Ухвала суду № 118408129, 17.04.2024, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/213/24

Провадження № 2/188/680/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Бурда П.О., розглянувши в смт Петропавлівка клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сєверодонецького району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Лисичанської міської військової адміністрації Сєверодонецького району Луганської області (далі відповідач ) про визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сєверодонецького району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання документів, що підтверджують сплату позивачем судового збору.

Надано позивачу строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення заяви без руху.

16.04.2024 позивач подала клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначила, що має статус пенсіонера та внутрішньо переміщеної особи і на підставі п. 21 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, матеріали цивільної справи, суддя зазначає таке.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

За приписами п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на які послалася позивач, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Однак позивач звернулася до суду не в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Підставою для звернення до суду стала відмова державного реєстратора у державній реєстрації права власності позивача у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у зв`язку із чим позивач обрала такий спосіб захисту, як звернення до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно, в державній реєстрації права власності на яке відмовлено державним реєстратором.

Отже, посилання позивача на приписи п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як підставу для звільнення позивача від сплати судового збору є помилковим.

Згідно з нормами ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (ч. 1).

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2).

Згідно з нормами ст. 3 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1).

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3).

До клопотання позивача не додано жодного доказу, який би підтверджував наявність передбачених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір» підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Таким чином, позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу майнового характеру про визнання права власності на майно. Позивач надала на підтвердження ціни позову документ про придбання цього майна у 2001 році, що не є доказом дійсної вартості майна.

Оскільки позивачем вказана ціна позову, яка не відповідає дійсній вартості майна, яку неможливо встановити, тому що це майно знаходиться на тимчасово окупованій території, а судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, розмір судового збору попередньо визначає суд, виходячи із мінімального розміру судового збору за подачу позовної заяви майнового характеру, тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Суд вважає за доцільне надати позивачу новий строк для сплати судового збору у вказаному розмірі та надання суду доказів сплати судового збору.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 цього Кодексу, надасть суду підтверджуючий документ про сплату судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 вказаної статті).

Враховуючи необхідність сплати позивачем судового збору, суд вважає необхідним залишити позов без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У клопотанні ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сєверодонецького району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання документів, що підтверджують сплату позивачем судового збору, який становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремому від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя П. О. Бурда