Ухвала суду № 11841491, 12.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6015/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.,

суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Скопенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.10.2009 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Цукровий союз»до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва

- про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 31.03.2009 року №0000632350/2 про визначення позивачу податкового зобов»язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 1274778 грн., з яких 424926 грн. за основним платежем та 849852 грн. по штрафним (фінансовим) санкціям.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2009 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 15.09.2008 року по 24.10.2008 року працівниками державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами проведення якої складений акт від 31.10.2008 року №4042/23-616-30305752.

Згідно висновків вказаного акту орган державної податкової служби встановив порушення позивачем п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: платником здійснені виплати доходів нерезидентам з джерелом походження з України у зв»язку із чим занижено податок на прибуток з доходів нерезидентів на загальну суму 424926,01 грн.

На підставі даного акту перевірки та встановленого в ході її проведення порушення податковий орган 10.11.2008 року виніс податкове повідомлення-рішення №0000632350/0, яким визначив позивачу суму податкового зобов»язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток з доходів нерезидентів 1274778 грн., з яких 424926 грн. за основним платежем та 849852 грн. по штрафним (фінансовим) санкціям.

За результатами процедури адміністративного оскарження платником даного рішення, податковий орган виніс аналогічні за змістом останньому податкові повідомлення-рішення від 14.01.2009 року №0000632350/1 та від 31.03.2009 року №0000632350/2, від 9.06.2009 року №0000632350/3.

Висновки податкового органу щодо виявленого в ході перевірки позивача порушення вимог закону ґрунтуються на тому, що останній в порушення п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не здійснював утримання податку з доходів, отриманих нерезидентом з джерела їх походження з України. Податок з доходів нерезидентів в Україні позивачем не сплачувався. Оскільки, позивач сплачував нерезидентам відсотки за користування кредитом, які не підпадають під визначення п.3 ст.11 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування та п.8 ст.11 Конвенції між Урядом Республіки Австрія і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, то зобов»язаний був утримувати податок з доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України за ставкою, відповідно 10% та 5%.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу та вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення вимог позову виходячи з наступного.

Позивачем, на підставі кредитних договорів, укладених з нерезидентами резидентами Швейцарії та Австрії, виплачувались проценти, які відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є доходом нерезидентів із джерелом походження з України.

При наявності міжнародного договору, що регулює оподаткування доходів резидентів відповідної Договірної держави, спеціальними нормами застосування є міжнародні договори.

З метою застосування Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Швейцарією та Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Австрією позивачем отримано від нерезидентів довідки, які підтверджують, що останні є резидентами країн, з якими укладені міжнародні договори, що відповідно до п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою КМУ від 6.05.2001 року №470, є підставою для звільнення від оподаткування таких доходів.

Процент, які виплачував позивач нерезидентам оподатковуються відповідно до вищевказаних Конвенцій в Договірній державі, резидентом, якої є одержувач.

Суд першої інстанції вірно застосував норми національного законодавства та міжнародних договорів, зокрема норм зазначених вище Конвенцій, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою КМУ від 6.05.2001 року №470, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Висновки акту перевірки щодо встановленого порушення не підтверджуються належними та допустимими доказами, спростовуються фактичними обставинами справи, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Позиція податкового органу спростована позивачем в ході розгляду справи та не відповідає нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи позивача ґрунтуються на правильному трактуванні наведених в оскаржуваному рішенні суду правових норм, належній доказовій базі та фактичних обставинах справи.

Податковий орган, як суб»єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на належні та допустимі докази, не довів суду правомірність прийнятого ним рішення. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення виготовлений 18.10.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: