційних дій.

Крім того суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 14 Закону, документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

Як передбачено п. 5 ч. 1 ст. 15 Закону, документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам, зокрема, заява про державну реєстрацію підписується заявником.

Однак, як вбачається з заяв №№ 60080677, 60081143, 60080468 від 22.09.2022 про проведення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії "Внесення рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій", на них відсутні власноручні підписи представника заявника, що суперечить наведеним вище положенням Закону.

При цьому суд вказує, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону, підставою для відмови у державній реєстрації є випадок, коли документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Тобто, наведене також є самостійною підставою для відмови у державній реєстрації.

Крім того суд також вважає за необхідне вказати на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, третій особі, для вчинення реєстраційних дій, Пінаком Євгеном Романовичем, як представником Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю PREMIORRI LTD, надано довіреність від 20.01.2022, яка посвідчена державним нотаріусом м. Лондон Девідом Ноелом Ллойдом Фосеттом.

Однак, в заявах №№ 60080677, 60081143, 60080468 від 22.09.2022 зазначено довіреність від 24.01.2022 № 137, яка видана приватним нотаріусом Черней В. В., при цьому суд вказує, що в нотаріально засвідченому перекладі довіреності від 20.01.2022 зазначено датою видачі 22.01.2022.

При цьому суд вказує, що за змістом п. 10-3 ч. 1 ст. 28 Закону, підставою для відмови у державній реєстрації є невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом

Таким чином, вказане є самостійною підставою для відмови у державній реєстрації.

Суд, ще раз зазначає, що відповідно до п. 9 Порядку № 1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Суд зазначає, що Колегія, під час розгляду скарги, не встановлює обставин, що передували підготовці поданих державному реєстратору документів, та достовірність даних, зазначених у документах, а лише надає правову оцінку діям самого державного реєстратора.

Тобто, Колегія є адміністративним органом та розглядає скарги у сфері державної реєстрації виключно на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора.

Однак, за змістом п. 6 висновку, шляхом перевірки відомостей ЄДР Колегією встановлено, що документи для проведення оскаржуваних реєстраційних дій щодо Товариства були подані ОСОБА_2 , як уповноваженим представником юридичної особи за законодавством Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії "PREMIORRI LTD" (Преміоррі ЛТД) (учасника Товариства та сторони в зазначених провадженнях) на підставі довіреності від 20.01.2022, а отже в силу приписів пункту 8 частини першої статті 1 Закону є належним заявником. Таким чином, доводи скаржника щодо подання документів неповноваженою особою не можуть бути прийнятими Колегією.

У п. 10, 11 висновку зазначено, що за результатом перевірки відомостей ЄДР щодо Товариства, та матеріалів скарги, Колегією встановлено, що документи, подані для проведення приватним нотаріусом Теплюк Г.М. оскаржуваних реєстраційних дій, відповідали вимогам статей 15, 17 та 25 Закону, у зв`язку з чим, у приватного нотаріуса Теплюк Г.М. були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації. Отже, оскаржувані реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Теплюк Г.М. щодо Товариства, відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Суд звертає увагу відповідача, що у відповідності до п. 13 Порядку № 1128, за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Ураховуючи викладені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від № 448/7 від 15.02.2023, який прийнятий на підставі висновку Колегії, необґрунтованість якого встановлена судом вище.

Щодо вимоги позивача в частині зобов`язання Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 27.09.2022, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.09.2022 за № СК-2588-22 суд вказує наступне.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

З наведеного слідує, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суд від 07.07.2021 у справі №910/6319/19.

В свою чергу, відповідно до п. 17 Порядку № 1128, у разі скасування судом рішення Мін`юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст забезпечує новий розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.

Тобто, в даному випадку відповідач в силу приписів п. 17 Порядку № 1128 зобов`язаний забезпечити саме новий розгляд Скарги. Повторний розгляд скарги не передбачено.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що така вимога підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи наведене, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 448/7 від 15.02.2023 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.09.2022 №№ 1003539970025007391, 1003539970026007391, 1003539970027007391 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій", проведених приватним нотаріусом Вишгородського міського нотаріального округу Київської області Теплюк Галиною Михайлівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (ідентифікаційний код юридичної особи 39848510).

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91, ідентифікаційний код юридичної особи 39848510) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.04.2024.

Суддя О.В. Мандриченко