Ухвала суду № 118414687, 17.04.2024, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1735/24

2-а/583/15/24

У Х В А Л А

про залишення без руху

"17" квітня 2024 р. суддя Охтирського міськрайсуду Сумської області Сидоренко Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

Встановив:

17.04.2024 року позивач звернулася із позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами адміністративного процесуального законодавства адміністративний позов за формою та змістом повинен відповідати вимогам, викладеним у ст.ст. 160-161 КАС України.

Однак, поданий позов не відповідає вимогам вказаних вище статей з наступних підстав.

Статтею 42КАС України передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами у адміністративній справі є позивач та відповідач, проте ОСОБА_1 помилково зазначає себе як скаржника, а відповідача як виконавця.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, позивач не зазначила поштовий індекс власної адреси проживання, не вказала реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу електронної пошти у разі наявності та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Щодо відповідача взагалі зазначена скорочена абревіатура без його повного найменування та реквізитів, як того вимагає вищенаведена норма закону.

Позивач просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ №284061 від 24.10.2023 винесену інспектором СРПП Охтирського РВП ГУНП України в Сумській області ДПП Кашубою О.Ю..

Вимоги щодо скасування постанови стосуються дій суб`єкта владних повноважень, який виніс оскаржувану постанову. Разом з тим, у позовній заяві не вказано, які вимоги позивача пред`явлені до Охтирського РВП УНП України в Сумській області та в чому полягає порушення його прав, свобод та законних інтересів цим відповідачем.

Відповідно до п.7ч.1ст.4КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Владні управлінські функції слід розуміти, як владні повноваження, які здійснюються державою, органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими державою суб`єктами в результаті їхньої діяльності та спрямовані на прийняття обов`язкових до виконання рішень, а також забезпечення їх виконання особами, яким ці рішення адресовані.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі.

Статтею 42КАС України передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки (ч. 1 ст. 44 КАС України).

Позивач визначив в якості відповідача - Охтирський РВП УМВС України в Сумській області.

Інспектор СРПП Охтирського РВП ГУНП України в Сумській області ДПП Кашуба О.Ю., який безпосередньо виносив постанову про адміністративне правопорушення є посадовою особою Охтирського РВП ГУНП України в Сумській області, а тому рішення в справі може безпосередньо вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки даної посадової особи, як суб`єкта владних повноважень, який здійснюючи публічно-владні управлінські функції, у відповідності до визначених законом повноважень, виніс оскаржувану постанову.

Тому позивачу слід визначитися з колом осіб (їх процесуальним статусом), які мають бути залучені до участі у розгляді справи.

ОСОБА_1 зазначає, що із оскаржуваною постановою вона ознайомилась при ознайомленні із справою в Охтирському міськрайонному суді 05.04.2024 р. і не ставить перед судом питання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із зазначеним позовом.

Частиною 2 ст. 286 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), будь-яких інших строків ч.2ст.286КАС України не передбачено, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання, а зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 року (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».

За практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією із умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Виходячи з вищевикладеного, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (№3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Незважаючи на те, що оскаржувана постанова винесена 24.10.2023, ОСОБА_1 звернулась до суду 17.04.2024.

Клопотання про поновлення строку не подано. Із змісту позову не є зрозумілим із якою саме справою позивач знайомилась у суді, з якої зясувала наявність винесеної стосовно неї постанови, будь-яких доказів вказаних обставин суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху також і з цих підстав та надати позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом подачі до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку, з наданням підтверджуючих доказів.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, згідно з якою до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні до суду позивач судовий збір не сплатила.

Так, відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом з цим, згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року (провадження №11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП України, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Сумська обл./Охтирська МТГ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404, Банк отримувача Казначейство України, Код банку отримувача (МФО), 899998, Рахунок отримувача UA278999980313121206000018538, Код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «Судовий збір за позовом (ПІБ чи найменування), Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 169, 286 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня вручення позивачу ухвали про залишення позову без руху усунути вказані недоліки, про що повідомити і роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко