Ухвала суду № 118412010, 16.04.2024, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/4194/23

У Х В А Л А

судового засідання

16.04.2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника адвокатів ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження №62023140120000433 про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.4 ст.408 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Обвинувачений та захисник в судовому засіданні заперечили проти клопотання.

Вислухавши сторони, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.2 ст.331 КПК вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку тримання під вартою та позицію захисту щодо їх недоведеності суд приходить до наступного.

Відповідно до частин 1 та 8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку тримання під вартою та заперечення сторони захисту, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді від 02.08.2023р. обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Зазначені прокурором ризики обумовлюються серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.

Окрім того, суд враховує, що обвинувачений, будучи військовослужбовцем, самовільно залишив як військову частину, так територію України, незаконно перетнувши державний кордон в Республіку Польща, де його було затримано посадовими особами Прикордонної Варти Республіки Польща.

Також, суд погоджується, що обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення або продовжити вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суду не надано жодних даних про обставини (втому числі захворювань), які свідчать про неможливість подальшого тримання обвинуваченого під вартою, а також інших обставин які переважають над вказаними ризиками.

Вищезазначені обставини виключають можливість застосування щодо обвинуваченого альтернативних запобіжних заходів.

Крім того, відповідно до ч.8 ст.176 КПК України, до обвинуваченого не може бути застосовано іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою.

В той же час, зазначені вище обставини та поведінка обвинуваченого свідчать про об`єктивне існування обставин, які виправдовують тримання його під вартою та встановлена наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, які на даний час є актуальними ї виключають можливість не продовжувати щодо обвинуваченого запобіжний захід.

Враховуючи те, що відповідно до ч.8 ст.176 КПК України, до обвинуваченого не може бути застосовано іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, клопотання захисника про заміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який є безпідставним.

За таких підстав, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.181, 183, 199, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити до 14.06.2024р.

Контроль за виконанням ухвали покладається на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.

Головуючий: ОСОБА_1